Рішення № 106401138, 22.09.2022, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/654/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" вересня 2022 р.

Літинський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Желіховського В.М. секретаря судового засідання Голоти О.В. розглянув увідкритому судовомузасіданні всмт.Літин заправилами загальногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною позовною заявою мотивуючи її тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 .

Позов мотивує тим, що після її смерті залишилася спадщина, яка складається з житлового будинку із погосподарськими спорудами, які розташовані за адресою по АДРЕСА_1 .

Вказує, що вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, однак не може отримати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок, оскільки спадкодавця права власності на будинок не оформляла та не реєструвала.

Тому позивач змушена звернутися до суду з вказаним позовом і просить визнати за нею право власності на житловий будинок з погосподарськими спорудами після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Заєць Б.В. в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивача. Позовну заяву підтримують в повному обсязі та просять її задовольнити.

Представник відповідача Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області в судове засідання не з`явився, надіслали до суду листа відповідно до якого справу просять розглянути без представника. Проти задоволення заявлених вимог не заперечують.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Як зазначено у ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд вважає, що позов підлягає до задоволення за таких підстав. Так, відповідно до свідоцтва про народження позивачки (а.с.5) її батьками зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а.с.6) 12 лютого 1975 року позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 та після реєстрації шлюбу змінила прізвище на " ОСОБА_5 ".

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).

Відповідно до довідки Літинської селищної ради за №45 від 28 січня 2022 р. (а.с.8) відповідно облікових даних погосподарських книг №3 за 2016-2020 роки головою домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 (а.с.9-11) зазначається технічна характеристика будинку з господарськими будівлями та спорудами.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 31.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 3.2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженоїнаказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року №127, не належать до самочинного будівництва: (для одноквартирних (садибних), дачних та садових будинків:) індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05 серпня 1992 року. Згідно ч. 3.ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цьогоЗакону, виникають з моменту такої реєстрації. Відповідно до ч. 4ст. 3 зазначеного Законуправа на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставінаказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджененаказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5і зареєстроване в Мінюсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами). Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинностіЦКтаЗаконом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». З аналізу положеньКонституції УкраїнитаЦивільного кодексу Українивбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 5 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об`єкти. (Лист, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, від 01.09.2011, № 40-12-2409 "Щодо прийняття в експлуатацію об`єктів, закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року").Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації. (Лист, Державної архітектурно-будівельної інспекція України, від 30.07.2012, № 40-19-5376 "Щодо порядку прийняття в експлуатацію самовільно побудованого садового будинку і розмірів штрафів").

Згідно зі ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до абз. 2 п.1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного Кодексу України (2001 року), рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Державний акт (сертифікат) на земельну ділянку спадкодавцем за життя не виготовлений, що є перешкодою для видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину на право на земельну ділянку.

Згідно п.3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. Дослідивши матеріали справи, врахувавши письмову сторін, суд вважає, що в зв`язку з відсутністю необхідних документів для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в нотаріальному порядку позивач не може оформити спадщину, тому позов необхідно задовольнити та визнати за нею право власності на житловий будинок, оскільки судом встановлено, що позивач є спадкоємицею і має право на оформлення спадщини. На підставі ст.ст.315, 328, 1218, 1222, 1225, 1264, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 12, 48, 76,81, 206, 259, 263-268 ЦПК України, Постановою пленуму Верховного суду України за №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовільнити. Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок літ. "А" загальною площею 75,0 кв.м., житловою площею 48,1 кв.м., прибудова літ. "А1", веранда літ. "а2", відкрита веранда літ. "а3", сарай літ. "Б", погріб літ. "п/Б", огорожа №1, ворота з хвірткою №2, огорожа №3, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , у порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Желіховський В. М.