Єдиний державний реєстр судових рішень
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20.09.2022 Справа №607/21197/21
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Сташків Н.М.,
за участі секретаря судового засідання Облещук О.В.,
у присутності учасників процесу:
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Білецької сільської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на частину будинковолодіння,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_3 , через свого представника адвоката Тришака О.Г., пред`явив до суду позов до відповідачів Білецької сільської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на 12/60 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 154, 9 кв.м.
Обгрунтовував позов тим, що зазначене будинковолодіння на праві особистої власності належав колгоспному двору, що складався з 5 членів, а саме ОСОБА_6 (бабуся позивача), ОСОБА_7 (батько позивача та голова колгоспного двору), ОСОБА_4 (дружина ОСОБА_7 ), ОСОБА_8 (дочки) та ОСОБА_3 (сина (позивача). Надалі, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 , а її син ОСОБА_7 , який із нею проживав на момент її смерті, успадкував її частку та, відповідно, за життя йому належало 2/5 частки спірного будинковолодіння (або 24/60). ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер, однак за життя склав заповіт на користь свого сина позивача ОСОБА_3 та, оскільки його дружина ОСОБА_4 на час відкриття спадщини була пенсіонеркою, вона мала право на обов`язкову частку у спадщині померлого. В подальшому, рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 червня 2021 року за ОСОБА_3 визнано право власності на 20/60 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 163,7 кв.м., у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7 . Також, рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 липня 2021 року за ОСОБА_4 визнано право власності на 4/60 частини житлового будинку з надвірними побудовами та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 163,7 кв.м., житловою 94,6 кв.м., у порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 22 жовтня 2021 року державним реєстратором Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Федоровичем В.Ю. на підставі вищевказаного рішення суду від 22 червня 2021 року за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на 20/60 частки даного будинковолодіння, про що зроблено відповідний номер запису про право власності 44583750. З наведеного випливає, що станом на 2021 рік членами колгоспного двору залишилось троє осіб, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з усіх часток даного колгоспного двору, зареєстровано право власності на 24/60 (успадкована частка після смерті ОСОБА_7 згідно з рішенням суду). Натомість, решта часток, які належали кожному із членів двору, на праві власності не зареєстровано у зв`язку із відсутністю погосподарських книг за 1986 та 1994 роки, тому позивач звернувся до суду із даним позовом про визнання за ним права власності на частину даного житлового будинку, яка належить йому як колишньому члену колгоспного двору, оскільки у позасудовому порядку врегулювали дане питання неможливо.
23 листопада 2021 року ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцької І.М. відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
12 січня 2022 року від представника відповідача Білецької сільської ради надійшло клопотання, згідно з яким він просив здійснювати розгляд справи у його відсутності, щодо задоволення позову не заперечив.
25 березня 2022 року представник відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву. У відзиві представник відповідача не заперечила щодо задоволення позову, оскільки оригінали документів, які були б підставою для реєстрації права власності на спірне майно відсутні, а станом на 15 квітня 1991 року та 01 липня 1991 року позивач дійсно проживав і був зареєстрований у спірному житловому будинку.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 квітня 2022 року матеріали вказаної цивільної справи передано на розгляд судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сташків Н.М., згідно з розпорядженням керівника апарату суду № 346 від 27 квітня 2022 року, у зв`язку із перебуванням судді у відпустці.
Ухвалою судді від 28 квітня 2022 року вказану цивільну справу прийнято до свого провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 09 год. 30 хв. 03 травня 2022 року, яке, у зв`язку з неявкою учасників процесу, відкладено до 31 травня 2022 року на 10 год., та за клопотанням представника позивача, повторно відкладено на 12 липня 2022 року на 15 год.
11 липня 2022 року відповідач ОСОБА_4 подала заяву, згідно з якою позовні вимоги визнала та просила задовольнити, а також просила проводити розгляд справи у її відсутності.
Підготовче судове засідання, призначене на 12 липня 2022 року, за клопотанням представника позивача, відкладено на 03 серпня 2022 року на 14 год. 30 хв.
03 серпня 2022 року проведено підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 20 вересня 2022 року на 15 год. 30 хв.
У судовому засіданні 29 вересня 2022 року представник позивача адвокат Тришак О.Г. підтримав позовні вимоги, зіславшись на обставини, викладені в позовній заяві, та просив позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнала у повному обсязі та не заперечила проти його задоволення.
Представник відповідача Байковецької сільської ради та відповідач ОСОБА_4 , у судове засідання не з`явилися, не повідомивши про причини неявки, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили. Клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, однак раніше, 12 січня 2022 року та 11 липня 2022 року судом отримано заяви від представника Білецької сільської ради та відповідача ОСОБА_4 про розгляд справи без їхньої участі з проханням задовольнити позовні вимоги позивача.
Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:
30 серпня 1991 року виконавчим комітетом В.Глибочецької селищної Ради народних депутатів Тернопільського району видано свідоцтво на право особистої власності на жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 . Даним свідоцтвом підтверджено, що вказане будинковолодіння належить колгоспному двору, що складається з 5 членів, головою якого є ОСОБА_7 , свідоцтво видано на підставі рішення виконкому В.Глибочецької селищної Ради народних депутатів №12 від 28 лютого 1991 року «Про зміну голови колгоспного двору у зв`язку із смертю попереднього голови колгоспного двору ОСОБА_9 ».
Відповідно до реєстрового напису на документі про право особистої власності зазначений цілий жилий будинок (домоволодіння) з надвірними будівлями зареєстровано в Тернопільському бюро технічної інвентаризації на праві особистої власності за колгоспним двором, що складається з 5 членів, головою якого є ОСОБА_7 , та записано в реєстрову книгу №1 стор. №129 за реєстровим №64 від 30 серпня 1991 року.
Згідно з довідкою №752 від 26 жовтня 2021 року, виданою Великоглибочецьким старостинським округом Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області ОСОБА_3 , відомості щодо реєстрації осіб у будинковолодінні, яке знаходиться в АДРЕСА_2 ), станом на 01 липня 1990 року у Великоглибочецькому старостинському окрузі Білецької сільської ради відсутні, оскільки погосподарських книш з 1986 по 1994 роки немає.
Як убачається із акту опитування свідків від 16 лютого 2021 року, староста с. В. Глибочок ОСОБА_10 , свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 підтвердили, що станом на 01 липня 1990 року в будинковолодінні, яке знаходиться в АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали ОСОБА_6 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_7 (син, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_4 (невістка), ОСОБА_8 (внучка) та ОСОБА_3 (внук).
У технічному паспорті на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 від 06 вересня 2021 року, зазначено, що розмір часток власності становить: 32/60 ОСОБА_3 ; 16/60 ОСОБА_4 , 12/60 ОСОБА_5 . Всього по літері «А» загальна площа приміщень становить 154,9 м2, з неї: житлова 80,2; допоміжна 60,8; літніх неопалювальних приміщень 13,9. Рік побудови житлового будинку 1974. Наявний об`єкт незавершеного будівництва, який складається з житлової прибудови з підвалом готовністю 55%.
З висновку про ринкову вартість майна, проведеного суб`єктом оціночної діяльності, ФОП ОСОБА_13 , вбачається, що об`єкт оцінки домоволодіння, що включає в себе об`єкт незавершеного будівництва по АДРЕСА_1 , станом на 21 липня 2020 року становить 260705,5 грн.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 червня 2021 року у справі № 607/12558/20 позов ОСОБА_3 до Білецької сільської ради та ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування та визнання прав забудовника задоволено частково. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 20/60 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 163,7 кв.м., у порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 . Визнано за ОСОБА_3 права та обов`язки забудовника на 5/12 частини незавершеної житлової прибудови до житлового будинку АДРЕСА_1 , згідно будівельного паспорта № НОМЕР_1 від 20 січня 2009 року, виданого померлому ОСОБА_7 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У мотивувальній частині вказаного рішення зазначено, що судом установлено, що ОСОБА_7 за життя склав заповіт на користь ОСОБА_3 , який спадщину прийняв, оскільки звернувся з заявою до нотаріуса у шестимісячний строк, а також те, що ОСОБА_4 має право на обов`язкову часку у спадщині та прийняла її, та суд дійшов висновку, що частка померлого у майні колгоспного двору становила 2/5, що дорівнює 24/60, частка позивача у спадковому майні, що належало померлому становить 20/60 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 , частка ОСОБА_4 4/60.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 280619250 від 22 жовтня 2021 року за ОСОБА_3 зареєстровано на праві приватної спільної часткової власності 20/60 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , з надвірними побудовами та спорудами, загальною площею 154,9 кв.м., житловою 80,2 кв.м., складовими частинами якого є А житловий будинок, Б господарська будівля, В господарська будівля, Д літня кухня та Ж навіс. Підставою внесення запису вказано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61069627 від 22 жовтня 2021 року, ОСОБА_14 , Білецька сільська рада тернопільської області. Підставою державної реєстрації зазначено: рішення суду від 22 червня 2021 року у справі №607/12558/20.
Рішенням про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №63810997 від 09 червня 2022 року, державний реєстратор прав на нерухоме майно Тернопільської міської ради Тернопільської області Редьква Н.С., під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 07 червня 2022 року, встановила відсутність у повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визначених Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою КМУ від 25 грудня 2015 року № 1127, а тому вирішила зупинити розгляд вказаної заяви ОСОБА_3 , у зв`язку із відсутність оригіналу документу, що підтверджує виникнення, перехід або припинення права власності н нерухоме майно.
Також, рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №64246195 від 21 липня 2022 року, державний реєстратор прав на нерухоме майно Тернопільської міської ради Тернопільської області Легінь О.М. відмовлено у державній реєстрації права приватної спільної часткової власності на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 , за суб`єктом ОСОБА_3 .
До правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосовує такі норми права:
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону однією з загальних засад державної реєстрації прав є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.
Відповідно доч.1ст.31цього Законудля проведеннядержавної реєстраціїправ власностіна індивідуальні(садибні)житлові будинки,садові,дачні будинки,господарські (присадибні)будівлі іспоруди,прибудови доних,що булизакінчені будівництвомдо 5серпня 1992року тарозташовані натериторіях сільських,селищних,міських рад,якими відповіднодо законодавстваздійснювалося веденняпогосподарського обліку,і щодозазначених об`єктівнерухомості ранішене проводиласядержавна реєстраціяправ власності,подаються: 1)виписка ізпогосподарської книги,надана виконавчиморганом сільськоїради (якщотакий органне створений-сільським головою),селищної,міської радиабо відповідноюархівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.
Відповідно доп.80Постанови КабінетуМіністрів України№1127від 25грудня 2015року «Прозатвердження Порядкудержавної реєстраціїправ нанерухоме майнота їхобтяжень»,Державна реєстраціяправа власностіна індивідуальні(садибні)житлові будинки,садові,дачні будинки,господарські (присадибні)будівлі іспоруди,прибудови доних,що булизакінчені будівництвомдо 5серпня 1992р.та розташованіна територіяхсільських,селищних,міських рад,якими відповіднодо законодавстваздійснювалося веденняпогосподарського обліку,може проводитисяна підставідокументів,передбачених статтею31 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
В силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Так, судом установлено, що відомості щодо зареєстрованих осіб у будинковолодінні, яке знаходиться по АДРЕСА_2 станом на 01 липня 1990 року не збереглися та погосподарських книг з 1986 по 1994 роки немає.
Пленум Верховного Суду України в п. 6 постанови №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз`яснив, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Свідоцтвом на право особистої власності на жилий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_3 за АДРЕСА_2 ) підтверджено, що цей будинок на праві особистої власності рахується як колгоспний двір, що складається з 5-х членів, головою якого був ОСОБА_7 , та вказано про зміну голови ОСОБА_9 .
Копією акту опитування свідків від 16 лютого 2021 року підтверджено, що станом на 01 липня 1990 року у вищевказаному будинковолодінні, були зареєстровані та проживали голова двору ОСОБА_6 та члени ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_3 .
Ухвалюючи рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 червня 2021 року у справі № 607/12558/20 та визнаючи за ОСОБА_3 право власності на 20/60 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , суд виходив із того, що ОСОБА_15 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_3 належало по 1/5 частині (що дорівнює 12/60) даного будинковолодіння.
У зв`язку зі смертю ОСОБА_15 її частка перейшла до сина, який проживав з нею на час смерті, ОСОБА_7 , який, відтак, за життя мав 2/5 (що дорівнює 24/60) його частини, яке у свою чергу складалось 1/5 частини, належної йому як члену колгоспного двору та 1/5 частини, належної йому після смерті його матері.
Після смерті ОСОБА_7 за рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 червня 2021 року право власності на 20/60 частини спірного будинку набув право власності ОСОБА_3 . У цьому ж рішенні зазначено, що після смерті ОСОБА_7 частка ОСОБА_4 у спірному будинку становить 4/60.
На підставі зазначеного рішення за ОСОБА_3 зареєстровано право приватної спільної часткової власності на 20/60 частини домоволодіння, житлового будинку з надвірними побудовами та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , проте належна йому як члену колгоспного двору 1/5 (12/60) частина цього будинку за ним на праві власності не зареєстрована та в її реєстрації в позасудовому порядку йому відмовлено у зв`язку з відсутністю погосподарських книг.
Відповідачі права позивача на спірне майно не оспорюють.
Однак, оскільки відсутні документи, що посвідчують право власності позивача як члена колгоспного двору на належну йому 1/5 (12/60) частку у праві власності на вказане будинковолодіння, це стало перешкодою в державній реєстрації майнових прав позивача.
За таких обставин суд приходить до переконання, що має місце порушення майнових прав позивача на отримання ним у власність частки майна, яка належить йому як члену колгоспного двору, тому його права підлягають захисту шляхом визнання за ним права власності на це майно.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 12, 263 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ :
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 12/60 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Відповідачі:
Білецька сільська рада, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14029160, місцезнаходження: вул. Молодіжна, 19, с. Біла Тернопільського району Тернопільської області;
ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ;
ОСОБА_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .
СуддяН. М. Сташків
Судове рішення № 106403392, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 20.09.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 607/21197/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: