Вирок № 106389011, 22.09.2022, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/827/22

Провадження № 1-кп/347/195/22

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2022 р. Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Драч Д.С.,

за участі секретаря Удудяк І.А.,

прокурора Божи І.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Косів кримінальне провадження, що внесене в ЄРДР 22.04.2022 року за №12022096190000041 по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з середньою освітою, громадянина України, не одруженого, не маючого утриманців, не працевлаштованого, раніше не судимого, не депутата, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,

в с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_1 підробив офіційний документ (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу) за таких обставин: з метою уникнення від встановленої Законом відповідальності за керування транспортним засобом без передбаченого дозволу (посвідчення водія), ОСОБА_1 , в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України №340 від 8 травня 1993 року «Про затвердження положення про порядок видачі посвідчення водія та допуск громадян до керування транспортним засобом», а саме п. 16, згідно якого посвідчення водія на право керування транспортним засобом однієї з категорій видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, встановленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний і практичний іспити в сервісному центрі МВС, у липні 2018, діючи умисно, протиправно, з метою подальшого використання підробленого посвідчення водія, вступив у змову з невстановленою під час досудового розслідування особою, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій щодо пособництва у вчиненні підроблення офіційного документа (посвідчення водія), надав невстановленій досудовим слідством особі свої анкетні дані та фотокартку для подальшого їх внесення до підробленого документу, чим створив сприятливі умови для вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України.

В подальшому вищевказана невстановлена особа у невстановленому під час досудового розслідування місці виготовила підроблений документ - посвідчення водія, який надає право керувати транспортним засобом та видається в установленому законом порядку з дотриманням певної процедури, а саме бланк посвідчення водія, серія і номер НОМЕР_1 від 19.07.2018, в яке внесла анкетні дані та фотографію ОСОБА_1 .

Згідно висновку експерта № СЕ-19/109-22/3525-ДД від 05.05.2022 наданий на дослідження бланк посвідчення водія серією та номером НОМЕР_1 від 19.07.2018 за способами нанесення зображень та первинними елементами захисту не відповідає посвідченям водія, які знаходяться в офіційному обігу. Всі зображення у даному посвідчення водія виконані струминним способом друку за допомогою засобів оперативної поліграфії.

Згідно інформації із Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Івано- Франківській області від 26.04.2022 посвідчення водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не видавалося.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у підробленні офіційного документа (посвідчення водія) ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст. 358 КК України.

Крім того, 22.04.2022 ОСОБА_1 , перебуваючи в м. Косів, по вул. Дружби, біля АЗС «GOG», будучи учасником дорожнього руху в якості водія автомобіля марки ВАЗ 21081, державний номерний знак НОМЕР_2 , під час перевірки документів, виконуючи законну вимогу працівника поліції, достовірно знаючи, що посвідчення водія серією та номером НОМЕР_1 від 19.07.2018 є підробленим, усвідомлюючи свої протиправні дії, з метою уникнення встановленої законом відповідальності за керування транспортним засобом без передбаченого дозволу, пред`явив для перевірки працівнику поліції завідомо підроблений документ, а саме - посвідчення водія серії та номер НОМЕР_1 від 19.07.2018 і у такий спосіб використав його.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у використанні завідомо підробленого документа (посвідчення водія) ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

В сукупності, ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінальних проступків,передбачених ч.5ст.27,ч.1ст.358,ч.4ст.358ККУкраїни, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення. Зокрема, він пояснив, що хотів одержати посвідчення водія та з цією метою знайшов в Інтернеті відповідне оголошення, по якому зателефонував на вказаний контактний номер телефону. У відповідь на його дзвінок невідома особа запропонувала йому навчання для одержання посвідчення водія, для чого слід було внести певну суму завдатку. Він вніс завдаток за повідомленими йому реквізитами та через вісім місяців без проходження навчання після внесення залишкової суми коштів за посвідчення водія одержав через «нову пошту» посвідчення водія НОМЕР_1 від 19.07.2018 на своє ім`я, яке у подальшому використовував під час керування транспортним засобом. При цьому, він усвідомлював не легітимність замовлення вказаного посвідчення водія та незаконність його використання під час керування транспортним засобом.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 пояснив, що він разом із напарником здійснював патрулювання під час несення служби у Косівському РВП, коли ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ, під час повороту не увімкнув покажчик повороту, тому був ними зупинений за порушення ПДР України. Під час перевірки пред`явленого ОСОБА_1 посвідчення водія ними було виявлено невідповідність цього посвідчення особі, яка його пред`явила (за відомостями з баз даних посвідчення належало іншій особі жінці), у зв`язку із чим у них виникла підозра щодо законності вказаного посвідчення водія і вони викликали слідчу оперативну групу для документування правопорушення. ОСОБА_1 працівникам поліції пояснював, що придбав це посвідчення водія в Інтернеті, оскільки не мав часу навчатися. У подальшому посвідчення водія було вилучене працівниками поліції як речовий доказ.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 пояснив, що він разом із напарником здійснював патрулювання під час несення служби у Косівському РВП, коли ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ, під час повороту на заправку ВОК не увімкнув відповідний покажчик повороту. Під час перевірки пред`явленого ОСОБА_1 посвідчення водія за зовнішнім виглядом посвідчення у них виникла підозра щодо його легітимності, тому була здійснена його перевірка по базі даних, в результаті чого було виявлено невідповідність цього посвідчення особі, яка його пред`явила (за відомостями з баз даних посвідчення належало іншій особі). ОСОБА_1 просив не викликати працівників поліції для документування вказаного правопорушення та пояснював, що придбав це посвідчення водія в Інтернеті ще у 2018 році, оскільки не мав часу навчатися. У подальшому посвідчення водія було вилучене працівниками поліції як речовий доказ, а на ОСОБА_1 ними було складено протокол за ч.2 ст.126 КУпАП за керування транспортним засобом особою, яка не має посвідчення водія.

Вина у скоєнні інкримінованих ОСОБА_1 кримінальних правопорушень підтверджується іншими здобутими під час досудового розслідування доказами:

- протоколом огляду місця події від 22.04.2022 року із відеозаписом цієї слідчої дії та копією посвідчення водія НОМЕР_1 від 19.07.2018 на ім`я ОСОБА_1 ;

- висновком експерта № СЕ-19/109-22/3525-ДД від 05.05.2022 року, згідно якого наданий на дослідження бланк посвідчення водія серією та номером НОМЕР_1 від 19.07.2018 за способами нанесення зображень та первинними елементами захисту не відповідає посвідченям водія, які знаходяться в офіційному обігу. Всі зображення у даному посвідчення водія виконані струминним способом друку за допомогою засобів оперативної поліграфії;

- копією відповіді на запит №31/9-877-2022 від 26.04.2022 року РСЦ ГСЦ МВС в Івано-Франківській області, згідно якого посвідчення водія НОМЕР_1 було видане 07.06.2018 року в ТСЦ №2141 ОСОБА_4 та у 2020 році було проведено його обмін, а саме посвідчення здано в архів;

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по ч.2 ст.126 КУпАП за керування транспортним засобом без відповідного права;

Оцінюючи здобуті в кримінальному провадженні та безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази суд вважає, що вищевикладені докази встановлюють факти, які мають значення для кримінального провадження, не викликають сумнівів у своїй достовірності, оскільки містять інформацію, яка відповідає дійсності та не спростовані. В своїй сукупності докази є достатніми та взаємопов`язаними між собою.

Вищенаведені докази суд визнає належними та допустимими, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, мають значення для кримінального провадження та отримані у порядку, встановленому КПК України, а також узгоджуються із показами обвинуваченого, потерпілої, свідків в судовому засіданні.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши обставини, підтверджені доказами, що досліджені у процесі судового розгляду і оцінені судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності і взаємозв`язку, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_1 доведеною, а його дії кваліфікує за ч.5ст.27,ч.1ст.358,ч.4ст.358КК Українияк підроблення та використання завідомо підробленого документа (посвідчення водія).

Судом також досліджені характеризуючі особу обвинуваченого ОСОБА_1 наступні письмові докази:

- копію паспорта ОСОБА_1 , згідно якого останній є уродженцем с.Великий рожин Косівського району Івано-Франківської області та громадянином України;

- характеристики з місця проживання №14/14-11 від 02.05.2022 року, відповідно до якої ОСОБА_1 характеризується позитивно;

- довідку про судимість №38-29042022/26012, відповідно до якої ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності раніше не притягався;

- довідки про склад сім`ї № 234 та акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї №27/14-16 від 02.05.2022 року Кутської селищної ради, відповідно до яких обвинувачений проживає разом із матір`ю та двома братами в с.Великий Рожин Косівського району;

- довідки Косівської ЦРЛ № 121 та № 112 від 26.04.2021 року, згідно з якими ОСОБА_1 на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують (обтяжують) покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно до ст.12 КК України, є проступками.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

ОСОБА_1 вперше вчинив кримінальне правопорушення, свою вину у вчиненні проступків визнав повністю та щиро розкаюється у їх вчиненні, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не одружений, утриманців немає, не працевлаштований, раніше не судимий.

Згідно зі статтями50,65 КК Україниособі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Отже, ці дані підлягають обов`язковому врахуванню.

При цьому суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.

З урахуванням особи обвинуваченого, його майнового стану, характеру і наслідків вчинених правопорушень, обставини, що пом`якшують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе при призначенні покарання у виді штрафу у межах санкцій ч.1 ст. 358 та ч.4 ст.358 КК України із застосуванням положень ч.1 ст.70 КК України. Саме таке покарання буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, але разом з тим - буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів. За цих же обставин суд не вбачає підстав для призначення обвинуваченому покарання більш м`якого, ніж передбачено законом.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, а арешт, накладений на речові докази підлягає зняттю.

Речовими доказами у кримінальному провадженні є посвідчення водія серії та номеру НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке знаходиться на відповідальному зберіганні у Івано-Франківському НДЕКЦ МВС.

За змістом п.3 ч.9 ст.100 КПК України: майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується.

Отже, вказаний речовий доказ підлягає знищенню.

Процесуальні витрати в справі, що складають 2059,44 гривні за проведення судової експертизи, підлягають відшкодуванню обвинуваченим в користь держави.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався його обрання відносно обвинуваченого до вступу вироку в законну силу суд вважає не доцільним.

Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5ст.27,ч.1ст.358,ч.4ст.358 КК України, та призначити йому основне покарання по ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України - у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень; по ч.4ст.358 КК України - у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів призначити остаточне основне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим штраф в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Косівського районного суду від 26.04.2022 року на речовий доказ посвідчення водія серії та номеру НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - зняти.

Речовий доказ - посвідчення водія серії та номеру НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (рахунок UА838999980313030115000009266, код доходу 24060300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач ГУК в Ів.-Фр.обл./Косів р-н/24060300, код отримувача 37951998) 2059 (дві тисячі п`ятдесят дев`ять) гривень 44 копійки процесуальних витрат за проведення судової експертизи № СЕ-19/109-22/3525-ДД від 05.05.2022 року.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд Івано-Франківської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Д.С. Драч