Вирок № 106377165, 22.09.2022, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/4054/20

пр.№ 1-кп/464/73/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2022 Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого судді Дулебка Н.І.,

за участі: секретаря судового засідання Цуняк А.М.,

прокурора Пайтри А.Г.,

представника потерпілого Самбіра Т.Б.,

захисників Сиворога А.О., Олексіва В.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеса, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, пенсіонерки,судимості немає,зареєстрована заадресою: АДРЕСА_1 ,проживає заадресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України,

встановив:

Обвинувачена ОСОБА_1 , маючи умисел на заволодіння чужим майном у великих розмірах, шляхом зловживання довірою, будучи представником ОСББ «Вітерець» (ЄДРПОУ 25261919), на початку червня 2013 року, перебуваючи у м. Львові на вул. І.Франка, 137а, зустрілась з ОСОБА_2 , який на підставі нотаріально посвідченої довіреності ВСІ №770333 представляв інтереси ОСОБА_3 , та запропонувала ОСОБА_2 придбати для ОСОБА_3 паркомісце на цокольному поверсі будинку АДРЕСА_3 , розташованому над підземним паркінгом. Окрім того, ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_2 , що вартість паркомісця, розташованого на цокольному поверсі будинку АДРЕСА_3 , становить 20000 (двадцять тисяч) доларів США, що згідно з курсом НБ України станом на червень 2013 року становило 159860 (сто п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот шістдесят) гривень, а в разі наміру ОСОБА_3 придбати таке паркомісце, останньому необхідно сплатити аванс за обране ним паркомісце в сумі 10000 (десять тисяч) доларів США, що згідно з курсом НБ України станом на червень 2013 року становило 79930 (сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять) гривень.

В подальшому, з відома та згоди ОСОБА_3 ОСОБА_2 , будучи введеним в оману та не підозрюючи про справжні наміри ОСОБА_1 , не ставлячи під сумнів слова останньої, 20.06.2013, перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10000 (десять тисяч) доларів США, що згідно з курсом НБ України станом на червень 2013 року становило 79930 (сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять) гривень, які належали ОСОБА_3 , в рахунок авансу оплати за паркомісце №2-9 в будинку АДРЕСА_3 .

Того ж дня, 20.06.2013 ОСОБА_1 , з метою приховання свого злочинного наміру на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 в розмірі 20000 (двадцять тисяч) доларів США, що згідно з курсом НБ України станом на червень 2013 року становило 159860 (сто п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот шістдесят) гривень, створюючи видимість виконання взятих на себе зобов`язань, написала та підписала розписку про отримання від ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 10000 (десять тисяч) доларів США, що згідно з курсом НБ України станом на червень 2013 року становило 79930 (сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять) гривень, в рахунок авансу оплати за паркомісце №2-9 в будинку АДРЕСА_3 .

Однак, ОСОБА_1 , з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними щодо заволодіння шляхом зловживання довірою грошовими коштами ОСОБА_3 на загальну суму 159860 (сто п`ятдесят дев`ять вісімсот шістдесят) гривень, що відповідно до примітки 3 до ст. 185 КК України у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян станом на момент вчинення злочину та становить великий розмір.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 винуватість у вчиненому не визнала та надала показання, які виклала у письмовій заяві, наступного змісту.

У 2000 році було створено ОСББ «Вітерець» за адресою: м. Львів вул. Ів. Франка, 137 а». У 2003 році його засновниками було четверо фізичних осіб, в тому числі її сестра ОСОБА_4 та племінниця ОСОБА_5 . Остання ОСОБА_1 надавала доручення про практичну реалізацію рішень ОСББ. У 2007 році ОСОБА_1 особисто через «Кредобанк» внесла на рахунок ОСББ «Вітерець» суму у розмірі приблизно 56000 доларів США з метою реконструкції приватного будинку та добудови до нього ще двох поверхів, щоб в подальшому отримати житлову площу, яку до сьогоднішнього дня не отримала. Її рідна сестра ОСОБА_4 , яка була одинокою матір`ю, та племінниця ОСОБА_5 студентка, також внесли грошові кошти, які позичила їм обвинувачена ОСОБА_1 , у сумі приблизно 67 000 доларів СІІІА. Таким чином, остання стала членом цього ОСББ. На той час справами ОСББ «Вітерець» керувала її племінниця ОСОБА_5 . Вона була його директором. 09 листопада 2010 року замість ОСОБА_5 директором ОСББ «Вітерець» став ОСОБА_6 , котрий набув права власності на квартиру. Із 20.09.2012 року ОСОБА_6 доручав на період своїх відпусток управляти справами ОСББ «Вітерець» обвинуваченій ОСОБА_1 . У відповідності до змісту доручень, остання мала право отримувати завдатки за проведенні операції з продажу житлових та нежитлових приміщень ОСББ «Вітерець». У період з кінця 2012 року до початку 2013 року, до ОСОБА_1 звернувся ОСОБА_3 , який представився знайомим її чоловіка ОСОБА_7 . ОСОБА_3 попросив сприяння у придбанні житлового приміщення в ОСББ «Вітерець» в новобудові. В свою чергу ОСОБА_1 відрекомендувала ОСОБА_3 директору ОСББ «Вітерець» ОСОБА_6 04 березня 2013 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 був укладений попередній договір про купівлю квартири в ОСББ «Вітерець». 15.03.2013 року цей договір розірвано і укладено інший договір про купівлю квартири в ОСББ «Вітерець». ОСОБА_3 особисто ніколи не був присутнім при укладенні попередніх договорів, а від його імені та за його дорученням діяла його довірена особа Бревус. При укладенні вищевказаних договорів про купівлю квартири в ОСББ «Вітерець» ОСОБА_3 паралельно поставив питання перед ОСОБА_6 про виділення йому та придбання ним в ОСББ «Вітерець» одного паркувального місця для автомобіля. У зв`язку з цим, перед своєю відпусткою ОСОБА_6 надав ОСОБА_1 усну вказівку щодо представлення йому документації на иаркомісце. У неї в наявності був робочий проект паркомісць, який йому і надала. Для ОСОБА_3 згідно з цим проектом було виділено паркувальне місце № 2-9 у будинку АДРЕСА_3 . 30 квітня 2013 року будинок за адресою: АДРЕСА_3 був зданий в експлуатацію. Однак, в експлуатацію не був зданий 2-й рівень, призначений для паркувальних місць, бо ОСОБА_8 побудував на під`їзній території самобуд гараж, що перешкоджало заїзду на паркомісця 2-го поверху будинку АДРЕСА_3 . Таким чином, не було здано в експлуатацію і паркомісце № 2-9, виділене ОСОБА_3 . Проте, керівництво ОСББ «Вітерець», а відтак і ОСОБА_1 , вважали цей факт тимчасовою незручністю, яку планували у найкоротший термін усунути і вжити всіх заходів щодо реалізації прав власності на придбану територію всіма членами ОСББ «Вітерець». При цьому, в інвентаризаційній справі, на яку покликається державний обвинувач, як на доказ вини ОСОБА_1 , 1-й та 2-й рівень паркінгу зазначені, як підвали, хоча у декларації про готовність об`єктів до експлуатації чітко вказано, що у цокольному поверсі розташований паркінг на 16 автомобільних паркомісць. У липні 2013 року ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 через його довірену особу ОСОБА_2 , згідно з розпискою, половину вартості паркомісця № 2-9 у будинку АДРЕСА_3 , як суму завдатку у розмірі 10000 доларів США. Загальна вартість паркомісця складала 20 000 доларів США. Оскільки, і надалі через незаконні дії ОСОБА_8 , які полягали у перешкоджанні, через його самовільну забудову, проїзду до стоянок на 2-й рівень будинку АДРЕСА_3 , призначений для паркувальних місць, цей проїзд був неможливим, відтак і ОСОБА_3 був позбавлений можливості користуватися своїм паркомісцем, за яке вніс завдаток у розмірі 10000 доларів США. Отже, можливість користуватися ОСОБА_3 паркомісцем, за яке він вніс завдаток та мав намір придбати, жодним чином не залежала ні від ОСОБА_1 , ні від керівництва ОСББ «Вітерець». Це була штучна перешкода, створена ОСОБА_8 . У 2013 році після здачі в експлуатацію будинку АДРЕСА_3 , його було передано в обслуговування ОСББ «Мальовниче», керівником якого є ОСОБА_8 . З цього часу відповідно ОСОБА_1 була позбавлена можливості впливати на процес завершення будівництва під`їзної території на 2-й поверх зазначеного будинку, а відтак і можливості виконати свої зобов`язання перед ОСОБА_3 щодо забезпечення йому можливості здійснювати в повній мірі своє право власності на паркомісце № 2-9 у будинку АДРЕСА_3 , за придбання якого він вніс завдаток. З метою компенсації завдатку, сплаченого ОСОБА_3 за паркомісце №2-9 у будинку АДРЕСА_3 , він від ОСББ «Вітерець» отримав два паркомісця на вулиці біля цієї будови, за користування якими не сплачує жодних коштів, що підтверджується наказом № 4 від 30.07.2014 року. Кошти у розмірі 10000 доларів США, отримані ОСОБА_1 під ОСОБА_3 , не присвоєні, а вкладені в облаштування території біля будинку АДРЕСА_3 . Оскільки, цільовим призначенням коштів, які надходять від членів ОСББ або спонсорських організацій чи інших осіб, якраз і є капіталовкладення для будівництва та утримання житлового масиву та прилеглої території, то переданий ОСОБА_3 завдаток у розмірі 10000 доларів СІІІА і був використаний за цільовим призначенням на будівельні роботи, замощення території, про що свідчить довідка про вартість виконаних будівельних робіт, замощення території тощо від 02 жовтня 2013 року, а також акт приймання виконаних будівельних робіт від 02 жовтня 2013 року. Цими коштами ОСОБА_1 було здійснено оплату підрядникам за матеріали та виконані роботи готівкою. Будь-якого іншого кошторису чи фінансового документа на оплату вищевказаних робіт в ОСББ «Вітерець» немає. Щодо цільового призначення 2-го рівня будинку АДРЕСА_3 для паркомісць, то таке цільове призначення було передбачене у робочому проекті та декларації про готовність об`єкта до експлуатації із врахуванням всіх технічних та будівельних норм і стандартів. Якщо б ОСОБА_8 своїми неправомірними діями не перешкоджав облаштуванню під`їзду автотранспорту до другого рівня автостоянки, розміщеної у будинку АДРЕСА_3 , то така була б здана в експлуатацію і будь-яких прав щодо власності паркомісцем № 2-9 ОСОБА_3 не було б порушено. Також обвинувачена зазначила, що ОСОБА_3 з вимогою повернути кошти, внесені як завдаток за паркомісце, до неї не звертався, але якщо б звернувся, то такі кошти були б повернуті. На цей час не має наміру повертати такі кошти, оскільки через дії ОСОБА_3 змушена тривалий час бути учасником судового процесу.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 винуватості у вчиненому, винуватість останньої підтверджується зібраними та безпосередньо дослідженими у ході судового розгляду доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні надав показання про те, що приблизно у 2013 році придбав у ОСОБА_1 як директора фірми ОСББ «Вітерець» квартиру АДРЕСА_4 , попередньо надавши довіреність на представництво інтересів ОСОБА_2 . ОСОБА_3 безпосередньо купівлею-продажем не займався. Крім цього, мав бажання придбати також і паркомісце. Власниця і директор фірми, як на той час представлялась ОСОБА_1 , повідомила, що вартість паркомісця становить 20000 доларів США, з них необхідно внести передоплату у розмірі 10000 доларів США. При цьому, ОСОБА_3 не ознайомлювався з документами, які б підтверджували повноваження ОСОБА_1 діяти від імені ОСББ «Вітерець». Також ОСОБА_1 сказала, що паркомісце необхідно придбати на другому поверсі (рівні), оскільки на першому наявна сирість та це приміщення є не дуже світлим, на що погодився, оскільки не знав, що це технічний поверх. В цей час були місця і на першому рівні, оскільки звернувся з приводу придбання паркомісця одним з перших. Після цього, попросив ОСОБА_2 згідно з розпискою передати 10000 доларів США, що останній і зробив. Угоди з цього приводу не укладали. Довіряв ОСОБА_1 , оскільки при купівлі у неї квартири жодних проблем у нього не виникло. Іншу частину коштів необхідно було сплатити після отримання документів на паркомісце. В подальшому, коли відвідав цей будинок, дізнався, що паркомісця на другому поверсі не може бути, оскільки це технічний поверх. При спілкуванні з цього приводу з ОСОБА_1 остання запевнила, що паркомісце буде влаштоване приблизно через один місяць саме на другому рівні та здійснюється підготовка цього поверху. Оскільки це все тривало 3 4 роки, вирішив звернутися до поліції з заявою щодо вчинення шахрайства. При цьому, паркомісця влаштовані лише на першому поверсі. Також зазначив, що при купівлі квартири жодних проблем не виникало. В подальшому, повноваження ОСББ «Вітерець» перейшли до ОСББ «Мальовниче», керівництвом якого потерпілому повідомлено, що надати паркомісце на другому поверсі є неможливим, оскільки приміщення на цьому поверсі продане, а паркомісця там влаштовувати взагалі неможливо для безпеки мешканців, які проживають вище поверхом. Зазначив, що приблизно у 2015 році відбулася розмова між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на подвір`ї її будинку в районі АДРЕСА_3 , бо остання до цього уникала будь-якого спілкування. Приблизно з п`ятдесяти його телефонних дзвінків остання відповіла лише на два. На вимогу повідомити, коли буде передане паркомісце, остання запевняла, що всі документи на паркомісце будуть підготовані та наявний відповідний дозвіл, незважаючи на те, що ОСОБА_3 раніше пояснили, що на цьому технічному поверсі не можуть бути влаштовані паркомісця. Через кілька місяців після цієї розмови ОСОБА_1 зателефонувала до ОСОБА_2 та сказала, що необхідно підготувати другу частину коштів, оскільки незабаром паркомісце та заїзд на другий поверх будуть готові. Однак, оскільки до другого поверху, де повинно було бути паркомісце ОСОБА_3 , не було навіть влаштовано заїзду, а повноваження ОСББ «Вітерець» вже було передано ОСББ «Мальовниче», останній другу частину коштів ОСОБА_1 не передав. Якщо б знав раніше, що на цьому поверсі неможливо влаштувати паркомісця, не передавав би ОСОБА_1 і першу частину коштів. Також ОСОБА_1 пропонувала йому паркомісце в іншому будинку, що для нього є неприйнятним. Зазначив, що кілька років тому брав участь у влаштуванні та в подальшому придбав в ОСББ «Мальовниче» так зване «гостьове» паркомісце на вулиці, де і залишає свій автомобіль, проте ОСББ «Вітерець» до влаштування цього паркомісця жодного відношення не має. Інших паркомісць ОСББ «Вітерець» чи ОСОБА_1 . ОСОБА_3 не надавали. Домовленостей з ОСОБА_1 щодо паркомісця на вулиці біля будинку не було.

Потерпілий ОСОБА_2 надав показання про те, що від імені ОСОБА_3 за його довіреністю придбав квартиру на АДРЕСА_3 . Крім цього, на той час виникла необхідність у придбанні також паркомісця, на що ОСОБА_1 пояснила, що для уникнення сирості та інших незручностей необхідно придбати паркомісце на другому (цокольному) рівні або поверсі, куди згодом буде влаштований заїзд. Це все ОСОБА_2 розповів ОСОБА_3 , який дав свою згоду. Чому ОСОБА_1 запропонувала паркомісце на другому рівні, в той час як майже повністю вільним був і перший рівень, ОСОБА_2 не зрозуміло. ОСОБА_3 довіряв ОСОБА_1 , оскільки незадовго до цього без жодних проблем придбав квартиру. При передачі першої частини коштів ОСОБА_1 власноручно написала розписку, але поставила печатку ОСББ «Вітерець». Після утворення ОСББ «Мальовниче» отримання паркомісця на другому рівні є неможливим з технічних причин, документи на такі паркомісця не можуть бути видані, оскільки між поверхом для парковки автомобілів та житловими приміщеннями повинен бути технічний поверх, що у цьому випадку неможливо влаштувати. Незважаючи на це, ОСОБА_1 кілька разів в телефонних розмовах переконувала, що все буде добре та паркомісце буде влаштоване. Також сказала, що є можливість влаштувати автомобільний ліфт для підйому автомобілів на другий рівень парковки. Також зазначив, що йому ( ОСОБА_2 ) безпосередньо шкода не завдана, оскільки кошти передані ОСОБА_1 належали ОСОБА_3 . Придбання ОСОБА_3 в ОСББ «Мальовниче» паркомісця на вулиці жодним чином не пов`язане з домовленостями з ОСОБА_1 ОСОБА_3 розраховує лише на повернення ОСОБА_1 коштів, оскільки отримання паркомісця на цокольному поверсі (другому рівні) є неможливим.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 надав показання про те, що з кінця 2015 року або початку 2016 року загальними зборами мешканців будинку його обрано головою правління ОСББ «Мальовниче 1», яке обслуговує будинок АДРЕСА_3 , та проживає в цьому будинку. За фахом є будівельником. До створення цього ОСББ до 2013 року діяло ОСББ «Вітерець», яке було забудовником та обслуговувало цей будинок. До нього керівником ОСББ був ОСОБА_9 . Роботу голови правління ОСББ виконує на громадських засадах. Йому відомо, що сусід ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 кошти у сумі 10000 доларів США за паркомісце, однак деталей цієї домовленості свідок не знає. Паркомісця в будинку знаходяться на -2 поверсі, поверхом вище паркомісць немає, оскільки це технічний -1 (цокольний) поверх. З цього поверху є вихід на сходову клітку та аварійний вихід. Заїзду для автомобілів на такий поверх немає. Цей поверх знаходиться під квартирами та технічно там неможливо обладнати паркомісця. ОСОБА_3 у власності паркомісця не має. Останній за певну щорічну плату користується паркомісцем біля будинку, але таке належить ОСББ та є в загальному користуванні. Документів на це паркомісце ОСОБА_3 не має. На -2 поверсі усі паркомісця мають своїх власників, вільних паркомісць там немає. Власником -1 (цокольного) поверху є ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . На цьому технічному поверсі знаходяться щитова, насосна, санвузол, комунікації, речі мешканців будинку. Свідку відомо, що ОСОБА_1 мала певне відношення до ОСББ «Вітерець», але яке саме, йому не відомо. ОСББ «Мальовниче 1» отримало від ОСББ «Вітерець» лише технічний паспорт на будинок. У зв`язку з неповерненням коштів ОСОБА_3 мав намір звернутися до суду. Також зазначив, що ОСОБА_3 сплатив ОСББ «Мальовниче 1» кошти за влаштування паркомісць, а саме 25000 грн. та 9600 грн. Такими паркомісцями останній користується час від часу. Такі паркомісця облаштовані приблизно у 2017 році, саме за них ОСОБА_3 та інші власники квартир вносили кошти та жодного відношення такі паркомісця до технічного поверху будинку не мають. Про обставини будівництва гаража поруч з будинком та про власника такого йому достовірно не відомо. Земельна ділянка під цим гаражем належить територіальній громаді. Повністю підтвердив відповіді на адвокатський запит, викладені у листі від 21.03.2022.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 надав показання про те, що мешкає у будинку АДРЕСА_3 та йому відомо, що ОСОБА_3 мав намір придбати паркомісце у будинку АДРЕСА_3 та для цього передав ОСОБА_1 певну суму коштів. Працює на посаді керівника ОСББ «Вітерець» з 2010 року. До повноважень ОСББ належить слідкувати за порядком, забезпечувати прибирання, постачання світла, газу та вирішення інших господарських питань. Станом на цей час будинок №137а обслуговує ОСББ «Мальовниче 1». ОСББ «Вітерець» було замовником будівництва будинку №137а. Головою ОСББ «Вітерець» був обраний зборами мешканців, а на період його відпустки виконувала обов`язки голови ОСОБА_1 на підставі його наказу. ОСОБА_3 протягом 2010 2014 рр. до свідка ОСОБА_6 з пропозицією придбати паркомісце не звертався. Паркінг в будинку №137а згідно з попереднім (робочим, чорновим) проектом повинен був бути дворівневий, однак документів, що це підтверджують свідок не має. На цей час як паркомісця використовується лише перший рівень будинку. На другому рівні повинен був бути паркінг, однак виявилось, що неможливо влаштувати належний заїзд для автомобілів через будівництво біля будинку гаражів. Приблизно в 2012 2013 рр. ОСОБА_1 в період його відпустки отримала від ОСОБА_3 10000 доларів США за майбутнє паркомісце на другому рівні будинку. Такі кошти ОСОБА_1 свідку не передавала та згодом повідомила, що такі кошти витрачені на загальний розвиток будинку, зокрема благоустрій. Також зазначив, що, на його думку, ОСОБА_1 була одним з основних інвесторів будинку. ОСББ «Вітерець» має намір забезпечити паркомісцями мешканців, але механізму реалізації цього пояснити не зміг.

Крім цього, винуватість ОСОБА_1 підтверджується такими доказами:

-заявою потерпілого ОСОБА_3 до ГУНП у Львівській області від 03.09.2018, у якій останній повідомив про вчинення щодо нього ОСОБА_1 шахрайства, а саме заволодіння його грошовими коштами у розмірі 10000 доларів США, оскільки запропоноване останньою для придбання паркомісце №2-9 у будинку АДРЕСА_3 не передбачене проектною документацією (Т. 1 а.с. 216);

-статутом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вітерець» від 2007 р. (Т. 1 а.с. 218-236);

-статутом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мальовниче 1» від 2016 р. (Т. 2 а.с. 3-16);

-інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 05.11.2018, згідно з якою власниками цокольного поверху є ОСОБА_12 (96/100) та ОСОБА_9 (4/100) (Т. 1 а.с. 231-239);

-матеріалами інвентаризаційної справи станом на 28.12.2012 на житловий будинок на АДРЕСА_5 на генплані (в подальшому АДРЕСА_3 ) відповідно до яких у будинку серед іншого наявні цокольний поверх, площею 298,8 кв.м, а також підвал, площею 321 кв.м. В експлікації внутрішніх площ до плану будівлі зазначено, що паркінг, площею 321 кв.м., розташований у приміщенні підвалу, у приміщенні цокольного поверху паркінгу не передбачено (Т. 1 а.с. 240-256);

-робочим проектом багатоквартирного житлового будинку з мансардою та вбудованими автостоянками на АДРЕСА_3 (2 корпус - №1 на генплані) у м. Львові, згідно з яким у будинку передбачено вбудовану автостоянку на рівні -5,2 м (найнижчий рівень будинку); а на рівні -2,60 м розташовується технічний (господарський) поверх, над яким житлові поверхи (додаток до кримінального провадження);

-актом приймання-передачі від 23.12.2013, згідно з яким ОСББ «Вітерець» передало, а ОСББ «Мальовниче 1» прийняло на баланс цокольний поверх житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 із зазначенням технічних характеристик цього приміщення (Т. 2 а.с. 1-2);

-листом Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області№1013-6/5153-18 від 08.11.2018 щодо надання інформації стосовно можливості переобладнання нежитлового поверху будинку на АДРЕСА_3 для облаштування парковки повідомлено, що, відповідно до надісланої копії проектної документації, вбудована автостоянка передбачена в підземному поверсі на відмітці -5,200, який розділений від житлового поверху (відм. 0,000) технічним поверхом (відм. -2,600) та в якому не передбачено влаштування паркомісць. В разі переобладнання технічного поверху (відм. -2,600) під вбудовану автостоянку, у відповідності до абз. 3 п. 6.7 ДБН В.2.3-15:2007, наступний над ним поверх повинен бути нежитловим (Т. 2 а.с. 19);

-листом Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради №2403-5465 від 01.11.2018, згідно з яким Львівською міською радою ухвалою від 08.07.2004 №1727 «Про надання ОСББ «Вітерець» земельної ділянки на вул. І.Франка, 137 у м. Львові» передано ОСББ «Вітерець» у спільну власність земельну ділянку площею 0,1000 га та надано в оренду терміном на 10 років земельну ділянку площею 0,0783 га на АДРЕСА_3 для обслуговування житлового будинку. Львівською міською радою рішень (ухвал) про передачу у власність чи надання в користування ОСББ «Вітерець» земельної ділянки на АДРЕСА_3 для облаштування автостоянки не ухвалювалось (Т. 2 а.с. 22);

-листом Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №34-9271 від 07.11.2018, відповідно до якого Управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування повідомило, що проектом будівництва багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_3 не передбачено виділення прибудинкової території для облаштування паркомісць (автостоянки) для мешканців вказаного будинку. Вказаним проектом передбачено вбудовані підземну автостоянку на 14 автомобілів, 6 наземних автостоянок та 4 гостьові. Мешканці будинку АДРЕСА_3 чи представники ОСББ «Вітерець» не зверталися з питанням виділення земельної ділянки для облаштування паркомісць (автостоянки) за вказаною адресою. Додатком до такого листа є згадані лист Управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування від 31.10.2018 та проект будівництва, у якому серед іншого зазначено, що у будинку будуть влаштовані технічний (нежитловий поверх) та підземна автостоянка (Т. 2 а.с. 23-24);

-розпискою ОСОБА_1 від 20.06.2013, засвідченою печаткою ОСББ «Вітерець», відповідно до якої остання отримала від ОСОБА_3 10000 доларів США в рахунок сплати за паркомісце №2-9 в будинку АДРЕСА_3 (Т. 2 а.с. 47);

-висновком судовоїпочеркознавчої експертизи№6/587від 17.10.2019,відповідно доякого рукописнийтекст тапідпис відімені ОСОБА_1 , які наявні в розписці про отримання грошових коштів ОСОБА_1 від імені ОСОБА_3 в розмірі 10000 доларів США від 20.06.2013 виконані ОСОБА_1 (Т. 2 а.с. 43-46);

-листом голови ОСББ «Мальовниче-1» ОСОБА_8 від 21.03.2022 у відповідь на адвокатський запит, відповідно до якого:

1.будинок АДРЕСА_3 обслуговує ОСББ «Мальовниче-1», створене в грудні 2013 року, керівником якого з березня 2016 року є ОСОБА_8 ;

2.в технічному (цокольному) поверсі будинку АДРЕСА_3 облаштованих паркомісць немає;

3.станом на даний час в технічний (цокольний) поверх будинку №137А по вул. І.Франка у м. Львові автомобільний заїзд не облаштований;

4.технічний (цокольний) поверх будинку АДРЕСА_3 використовується за своїм призначенням, як технічний поверх для обслуговування внутрішніх комунікацій будинку. Там знаходяться щитова, насосна, приміщення для охорони, склад. Через приміщення проходять мережі внутрішнього водопостачання, каналізації, електропостачання, відеоспостереження. Також там знаходяться ревізійні люки для обслуговування системи колективного видалення вихлопних газів та евакуаційний вихід з будинку на вулицю;

5.в ОСББ «Мальовниче-1» таких документів, які би свідчили, що в технічному (цокольному) поверсі будинку АДРЕСА_3 є паркомісця, немає.

6.у приватній власності ОСОБА_3 в технічному (цокольному) поверсі будинку АДРЕСА_3 наркомісця немає;

7.гостьові паркомісця на прибудинковій території будинку АДРЕСА_3 були облаштовані восени 2017 року силами мешканців будинку АДРЕСА_3 ;

8.на прибудинковій території будинку АДРЕСА_3 фактично знаходяться гостьові паркомісця мешканців будинку, серед яких в користуванні ОСОБА_3 знаходиться одне паркомісце;

9.за наявною інформацією, ОСББ «Вітерець» або ОСОБА_1 не мають жодного відношення до облаштування гостьового паркомісця, яким користуються мешканці квартири АДРЕСА_4 ( ОСОБА_3 ) або інших паркомісць на прибудинковій території будинку АДРЕСА_3 ;

10.облаштування гостьового паркомісця на прибудинковій території будинку АДРЕСА_3 проводилось за рахунок коштів ОСОБА_3 , і саме він брав повну фінансову участь у облаштуванні свого паркомісця. Для облаштування зазначеного гостьового паркоміспя на прибудинковій території будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_3 було виділено кошти у розмірі 34 600,00 грн;

11.документів про право власності ОСОБА_3 на гостьове місце, яким користуються мешканці квартири АДРЕСА_4 , на прибудинковій території будинку АДРЕСА_3 , немає. ОСОБА_3 , як мешканець квартири АДРЕСА_4 і відповідно як член ОСББ «Мальовниче-1», користується паркомісцем, яке за ним закріплено на прибудинковій території будинку АДРЕСА_3 ;

12.ОСОБА_1 як фізична особа, або як посадова чи службова особа ОСББ «Вітерець», або іншого господарюючого суб`єкта, не має жодного відношення та не брала фінансової або іншої участі в облаштуванні гостьового паркомісця, яким користуються мешканці квартири АДРЕСА_6 ( ОСОБА_3 ), на прибудинковій території будинку АДРЕСА_3 (Т. 2 а.с. 163-165).

Таким чином, кваліфікація дій обвинуваченої ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України є правильною, оскільки остання вчинила незакінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), у великих розмірах.

Таку кваліфікуючу ознаку як вчинення кримінального правопорушення повторно необхідно виключити з обвинувачення, оскільки на час вчинення злочину, а також розгляду цього кримінального провадження відсутні обвинувальні вироки суду, яким ОСОБА_1 була б визнана винуватою у вчиненні інших кримінальних правопорушень, зокрема тих, які складають повторність з кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 190 КК України.

Суд критично оцінює показання обвинуваченої щодо невизнання винуватості, враховуючи наступне.

Зокрема, твердження сторони захисту про існування ряду документів, серед яких декларація про початок виконання будівельних робіт та декларація про готовність об`єкта до експлуатації, у яких на площі цокольного поверху передбачено влаштування паркомісць, та про невідповідність інвентаризаційної справи цим документам, є безпідставними, оскільки з технічної характеристики (зокрема площі) поверху, на якому повинні були розміщуватись паркомісця, встановлено, що це саме -2 рівень будинку (-5,200 м), назва якого у різних документах зазначена як підвал, так і цокольний поверх (рівень), що не змінює його фактичне розташування саме на найнижчому рівні будинку.

При цьому, декларація про початок виконання будівельних робіт є попереднім документом та технічні характеристики об`єкта будівництва в подальшому можуть змінюватися.

Разом з тим, робочим проектом вищевказаного житлового будинку вже було передбачено вбудовану автостоянку на рівні -5,200 м, а на рівні -2,600 м технічний (господарський) поверх.

Відповідно до декларації про готовність будинку до експлуатації площа приміщення для зберігання автотранспортних засобів становить 321 кв. м, що відповідає матеріалам інвентаризаційної справи, а також наданій стороною захисту копії технічного паспорта.

Так, в інвентаризаційній справі відображено підвал (відповідно до експлікації паркінг), площею 321 кв.м, а над підвалом розташовується цокольний поверх, який складається з технічних приміщень та сходової клітки.

Вказаний поверх (рівень) будинку, на якому розташовано технічні приміщення, знаходиться безпосередньо під житловими приміщеннями та розташування на такому паркомісць є неможливим, оскільки це суперечило б нормам ДБН В.2.3-15:2007 «Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів», затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 07.02.2007 №44.

Також судом взято до уваги те, що з грудня 2013 року будинок АДРЕСА_3 обслуговує ОСББ «Мальовниче 1», на баланс якого 23.12.2013 ОСББ «Вітерець» передало приміщення цокольного поверху, до складу якого належать приміщення сходової клітки ІІІ та технічні приміщення IV, V, VI.

Крім цього, в ході судового розгляду встановлено, що грошові кошти, які обвинувачена ОСОБА_1 отримала від потерпілого ОСОБА_3 за паркомісце, означене як №2-9 на цокольному поверсі будинку АДРЕСА_3 , не були передані ОСББ «Вітерець», що підтвердив допитаний судом як свідок голова правління ОСОБА_6 . У зв`язку з цим, твердження обвинуваченої про використання саме цих коштів ОСББ «Вітерець» на будівельні роботи, зокрема на замощення під`їзної території до автостоянок, розташованих у цокольному поверсі вказаного будинку, є необґрунтованими.

Інші надані стороною захисту документи вищевказаних висновків суду не спростовують та не змінюють, існування у цьому випадку між обвинуваченою, ОСББ «Вітерець» та потерпілим цивільно-правових відносин не встановлено. При цьому, частина з таких документів, а саме технічного характеру, надано суду в копіях, однак про місцезнаходження їх оригіналів не повідомлено.

Вищевказані висновки суду ґрунтуються на сукупності безпосередньо досліджених в ході судового розгляду доказів, якою підтверджується винуватість особи у вчиненні інкримінованого злочину.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , судом враховано те, що нею вчинено незакінчений замах на тяжкий злочин, особу обвинуваченої, яка є заміжньою, на медичних обліках не перебуває.

Суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції інкримінованої їй статті КК України.

Враховуючи конкретні обставини справи та вчинення незакінченого замаху на злочин, особу обвинуваченої, яка є пенсійного віку, позитивно характеризується, судимості не має, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також беручи до уваги досудову доповідьоргану пробаціїпро середнійрівень небезпекиособи длясуспільства таповторного вчиненняправопорушення,у зв`язкуз чим,орган пробаціївважає,що виправленняособи єможливим безпозбавлення абообмеження волі,суд дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо остання протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені судом, відповідно до ст. 76 КК України, обов`язки, зокрема: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Крім цього, з ОСОБА_1 в дохід держави необхідно стягнути процесуальні витрати на проведення судової експертизи у розмірі 1570,10 грн.

Питання заходів забезпечення кримінального провадження необхідно вирішити відповідно до положень КПК України.

Керуючись статтями 370, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк один рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_1 у виді застави, до набрання вироком законної сили залишити без зміни.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судової експертизи у розмірі 1570 (одна тисяча п`ятсот сімдесят) гривень 10 (десять) копійок.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 07.06.2019, а саме на об`єкт нерухомого майна приміщення (технічне) цокольного поверху загальною площею 314,3 кв.м., у будинку АДРЕСА_3 , скасувати.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий Дулебко Н.І.