Постанова № 10637741, 18.06.2010, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2-а-611/10

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2010 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недовиплачених коштів , передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області за період з 01листопада 2008року по 01 листопада 2009 року 6584,40 грн. недосплачених коштів ,передбачених ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та за період з 01 жовтня 2002 року по 01 листопада 2004 року 10626,31 грн. недосплачених коштів, передбачених ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у звязку з тим, що вона та її малолітні діти є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживають та позивачка працює на радіоактивно забрудненій території і мають право на зазначені пільги.

Позивачка в судове засідання не зявилася, але від неї надійшла письмова заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення, з проханням про розгляд справи без їх участі.

Встановлено, що позивачка є потерпілою 3-ої категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає разом з малолітніми дітьми: дочкою - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, дочкою - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, які є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи, в м. Олевськ Житомирської області, територія якого відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю та отримує допомогу в розмірі 1,60 грн. кожному на себе та двох малолітніх дітей за місцем проживання, яка виплачується відповідачем, що стверджується копіями посвідчень потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, копіями свідоцтв про народження дітей , копією паспорту позивачки, довідками з місця проживання, довідкою відповідача.

Позивачка з жовтня 2002 року по серпень 2004 року працювала в Комсомольській сільській лікарській амбулаторії, що розміщується на території зони гарантованого добровільного відселення , а саме в с. Комсомольське Олевського району Житомирської області та яке фінансується стосовно зазначених виплат відповідачем і отримувала щомісячно по місцю роботи доплату в розмірі 10,50 грн. відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836, що стверджується довідкою з місця роботи, обставинами, зазначеними у запереченні відповідача.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, вважаю, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування у зоні зони посиленого радіоекологічного контролю 30 % від мінімальної заробітної плати, а також виплачується щомісячна грошова доплата до заробітної плати у зоні гарантованого добровільного відселення - в розмірі двох мінімальних заробітних плат, які встановлені на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем проживання та роботи.

В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри допомоги та доплати. Виплата допомоги та доплати по постанові КМ України від 26 липня 1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Відповідно до п. 2 «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, повязаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого Постановою КМУ від 20 вересня 2005 року № 936 слідує , що розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку та її малолітніх дітей у їх праві на отримання допомоги та доплати в розмірах, зазначених в ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив їх право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні за період з 01 грудня 2008 року по даний час становить:

- з 01.12.2008 р.-605. 00 грн.

- з 01.04.2009 р.-625. 00 грн.

- з 01.07.2009 р.-630. 00 грн.

- з 01.10.2009 р.-650. 00 грн.

- з 01.11.2009р. 744.00 грн.

- з 01.01.2010р. 869.00 грн.

Також ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до наведеного, позов позивачки в частині стягнення допомоги передбаченої ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягає до задоволення в межах річного терміну з 01 січня 2009 року по 01 листопада 2009 року у розмірі 30 % мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів по 1,60 грн. щомісяця (10 міс. х 1,60 грн. = 16,00 грн.) , тобто:

З 01.01.2009 р. по 01.04.2009 р. - 605 грн. х 3 міс. х 30 % = 544,50 грн.,

З 01.04.2009 р. по 01.07.2009 р. - 625 грн. х 3 міс. х 30 % = 562,50 грн.,

З 01.07.2009 р. по 01.10.2009 р. - 630 грн. х 3 міс. х 30 % = 567 грн.,

З 01.10.2009 р. по 01.11.2009 р. - 650 грн. х 1 міс. х 30 % = 195 грн.,

Всього - 1869 грн.

Таким чином, 1869 грн. 16 грн. отриманих коштів = 1853 грн. х 3 = 5559 грн. , оскільки позивачка звернулася за захистом своїх прав до суду 19 січня 2010 року (тобто в межах річного терміну з дня звернення до суду) та згідно довідки відповідача позивачка отримувала зазначену допомогу з 01жовтня 2008 року по 01 листопада 2009 року.

Враховуючи те , що доплата до заробітної плати, передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення , належить до соціальних виплат , а не до структури заробітної плати, тому не слід брати до уваги у звязку з їх безпідставністю посилання позивачки на ст. 238 КЗпПУ відповідно до якої при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові виплати, орган який розглядає спір , має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до встановленого, вважаю, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення на користь позивачки доплати до заробітної плати, передбаченої ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення за період з 01 жовтня 2002 року по 01 листопада 2004 року в сумі 10626,31 грн. слід відмовити у звязку з пропуском позивачкою річного строку звернення до суду передбаченого ч. 2 ст. 99 КАС України .

Кошти за ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.

Керуючись ст. 22 Конституції України, », ст.ст. 37,39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недовиплачених коштів , передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 та її малолітнім дітям ОСОБА_2, ОСОБА_3 коштів, передбачених ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК Житомирської області на користь ОСОБА_1 5559 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення разом з малолітніми дітьми ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 58,99 грн. на користь держави.

В решті позову ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подана до апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: