Рішення № 106392432, 22.09.2022, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/114/22

Номер провадження № 2-а/699/4/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2022 року м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Свитки С.Л.,

за участю секретаря судового засідання Таран О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корсуні-Шевченківському в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Черкаській області з участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, поліцейського ВП №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Касяненка В.М. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся у Корсунь-Шевченківський районний суд з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Черкаській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАВ № 592842 від 25.11.2021 відносно нього, винесену поліцейським ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області сержантом поліції Касяненком Віталієм Миколайовичем, про накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400,00 грн, а провадження закрити, у зв`язку із недоведеністю вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Позов обгрунтований тим, що оскаржуваною постановою позивача було визнано винним у тому, що він керував транспортним засобом, будучи позбавленим такого права судом, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 126 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20400.00 грн. Його дійсно було позбавлено постановою Корсунь-Шевченківського районного суду від 12.11.2021 року права керування транспортними засобами і він дійсно керував 25.11.2021 року транспортним засобом, тому що добросовісно вважав, що вказана постанова набирає законної сили 27.11.2021 року, так як він її отримав у Корсунь-Шевченківському районному суді не 12.11.2021 року, а 16.11.2021 року із відміткою «Постанова суду не набрала законної сили». Вважає, що доказів його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 126 КУпАП посадовою особою було зібрано недостатньо і також було грубо порушено встановлену законом процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, в оскаржуваній постанові відсутній його підпис щодо роз`яснення йому положень ст. ст. 307, 308 КУпАП, прав, передбаченихстаттею 268 КУпАП, а також порядок і строки оскарження постанови згідно зі ст.ст.287-289 КУпАП. Поліцейським Касяненком В.М. при розгляді справи про адміністративне правопорушення було повністю проігноровано приписи ст. ст. 268, 278, 279, 280, 283 КУпАП. Ніякого розгляду справи взагалі не було. Поліцейський не складав протокол, не роз`яснював йому його права - знайомитися з матеріалами справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Також позивач просив поновити йому пропущений десятиденний строк на оскарження постанови про накладення на нього адміністративного стягнення, посилаючись на те, що він пропустив його по поважних причинах, хворів, потім одразу після одужання звернувся за наданням правової допомоги до Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги і вказаним центром було витрачено певний час на перевірку тих обставин, чи має він право за своїм матеріальним станом на надання БВПД.

Відповідач Головне управлінняНаціональної поліціїУкраїни вЧеркаській області подало відзив на позов, згідно якого позовні вимоги позивача не визнають повністю, посилаючись на те, що 25.11.2021 року поліцейським ГУНП вЧеркаській областібуло притягнуто доадміністративної відповідальностіза ч.4ст.126КУпАП відповідача,який керувавтранспортним засобомбудучи позбавленим правакерування транспортнимизасобами.Поліцейським відповіднодо вимогст.276КУпАП таІнструкції зоформлення поліцейськимиматеріалів проадміністративні правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксовані нев автоматичномурежимі,затвердженої наказомМВС України№1395від 07.11.2015та зареєстрованоїу Міністерствіюстиції України10листопада 2015року за№1408/27853,розглянуто справупро адміністративнеправопорушення намісці йоговчинення та,враховуючи характервчиненого правопорушення,відповідно дост.283КУпАП,винесено постановупо справіпро адміністративнеправопорушення,якою позивачапритягнуто доадміністративної відповідальностіу виглядіштрафу врозмірі 20400,00грн. ГУНПв Черкаськійобласті,як суб`єктвладних повноваженьпід часвинесення постановипро притягненняпозивача доадміністративної відповідальності,діяло виключнона підставі,в межахповноважень тау спосіб,що передбаченийКодексом Українипро адміністративніправопорушення.Відповідач просить відмовити у задоволенні позову, вважаючи ухвалену постанову законною, прийнятою на підставі повного з`ясування обставин справи та в установлений законом строк.

У судове засідання позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення sms-повідомлення на телефон, вказаний ним у заявці про отримання судової повістки за допомогою sms-повідомлення (а.с. 20, 51, 58) 25.07.2022 та повторно 22.09.2022 не з`явився.

Представник позивача адвокат Брус Т.М. у судове засідання 17.02.2022 з`явилася, позов підтримала, надала суду пояснення по суті справи згідно поданої позовної заяви. В подальшому адвокат Брус Т.М. подала до суду заяву про зупинення адвокатської діяльності з 28.03.2022 року і припинення своєї участі у справі (а.с.56).

Відповідач в судове засідання не з`явився, направив до суду заву про розгляд справи без участі відповідача і його представника.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, поліцейський ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Касяненко В.М. у судове засідання 17.02.2022 з`явився та пояснив, що під час його чергування був зупинений автомобіль під керуванням позивача. Останній пред`явив тимчасовий талон і постанову суду про позбавлення його права керування транспортними засобами від 12.11.2021 року. Вказана постанова згідно ЄРСР набрала законної сили 22.11.2022 року, а тимчасовий талон з 22.11.2022 року втратив свою чинність. Розгляд справи про вчинене позивачем адміністративне правопорушення відбувся у відповідності до вимог закону 25.11.2021 року. Протокол не складався на підставі ст. 222 КУпАП.

Відповідно доч.5ст.205КАС у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

У даному випадку суд приходить до висновку, що неявка позивача не перешкоджає розгляду справи, оскільки стороною позивача надавалися пояснення у справі, до початку розгляду справи по суті надано докази, які сторона вважала за потрібне надати, клопотань, заяв від неї не надходило. Відповідачем надано відзив на позов. Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, поліцейський ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Касяненко В.М. надав у судовому засіданні свої пояснення.

Тому суд розглядає справу на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.4ст.229КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

У судовому засіданні судом досліджено додані позивачем до позову докази:

-постанову серії БАВ№592842 від 25.11.2021 року, винесену поліцейським ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Касяненком В.М., про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі;

-постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 12.11.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП;

-довідку №91 КНП «Корсунь-Шевченківський Центр первинної медико-санітарної допомоги» про перебування позивача на лікуванні з 03.12.2021 по 06.12.2021.

Також судом оглянуто матеріали архівної справи №699/997/21, провадження №3/699/615/21 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, з а.с.12 якої вбачається, що ОСОБА_1 постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 12.11.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП отримав 12.11.2021 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справ вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Як вбачається із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чивинна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Крім того, відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, прийняте по справі рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про Національну поліцію" поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 7 Закону України "Про Національну поліцію" під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353 встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР).

Відповідно до п. 1.9 ПДР, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За змістом ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Право на керування транспортним засобом підтверджується відповідним посвідченням.

Відповідно до п. 2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон);

в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків та (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий уповноваженим органом МВС, а у разі встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах - дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції, крім випадків встановлення проблискових маячків оранжевого кольору на сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м;

г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог, встановлених Законами УкраїниПро автомобільний транспорт,Про дорожній рухтаПро перевезення небезпечних вантажів(далі - спеціальні правила);

ґ) чинний страховий поліс (страховий сертифікат Зелена картка) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення);

д) у разі встановлення на транспортному засобі розпізнавального знака Водій з інвалідністю - документ, що підтверджує інвалідність водія або пасажира (крім водіїв з явними ознаками інвалідності або водіїв, які перевозять пасажирів з явними ознаками інвалідності).

Відповідно до диспозиції ч. 4 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП обов`язковою умовою є наявність постанови суду, яка набрала законної сили, про позбавлення особи права на керування транспортними засобами.

Відповідно до вимог ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ч.ч.1-3,5-6 ст.121, ст.ст. 121-1, 121-2, ч.1-3 ст.122, ч.1 ст.123, ст.ст. 124-1-126,) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

Відповідно до п. 5 розділу III Інструкції, поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно з п. 9-10 розділу III Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Проаналізувавши вищевказані норми діючого законодавства та досліджені у справі докази та обставини, суд приходить до висновку що адміністративний позов не підлягає до задоволення в силу наступного.

У суді встановлено, що постановою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 12.11.2021 року, яка 22.11.2021 року набрала законної сили, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Згідно вказаноїпостанови ОСОБА_1 був присутніму судовомузасіданні привинесенні постанови, отримав їїкопію 12.11.2021року. Зазначенапостанова Корсунь-Шевченківськогорайонного судуЧеркаської областівід 12.11.2021року набралазаконної сили22.11.2021року .

25.11.2021 о 20 год. 35 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 31011, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в м. Корсуні-Шевченківському по вул. Я. Мудрого, 76.

В зв`язку з цим 25.11.2021 року поліцейським ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Касяненком В.М. винесено постанову серії БАВ №592842 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП, згідно якої 25.11.2021 о 20 год. 35 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 31011, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в м. Корсуні-Шевченківському по вул. Я. Мудрого, 76, будучи позбавленим такого права Корсунь-Шевченківським судом від 12.11.2021 року, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 126 КУпАП. Даною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн.

Тобто, після набрання постановою суду законної сили позивач 25.11.2021 року керував транспортним засобом, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.4 ст. 126 КУпАП. Відповідач при притягненні позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП діяв в межах і у спосіб, передбачений законодавством.

Посилання позивачана те,що він,керуючи 25.11.2021року транспортнимзасобом добросовісно вважав, що постанова суду про позбавлення його права керування транспортними засобами набирає законної сили 27.11.2021 року, бо він її отримав у канцелярії суду 16.11.2021 року, не можуть бути підставою відсутності вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, так як склад даного адміністративного правопорушення має місце при умисній (винній чи необережній) дії. За обставин, вказаних позивачем відсутня його умисна вина, але наявна необережна, так як позивач, був присутнім у судовому засіданні 12.11.2021 року при винесенні відносно нього постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, мав реальну можливість звернутися до суду за роз`ясненнями щодо порядку набрання постановою суду законної сили, якщо йому такий був не зрозумілий. Таку ж можливість позивач мав і 16.11.2021 року при отриманні копії постанови у канцелярії суду. Однак, позивач допустив протиправну необачність, тобто не передбачав можливості настання шкідливих наслідків своїх діянь, хоча повинен був і міг їх передбачити.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у суді встановлено, що відповідно до вимог ст. 285 КУпАП копія вищевказаної постанови судді від 12.11.2021 року була вручена позивачу в день її винесення 12.11.2021 року, тобто з вказаної дати позивач був обізнаний про накладення на нього адміністративного стягнення.

Доводи позивача щодо незаконності дій інспектора та незаконності постанови суд до уваги не приймає, оскільки останні не підтверджені жодними належними доказами та спрямовані виключно на те, щоб уникнути адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Аналогічною є правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 14.03.2018 року у справі № 760/2846/17, адміністративне провадження №К/9901/1018/17. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд дійшов переконливого висновку, що позивачем не доведено обґрунтованості заявлених вимог та не надано доказів на підтвердження викладених у позовній заяві доводів.

Відповідно до ч.3 ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАВ № 592842 від 25.11.2021 відносно нього, винесеної поліцейським ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області сержантом поліції Касяненком Віталієм Миколайовичем, про накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400,00 грн.

Строк наоскарження досуду постанови пронакладення адміністративногостягнення позивачуслід поновити,як такий,що пропущенийз поважноїпричини,так як у заяві позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду зазначено поважні причини пропущення вказаного строку, які підтверджені документально.

Керуючись ст.ст. 243-246, 286 КАС України,

суд

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 25.11.2021 року за ч.4 ст.126 КУАП.

В задоволенніпозову ОСОБА_1 доГоловного управлінняНаціональної поліціїУкраїни вЧеркаській областіз участютретьої особина сторонівідповідача,яка незаявляє самостійнихвимог,поліцейського ВП№1Черкаського РУПГУНП вЧеркаській областіКасяненка В.М., проскасування постановипро накладенняадміністративного стягненняу справіпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксоване нев автоматичномурежимі серії БАВ№592842від 25.11.2021року зач.4ст.126КУАП - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Свитка С.Л.