Рішення № 106399315, 23.09.2022, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

23 вересня 2022 року справа № 927/266/22 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши матеріали справи за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150 в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", вул. Гоголя, 1, м. Львів, 79007

адреса електронної пошти:uz@uz.gov.ua, contract@railway.lviv.ua

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Одумаді - Транс", вул. 1 Травня, буд. 217, м. Чернігів, 14034

адреса електронної пошти: odumadi.trans@gmail.com

про стягнення 246697,92 грн.

Без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одумаді - Транс" про стягнення штрафу у сумі 246697,42 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №Л/НХ-20576/НЮ від 08.12.2020.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30.05.2022 відкрите спрощене позовне провадження у справі №927/266/22 без повідомлення учасників сторін; надано відповідачу 15-денний строк з дня отримання ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України. Вказаною ухвалою відповідача повідомлено про те, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву №343/06 від 15.06.2022, у якому відповідач щодо позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що позивачем штучно створено предумови для притягнення відповідача до відповідальності за можливе порушення договірних зобов?язань. Посилаючись на ч. 1 ст. 233 Господарського Кодексу України та ч. 3 ст. 551 Цивільного Кодексу України відповідач просить суд зменшити розмір штрафу на 90% внаслідок відсутності у матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків або відмовити у позові.

Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив №НЮ-1/1932 від 08.07.2022, у якій позивач щодо доводів, викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву заперечував, вказавши про те, що у позивача були відсутні підстави для продовження строку договору чи строку виконання зобов?язань, оскільки відповідачем не було документально підтверджено об?єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили (порядок підтвердження настання таких обставин визначено у розділі 8 договору).

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами та матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

За результатами проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель «РгоZогго» на сайті https://prozorro.gov.ua, 08.12.2020 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (покупець, позивач) в особі заступника начальника підрозділу "Служба організації та проведення закупівель" регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" Янчева Г.П. та заступника начальника підрозділу "Служба організації та проведення закупівель" регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" Спільник А.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОДУМАДІ-ТРАНС" (постачальник, відповідач) в особі генерального директора Солдатенкова О.Ю. був укладений договір поставки №Л/НХ-20576/ню (надалі - договір, а.с. 11-17).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язався поставити покупцеві товар, зазначений в Специфікації №1 (додаток № 1 до даного договору), а покупець - прийняти і оплатити товар.

Найменування товару: домкрат колійний гідравлічний JHR.-20 Код ДК 021:2015 - 42410000-3 (підіймально-транспортувальне обладнання), номенклатура товару, код УКТЗЕД, виробник товару, країна походження товару визначаються в Специфікації №1 (Додаток №1 до даного договору). Кількість товару: 126шт. (визначається в Специфікації №1 (Додаток №1 до даного товару). Рік виготовлення товару: 2020 (п. 1.2-1.4 договору).

Пунктом 3.1 догорову предбачено, що ціна за одиницю товару визначається в Специфікації №1 (Додаток №1 до договору) в національній валюті України. Постачання здійснюється за цінами, передбаченими у Специфікації №1 (Додаток № 1 до даного договору).

Сума договору на момент його підписання становить: 1233489,60 грн., у тому числі ПДВ 20% 205581,60 грн. (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 5.1,5.2 договору доставка товару покупцеві за договором здійснюється за рахунок постачальника, автомобільним/залізничним транспортом, або поштою або кур`єрською службою. Моментом доставки товару є дата фактичного прибуття товару за адресою, зазначеною в договорі, що підтверджується товаросупроводжувальними документами. Місце поставки товару: (НХ) Служба організації та проведення закупівель - код філії 937, 79025, м. Львів, вул. Широка, 2;

Пунком 5.4 договору сторони предбачили, що доставка товару проводиться партіями протягом не більше 15 днів з моменту подання заявки покупця, згідно п. 5.4.4 даного договору, яка вважається дозволом на доставку товару та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару.

Якщо заявку на доставку товару подано менше ніж за 15 (п`ятнадцять) днів до закінчення строку дії цього договору, то доставку товару постачальник зобов`язаний здійснити до закінчення строку дії договору (п. 5.4.1 договору).

Заявка покупця, направляється з електронної адреси покупця на електронну адресу постачальника odumadi.trans@gmail.com, з двома кваліфікованими електронними підписами уповноважених осіб, визначених в п. 5.4.2 договору. Датою подання заявки відповідно до п. 5.4 вважається дата відправлення її на електронну адресу постачальника (п. 5.4.4. договору).

Відповідно до п. 5.4.2 зі сторони покупця заявку підписують з урахуванням вимог Статуту покупця щонайменше дві такі уповноважені особи: директор виконавчий регіональної філії «Львівська залізниця» (особа, що виконує його обов`язки), перший заступник директора виконавчого регіональної філії «Львівська залізниця» (особа, що виконує його обов`язки), заступник директора виконавчого регіональної філії «Львівська залізниця» (особа, що виконує його обов`язки), головний інженер регіональної філії «Львівська залізниця» (особа, що виконує його обов`язки).

Пунктом 5.4.8 договору сторони передбачили, що у разі поставки товару, який відповідає умовам договору щодо кількості та якості, сторони підписують акт приймання-передачі товару, який вважається єдиним підтвердженням виконання постачальником взятого на себе обов`язку поставити товар за договором, із зазначенням дати фактичної доставки товару покупцеві.

Згідно із п. 6.3.1 договору постачальник зобов`язався, зокрема забезпечити поставку товару у строки, встановлені договором.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків і гарантійних зобов`язань - до повного його виконання (п. 10.1 договору).

До матеріалів справи позивачем додана специфікація№1, що є додатком №1 до договору № Л/НХ-20576/ню від 08.12.2020 (а.с. 18).

На виконання умов договору 22.12.2021 Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" на електронну пошту відповідача (odumadi.trans@gmail.com) направило заявку №НЗ-1 /НЗТ-40/1439 від 21.12.2021 щодо поставки Домкратів колійних гідравлічних JHR.-20 у кількості 42 шт. на суму 411163,20 грн. у т.ч. ПДВ 68527,20 грн.(а.с. 20, 23); заявка з боку покупця підписана заступником директора регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства «Українська залізниця» Лібер Б.К. та заступником директора регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства «Українська залізниця» Федак Я.А. (а.с. 21-22).

Відповідно до умов п. 5.4.1 та п. 10.1 договору на підставі згаданої вище заявки постачальник (відповідач) зобов`язаний був поставити товар не пізніше 31.12.2021.

Позивач вказує, що відповідач свої зобов`язання щодо поставки товару у повному обсязі та у визначені строки не виконав.

На момент звернення позивача до суду відповідачем не поставлено позивачу товар у кількості 42 шт. на суму 411163,20 грн.

Відповідно до п. 7.1 договору за невиконання постачальником своїх зобов`язань за цим договором, передбачених розділом І договору, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від суми договору.

З посиланням на п. 7.1 договору позивачем заявлено до стягнення з відповідача 20% штрафу від вартості непоставленого товару у сумі 246697,92 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач щодо позовних вимог заперечив, вказавши про те, що останній, отримавши від позивача заявку на поставку товару, звертався на адресу регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" з листом №290/12 від 23.12.2021, у якому повідомив позивача про неможливість виконати отриману заявку ( рознарядки) до кінця 2021 року, зважаючи на календарні строки, що залишились до 31.12.2021, а також визначеними умовами цього договору 15-ти денними строками поставки, що фактично припадають на складну епідеміологічну ситуацію з розповсюдженням респіраторного вірусу SAR.S-COV1D-19 та наближенням новорічних свят. У вказаному листі відповідач , внаслідок вищезазначеної ситуації, просив позивача продовжити строк дії договору до 31.03.2022. Вказаний лист доданий до матеріалів справи.

Позивач у відповіді на вищевказаний лист зазначив про відсутність можливості продовжити строк дії договору, оскільки відсутнє документальне підтвердження об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника (лист від 29.12.2021 наявний у матералах справи) .

Відповідач зазначає, що, відмовившись від пропозиції продовжити договір, позивач свідомо відмовився від подальшої реалізації умов договору щодо поставки товару. Відповідач вважає, що позивачем штучно створено предумови для притягнення відповідача до відповідальності за можливе порушення договірних зобов?язань. Відповідач вказав про те, що заявка є недійсною, оскільки не підписана посадовими особами позивача відповідно до умов договору. Посилаючись на ч. 1 ст. 233 Господарського Кодексу України та ч. 3 ст. 551 Цивільного Кодексу України, відповідач просить суд зменшити розмір штрафу на 90% внаслідок відсутності у матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків, або відмовити у позові.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Спір між сторонами даної справи виник у зв`язку з простроченням виконання відповідачем зобов`язань з поставки товару за договором поставки поставки №Л/НХ-20576/ню від 08.12.2020.

Договір № Л/НХ-20576/ню від 08.12.2020, що укладений сторонами у даній справі, за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт укладення між сторонами договору поставки № Л/НХ-20576/ню від 08.12.2020.

Як встановлено судом, за умовами 5.4.4 договору заявка покупця, направляється з електронної адреси покупця на електронну адресу постачальника odumadi.trans@gmail.com, з двома кваліфікованими електронними підписами уповноважених осіб, визначених в п. 5.4.2 договору. Датою подання заявки відповідно до п. 5.4 вважається дата відправлення її на електронну адресу постачальника.

Судом враховано, що заявка з боку покупця підписана заступником директора регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства «Українська залізниця» Лібер Б.К. та заступником директора регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства «Українська залізниця» Федак Я.А., що підтверджено відповідними наказами їх про призначення (а.с. 21-22), а тому твердження відповідача щодо недійсності заявки у зв?язку із її підписанням не уповноваженими особами відповідно до умов договору є безпідставними та судом відхиляються.

До матеріалів справи долучено скріншот з електронної сторінки позивача в якості доказу відправлення на визначену у п.5.4.4 договору адресу відповідача odumadi.trans@gmail.com заявки №НЗ-1/НЗТ-40/1439 від 21.12.2021.

Водночас судом встановлено, що умовами п. 5.4, 5.4.1 договору поставка товару повинна була бути виконана відповідачем протягом не більше 15 днів з моменту подання заявки покупця. Якщо заявку на доставку товару подано менше ніж за 15 (п`ятнадцять) днів до закінчення строку дії цього договору, то доставку товару постачальник зобов`язаний здійснити до закінчення строку дії договору, тобто до 31.12.2021.

Оскільки заявка позивачем була подана 21.12.2021, доставку товару постачальник зобов`язаний здійснити до закінчення строку дії договору, тобто до 31.12.2021.

Матеріали справи не містять доказів у підтвердження того, що відповідач, попри свою обізнаність з умовами укладеного ним договору та кінцевою датою строку поставки товару (31.12.2021), вчиняв активні дії, спрямовані на виконання свого обов`язку з поставки товару, які могли полягати, зокрема, у зверненні до позивача з листами з проханням повідомити про готовність до приймання продукції тощо.

Вказані обставини відповідачем у справі не спростовано.

Лист відповідача №290/12 від 23.12.2021, який надсилався на адресу позивача з повідомлення про неможливість виконати отриману заявку ( рознарядки) до кінця 2021 року зважаючи на календарні строки, що залишились до 31.12.2021, а також визначеними умовами договору 15-ти денними строками поставки, що фактично припадають, на складну епідеміологічну ситуацію з розповсюдженням респіраторного вірусу SAR.S-COV1D-19 та наближенням новорічних свят, а також прохання позивача продовжити строк дії договору до 31.03.2022, не може бути прийнятий судом до уваги, як належний доказ неможливості виконання зобов?язань за договором, оскільки відповідачем будь-яких доказів документального підтвердження об`єктивних обставин, що спричинили не виконня договору, а також обставин для продовження строку дії договору, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника до матеріалів справи не надано.

З огляду на викладене, суд вважає доведеними доводи позивача про те, що відповідачем допущено порушення виконання його зобов`язань за договором в частині строку виконання поставки товару.

Внаслідок неналежного та несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язань за договором з поставки товару на підставі пункту 7.1 договору позивачем нараховано відповідачу 20% штрафу від вартості непоставленого товару у сумі 246697,92 грн.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України). Положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 20% штрафу від вартості непоставленого товару у сумі 246697,92 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідач не спростував належними доказами позицію позивача.

Посилаючись на ч. 1 ст. 233 Господарського Кодексу України та ч. 3 ст. 551 Цивільного Кодексу України відповідач просить суд зменшити розмір штрафу на 90% внаслідок відсутності у матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків, а також посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства внаслідок введення у 2021 році карантинних обмежень.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення штрафу, суд зазначає таке.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Зазначена стаття кореспондується зі ст. 233 ГК України, яка визначає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Судом враховано, що позивач та відповідач є господарюючими суб`єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною свої зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з приписами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами на підставі належних і допустимих доказів.

Дослідивши подане відповідачем клопотання про зменшення штрафу, врахувавши факт порушення відповідачем умов договору та розмір штрафу, а також обставини, на які посилався відповідач, як на підставу зменшення штрафу до 90%, винятковості яких відповідачем не доведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 246697,92 грн.

Таким чином позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача витрат зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 129, 236-239, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДУМАДІ-ТРАНС" (14034, м. Чернігів, вул. 1 Травня, 217; код 40725353) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (79007, м. Львів, вул. Гоголя, 1; код 40081195) 246697 грн. 42 коп. штрафу та 3700 грн. 47 коп. судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення підписаний 23.09.2022.

Суддя М.О.Демидова