Ухвала суду № 106420160, 23.09.2022, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6708/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2022 року суддя Подільського районного суду міста Києва Будзан Л.Д., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів на дитину -

В С Т А Н О В И Л А:

У провадження Подільського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів на дитину.

Ухвалою суду від 17.08.2022 позовну заяву залишено без руху з підстав, у ній наведених та надано строк у 5 днів з дня отримання ухвали для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

26.08.2022 рокукопію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху направлено позивачу в електронному вигляді на електронну адресу, зазначену в позовній заяві, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Станом на 23.09.2022 жодних процесуальних документів на виконання ухвали суду від 17.08.2022 від позивача на адресу суду не надходило, у зв`язку із чим, суддя дійшла наступного висновку.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно положень ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Частина 7 ст. 185 ЦПК України передбачає, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи викладене та те, що позивачем у строк, визначений в ухвалі суду не усунуто недоліків позовної заяви, тому в силу вимог ст.185 ЦПК України позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів на дитину, - вважати неподаною та повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення такій особи ухвали суду.

Суддя Леся БУДЗАН