Рішення № 106400897, 23.09.2022, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2168/22

Провадження № 2/346/1050/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2022 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області, у складі головуючогосудді Коваленка Д.С., секретаркаОнутчак В.І., прокурорка: Козій Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, у приміщенні зали судових засідань Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, цивільну справу за позовом керівника Коломийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Коломийської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування збитків від кримінального правопорушення (витрат на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення),

в с т а н о в и в:

Керівник Коломийської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Коломийської міської ради звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 в сумі 7480 гривень 82 копійки.

В силу положень частини другоїстатті 247 Цивільного процесуального кодексу України(надалі за текстом -ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, і будь-які докази суду не надав; був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але не з`явився без повідомлення причин; представник позивача не заперечує проти розгляду справи та вирішення справи у заочному порядку.

Тому суд, на підставі частини 1статті 280 ЦПК України, здійснював розгляд справи за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів (у заочному порядку), про що судом була постановлена ухвала без виходу до нарадчої кімнати.

Позиції учасників справи (стислі).

Аргументи прокурора. 14 лютого 2020 року приблизно о 18 год. 10 хв. у темну пору доби відповідач керуючи транспортним засобом «Reno Megane» державний номер НОМЕР_1 , порушивши вимоги пунктів 2.3.6., 4.16.а., 12.1., 12.2., 12.3., 18.1., Правил дорожнього руху, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя. Вироком суду від 29 липня 2020 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 статті 286 КК України. Але разом з цим, через діяння відповідача, потерпілий ОСОБА_2 з 14 лютого 2020 року по 04 березня 2020 року перебував на стаціонарному лікуванні в лікарні, де на його лікування було витрачено грошові кошти на загальну суму 7480 гривень 82 копійки. Але відшкодування цих збитків у добровільному порядку, відповідач не здійснив.

Аргументи позивача. Коломийською міською радою не вживались заходи по відшкодуванню витрат на лікування ОСОБА_2 , в тому числі й у судовому порядку. Проти задоволення позову не заперечувала.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, і будь-які докази суду не надав.

Оцінка суду щодо фактів.

Вироком суду від 29 липня 2020 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчинені кримінального правопорушення передбаченого частиною 2статті 286 Кримінального кодексу України. (а.с.11-12).

У вказаному вироку судом було встановлено, що 14 лютого 2020 року, приблизно о 18.10 годин, керуючи транспортним засобом «Reno Megane» д/н НОМЕР_1 , рухаючись по автошляху Н-10 сполученням «Стрий-Чернівці», що в с. Матеївці по вул. Грушевського Коломийського району в напрямку до м. Коломия, порушивши вимоги пункту 2.3.6., 4.16.а., 12.1., 12.2., 12.3., 18.1., Правил дорожнього руху ОСОБА_1 допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який на момент наїзду переходив проїжджу частину зазначеного автошляху, по пішохідному переходу, з ліва на право відносно напрямку руху автомобіля, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження, які згідно з висновком судово-медичної експертизи мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та знаходились у прямому причинному зв`язку із створенням аварійної ситуації і настанням цієї дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 11-12).

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_2 знаходився на лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської міської ради; період лікування склав з 14 лютого 2020 року по 04 березня 2020 року, а вартість його лікування склала 7480 гривень 82 копійки (а.с.16-17).

Але у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 , у добровільному порядку витрати на лікування ОСОБА_2 не провів, тобто завданих збитків не відшкодував (а.с.16,20), а Коломийська міська рада з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів, витрачених на лікування не зверталась (а.с.20), прокурор, з метою захисту інтересів держави в особі цієї ради, просить стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 7480 гривень 82 копійки, в якості відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення (а.с.1-10, 43-45).

Оцінка суду правовідносин учасників спору.

Із встановлених обставин вбачається, що між Коломийською міською радою та ОСОБА_1 виникли цивільні правовідносини у сфері відшкодування шкоди, завданої злочином. І в межах цих правовідносин виник спір щодо права позивача отримати відшкодування збитків, яких він зазнав у зв`язку із лікуванням ОСОБА_2 , потерпілого від кримінального правопорушення, за рахунок бюджетних коштів територіальної громади.

Оцінка суду щодо права.

Відповідно до положень пункту 22 частини 1статті 92 Конституції Українизасади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України.

І, зокрема частина 1статті 1206 ЦК Українипередбачає, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. А частина 3 статті 1206 ЦК України (яка діяла на момент лікування) уточнювала, що якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося.

Отже за цими положеннями особа, яка завдала шкоду здоров`ю фізичної особи, зобов`язана відшкодувати витрати на лікування потерпілого від кримінального правопорушення або закладові охорони здоров`я, що здійснював лікування потерпілого, або відповідній територіальній громаді, якщо такий заклад, знаходився у власності територіальної громади.

Як вже вказувалось, вироком суду, який набрав законної сили встановлено, що ОСОБА_1 , у зв`язку із порушеннямправил дорожнього руху, допустив наїзд на ОСОБА_2 , в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження, які в своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя на момент вчинення (а.с.11-12). При цьому судом було встановлено, що ушкодження здоров`я потерпілого було наслідком дій саме ОСОБА_1 від кримінального правопорушення.

Також судом встановлено, що ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні з 14 лютого 2020 року по 04 березня 2020 року у Комунальному некомерційному підприємстві «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської міської ради (а.с.17). А цей заклад охорони здоров`я, з огляду на зміст його статуту, перебуває у власності Коломийської міської ради (п.1.4. Статуту), отже у власності Коломийської територіальної громади (а.с.27-30).

Тож суд переконаний у тому, що ОСОБА_1 дійсно завдав шкоду здоров`ю фізичної особи: ОСОБА_2 , внаслідок кримінального правопорушення, для лікування якого було витрачено 7480 гривень 82 копійки, які дійсно підлягають відшкодуванню шляхом стягнення цієї суми на користь бюджету Коломийської територіальної громади, яку представляє Коломийська міська рада.

Висновок суду по суті позову.

Тому суд вважає, що позовні вимоги керівника Коломийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Коломийської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення, підлягають задоволенню.

Оцінка суду щодо судових витрат.

Відповідно до частини першоїстатті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на це та те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі закону, а позов підлягає задоволенню повністю, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави у розмірі 992 гривні 40 копійок.

Отже, керуючись статтями2,19,23,34,43,49,76-113,128-132,133-142,174-183,217-248,258,259,263-265,268,273,280-289,351-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов керівника Коломийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Коломийської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення,задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Коломийської міської ради (ідентифікаційний код: 04054334, адреса місцезнаходження: 78203, проспект Михайла Грушевського, 1,містоКоломия; р/р: UA868999980314030544000009616, код платежу: 24060300) 7480 (сім тисяч чотириста вісімдесят) гривень 82 (вісімдесят дві) копійки, у якості відшкодування витрат на лікування ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у Комунальному некомерційному підприємстві «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської міської ради, у період з 14 лютого 2020 року по 04 березня 2020 року, як особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок на користь держави України на рахунок: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення позивач не подав апеляційної скарги, а відповідач не подав письмової заяви про перегляд заочного рішення. У випадку подання позивачем апеляційної скарги, заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У випадку подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили у випадку подання відповідачем апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення цього заочного рішення. Заява про перегляд цього заочного рішення може бути подана до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Коваленко Д. С.