Рішення № 106419089, 26.09.2022, Тетіївський районний суд Київської області

26.09.2022 Провадження по справі № 2/940/345/22

Справа № 940/822/22

Рішення

Іменем України

26 вересня 2022 року Тетіївський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді : Афанасьєва В.О.

за участю секретаря судових засідань : Козуб І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 26258 від 30.04.2021 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з неї на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості в сумі 19294 грн. 78 коп., а також просить стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати в тому числі і на правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 30.04.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 26258 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», якому товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» відступлено право вимоги на підставі договору відступлення права вимоги № 59-МЛ від 12.01.2021 року за кредитним договором № 2521785 від 14.10.2020 року укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 , заборгованості на загальну суму 19294 грн. 78 коп. Позивач вказує, що жодного кредитного договору вона не підписувала, та вважає, що вказаний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 в частині встановлення факту безспірності заборгованості, дотримання строків в межах яких дозволено вчинення виконавчого напису та з порушенням приписів постанови КМУ від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині вчинення виконавчого напису на підставі не передбаченого вказаним Переліком борговому документі, який нотаріально не посвідчений.

За даних обставин, позивачка звернулась до суду за захистом своїх порушених прав та просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 01.09.2022 відкрито провадження, витребувано у відповідача належним чином завірену копію договору відступлення права вимоги № 59-МЛ від 12.01.2021 року за кредитним договором № 2521785 від 14.10.2020 року та вирішено справу проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при цьому відповідач ТОВ«Фінансова компанія «Кредит-Капітал» копію ухвали про відкриття провадження, копію позовної заяви з доданими документами отримав, заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, до суду не надавав.

Від третіх осібприватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. та приватного виконавця виконавчого округу Київської області Канцедала О.О., пояснення до позову не надходили.

У судовому засіданні встановлено, що 30.04.2021 року приватним нотаріусомКиївського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 26258, щодо звернення стягнення з ОСОБА_1 невиплачених в строк грошових коштів на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» якому товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» відступлено право вимоги на підставі договору відступлення права вимоги № 59-МЛ від 12.01.2021 року за кредитним договором № 2521785 від 14.10.2020 року укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 , заборгованості на загальну суму 19294 грн. 78 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 4479,26 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 13885,52 грн. та плата за вчинення даного виконавчого напису (а.с.15).

12.07.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедалом О.О. на підставі вищезазначеного виконавчого напису було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66057838 (а.с. 16-17).

Позивачка вважає, що виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки він був вчинений з грубим порушенням порядку вчинення виконавчого напису нотаріусом.

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до ст. 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У частинах 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затверджений постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999.

Згідно пункту 1 Переліку, для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою КМУ № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» Перелік доповнений пунктом 2, який передбачає отримання виконавчого напису про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, визнано незаконною та нечинною Постанову КМУ № 662 від 26.11.2014 в частині положень, які доповнювали пункт 2 Порядку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14 постанову Київського адміністративного суду України від 22.02.2017 залишено без змін.

Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 30.04.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14.

Слід зазначити, що у матеріалах справи відсутні докази того, що виконавчий напис вчинений на підставі нотаріально посвідченого кредитного договору. Доказів та обґрунтувань протилежного учасниками справи не надано.

Відповідачем ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» не надано суду жодних пояснень, заперечень та відзиву щодо позовних вимог позивача, а також належних та допустимих доказів в спростування доводів позивача, тому зазначені вище обставини дають суду підстави зробити висновок про наявність правових підстав для визнання оспорюваного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів.

Крім того, позивачка просила стягнути з відповідача на свою користь судові в розмірі 10000 грн. які складаються з витрати на правову допомогу адвоката та судового збору в сумі 992 грн. 40 коп.

Згідно зі ст. 133 цього Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. До цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язані зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених судових витрат позивачкою надано лише квитанцію про сплату судового збору в сумі 992 грн. 40 коп. (а.с. 19).

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі і під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10.01.2010, № 33210/07 і 41866/08) та "Гуриненко проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.02.2010, № 37246/04).

Виходячи з наведеного, а також враховуючи той факт, що заявлені позивачкою судові витрати на правничу допомогу адвоката не підтверджені жодними доказами, суд прийшов до висновку щодо часткового доведення позовних вимог у цій частині та необхідності стягнення з відповідача на користь позивачки 992 грн. 40 коп. в рахунок компенсації сплаченого судового збору за подання до суду позовної заяви.

У контексті вищенаведеного, суд вважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 7, 12, 13, 81, 89, 141, 244, 263, 273 ЦПК України, суд

ухвалив :

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 26258 вчинений 30.04.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» Код ЄДРПОУ - 35234236 ( вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, 79018), якому товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» відступлено право вимоги на підставі договору відступлення права вимоги № 59-МЛ від 12.01.2021 року за кредитним договором № 2521785 від 14.10.2020 року укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 , заборгованості на загальну суму 19294 грн. 78 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» Код ЄДРПОУ - 35234236 ( вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, 79018) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , понесені судові витрати у вигляді судового збору в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Суддя: В.О. Афанасьєв