Ухвала суду № 106386906, 22.09.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

22 вересня 2022 року м. Київ № 640/15418/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 додоКиївської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , серія паспорту НОМЕР_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДР: 22883141), в якому просить суд:

1) визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради Рішенням № 3041/3082 II сесія IX скликання від 21 жовтня 2021 року в частині відмови в задоволенні клопотання ОСОБА_1 у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою, що до відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 - в повному обсязі, як таке, що не відповідає вимогам Закону та порушує права ОСОБА_1 ;

2) зобов`язати Київську міську раду надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про невиконання рішення суду в іншій справі.

Так, 20.12.2017 рішенням № 921/3928 V сесії VIII скликання Київська міська рада відмовила ОСОБА_1 у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою, що до відведення земельної ділянки ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 посилаючись на листи Департаменту містобудування та архітектури №6753/0/12/27-14 від 02.07.2014 та № 2638/0/12/27-15 від 17.03.2015.

Додає, що не погоджуючись з прийнятим відповідачем, вищевказаним рішенням звернулася з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва, в якому просила суд:

1) визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради Рішенням № 921/3928 V сесії VIII скликання від 20 грудня 2017 року в частині відмови в задоволенні клопотання ОСОБА_1 у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою, що до відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 - в повному обсязі, як таке, що не відповідає вимогам Закону та порушує права позивача;

2) зобов`язати Київську міську раду розглянути на пленарному засіданні сесії, подане 17 березня 2014 року ОСОБА_1 клопотання К-22474 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею - 0,10 га по АДРЕСА_2 безоплатно із земель комунальної власності для житлового садибного будівництва - в строк, порядку та у спосіб передбачений ст. 118 Земельного кодексу України та прийняти належне, у відповідності до чинного законодавства України рішення.

Пояснює, що 14.02.2019 Окружним адміністративним судом м. Києва по справі № 826/12176/18 було встановлено факт неправомірного прийняття відповідачем рішення № 921/3928 про відмову позивачу у надані дозволу, щодо відведення земельної ділянки у приватну власність та прийнято рішення, яким

1) визнано протиправним та скасувати рішення Київської міської ради №921/3928 V сесії VIII скликання від 20 грудня 2017 року в частині відмови в задоволенні клопотання ОСОБА_1 у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою, що до відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 по АДРЕСА_2;

2) зобов`язано відповідача (Київську міську раду) розглянути на пленарному засіданні сесії, подане 17.03.2014 позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею - 0,10 га по АДРЕСА_2 безоплатно із земель комунальної власності для житлового садибного будівництва - в строк, порядок та у спосіб передбачений ст. 118 Земельного кодексу України.

09.04.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів відмовив відповідачу у розгляді апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №826/12176/18, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва залишив без змін. Верховним Судом у складі колегії касаційних судів, відмовлено відповідачу у відкриті касаційного поводження, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/12176/18, залишено без змін.

Позивач зауважує, що на виконання вищевказаного судового рішення відповідач розглянув клопотання позивача 21.01.2021 та прийняв рішення № 3041/3082, якими вдруге відмовлено позивачу у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою, що до відведення вищевказаної земельної ділянки у приватну власність на підставі відсутності, на зазначену земельну ділянку затвердженого детального плану, або плану зонування цієї території відповідно до статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності», керуючись статтями 9,118 Земельного кодексу України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо розмежування земель державної та комунальної власності», пунктом 34 частини першої ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України».

При цьому, як наголошує позивач, таке рішення відповідача свідчить про не виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/12176/18 від 14.02.2019, оскільки порушує вимоги вказаного рішення суду, а також прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України, яке регулює питання передання земельної ділянки у власність із земель комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, і одночасно цим рішенням порушено права та охоронюваний інтерес позивача.

Звертає увагу на те, що пунктом 3 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №826/12176/18 від 14.02.2019, суд зобов`язав відповідача розглянути на пленарному засіданні сесії, подане 17.03.2014 ОСОБА_1 «Клопотання» безоплатно із земель комунальної власності для житлового садибного будівництва - в строк, порядку та у спосіб передбачений ст. 118 Земельного кодексу України та прийняти належне, у відповідності до чинного законодавства України рішення.

Стверджує, що факт, належного виконання позивачем вимог ст.118 Земельного кодексу України та надання останнім вичерпаного переліку документів встановлено Окружним адміністративним судом м. Києва по справі № 826/12176/18, а відповідач не заперечував щодо повноти поданих позивачем документів і не вимагав від позивача в судовому порядку затвердженого детального плану, або плану зонування цієї території відповідно до статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності».

Також додає, що Окружним адміністративним судом м. Києва по справі №826/12176/18 встановлено що підставою для відмови у надані дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тоді як, заявниця зауважує, що позивачем було надано викопіювання з Генерального плану м. Києва у масштабі М 1:2000, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 № 370/1804, яке було дійсним на дату подачі позивачем «Клопотання», згідно якого відповідач може дослідити відповідність місця розташування об`єкта вимогам генерального плану міста.

Також за словами позивача, нею подано «Клопотання» 17.03.2014, а відповідач, згідно ст. 122 Земельного кодексу України був зобов`язана розглянути клопотання та прийняти відповідне рішення у місячний строк, вимоги до п. 3 ст. 24 Закону Україна «Про регулювання містобудівної діяльності» не можуть бути застосовані при розгляді та прийняття рішення по справі позивача.

Підсумовуючи викладене позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суддя встановив наявність підстав для відмови у відкритті провадження, з огляду на наступне.

Так, підставою для звернення до суду з даним позовом, за твердженням позивача, є не виконання відповідачем рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.02.2019 по справі № 826/12176/18, оскільки у такому рішенні суд встановив, що підставою для відмови у надані дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Тоді як позивачем надано викопіювання з Генерального плану м. Києва у масштабі М 1:2000, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 № 370/1804, яке було дійсним на дату подачі позивачем «Клопотання».

Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Крім того, в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України позивач може звернутися із заявою до суду який прийняв судове рішення щодо його роз`яснення.

Тобто, аналіз зазначених процесуальних норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України), а також роз`яснення судового рішення (ст. 254 КАС України).

Більш того, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення.

Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення.

Верховний Суд також зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.

Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, що, на думку суду, стосується і похідних від цього вимог.

Відповідно до ст. 1291 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судові рішення виконуються безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

З огляду на вищенаведене, у разі невиконання або неналежного виконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України, зокрема, зазначених вище.

Невиконання судового рішення (в іншій справі) або виконання такого рішення не у повному обсязі не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Вказаний правовий висновок узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеного у постановах від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18), від 03.04.2019 у справі № 820/4261/18 (адміністративне провадження № К/9901/1062/19).

Таким чином, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно неналежного невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення.

Вказана правова позиція узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду викладеній у постанові від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а (провадження № 11-1193апп18).

Відтак, оскільки з поданням даного позову позивач бажає розв`язати питання пов`язані із виконанням рішення суду в іншій справі (у справі Окружного адміністративного суду м. Києва № 826/12176/18 за рішенням від 14.02.2019)в іншій спосіб в межах іншої позовної заяви (за даним позовом), у відкритті провадження за даними позовними матеріалами слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України.

Керуючись статтями 160-162, 170, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Звернути увагу позивача на ч. 5 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до якої повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до положень ст. 170 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено в порядку, визначеному ст.ст. 292-297 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін