Рішення № 106411210, 14.09.2022, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2022 року Справа № 591/9149/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Паливоди І.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №591/9149/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з позовом Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про отримання статусу біженця в Україні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому була видана посвідка НОМЕР_1 від 22.08.2005 на постійне місце проживання в Україні з терміном дії безстроково. Перебуваючи в місцях позбавлення волі ним неодноразово надсилались звернення до компетентних органів про набуття статусу громадянина України за своїм походженням, а також політичними переконаннями. Оскільки, з 2014 року РФ проявляє агресію до України позивач побоюється, що рішення про видворення його в країну агресора загрожуватиме його життю, здоров`ю та свободі.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 24.12.2021 справу №591/9149/21 передано за підсудністю до Сумського окружного адміністративного суду.

20.01.2022 вказана справа надійшла до Сумського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 25.01.2022 справу прийнято до провадження судді Кунець О.М.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 25.01.2022 вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали, позивачем до суду надано заяву про усунення недоліків, в якій зазначено, що позивач просить скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Сумській області від 01.12.2021 №46 про скасування йому дозволу на еміграцію в Україну.

Ухвалою суду від 14.02.2022 позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 11.05.2022 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надавши до суду відзив на позовну заяву в якому вказав, що до Управління надійшло подання №756/03/16-2021 від Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину РФ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про імміграцію» - у зв"язку з притягненням позивача до кримінальної відповідальності. З огляду на це, рішенням УДМС у Сумській області № 46 від 01.12.2021 ОСОБА_1 на підставі пунктів 2, 3, 4 та 5 частини першої статті 12 Закону України «Про імміграцію» скасовано дозвіл на імміграцію в Україну та цим же рішенням у зв`язку із скасуванням дозволу на імміграцію позивачу на підставі п.п. 1 пункту 64, п.п. 4 пункту 72 Порядку, оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання у строки визначені пункту 65 скасовано раніше видану посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_1 . Відповідач вважає, що приймаючи оскаржуване рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ухвалою суду від 02.09.2022 перейдено до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 03.08.2022, занесеною до протоколу, закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача, у судовому засіданні, просив у задоволенні позову відмовити за його необґрунтованістю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає таке.

Рішенням ВПР та МР УМВС України в Сумській області від 31.08.2001 на підставі абзацу другого частини другої статті 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (у редакції 1994 року) громадянину РФ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було надано дозвіл на постійне проживання у формі висновку, оскільки його брат є громадянином України .

На підставі вказаного дозволу, 01.10.2001 ОСОБА_1 був документований тимчасовою посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_2 , терміном дії до 01.10.2003, яка 22.08.2005 була обміняна на безстрокову посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_1 .

23.08.2021 до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області надійшло подання №756/03/16-2021 Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину РФ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про імміграцію».

У рамках розгляду вказаного подання, відповідачем було направлено запити до ГУНП в Сумській області та до Ковпаківського районного суду м. Суми для отримання додаткової інформації щодо наявності підстав для скасування позивачу дозволу на імміграцію.

За результатами розгляду запитів Управління вказаними органами надано інформацію щодо неодноразового притягнення ОСОБА_1 , до кримінальної відповідальності. Зокрема, вироком Ковпаківського районного суду м. Суми іноземного громадянина засуджено:

21.10.1998 за частинами 2 та 3 статті 140, частиною 1 статті 145 Кримінального кодексу України до 4 років позбавлення волі;

29.01.2002 за частиною 3 статті 185, частиною 1 статті 71 Кримінального кодексу України до 3 років позбавлення волі;

17.04.2006 за частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 69 Кримінального кодексу України до 1 року 8 місяців виправних робіт;

05.11.2008 за частиною 2 статті 389 Кримінального кодексу України до 1 року позбавлення волі;

02.12.2013 за частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України до 13 років позбавлення волі (вирок суду набрав законної сили 27.02.2014).

Враховуючи вищевикладене, 01.12.2021 відповідачем складено висновок про скасування дозволу на імміграцію в Україну позивачу, який у подальшому було надіслано до ДМС України.

Рішенням УДМС в Сумській області від 01.12.2021 № 46 громадянину РФ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі пунктів 2, 3, 4 та 5 частини першої статті 12 Закону України «Про імміграцію» скасовано дозвіл на імміграцію в Україну, виданий 31.08.2001 та цим же рішенням у зв`язку із скасуванням дозволу на імміграцію позивачу на підставі п.п. 1 пункту 64, п.п. 4 пункту 72 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №321 скасовано раніше видані посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_2 від 01.10.2001 та серії НОМЕР_1 від 22.08.2005.

Про прийняте рішення позивача повідомлено листом від 01.12.2021 №5901.5-8927/59.3-21.

Вважаючи оскаржуване рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про імміграцію» імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання; іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання; дозвіл на імміграцію - рішення, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію.

Положеннями статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, це іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають на її території. Документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні є посвідка на постійне проживання.

Абзацом другим частини другої статті 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (у редакції 1994 року ) визначено, що іноземець може отримати дозвіл на імміграцію та іммігрувати на постійне проживання, якщо він перебуває у близьких родинних відносинах (батько, мати, діти, брат, сестра, подружжя, дід, баба, онуки) з громадянами України.

Пунктами 21-23 Порядку формування квоти імміграції, Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2002 №1983 передбачено, що дозвіл на імміграцію скасовується органом, який прийняв рішення про надання такого дозволу. Питання щодо скасування дозволу мають право порушувати ДМС, її територіальні органи та територіальні підрозділи, МВС, органи Національної поліції, регіональні органи СБУ та Держприкордонслужба або органи, які у межах наданих повноважень забезпечують виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію. (п.21).

Для прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію у разі, коли ініціатором такого скасування є ДМС, її територіальні органи або територіальні підрозділи, ними складається обґрунтований висновок із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначенихстаттею 12Закону України Про імміграцію, що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу. У разі коли ініціатором скасування дозволу на імміграцію є інший орган, зазначений в абзаці другому пункту 21 цього Порядку, для прийняття відповідного рішення цим органом складається обґрунтоване подання із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначенихстаттею 12Закону України Про імміграцію, що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу. (п.22).

ДМС, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також у разі необхідності запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення. Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію. Копія рішення про скасування дозволу на імміграцію видається не пізніше як у тижневий строк з дня його прийняття особі, стосовно якої прийнято таке рішення, під розписку чи надсилається рекомендованим листом. (п.23).

Суд зазначає, що Управлінням розглядаючи подання Головного управління Національної поліції в Сумській області від 263.08.2021 №756/03/16-2021 щодо скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину РФ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про імміграцію» встановлено, що позивача вироком Ковпаківського районного суду м. Суми засуджено:

21.10.1998 за частинами 2 та 3 статті 140, частиною 1 статті 145 Кримінального кодексу України до 4 років позбавлення волі;

29.01.2002 за частиною 3 статті 185, частиною 1 статті 71 Кримінального кодексу України до 3 років позбавлення волі;

17.04.2006 за частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 69 Кримінального кодексу України до 1 року 8 місяців виправних робіт;

05.11.2008 за частиною 2 статті 389 Кримінального кодексу України до 1 року позбавлення волі;

02.12.2013 за частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство) до 13 років позбавлення волі (вирок суду набрав законної сили 27.02.2014).

Отже, ОСОБА_1 неодноразово був засуджений в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили.

Крім того, вищевикладене вказує на те, що особа вчинила кримінальні правопорушення повторно, з умислом, що може підтверджувати наявність в діях позивача загрози громадському порядку в Україні.

Частиною третьою статті 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно- правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Відповідно до ст. 12. Закону України «Про імміграцію», дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо:

1) з`ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність;

2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили;

3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні;

4) це є необхідним для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України;

5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;

6) в інших випадках, передбачених законами України.

У зв`язку з викладеним, керуючись пунктами 2, 3, 4 та 5 частини першої статті 12 Закону України «Про імміграцію» відповідачем прийнято рішення від 01.12.2021 №46 про скасування громадянину російської федерації ОСОБА_1 дозволу на імміграцію в Україну, виданого 31.08.2001.

Відповідно до підпункту 1 пункту 64 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання не дійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №321 (далі - Порядок №321) посвідка скасовується територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі скасування дозволу на імміграцію в Україну відповідно достатті 12Закону України Про імміграцію.

Згідно з підпунктом 4 пункту 72 Порядку №321 посвідка на постійне проживання вилучається, визнається недійсною та знищується у разі скасування посвідки.

Керуючись вказаними нормами, також вищезазначеним рішенням скасовано посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_2 від 01.10.2001 та серії НОМЕР_1 від 22.08.2005.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність рішення відповідача про скасування дозволу на імміграцію в Україну від 01.12.2021 №46.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Проаналізувавши надані сторонами докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, свою позицію довів та обґрунтував. Тоді як позивач не надав належних та допустимих доказів, щодо протиправності рішення відповідача. Викладені у позовній заяві доводи позивача не спростовують правомірності оскаржуваного рішення.

Отже, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані представником позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про скасування рішення відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23.09.2022.

Суддя О.М. Кунець