Рішення № 106409818, 23.09.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2022 року Справа№200/13703/21

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 85113, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невиплати пенсії, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити нарахування та виплату пенсії з 01.09.2021.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.10.2021 передано адміністративну справу на розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2022 апеляційну скаргу Корнієнка Андрія Андрійовича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 23.10.2021 задоволено. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 23.10.2021 у справі № 200/13703/21 скасовано. Справу направлено до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

11.02.2022 справа №200/13703/21 надійшла до Донецького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.02.2022 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі; відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за подання адміністративного позову до ухвалення судового рішення у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є пенсіонером, має статус внутрішньо переміщеної особи. Згідно з викладеним в позові до вересня 2021 року він перебував на обліку та отримував пенсію у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, у серпні 2021 року після реєстрації як внутрішньо-переміщена особа позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про виплату пенсії. Втім, за новим місцем обліку виплату пенсії не було розпочато. Позивач вважає, що нездійснення відповідачем виплати пенсії свідчить про допущення ним протиправної бездіяльності та порушення гарантованого йому Конституцією України права на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової працездатності, а також в старості та в інших випадках, передбачених законом. Позивач зазначив, що припинення виплати пенсії можливо виключно шляхом прийняття рішення з підстав, що визначені в ст. 49 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зазначив, що статус внутрішньо-переміщеної особи не може створювати додаткові перешкоди для реалізації наявних в нього прав та покладати на нього додаткові обов`язки для реалізації наявного в нього права на отримання пенсії за віком.

У наданому до суду відзиві на позов Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві зазначило про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог. Відповідач вказав, що позивач перебував на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, 30.08.2021 представник позивача Корнієнко А.А. звернувся до теруправління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою щодо переведення виплати пенсії позивача. Відповідач зазначив, що виплата пенсії внутрішньо-переміщеній особі здійснюється із врахуванням положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» № 637 від 05.11.2014 та Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» № 365 від 08.06.2016. Зазначеними нормативно-правовими актами передбачено проведення виплат внутрішньо-переміщеним особам соціальних виплат за місцем їх фактичного перебування, що визначається згідно із довідкою про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи. Водночас, структурним підрозділам з питань соціального захисту населення надано функції з контролю за проведенням соціальних виплат шляхом відвідування місяця проживання внутрішньо переміщеної особи та внесення подання про припинення соціальних виплат у разі встановлення відсутності особи за місцем проживання.

Посилаючись на п. 4.1-4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постаново Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 відповідач зазначив, що органом, який призначає пенсію, розглядається питання, зокрема, про поновлення виплати раніше призначеної пенсії, за умови звернення особи з відповідною заявою. Зазначена заява розглядається управлінням пенсійного фонду та за наслідком розгляду приймається рішення. Водночас, представник позивача звертався до Управління із заявою щодо переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, а не із заявою про поновлення та нарахування пенсії. Відповідач зауважив на тому, що Управлінням рішення про припинення виплати пенсії позивачу не приймалося.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , за даними паспорту серії НОМЕР_2 зареєстрованийу АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки від 17.08.2021 № 3008-5000386924 позивач взятий на облік як внутрішньо переміщена особа з фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

01.09.2021 позивачем відкрито поточний рахунок в Головному управлінні по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк».

З відзиву Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 28.04.2022 №2600-0903-7/43103, вбачається, що 30.08.2021 представник позивача Корнієнко А.А. звернувся із заявою щодо переведення виплати пенсії позивачу до головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві. Проте, пенсія позивачу не виплачувалась, оскільки заява та додані до неї документи, подавалась представником позивача, який діяв на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, а неособисто позивачем з оригіналом паспорта громадянина України та ідентифікаційного номера. Доказів виплати пенсії з 01.09.2021 до суду не надано.

Сторони не заперечують факт невиплати відповідачем пенсії на підставі наданої представником позивача заяви про виплату пенсії.

Таким чином, спірним питанням даної справи є правомірність бездіяльності відповідача стосовно виплати пенсії позивачу з 01.09.2021.

Відповідно достатті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII(далі - Закон № 1706-VII) для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Згідно з п. 1 Постанови КМУ № 637 призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України». Такі виплати можуть здійснюватися за бажанням особи з доставкою додому, з компенсацією витрат за надання таких послуг, передбачених укладеним відповідно до пункту 3 цієїпостанови тристороннім договором.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначеніЗаконом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1058- ІV).

Згідно із пунктом 1 частини першоїстатті 8 Закону № 1058-ІVправо на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цимЗакономта досягли встановленого цимЗакономпенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені устатті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Статтею 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений частиною першоюстатті 49 Закону № 1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

Отже, з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що пенсійний орган має право припинити виплату пенсії особі виключно з підстав передбачених законом, про що приймає вмотивоване рішення.

Як встановлено судом, пенсія позивачу не виплачується відповідачем, у зв`язку з поданням заяви невстановленої форми та зверненням представника за нотаріально посвідченою довіреністю, а не особисто позивачем.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»затвердженийпостановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1(далі - Порядок № 22-1).

Згідно з абзацом першим пунктом 1.5 Порядку № 22-1 передбачено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Відповідно до пункту 4.1 Порядок № 22-1, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 встановлено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив.

Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління.

Відповідно до пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (абзац другий пункту 4.9 Порядку № 22-1).

Таким чином, у разі звернення пенсіонера з заявою про перерахунок пенсії, уповноважений орган Пенсійного фонду України має за результатами розгляду такої заяви прийняти рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії. При цьому, рішення про відмову в перерахунку пенсії має містити зазначення причин відмови та порядку його оскарження.

Отже, вказані правові норми регламентують прийняття рішення, зокрема, про перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, яке, у свою чергу, підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління, лише на підставі заяви особи встановленої форми та доданих до неї необхідних документів, що подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 , діючи на підставі довіреності, посвідченої нотаріально, звернувся як представник позивача із заявою від 30.08.2021 про переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, що встановлений додатком № 2 до Порядку № 22-1.

Суд зауважує, що форма та зміст заяви, з якою представник позивача звернувся до відповідача з метою виплати пенсії,очевидно дає змогу оцінити намір заявника, а саме намір отримувати пенсію за новим місцем проживання, а тому відповідач безпідставно не став виплачувати позивачу пенсію за новим місцем проживання.

Згідно п. 1.3. Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може бути подана представником заявника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідач не заперечує, що представник позивача Корнієнко А.А. діяв на підставі довіреності, посвідченої нотаріально, що відповідає вимогам пункту 1.3 порядку 22-1 і є належним представником позивача.

Таким чином, на думку суду посилання відповідача про невідповідність форми заяви є надмірним формалізмом, який порушує право позивача на отримання пенсії.

Зазначені обставини вказують на допущення відповідачем порушення вимогстатті 49 Закону № 1058, яка визначає вичерпний перелік підстав для припинення виплати пенсії.

Пункт 5 частини першої статті 49 Закону № 1058-VI, з огляду на приписиЗакону №1706-VII, не може бути застосований, оскільки цей пункт відсилає виключно до випадків, передбаченихзаконом, тобто, вказані правовідносини не можуть бути врегульовані іншими нормативно-правовими актами, зокрема, постановами Кабінету Міністрів України, які відносяться до підзаконних нормативних актів.

Більш того, згідно частини другоїстатті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбаченихКонституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Пунктом 19Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» № 8 від 13 червня 2007 рокувстановлено, що відповідно до статей8та22 Конституції Українине підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановленихКонституцією Україниі чинними законами прав і свобод.

Згідно з п.6 частини першоїстатті 92 Конституції Українивиключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Особливу увагу варто звернути на те, що у преамбулі доЗакону № 1058-IVзазначено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цьогоЗакону.

Конституційне поняття «Закон України», на відміну від поняття «законодавство України», не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни дозаконувносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі Суханов та Ільченко проти України, №№ 68385/10, 71378/10, § 25, рішення від 26 червня 2014 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.

Тому, невиплачуючи позивачеві пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому право на отримання пенсії є об`єктом захисту за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі Щокін проти України, №№ 23759/03, 37943/06, § 33, рішення від 14 жовтня 2010 року, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

Отже, встановлення судом відсутності законності втручання, тобто вчинення дій не у спосіб, визначений законом, є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.

З огляду на викладене суд вважає, що припинення виплати пенсії позивачу було здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058, а з точки зору положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.

Отже, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо виплати пенсії з 01.09.2021 та зобов`язання відповідача поновити нарахування та виплату пенсії з 01.09.2021 на рахунок відкритий у АТ «Ощадбанк».

Щодо зобов`язання відповідача виконати негайно рішення суду в межах суми нарахування за один місяць.

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 371 КАС Українинегайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету, суд вважає необхідним допустити це рішення до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання до вчинення певних дій підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Оскільки позовні вимоги фактично підлягають задоволенню повністю, суд відповідно до ч.1ст.139 КАС України вважає за необхідне судовий збір у розмірі 908,00 грн. стягнути на користь державного бюджету у зв`язку із відстроченням сплати судового збору ухвалою суду, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо строків розгляду адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (стаття 1).

Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 15.03.2022 № 2119-IХ, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.

22 травня 2022 року Верховною Радою прийнято Закон України Про затвердження Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 22.05.2022 № 2263-ІХ, яким воєнний стан в Україні продовжено з 05:30 25 травня 2022 року строком на 90 діб, до 23 серпня 2022 року.

Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 строком на 90 діб.

Враховуючи викладене, станом на день розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року № 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю - рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Донецький окружний адміністративний суд розташований в м.Слов`янськ Донецької області.У зв`язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, системних ракетних обстрілів населених пунктів області, у тому числі м.Слов`янськ, які здійснюються державою-агресором та створюють суттєву загрозу життю та здоров`ю людей, керівництво Донецької обласної державної адміністрації через засоби масової інформації закликало мешканців області евакуюватись до більш безпечних регіонів України.

Згідно п. 4 опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.

В таких умовах керівництвом Донецького окружного адміністративного суду задля збереження життя та здоров`я працівників та відвідувачів суду прийнято рішення про подальшу організацію роботи установи в дистанційному режимі.

З огляду на викладене, судове рішення ухвалено за умови наявної можливості доступу судді до матеріалів адміністративної справи.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 85113, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2021.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) поновити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) нарахування та виплату пенсії з 01.09.2021 на рахунок відкритий у Акціонерному товаристві "ОЩАДБАНК".

Рішення суду звернути до негайного виконання у межах виплати пенсії за один місяць.

Стягнути на користь державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Повне судове рішення складено 23.09.2022.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Т.В.Загацька