Рішення № 106399280, 13.09.2022, Господарський суд Чернігівської області

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/994/21

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Дубини О. М.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ічня Екопродукт»,

код ЄДРПОУ 42505545, вул. Хмельницького, буд. 55, с. Крупичполе, Ічнянський район, Чернігівська область, 16713

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Манад»,

код ЄДРПОУ 32670436, вул. Центральна, 34, с. Засупоївка, Яготинський район, Київська область, 07714

Предмет спору: про стягнення 3 912 418,62 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ічня Екопродукт» звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манад», у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 3 466 471,29 грн, з яких 2 892 876,00 грн заборгованості за поставлений товар, 309 261,29 грн пені, 66 180,15 грн - 3% річних та 198 280,12 грн інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 21.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження.

З урахуванням поданих позивачем заяв про збільшення позовних вимог, які були прийняті судом, мала місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішувався спір, а саме 3 912 418,62 грн, з яких 2 892 750,00 грн заборгованості за поставлений товар, 337 554,49 грн пені, 95 282,03 грн 3% річних та 586 832,10 грн інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду від 30.08.2022 позов задоволено частково та стягнуто з ТОВ «Манад» на користь ТОВ «Ічня Екопродукт» 2 892 750,00 грн заборгованості за поставлений товар, 218 977,21 грн пені, 95 282,03 грн 3% річних, 586 832,10 грн інфляційних втрат, 56 907,62 грн витрат зі сплати судового збору за подання позову та 2 270,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Також, зважаючи на надходження від позивача електронною поштою підписаної ЕЦП заяви від 30.08.2022 про надання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення у цій справі, судом було призначено судове засідання для вирішення питання про розподіл цих судових витрат на 08.09.2022 об 11:30.

У судовому засіданні 30.08.2022 були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду у справі №927/994/21.

У зв`язку з відсутністю фінансування на оплату поштових послуг, копії вступної та резолютивної частини рішення суду від 30.08.2022 були направлені сторонам на їх електронні адреси, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, 31.08.2022 на номер телефону позивача (0504655040), який зазначений у витягу з ЄДР як засіб зв`язку з ТОВ «Ічня Екопродукт», за допомогою мобільного додатку Viber направлено копію вступної та резолютивної частини рішення суду від 30.08.2022. Вказане повідомлення було доставлено адресату, про що свідчить відмітка ?? під цим повідомленням. Такий статус повідомлення доставлено у додатку Viber є загальновідомою обставиною.

Отже, суд вжив заходів для повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання 08.09.2022.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, але у судове засідання 08.09.2022 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

05.09.2022, тобто у встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України строк, від представника позивача - адвоката Муляра Є. Г. електронною поштою надійшла підписана ЕЦП заява про відшкодування витрат на правову допомогу від 05.09.2022 з доданими до неї документами, у тому числі доказами направлення відповідачу.

07.09.2022 до суду поштою надійшов оригінал вказаної заяви позивача про відшкодування витрат на правову допомогу від 05.09.2022 з доданими до неї документами.

У судовому засіданні 08.09.2022 суд долучив до матеріалів справи заяви позивача від 05.09.2022 про відшкодування витрат на правову допомогу з доданими до них документами.

До початку судового засідання від відповідача електронною поштою надійшли підписані ЕЦП заперечення щодо заяви про стягнення судових витрат.

У поданих запереченнях відповідач зазначає, що 30.08.2022, після початку судового засідання, канцелярією суду було передано заяву позивача про стягнення судових витрат, яка була отримана на електронну пошту і яку суд прийняв до розгляду. Також відповідач вказав, що до 30.08.2022 всі процесуальні документи, які надходили до суду у справі № 927/994/21 через електронну пошту, зокрема, клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, жодного разу не були скріплені позивачем електронним цифровим підписом та суд такі клопотання залишав без розгляду, крім заяви про стягнення судових витрат.

На думку відповідача, у судовому засіданні 30.08.2022 суд не перевіряв скріплення заяви позивача про стягнення витрат електронним цифровим підписом, а відразу прийняв заяву до розгляду, у тому числі без перевірки направлення примірника заяви на адресу ТОВ «Манад».

Крім того, відповідач зазначив про неподання позивачем разом з позовом попереднього розрахунку судових витрат та про неотримання станом на 07.09.2022 примірника заяви, у зв`язку із чим він позбавлений будь-якої можливості подати заперечення щодо судових витрат за надання правничої допомоги.

ТОВ «Манад» вважає, що заява, отримана судом безпосередньо у судовому засіданні 30.08.2022, не скріплена ЕЦП, не направлена ТОВ «Манад» і ще 30.08.2022 підлягала залишенню судом без розгляду, однак з цього приводу думка відповідача не запитувалась. Між тим, ТОВ «Манад» звертається до суду із цією заявою щодо врахування в судовому засіданні 08.09.2022 фактів подання до суду через електронну пошту заяви без підпису ЕЦП, що утворює підстави для залишення заяви без розгляду, та незабезпечення як судом, так і представником позивача можливості ТОВ «Манад» надати заперечення щодо поданої, але безпідставно прийнятої до розгляду заяви (без підпису ЕЦП).

Зважаючи на наведене, відповідач вважає, що заява позивача про відшкодування витрат на правову допомогу має бути повернута без розгляду.

У судовому засіданні 08.09.2022 суд долучив до матеріалів справи заперечення відповідача.

Разом з тим, суд відхилив наведені відповідачем у запереченнях доводи щодо непідписання позивачем ЕЦП заяви про відшкодування витрат на правову допомогу від 30.08.2022, оскільки ця заява була підписана ЕЦП представника позивача Муляра Є. Г., що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису з онлайн сервісу від 30.08.2022.

Суд у судовому засіданні 30.08.2022 самостійно перевірив наявність ЕЦП на цій заяві та дійшов висновку про дотримання порядку подання такої заяви відповідно до вимог ГПК України. При цьому суд не зобов`язаний надавати у судовому засіданні матеріали заяви іншому учаснику для перевірки наявності ЕЦП.

Зважаючи на наведене, у суду відсутні підстави для повернення заяви позивача про відшкодування витрат на правову допомогу, яка надійшла до суду електронною поштою 30.08.2022.

Як встановив суд, заява від 05.09.2022 з доказами понесених витрат була направлена відповідачу поштою 05.09.2022, що підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком, доданими до цієї заяви.

Однак, зважаючи на неотримання відповідачем заяви позивача про відшкодування витрат на правову допомогу з відповідними доказами, яка надійшла до суду 05.09.2022, неможливість подання відповідачем заперечень на зазначену заяву, суд у судовому засіданні 08.09.2022 постановив ухвалу про відкладення судового засідання на 13.09.2022 на 09:00.

Ухвалою суду від 08.09.2022 повідомлено сторін про час та місце проведення судового засідання 13.09.2022.

У зв`язку з відсутністю фінансування на оплату поштових послуг, копії ухвали суду від 08.09.2022 були направлені сторонам на їх електронні адреси, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, 09.09.2022 на номер телефону позивача (0504655040), який зазначений у витягу з ЄДР як засіб зв`язку з ТОВ «Ічня Екопродукт», за допомогою мобільного додатку Viber направлено копію ухвали суду від 08.09.2022. Вказане повідомлення було доставлено адресату, про що свідчить відмітка ?? під цим повідомленням.

Отже, суд вжив заходів для повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання 13.09.2022.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, але у судове засідання 13.09.2022 не з`явились, позивач про причини неявки суд не повідомив.

До початку судового засідання від відповідача електронною поштою надійшло підписане ЕЦП клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з тим, що представники ТОВ «Манад» 13.09.2022 будуть брати участь у іншому судовому засіданні у справі №320/7082/22, яка розглядається Київським окружним адміністративним судом.

До клопотання відповідач додав копію ухвали Київського окружного адміністративного суду від 17.08.2022 у справі №320/7082/20 про відкриття провадження у справі за позовом ТОВ «Манад» до Державної податкової служби України та ГУ ДПС у Київській області та призначення підготовчого засідання на 13.09.2022 о 13:00.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Суд зазначає, що представниками відповідача у цій справі у порядку самопредставництва є генеральний директор ТОВ «Манад» Сурай А. М. та його заступник Макарчук Р. С., які, зокрема, брали участь у судових засіданнях.

Відповідач не обґрунтував та не надав доказів необхідності одразу двом представникам ТОВ «Манад» бути присутніми у судовому засіданні у Київському окружному адміністративному суді та неможливості явки у судове засідання до Господарського суду Чернігівської області у цій справі одного з них.

Жодних обґрунтувань та доказів неможливості залучення для участі у справі інших представників, окрім тих, що брали участь у цій справі, або адвоката відповідач суду також не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Частиною 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, всіх учасників справи поставлено законом у рівні умови, зокрема, в частині обов`язку дотримуватись встановлених Законом строків розгляду справи в суді, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є недопустимим.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Таким чином, відкладення розгляду заяви позивача про відшкодування витрат на правову допомогу призведе до порушення п`ятнадцятиденного строку з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог для вирішення питання про судові витрати, передбаченого ст. 221 ГПК України.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглянувши подане відповідачем клопотання, враховуючи принципи господарського судочинства: диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом та те, що учасники справи на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, з метою забезпечення необхідного балансу між правами учасників справи щодо розгляду справи за їх участі та дотриманням строків розгляду заяви, як складової доступу до правосуддя, суд дійшов, що клопотання відповідача про відкладення розгляду є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, (ч. 4 ст. 244 ГПК України) судове засідання 13.09.2022 проводилось за відсутності сторін (їх представників).

До початку судового засідання від відповідача електронною поштою надійшли підписані ЕЦП заперечення щодо заяви про стягнення судових витрат, у яких він просить відмовити у задоволенні заяви.

У поданих запереченнях відповідач знову посилається на непідписання позивачем ЕЦП заяви про відшкодування витрат на правову допомогу від 30.08.2022, ненаправлення її на адресу відповідача, а відтак зазначає, що вона підлягала залишенню судом без розгляду.

Щодо поданої позивачем заяви про відшкодування судових витрат від 05.09.2022, яка отримана ТОВ «Манад» 09.09.2022, відповідач вважає, що оскільки заява не містить прохання стягнути конкретну суму судових витрат на професійну правничу допомогу, а суд не може виходити за межі позовних вимог, така заява задоволенню не підлягає.

Також як підставу для відмову у задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу відповідач зазначає неявку представників позивача у судові засідання, які проводились у 2022 році.

Частиною 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на викладене, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Згідно зі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У позовній заяві позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, у якому зазначив, що попередній розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката становить 40 000,00 грн.

Отже, доводи відповідача про неподання позивачем попереднього розрахунку судових витрат є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

У порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу позивач до закінчення судових дебатів надіслав до суду електронною поштою підписану ЕЦП заяву від 30.08.2022 про надання доказів понесення витрат на правничу допомогу адвоката протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, яка була прийнята судом.

Відповідач повторно надав заперечення щодо непідписання позивачем ЕЦП цієї заяви, які вже були відхилені судом у судовому засіданні 08.09.2022, про що суд зазначив вище.

Щодо ненаправлення позивачем на адресу відповідача заяви від 30.08.2022 суд зазначає, що нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено обов`язку заявника направляти таку заяву іншій стороні.

Такий обов`язок існує щодо направлення іншій стороні копій доказів на підтвердження дійсності понесення на правничу допомогу витрат, з метою недопущення порушення принципу змагальності, права інших учасників судового розгляду ознайомитись із їхнім змістом, позбавлення можливості надати свої заперечення щодо обсягів витрат, а також правильності їх обрахунку.

Позивач надав докази направлення відповідачу копій доказів понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а отже відповідач не був позбавлений можливості подати заяву про неспівмірність або клопотання про зменшення зазначених витрат позивача.

Як докази витрат на професійну правничу допомогу позивач до позовної заяви додав: копію договору про надання правової допомоги №ЮФКМ/53/2021 від 01.09.2021, укладений з Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Копусь і Муляр» (далі Договір від 01.09.2021); копії платіжних доручень №2337 від 06.09.2021 на суму 20 000,00 грн та №2346 від 08.10.2021 на суму 20 000,00 грн; копії виписок АТ «Райффайзен Банк» з рахунку; копію акту №1 від 29.08.2022 прийому-передачі наданих послуг на суму 40 000,00 грн; ордери на надання правової допомоги, видані Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Копусь і Муляр» (адвокати, які надають правничу допомогу Муляр Є. Г. та Копусь А. А.) на вчинення дій у Господарському суді Чернігівської області в інтересах позивача.

Відповідно до п. 1.1 Договору від 01.09.2021, укладеного між ТОВ «Ічня Екопродукт» (далі - Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Копусь і Муляр» (далі Адвокатське об`єднання), Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання зобов`язується здійснювати представництво Клієнта в Господарському суді Чернігівської області у справі з розгляду спору між Клієнтом та ТОВ «Манад» про стягнення суми основного боргу, 3 відсотків річних, інфляційних втрат та штрафних санкцій за порушення строків оплати за договором поставки від 12.10.2020 №246, укладеного між Клієнтом та ТОВ «Манад».

Згідно з п. 4.1, 4.2 Договору від 01.09.2021 загальна вартість юридичних послуг (гонорар), що мають бути надані відповідно до цього Договору, складає 40 000,00 грн без ПДВ.

Оплата юридичних послуг (гонорару) здійснюється Клієнтом в наступному порядку:

- авансовий платіж у розмірі 20 000,00 грн без ПДВ Клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню протягом 5 робочих днів з дати укладання даного Договору;

- другий авансовий платіж у розмірі 20 000,00 грн без ПДВ Клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню протягом 20 робочих днів з дати укладання даного Договору.

Платіжними дорученнями №2337 від 06.09.2021 та №2346 від 08.10.2021 позивач сплатив Адвокатському об`єднанню гонорар у розмірі 40 000,00 грн.

29.08.2022 Адвокатське об`єднання та позивач підписали акт прийому-передачі наданих послуг №1, у якому зазначено, що Адвокатське об`єднання надало, а Клієнт прийняв правову допомогу, предмет якої визначений у п. 1 Додатку №1 від 01.10.2021 до Договору від 01.10.2021, а Клієнт прийняв надані згідно з Договором від 01.09.2021 послуги на загальну суму 40 000,00 грн, які включають в себе: підготовку та подачу позовної заяви; підготовку та подачу заяв про збільшення розміру позовних вимог від 15.09.2021, від 06.10.2021, від 26.07.2022; підготовку та подачу відповіді на відзив; підготовку та подачу інших заяв та клопотань в процесі розгляду справи Господарським судом Чернігівської області; участь у судових засіданнях від 07.10.2021, 11.11.2021.

Таким чином, розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, який підтверджений належними доказами, становить 40 000,00 грн.

Заяви про неспівмірність або клопотання про зменшення витрат позивача на професійну правничу допомогу від відповідача не надходило.

По суті заперечення відповідача зводяться на недотримання позивачем процесуального порядку оформлення та подання заяви про відшкодування витрат на правову допомогу, а єдиною підставою для відмови у задоволенні заяви з приводу наданих послуг є неучасть представників позивача у судових засіданнях у 2022 році.

Проте позивач окремо не зазначав вартість участі представників позивача у судових засіданнях, у тому числі, які проводились у 2022 році, оскільки ціну (вартість) правничої допомоги у Договорі від 01.09.2021 визначено у фіксованому розмірі, а отже такі витрати підлягають стягненню незалежно від кількості часу (годин), який адвокат витратить на надання правничої допомоги, та від кількості наданих послуг.

Разом з тим, суд відхиляє доводи відповідача про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про відшкодування витрат на правову допомогу від 05.09.2022 через незазначення позивачем конкретної суми судових витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи наступне.

Як вже зазначив суд, у позовній заяві позивач зазначив попередній розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який становить 40 000,00 грн, та у прохальній частині позову просив покласти судові витрати (судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу) на відповідача.

У заяві від 30.08.2022 позивач заявив про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 40 000,00 грн, а у заяві від 05.09.2022 просив ухвалити додаткове рішення, відповідно до якого задовольнити заяву про відшкодування витрат на правову допомогу в повному обсязі.

Зі змісту заяви від 05.09.2022 вбачається, що позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу в обумовленій сторонами у Договорі від 01.09.2021 сумі, тобто у розмірі 40 000,00 грн.

Отже, позивач визначив розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката та надав відповідні докази на їх підтвердження.

Проаналізувавши документи, які додані до заяви про ухвалення додаткового рішення в цій справі, суд вважає, що відображена інформація в цих документах щодо характеру та обсягу виконаної Адвокатським об`єднанням роботи (наданих послуг) відповідає документам та інформації, що містяться у матеріалах судової справи, та такий розмір витрат є обґрунтованим і відповідає критеріям співмірності та розумної необхідності таких витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, стягненню з відповідача підлягають витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 38 787,68 грн.

У зв`язку з неявкою усіх учасників справи у судове засідання, на підставі ч. 6 ст. 233 та ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України вступна та резолютивна частини додаткового рішення була підписана судом 13.09.2022 у нарадчій кімнаті без їх проголошення.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Манад» (код ЄДРПОУ 32670436, вул. Центральна, 34, с. Засупоївка, Яготинський район, Київська область, 07714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ічня Екопродукт» (код ЄДРПОУ 42505545, вул. Хмельницького, буд. 55, с. Крупичполе, Ічнянський район, Чернігівська область, 16713) 38 787,68 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 23.09.2022.

Суддя В. В. Шморгун