Рішення № 106409801, 23.09.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2022 року Справа№200/3856/22

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення виклику сторін адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3)

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив суд:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які полягають у включенні в розрахунковий період середньої заробітної плати період з 01.02.2019 року по 28.02.2021 рік нульовим значенням та не зарахуванні до пільгового стажу відповідно до Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці періоду роботи з 01.07.2018 року по 28.02.2021 на відокремленому підрозділі Шахта 1-3 Новогродівська державного підприємства Селидіввугілля в якості машиніста електровозу підземного з повним робочим днем у шахті;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії з 13.03.2021 року з зарахуванням до пільгового стажу відповідно до Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці періоду роботи з 01.07.2018 року по 28.02.2021 року на відокремленому підрозділі Шахта 1-3 Новогродівська державного підприємства Селидіввугілля в якості машиніста електровозу підземного з повним робочим днем під землею та без урахування періоду заробітної плати з 01.02.2019 року по 28.02.2021 року включеної нульовим значенням.

15 липня 2022 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Президент України В. Зеленський постановив ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до наказу голови Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2022 №14/І-г Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи запроваджено особливий режим роботи для суддів Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи з 26 лютого 2022 до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.

Указом Президента України №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Вищезазначений Указ Президента України затверджено Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 березня 2022 року № 2119-IX.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року N 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 341/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України"Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2263-IX від 22.05.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України 12 серпня 2022 року № 573/202 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України"Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2500-IX від 15.08.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

18 серпня 2022 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про їх достатність для вирішення адміністративного спору.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 14 березня 2021 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України як отримувач пенсії за віком, призначеної на пільгових умовах відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 01.04.2021 №228-225/Р-03/8-0572/21 було позивача повідомлено про те, що до страхового та пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.07.2018 по 28.02.2021 на підприємстві ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» через відсутність сплати єдиного соціального внеску до Державної податкової служби України.

Не погодившись з викладеним позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року у справі №200/4133/21, яке набрало законної сили 13 вересня 2021 року, було вирішено позовні вимоги ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити; визнано протиправними дії Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.07.2018 року по 28.02.2021 року на відокремленому підрозділі «Шахта 1-3 «Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля»; зобов`язано Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 13.03.2021 року зарахувавши до страхового та пільгового стажу період роботи з 01.07.2018 року по 28.02.2021 року на відокремленому підрозділі «Шахта 1-3 «Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля» в якості машиніста електровозу підземного; стягнено з Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області за рахунок бюджетних асигнувань на мою користь судові витрати з судового збору у розмірі 908,00 грн.

За наслідком розгляду звернення позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом від 03.12.2021 №19757-18800/Р-15/8-0500/21 повідомило, що в листопаді 2021 року з 13.03.2021, враховуючи висновки суду, було проведено перерахунок пенсії, період роботи з 01.07.2018 по 28.02.2021 на підприємстві ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» зараховано до страхового та пільгового стажу за Списком №1.

За результатами проведеного перерахунку страховий стаж позивач склав 31 рік 7 місяців 2 дні, пільговий стаж складає 15 років 5 місяців 12 днів, в тому числі пільговий стаж, який дає право на розрахунок пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» - 12 років 9 місяців 12 днів, проте період роботи з 01.07.2018 по 28.02.2021 на підприємстві ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» не зараховано до пільгового стажу відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з тим, що в рішенні суду відсутні відповідні зобов`язання, поряд з цим при відпрацюванні рішення суду в індивідуальних відомостях про застраховану особу наявна заробітна плата по 31.01.2019, отже період з 01.02.2019 по 28.02.2021 враховано нульовим значенням.

З огляду на викладене, позивач зазначає, що врахування до страхового стажу для обчислення розміру пенсії з нульовим показником заробітної плати виходячи з формули обчислення пенсії визначених ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» призвело до зниження коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи, що вплинуло в свою чергу на зменшення розміру пенсійної виплати.

Такі дії відповідача позивач вважає протиправними.

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 13486010, адреса зареєстрованого місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, організаційно-правова форма орган державної влади.

Відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.05.202 по справі № 200/4133/21 зараховано до пільгового та страхового стажу позивача період роботи з 01.07.2018 по 28.02.2021.

Відповідно до ст. 40 Закону № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. При відпрацюванні рішення суду в індивідуальних відомостях про застраховану особу наявна заробітна плата по 31.01.2019, отже, період з 01.02.2019 по 28.02.2021 враховано нульовим значенням.

Відтак, заробітна плата в результаті виконання рішення суду за період з 01.07.2000 по 28.02.2021 склала 12557,60 грн. (9118,81 грн. показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2018 2020 роки х 1,37711 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації). Період виключений оптимізацією з лютого 2018 року по лютий 2021 року (37 місяців).

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо зарахування періоду роботи з 01.07.2018 по 28.02.2021 до пільгового стажу, але без врахування заробітної плати за цей період, при первинному призначенні пенсії, задовольнити неможливо, оскільки вони є такими, що не відповідають нормам діючого законодавства.

Дослідивши надані сторонами документи суд встановив наступне.

Згідно записів трудової книжки НОМЕР_3 (дата заповнення 18.01.1990 року) №№ 29-31 позивач працював в ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» з 04.06.2014 року по теперішній час позивач працює за професією машиніст електровоза підземний з повним робочим днем в шахті на дільниці транспорту.

Згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форма ОК-5), за період з 01.07.2018 року по 31.12.2020 року відомості про сплату страхових внесків страхувальником відсутні.

Згідно ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Предметом спору в цій справі є правомірність дій відповідача щодо застосування приписів ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при перерахунку пенсії позивачу, що полягає у включенні страхового стажу за період роботи позивача з 01.02.2019 року по 28.02.2021 року з нульовим показником заробітної плати в наслідок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року у справі №200/4133/21, а також незастосування відповідачем при проведенні перерахунку пенсії на виконання рішення суду приписів Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» через відсутність відповідного зобов`язання в зазначеному рішенні.

Вказані обставини визнається відповідачем, а тому не викликають у суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, що відповідно до ч. 1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства, є підставою для звільнення від доказування.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.

Відповідно достатті 19 Конституції України,правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон України №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 24 Закону України №1058-IV, страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відтак, відповідно до приписів ст. 40 Закону України №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно забзацом третімчастини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно допунктів7,8,9і14статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно дочастини другоїстатті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до ст. 41 Закону України №1058-IV, виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії

До заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:

1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинностіЗаконом України"Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;

2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно доЗакону України"Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум;

3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченоїчастиною третьоюстатті 24 цього Закону.

Спірні періоди стажу, які позивач вважає такими, що підлягають виключенню з розрахунку заробітної плати набуті ним після 01.01.2004 року - дати набрання чинності Законом України №1058-IV, тобто застосуванню в даному випадку підлягають п. 1 ч. 1 ст. 41 Закону України №1058-IV.

Логічний та текстуальний аналіз вказаної норми свідчить про те, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються тільки ті суми виплат, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески, тобто вказане свідчить про те, що у разі відсутності факту нарахування та сплати страхових внесків, сума такої заробітної плати (доходу) не враховується при обчисленні розміру пенсії.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що здійснюючи обчислення розміру пенсії відповідач не мав законних підстав для включення періодів з нульовим значенням, яким є період роботи позивача з 01.02.2019 року по 28.02.2021 року.

Таким чином, суд вважає, що тлумачення відповідачем законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини в цій частині позовних вимог, є помилковим.

Врахування до страхового стажу для обчислення розміру пенсії з нульовим показником заробітної плати виходячи з формули обчислення пенсії визначених ч. 2 ст. 40 Закону України №1058-IV призвело до зниження коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи, що вплинуло в свою чергу на зменшення розміру пенсійної виплати.

Щодо незастосування відповідачем при проведенні перерахунку пенсії на виконання рішення суду приписів Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» через відсутність відповідного зобов`язання в зазначеному рішенні, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02 вересня 2008 року № 345-VI (далі Закон № 345-VI), дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - заСписком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Відповідно до ст. 8 Закону № 345-VI, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок засписком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно достатті 40Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Норма аналогічного змісту абз. 3 ч. 1 ст. 28, міститься в Законі України №1058-IV.

При проведенні перерахунку пенсії відповідачем було встановлено наявність у позивача більш ніж 15 років підземного стажу за Списком №1, що підтверджено матеріалами адміністративної справи та не заперечується відповідачем.

Поряд з цим суд констатує, що ані Законом № 345-VI, ані Законом №1058-IV не визначено жодних додаткових умов для їх застосування, зокрема, наявність рішення суду з цього питання або звернення позивача.

З текстуального аналізу вказаних норм суд констатує їх імперативний характер, що зобов`язує орган пенсійного фонду вчинити конкретні дії при наявності визначених у них підстав (наявність стажу на підземних роботах не менш як 15 років за Списком №1 для чоловіків), а саме встановити мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків їх заробітної плати (доходу), визначеної відповідно достатті 40Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач безпідставно не застосував приписи ст. 8 Закону № 345-VI при здійсненні перерахунку пенсії позивача на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року у справі №200/4133/21, не зарахувавши до пільгового стажу в контексті Закону № 345-VI період роботи з 01.07.2018 року по 28.02.2021 на відокремленому підрозділі Шахта 1-3 Новогродівська державного підприємства Селидіввугілля в якості машиніста електровозу підземного з повним робочим днем у шахті та встановивши додаткові вимоги, такі як наявність відповідного зобов`язання в рішенні суду.

Статтею 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частиною 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені обставини справи та наявні в ній докази, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо включення страхового стажу за період роботи позивача з 01.02.2019 року по 28.02.2021 року з нульовим показником заробітної плати, а також незастосування відповідачем при проведенні перерахунку пенсії на виконання рішення суду приписів Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» через відсутність відповідного зобов`язання в зазначеному рішенні.

Враховуючи викладене, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahalv. TheUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ст. 9 КАС України, приймаючи до уваги відзив на позовну заяву відповідача, докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку про ефективність обраного позивачем способу захисту та відновлення своїх прав.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн згідно квитанції № 2976-6531-4436-2688 від 07.07.2022 року.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, суд стягує судовий збір з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84116, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які полягають у включенні в розрахунковий період середньої заробітної плати ОСОБА_1 періоду з 01.02.2019 року по 28.02.2021 рік нульовим значенням та не зарахуванні до пільгового стажу відповідно до Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці періоду роботи з 01.07.2018 року по 28.02.2021 на відокремленому підрозділі Шахта 1-3 Новогродівська державного підприємства Селидіввугілля в якості машиніста електровозу підземного з повним робочим днем у шахті.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 13.03.2021 року з зарахуванням до пільгового стажу відповідно до Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці періоду роботи з 01.07.2018 року по 28.02.2021 року на відокремленому підрозділі Шахта 1-3 Новогродівська державного підприємства Селидіввугілля в якості машиніста електровозу підземного з повним робочим днем під землею та без урахування періоду заробітної плати з 01.02.2019 року по 28.02.2021 року включеної нульовим значенням.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судового збору в розмірі 992 (Дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Повний текст рішення складено та підписано 23 вересня 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.М. Кониченко