Рішення № 106410634, 23.09.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/6377/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Удовіченка С.О., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в якому просить:

- визнати протиправними відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 05 травня 2022 року та 12 липня 2022 року, скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 05 травня 2022 року № 164750004680 щодо відмови у призначенні пенсії за віком,

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у встановленому чинним законодавством порядку та спосіб зарахувати до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком, періоди роботи з 01 липня 1981 року по 20 березня 1984 року та з 30 жовтня 1984 року по 15 липня 1996 року в колгоспі "Родина".

В обгрунтування позовної заяви позивач вказував на протиправність оскаржуваного рішення. Стверджував, що основним документом, що підтверджує страж роботи є трудова книжка. При цьому, позивач не має можливості надати інші документи на підтвердження свого права на пенсію, ніж трудова книжка колгоспника, достовірність якої відповідачем не ставиться під сумнів. Неточності, які містяться в трудовій книжці зроблені не з вини позивача, а тому не повинні випливати на його права.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

09 серпня 2022 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України на позов. У відзиві на позов відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, стверджуючи, що трудова книжка позивача заповнена з порушеннями вимог постанови Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року № 310 "Про трудові книжки колгоспників". Крім того, відповідач просив залучити до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, оскільки останнім прийнято оскаржуване рішення (а.с. 43-54).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

02 вересня 2022 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області. У відзиві відповідач проти задоволення позову заперечував, вказуючи на його безпідставність. Стверджував, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії, оскільки страховий стаж становив 23 роки 11 місяців 18 днів. При цьому, позивачу до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01 липня 1981 року по 20 березня 1984 року, з 30 жовтня 1984 року по 15 листопада 1996 року, оскільки у трудовій книжці колгоспника відомості про встановлений та вироблений мінімум трудоднів завірено неналежним чином. Крім того, рішення від 05 травня 2022 року № 164750004680 прийнято саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області (а.с. 120-122).

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

29 квітня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії (а.с. 57).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 164750004680 від 05 травня 2022 року відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком (а.с. 58-59).

Приймаюче дане рішення Пенсійний орган виходив з того, що у ОСОБА_1 відсутній необхідний страховий стаж, через незарахування періоду навчання з 01 вересня 1977 року по 13 серпня 1980 року, оскільки диплом від 13 серпня 1980 року НОМЕР_1 надано копію, не завірену належним чином; не зараховано період проходження військової служби згідно військового квитка від 21 травня 1984 року НОМЕР_2 , оскільки відсутня сторінка 2-3; не зараховано періоди роботи в колгоспі з 01 липня 1981 року по 20 березня 1984 року, з 30 жовтня 1984 року по 15 листопада 1996 року, оскільки в трудовій книжці колгоспника від 03 лютого 1984 року № НОМЕР_3 відомості про встановлений та вироблений мінімум трудоднів завірено неналежним чином.

25 травня 2022 року ОСОБА_1 знову звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії (а.с. 61-62).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 164750004680 від 01 червня 2022 року відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком (а.с. 65).

Приймаюче дане рішення Пенсійний орган виходив з того, що у ОСОБА_1 відсутній необхідний страховий стаж, через не зарахування періоди роботи в колгоспі з 01 липня 1981 року по 20 березня 1984 року, з 30 жовтня 1984 року по 15 листопада 1996 року, оскільки в трудовій книжці колгоспника від 03 лютого 1984 року № 0606556 відомості про встановлений та вироблений мінімум трудоднів завірено неналежним чином, а саме відсутні підписи та на підставі якого документа і за який рік внесено запис.

Листом № 7682-6268/К-02/8-1600/22 від 12 липня 2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повідомило ОСОБА_1 , що при проведенні розрахунку пенсії до страхового стажу не враховано періоди роботи в колгоспі "Родина" (АР Крим) з 01 липня 1981 року по 20 березня 1984 року, з 30 жовтня 1984 року по 15 листопада 1996 року, оскільки в трудовій книжці колгоспника НОМЕР_4 записи про встановлений та вироблений мінімум трудоднів здійснено не за встановленим порядком, а саме відсутні посилання на розпорядчий документ згідно з яким здійснено записи та підписи відповідальної особи. За таких обставин потрібен додатковий документ, який підтверджував би факт роботи на даному підприємстві. Однак, в даний час, будь-який документ, який виготовлений на непідконтрольній українській владі території не підлягає виконанню (а.с. 68-69).

Вважаючи протиправною відмову у призначенні пенсії за віком позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

В свою чергу у пункті 6 частини першої статті 92 Конституції України зазначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються, зокрема, Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII (далі Закон №1788-XII) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV (в редакції на час звернення позивача із заявою).

Відповідно до статті 1 Закону №1788-XII, зокрема, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 7 Закону №1788 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 26 Закону № 1058 Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

Пунктом 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-ІV визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

На підставі частини першої статті 44 Закону № 1058-ІV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

У відповідності до статті 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п. 3 Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

У разі коли в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях або їх правонаступниках, розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, стаж роботи, який дає право на пенсію, зараховується у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики (пункт 17-1 Порядку №637).

Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Відповідно до пункту 1 Основних положень про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року №310, основним документом про трудову діяльність членів колгоспу є трудова книжка колгоспника.

Відповідно до пункту 2 Основних положень трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).

У трудовій книжці колгоспника позивача зазначено про кількість відроблених людиноднів за рік в господарстві, тобто кількість відроблених трудоднів (або людиноднів) та вказано, що ОСОБА_1 відпрацював:

- за 1981 рік - кількість відроблених людиноднів за рік - 81,

- за 1982 рік - кількість відроблених людиноднів за рік - армія,

- за 1983 рік - кількість відроблених людиноднів за рік - армія,

- за 1984 рік - кількість відроблених людиноднів за рік - 33,

- за 1985 рік - кількість відроблених людиноднів за рік - 291,

- за 1986 рік - кількість відроблених людиноднів за рік - 302,

- за 1987 рік - кількість відроблених людиноднів за рік - 317,

- за 1988 рік - кількість відроблених людиноднів за рік - 294,

- за 1989 рік - кількість відроблених людиноднів за рік - 322,

- за 1990 рік - кількість відроблених людиноднів за рік - 281,

- за 1991 рік - кількість відроблених людиноднів за рік - 264,

- за 1992 рік - кількість відроблених людиноднів за рік - 260,

- за 1993 рік - кількість відроблених людиноднів за рік - 297,

- за 1994 рік - кількість відроблених людиноднів за рік - 306,

- за 1995 рік - кількість відроблених людиноднів за рік - 280,

- за 1996 рік - кількість відроблених людиноднів за рік - 225,

- за 1997 рік - кількість відроблених людиноднів за рік - 244,

- за 1983 рік - кількість відроблених людиноднів за рік - 195 (а.с. 70-91).

Факт проходження військової служби у період з 21 травня 1981 року по 29 червня 1983 року підтверджується довідкою Кременчуцького районного районного ТЦКСП № 1/1906 від 16 травня 2022 року (а.с. 99).

Згідно пункту 6 Основних Положень, всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до вимог пункту 13 Основних положень, відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, зберіганню та видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть відповідальність у відповідності до статуту та правилами трудового розпорядку колгоспу, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

З огляду на зазначене, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06 лютого 2018 року по справі №677/277/17.

Суд зауважує, що у позивача наявна трудова книжка колгоспника, яка дає можливість встановити характер роботи позивача в колгоспі та безпосередню зайнятість позивача у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспі.

Згідно записів трудової книжки позивача на сторінках 19-21 заповнені графи: 1) № запису, 2) рік, 3) прийнятий колгоспом річний мінімум відпрацювання, 4) виконаний річний мінімум трудової участі, 5) причини невиконання річного мінімуму, 6) на підставі чого внесений запис.

На вищевказаних записах проставлені печатки колгоспу "Родина".

При цьому, наявність інших довідок на підтвердження трудового стажу не може нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу.

Відтак, дії відповідача щодо не зарахування в повному обсязі стажу роботи в колгоспі позивача за наявними в трудовій книжці записами є такими, що тягнуть за собою несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів позивача.

Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо даних періодів роботи відповідачем суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги відповідачем.

Суд зазначає, що розбіжності чи невідповідності даних, які можуть міститися у трудовій книжці про підтвердження наявного трудового стажу, могли бути перевірені органом, що призначає пенсію, оскільки такий орган має право вимагати від підприємств, установ та організацій надання підтверджуючих документів.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що пенсійним органом було протиправно не зараховано спірні періоди роботи позивача до загального страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на наведене, з урахуванням статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, порушені пенсійні права позивача підлягають захисту та відновленню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 164750004680 від 05 травня 2022 року та визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 164750004680 від 01 червня 2022 року, та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у встановленому чинним законодавством порядку та спосіб зарахувати до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком, періоди роботи з 01 липня 1981 року по 20 березня 1984 року та з 30 жовтня 1984 року по 15 липня 1996 року в колгоспі "Родина".

Таким чином позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 139, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927, вул. Соборності, 66, м. Полтава), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 164750004680 від 05 травня 2022 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 164750004680 від 01 червня 2022 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком, періоди роботи з 01 липня 1981 року по 20 березня 1984 року та з 30 жовтня 1984 року по 15 липня 1996 року в колгоспі "Родина"

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Удовіченко