Вирок № 106377047, 15.09.2022, Миколаївський районний суд Львівської області

Дата ухвалення
15.09.2022
Номер справи
443/108/20
Номер документу
106377047
Форма судочинства
Кримінальне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Провадження №1-кп/447/30/22Справа №443/108/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.09.2022 року Миколаївський районний суд Львівської області в складі :

головуючого судді Бачуна О.І., суддів Павліва В.Р., Головатого А.П.

при секретарі Данилів О.І.

з участю прокурора Щурко В.

захисників Волкуна О.Р., Бенцарука Р.А.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві Львівської області кримінальне провадження №12019140250000401, внесеного у Єдиний реєстр досудових розслідувань 03.09.2019 р. про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не одруженого, раніше судимого, з неповною середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, раніше судимого, розлученого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_2

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст.393, ч.2 ст.28 ст.348 КК України

встановив:

ОСОБА_1 01.06.2017року будучи засуджений Дніпровським районним судом м.Києва за ч.1 ст.153, ч.1 ст.187 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, 24.01.2019року прибув до Державної установи « Миколаївська виправна колонія (№50) для відбуття покарання.

ОСОБА_2 19.04.2018року будучи засуджений Житомирським районним судом Житомирської області за ч.2 ст.309 КК України до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, 26.07.2018року прибув до Державної установи «Миколаївська виправна колонія (№50) для відбуття покарання.

Згідно постанови начальника установи від 15.05.2019року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 переведені до дільниці соціальної реабілітації. Відповідно до наказу №233 від 25.06.2019року « Про залучення засуджених, які відбувають покарання у дільниці соціальної реабілітації установи до праці на контрагентському об`єкті ТзОВ «Львівський сад» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залучено до виконання робіт по обслуговуванню та догляду за плодовими деревами на виробничому об`єкту ТзОВ «Львівський сад».

03.09.2019 року о 12:00 годині ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебуваючи на виробничому об`єкті ТзОВ «Львівський сад» у с.Ілів, Миколаївського району Львівської області, за попередньою змовою групою осіб, маючи умисел на втечу з місць позбавлення волі, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, самовільно, без належного дозволу залишили місце відбування покарання, здійснивши тим самим втечу з місць позбавлення волі.

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою групою осіб здійснили втечу з місця позбавлення волі, тобто вчинили кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.393 КК України.

Крім цього, 04.09.2019 о 19:20 години ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перебуваючи на ґрунтовій дорозі поблизу пішохідного моста прокладеного через річку Стрий, який розташований неподалік с.Межиріччя, Жидачівського району Львівської області, були виявлені ОСОБА_3 , який працює поліцейським-водієм Жидачівського відділення поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області і повертався із служби додому та рухався в напрямку з м.Жидачева до с.Межиріччя, Жидачівського району Львівської області. ОСОБА_3 , будучи ознайомленим з орієнтуванням про розшук двох засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які здійснили втечу з Державної установи «Миколаївська виправна колонія (№ 50)», побачивши їх, підійшов з метою з`ясування особистих даних засуджених і пропозицією пройти у відділення поліції. ОСОБА_1 , не бажаючи виконувати вимоги ОСОБА_3 , наніс останньому один удар ножем в грудну клітку зліва, чим спричинив останньому тілесне ушкодження у вигляді непроникаючого поранення грудної клітки, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я. Внаслідок дій засудженого ОСОБА_1 між ними зав`язалася боротьба, в ході якої обоє впали на землю і після короткотривалого періоду припинилася у зв`язку з прибуттям на місце подій працівників поліції.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тобто кримінальне правопорушення передбачене ст.125ч.2 КК України.

Крім цього, згідно з обвинувальним актом від 24 січня 2020року ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він 04.09.2019р близько 19:20 години разом із ОСОБА_1 перебуваючи на ґрунтовій дорозі поблизу пішохідного моста прокладеного через річку Стрий, який розташований неподалік с.Межиріччя, Жидачівського району Львівської області, були виявлені поліцейським-водієм Жидачівського відділення поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 , який повертався із служби додому, рухався в напрямку з м.Жидачева до с.Межиріччя, Жидачівського району Львівської області. ОСОБА_3 , будучи ознайомленим з орієнтуванням про розшук двох засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які здійснили втечу з Державної установи «Миколаївська виправна колонія (№ 50)», побачивши їх, підійшов, представився працівником поліції та пред`явивши службове посвідчення, висунув вимогу, щоб вони надали документи, які засвідчують їх особи. ОСОБА_1 , не бажаючи підкоритись законним вимогам працівника поліції, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи умисел на вбивство працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, наніс ОСОБА_3 один удар ножем у ділянку життєво- важливих органів, а саме: в грудну клітку зліва, чим спричинив останньому тілесне ушкодження у вигляді непроникаючого поранення грудної клітки, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я, після чого вони разом із ОСОБА_3 впали на землю та між ними почалася боротьба, в ході якої ОСОБА_1 намагався засунути ніж в грудну клітку ОСОБА_3 . В подальшому ОСОБА_2 , на прохання ОСОБА_1 , підійшов до них та почав спільно з ним долати опір потерпілого, зокрема відтискати пальці його рук з ножа, щоб полегшити ОСОБА_1 просунути ніж в грудну клітку ОСОБА_3 , тим самим намагаючись довести свій злочинний умисел до кінця. В цей час на вказане місце прибули працівники Жидачівського відділення поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, які затримали обвинувачених.

Крім повного визнання вини засудженими у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.348 КК України, фактичного визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.125 ч.2 КК України, їх вина доводиться зібраними та дослідженими по справі доказами. Невинуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч.2ст.28 ст.348 КК України доводиться відсутністю належних та допустимих доказів, зокрема:

Даними в судовому засіданні показами обвинуваченого ОСОБА_1 , який повністю визнав себе винним у втечі з місця позбавлення волі і категорично заперечив наявність вини у здійсненні замаху на умисне вбивство працівника правоохоронного органу, Зокрема, пояснив, що дійсно перебуваючи на виробничому об`єкті ТзОВ «Львівський сад» у с.Ілів, Миколаївського району Львівської області, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 , маючи умисел на втечу з місць позбавлення волі, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, самовільно, без належного дозволу залишили місце відбування покарання.

Крім цього, пояснив, що 04.09.2019р. біля 19.00год. перебуваючи з ОСОБА_2 на ґрунтовій дорозі поблизу пішохідного мосту через річку Стрий, неподалік с.Межиріччя, Жидачівського району, Львівської області зустріли потерпілого ОСОБА_3 . Останній був одягнутий у чорний одяг, зупинив їх, почав розпитувати хто вони такі, кудись телефонувати, схопив його за руку. Через напад страху, ОСОБА_1 наніс удар ножем, який знайшов на передодні в закинутій будівлі, в верхню ліву частину тулубу після чого вони з потерпілим впали на землю. В цей момент почув крики працівників поліції і почав втікати, однак його наздогнали і затримали. Зазначив, що не усвідомлював, що перед ним працівник поліції, оскільки останній службового посвідчення не пред`являв, поліцейським не представлявся, ідентифікувати по одягу не міг, у зв`язку з відсутністю необхідних розпізнавальних елементів форменого одягу працівника поліції. Щодо мотивів втечі, то зазначив, що таку здійснив у зв`язку з психологічним та фізичним тиском інших засуджених. Повідомив, що під час його сутички з потерпілим, ОСОБА_2 стояв осторонь, жодної участі у вказаних подіях не брав, попередньої домовленості, щодо нанесення будь-яких тілесних ушкоджень або вбивства між ними не було.

Даними в судовому засіданні показами обвинуваченого ОСОБА_2 , який повністю визнав себе винним в тому, що дійсно перебуваючи на виробничому об`єкті ТзОВ «Львівський сад» у с.Ілів, Миколаївського району Львівської області, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_1 маючи умисел на втечу з місць позбавлення волі, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, самовільно, без належного дозволу залишили місце відбування покарання.

Крім цього, пояснив, що 04.09.2019р. біля 19.20год. перебуваючи з ОСОБА_1 на ґрунтовій дорозі поблизу пішохідного мосту через річку Стрий, неподалік с.Межиріччя, Жидачівського району, Львівської області зустріли потерпілого ОСОБА_3 . Останній був одягнутий у чорний одяг, зупинив їх, почав розпитувати хто вони такі, кудись телефонувати, схопив за руку ОСОБА_1 , представився працівником сільської ради. Він відійшов від них на відстань 10м, де зупинився. Почув крик і побачив, що ОСОБА_1 та потерпілий лежать на землі і борються. Він заціпенів і лишився стояти на місці. Відразу появилися працівники поліції і їх затримали. Повідомив, що він теж мав ніж, який знайшов на передодні в закинутій будівлі, де вони ночували. Такий він не використовував і в подальшому був вилучений працівниками поліції. Підтвердив, що не усвідомлював, що перед ним працівник поліції, оскільки останній службового посвідчення не пред`являв, поліцейським не представлявся, ідентифікувати по одягу не міг, у зв`язку з відсутністю необхідних розпізнавальних елементів форменого одягу працівника поліції. Жодної попередньої домовленості, щодо нанесення будь-яких тілесних ушкоджень або вбивства між ним та ОСОБА_1 не було. Коли підбігли поліціанти він стояв на місці, нікуди не втікав. Втечу пояснив психологічним тиском з боку інших засуджених, а не наміром уникнення подальшого відбування покарання за попередній злочин.

Даними в судовому засіданні показами потерпілого ОСОБА_3 , який зазначив, що будучи працівником поліції, 04.09.2019року близько 19год. здавши зміну, повертався з роботи додому. Переходив міст через річку Стрий і побачив двох осіб, які йшли йому на зустріч. Він їх зупинив, і вони повідомили, що роблять ремонт в с.Межиріччя, але не змогли зазначити в кого, сказали що приїхали із Львова, назвалися вигаданими прізвищами. Враховуючи, що працівникам поліції зранку дали орієнтування про втечу засуджених з колонії, він запропонував пройти їм у відділення поліції. Вони погодилися. Обвинувачені йшли попереду, а потерпілий їхав за ними на велосипеді. ОСОБА_4 витягнув ніж і накинувся на потерпілого, намагаючись нанести удар в серце, однак потерпілий схопив його за лезо ножа і не дав цього зробити. Підбіг ОСОБА_5 і допомагав ОСОБА_6 . Під час боротьби підбігли працівники поліції і обвинувачені почали втікати. Він затримав ОСОБА_7 , а ОСОБА_8 затримали інші поліцейські. Потерпілий вказав, що був одягнений в цивільний одяг, розпізнавальних знаків поліції на його одязі не було. Вказував, на те, що під час зупинки обвинувачених представився працівником поліції і пред`явив службове посвідчення. Вказав, що ОСОБА_1 витягнув ніж з рукава правої руки, це був кухонний ніж, довжина леза біля 15см., удар яким намагався нанести в ділянку серця. Він одною рукою схопив за ніж, а другою рукою за руку ОСОБА_8 цей час ОСОБА_5 стояв збоку, однак на прохання ОСОБА_8 підійшов і почав розгинати і відтягувати йому пальці з ножа. Додатково пояснив, що ОСОБА_5 опору не чинив. Поранення йому завдали в ділянку серця, медичну допомогу отримував в лікарні. ОСОБА_5 коли побачив працівників поліції, кричав до ОСОБА_8 : «що ти наробив?». Затримувати обвинувачених допомагали працівники поліції ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . Сама сутичка тривала біля трьох хвилин. Під час затримання обвинувачених, на роботі вже не перебував, оскільки здав зміну.

Даними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_12 який зазначив, що 04.09.2019 заступив на чергування. У відділення поліції прийшло повідомлення про втечу двох осіб з місць позбавлення волі. Біля 19год. подзвонив ОСОБА_13 щодо уточнення втікачів і повідомив, що затримав двох осіб. Він разом з іншими працівниками поліції одразу виїхали на місце, яке вказав ОСОБА_14 . Коли приїхали, то бачили як ОСОБА_1 замахувався рукою на потерпілого. Вони крикнули «поліція», і ОСОБА_1 почав втікати, а ОСОБА_2 ліг на землю. ОСОБА_15 надав першу медичну допомогу ОСОБА_16 , оскільки останній тримався за праву частину грудей. Він відвів потерпілого до автомобіля Шумського, після чого вони поїхали в лікарню. Додатково вказав, що ОСОБА_1 замахувався і намагався вдарити ОСОБА_17 , а що робив ОСОБА_18 він не бачив. Ствердив, що бачив ніж, на якому були сліди крові.

Даними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_11 який зазначив, що він разом із ОСОБА_19 заступили на зміну і перебували в черговій частині. Поступив дзвінок від ОСОБА_17 , який просив прикмети орієнтування, а також повідомив, що затримав вказаних осіб. Вони одразу виїхали, коли прибули на місце події почули крик. Побачили, що ОСОБА_13 лежить, один обвинувачений сидить на ньому, а інший тримає за руку. Вони крикнули «поліція», і обвинувачені почали втікати, їх затримали. Події відбувалися 03-04.09.2019року біля 20год. Свідок вказав, що бачив, як ОСОБА_1 тримав руки над грудьми ОСОБА_20 . Догнали обвинувачених десь за 200м., опору не чинили. Ствердив, що ОСОБА_13 не був одягнений у формений одяг. Він бачив ніж, який лежав на землі.

Даними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_21 , який зазначив, що біля 19год. 04.09.2019року подзвонив ОСОБА_13 і повідомив, що затримав двох осіб, які схожі на тих, що перебували в орієнтуванні. Він перевірив ознаки схожості і група одразу виїхала на місце події, а він залишився в черговій частині. Через 10хв. отримав повідомлення про факт нанесення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень. Свідок викликав швидку і зареєстрував звернення. Додатково показав, що на виїзд їхала група в складі ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 . Про поранення ОСОБА_3 йому повідомив ОСОБА_10 ..

Даними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_9 , який зазначив, що перебував на зміні. В чергову частину подзвонив ОСОБА_13 і розпитував прикмети втікачів. Виїхала група в складі чотирьох чоловік. Коли вони приїхали, переходили річку в сторону с.Межиріччя. На відстані 70-100м. вони почули крик. Коли бігли то бачили боротьбу між ОСОБА_3 та двома обвинуваченими, які побачивши їх почали втікати. Коли вони були на відстані біля 20м. від обвинувачених, ОСОБА_10 викликав швидку, а він побіг за ОСОБА_22 і наздогнавши , привів його назад. ОСОБА_7 затримував ОСОБА_23 . Додатково пояснив, що коли він прибіг на місце конфлікту, потерпілий тримався руками за ліву сторону грудної клітки, на руках була кров, поруч лежав кухонний ніж.

Даними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_24 , який являється працівником поліції, про те, що 04.09.19 перебував на роботі. Поступив дзвінок, що затримали осіб, які були в орієнтуванні. Спочатку на місце події поїхали працівники ОСРПП, а він на своєму автомобілі поїхав за ними. Коли він приїхав, йому на зустріч йшов ОСОБА_13 , який тримався за груди, а біля нього був ОСОБА_12 . Він завіз потерпілого в лікарню, через рану на грудях, а сам повернувся на роботу, обвинувачені на той час вже були затримані. Ствердив, що ОСОБА_13 був у цивільному одязі.

Даними в судовому засіданні показами свідок ОСОБА_10 , який являється працівником поліції, про те, що 04.09.2019року перебував на чергуванні. Було орієнтування ( втеча з тюрми). Він разом із ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_9 виїхали до виклик. По дорозі Когут розказував, що ОСОБА_13 когось затримав. Коли вони приїхали до мосту, він разом із ОСОБА_25 та Когут перейшли через кладку, почули крик і побачили, що ОСОБА_13 лежить, а на ньому сидить ОСОБА_26 був в стороні. Коли вони побачили їх, ОСОБА_26 почав втікати, а ОСОБА_5 стояв на місці. ОСОБА_13 тримався в області грудей, і сказав, що його вдарили ножем, були сліди крові. ОСОБА_27 залишився біля ОСОБА_7 , а інші затримували ОСОБА_8 , пізніше приїхала оперативна група і підсудних затримала. Ножа він не бачив. ОСОБА_13 не був у службовій формі.

Крім пояснень, судом досліджені всі зібрані та представлені докази, подані на підтвердження винуватості обвинувачених, зокрема:

Рапорт працівника поліції від 04.09.2019 з якого вбачається, що 04.09.2019року поступило повідомлення по телефону від ОСОБА_3 , поліцейського водія Жидівського ВП, про те, що в с.Межиріччя , Жидачівського району Львівської області , біля мосту через річку Стрий, він виявив двох підозрілих людей.

Протокол огляду місця події від 04.09.2019року з якого вбачається що було оглянуто грунтову дорогу сполучення м.Жидачів- с.Межиріччя, м.Жидачів розташоване в західному напрямку. При огляді поверхонь на місці події, де було затримано осіб, що втекли з Миколаївської ВК-50, один з яких завдав різану рану ОСОБА_16 , слідів крові на місці події виявлено не було. З місця події нічого не вилучалося. До вказаного протоколу долучено план схему місця та фототаблицю.

Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 06.09.2019року, відповідно до якого ОСОБА_3 , як працівник поліції, вказав, що 04.09.2019року о 19:30год. на грунтовій дорозі між с.Межиріччя та м.Жидачів, Львівської області, поблизу пішохідного моста через річку Стрий, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 вчинили посягання на його життя, спричинивши йому колото-різане ушкодження в ділянці грудної клітки з ліва ножем.

Витяг із наказу №635 о/с від 27.09.2019 Головного управління Національної поліції у Львівській області, відповідно до якого ОСОБА_3 являється сержантом поліції та працює на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції патрульної поліції Жидачівського ВП Стрийського відділу поліції ГУНП.

Відомості про те, що працівники особового складу Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУНП ознайомлені з орієнтуваннями на осіб, які втекли з Миколаївської ВК-50, зокрема, на ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , в яких зазначено підпис ОСОБА_3

Довідку Жидачівської центральної районної лікарня від 04.09.2019року, відповідно до якої вбачається, що ОСОБА_3 поступив в приймальне відділення з діагнозом ножове поранення грудної клітки.

Висновок експерта №116/2019року Жидачівського районного відділення СМЕ КЗ ЛОР ЛОБСМЕ від 30.09.2019, відповідно до якого, у ОСОБА_3 виявлено рану на передній поверхні грудної клітки зліва. Вивчивши медичну документацію, встановлено, що ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП « Жидачівська ЦРЛ» в період з 04.09.2019року по 12.09.2019року з діагнозом « Непроникаюче ножове поранення грудної клітки зліва». Травма у вигляді непроникаючого ножового поранення грудної клітки зліва утворилася від дії гострого предмета (знаряддя), можливо клинка ножа, могла виникнути 04.09.2019року , знаходиться в доступній для самостійного заподіяння собі ділянці тіла та відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.

Протокол огляду місця події від 05.09.2019року з фототаблицею до нього, відповідно до якого оглянуто приміщення кімнати на 1 поверсі Жидачівської ЦРЛ за адресою м.Жидачів, вул. Ярослава Мудрого,29 та на стільці тумби виявлено ніж загальною довжиною 27,5 см., лезо із односторонньою заточкою ребристої форми. Клинок та руків`я забрудненні РБК у вигляді плям неправильної форми. На підлозі знаходиться одяг : куртка флісова чорного кольору, на лівій передній половині наявне різане пошкодження середини кишені нагурдної із пошкодженням підкладки, з накладенням просоченням речовини бурого кольору у вигляді підсохлих плям; футболка чорного кольору з пошкодженням на передній поверхні у вигляді різаного пошкодження лінійної форми довжиною 2 см., довкола пошкодження наявні просочення рідини бурого кольору у підсохлому стані.

Протокол затримання ОСОБА_28 від 04.09.2019року та фототаблицею і відеозаписом до нього, відповідно до якого, в порядку ст.208 КПК України, 04.09.2019року о 23год.40хв. затримано ОСОБА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбачено ст.348 КК України

Протокол затримання ОСОБА_8 від 05.09.2019року та фототаблицею і відеозаписом до протоколу, відповідно до якого, в порядку ст.208 КПК України, 05.09.2019року о 01 год.10хв. затримано ОСОБА_8 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбачено ст.348 КК України.

Протокол отримання біологічних зразків для проведення експертизи від 05.09.2019 відповідно до якого, у ОСОБА_2 відібрано зрізи нігтьових пластин пальців рук.

Протокол отримання біологічних зразків для проведення експертизи від 05.09.2019 відповідно до якого, у ОСОБА_2 відібрано змиви з поверхонь долонь на два відрізки марлі, змоченої дистильованою водою.

Протокол отримання біологічних зразків для проведення експертизи від 05.09.2019 відповідно до якого, у ОСОБА_2 відібрано зразки букального епітелію для проведення молекулярно-генетичної експертизи.

Протокол отримання біологічних зразків для проведення експертизи від 05.09.2019 відповідно до якого, у ОСОБА_2 відібрано відбитки пальців рук та долонь.

Протокол отримання біологічних зразків для проведення експертизи від 05.09.2019 відповідно до якого, у ОСОБА_8 відібрано змиви з поверхонь долонь на два відрізки марлі, змоченої дистильованою водою.

Протокол отримання біологічних зразків для проведення експертизи від 05.09.2019 відповідно до якого, у ОСОБА_1 відібрано зразки букального епітелію з внутрішньої поверхні щік.

Протокол отримання біологічних зразків для проведення експертизи від 05.09.2019 відповідно до якого, у ОСОБА_8 відібрано зрізи нігтьових пластин пальців рук.

Протокол отримання біологічних зразків для проведення експертизи від 05.09.2019 відповідно до якого, у ОСОБА_8 відібрано відбитки пальців рук та долонь.

Протокол отримання зразків для проведення експертизи від 06.09.2019 відповідно до якого, у ОСОБА_3 відібрано зразки крові.

Висновок експерта Львівського НДЕКЦ МВС України №4/842 від 02.10.2019року, відповідно до якого, на руків`ї ножа, що був вилучений в приміщенні кімнати Жидачіввської центральної районної лікарні 05.09.2019 слідів рук не виявлено, а тому не може бути вирішено питання чи вказаний ніж контактував із поверхнями рук підозрюваного ОСОБА_2 , та ОСОБА_8 .

Висновок Львівського НДЕКЦ МВС України №5/394 від 16.12.2019року, відповідно до якого, ніж що був вилучений в приміщенні кімнати Жидачіввської центральної районної лікарні 05.09.2019, є кухонним ножем господарського-побутового призначення та до холодної зброї не належить. Ніж кустарного виробництва.

Висновок експерта Львівського НДЕКЦ МВС України №10/767 від 28.12.2019року, відповідно до якого на клинку ножа, що був вилучений в приміщенні кімнати Жидачіввської центральної районної лікарні 05.09.2019 виявлено кров людини. Генетичні ознаки крові у слідах на клинку ножа ( об`єкт №1) та у змивах з клинка ножа ( об`єкт №2) збігаються між собою, збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_3 та не збігаються з генетичними ознаками зразків букального епітелію ОСОБА_2 , ( об`єкт №6) та ОСОБА_8 ( об`єкт №7). Генетичні ознаки крові у слідах на руків`ї ножа ( об`єкт №3), крові та клітин у змивах з руків`я ножа ( об`єкт №4) збігаються між собою, збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_3 та не збігаються з генетичними ознаками зразків букального епітелію ОСОБА_2 , ( об`єкт №6) та ОСОБА_8 ( об`єкт №7). Походження виявленої крові та клітини на руків`ї ножа ( об`єкти 3,4) від ОСОБА_2 , та ОСОБА_8 виключається.

Висновок судово імунологічної експертизи №1198/2019-ім, наданого КЗ ЛОР ЛОБСМЕ з якого вбачається, що кров ОСОБА_3 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А анти-В за ізосерологічною системою АВО.

Висновок судово імунологічної експертизи №1201/2019-ім, наданого КЗ ЛОР ЛОБСМЕ відповідно до якого, у слідах на куртці, на футболці червоного кольору, на футболці сірого кольору, на парі шкарпеток, на парі кросівок- речей, вилучених під час обшуку у ОСОБА_8 , крові не виявлено.

Висновок судово імунологічної експертизи №1202/2019-ім, наданого КЗ ЛОР ЛОБСМЕ у слідах на куртці, на светрі, штанах, парі кедів- речей, ОСОБА_2 крові не виявлено.

Висновок судово імунологічної експертизи №1200/2019-ім, наданого КЗ ЛОР ЛОБСМЕ відповідно до якого у слідах на двох марлевих тампонах зі змивами з рук ОСОБА_8 крові не виявлено.

Висновок судово імунологічної експертизи №1199/2019-ім, наданого КЗ ЛОР ЛОБСМЕ з якого вбачається, що у слідах на двох марлевих тампонах зі змивами з рук ОСОБА_2 крові не виявлено.

Висновок судово-цитологічної експертизи №263/2019ц наданого КЗ ЛОР ЛОБСМЕ, з якого вбачається, що крові та її клітинних елементів в піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластинок з обох рук підозрюваного ОСОБА_8 не виявлено.

Висновок судово-цитологічної експертизи №262/2019ц наданого КЗ ЛОР ЛОБСМЕ, відповідно до якого, крові та її клітинних елементів в піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластинок з обох рук підозрюваного ОСОБА_2 не виявлено.

Висновок судово-медичного експертизи №150/2019-мк наданого експертом КЗ ЛОР ЛОБСМЕ від 13.01.2020 відповідно до якого, при проведенні судово-медичної експертизи одягу потерпілого ОСОБА_3 на лівій полі куртки було виявлено 2 колото-різаних пошкодження та на передній половинці футболки зліва було виявлено одне колото-різане пошкодження, які утворились від дії плоского колючо-ріжучого предмету типу клинка ножа, який мав як мінімум одне досить гостре лезо. Вищевказані колото-різані пошкодження на одязі могли бути заподіяні клинком ножа наданого на експертизу. Два колото-різаних пошкодження на лівій полі куртки відповідають за локалізацію колото-різаному пошкодженню на передній половинці футболки зліва та рані на тілі потерпілого ОСОБА_3 на передній поверхні грудної клітки зліва, в ділянці V-VІ міжреберя по середньо ключичній лінії. Два колото-різаних пошкодження на лівій полі куртки найімовірніше утворилися внаслідок проходження клинка через складку одягу.

Висновок судово-цитологічної експертизи №270/2019ц від 03.10.2019 наданого КЗ ЛОР ЛОБСМЕ, у змивах з клинка ножа вилученого 04.09.2019року у ОСОБА_2 виявлено клітини зроговілого плоского епітелію, крові та її клітинних елементів та білка не виявлено.

Висновок судово-психіатричного експерта №497 від 21.11.2019року, з якого вбачається, що на даний час і в період інкримінованих дій ОСОБА_2 хронічними психічними захворюваннями не страждав та не виявляв ознак тимчасового чи будь-якого іншого хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Висновок судово-психіатричного експерта №521 від 03.12.2019року, з якого вбачається, що на даний час і в період інкримінованих дій ОСОБА_1 хронічними психічними захворюваннями не страждав та не виявляв ознак тимчасового чи будь-якого іншого хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Протокол огляду місця події від 09.10.2019, з фототаблицею, з якого вбачається, що проведено огляд частини земельної ділянки ТзОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », в с.Ілів, Львівської області., умовна назва «Старий сад» «Насосна`та «Громадське», яка по периметру огороджена металевою сіткою. В куті ділянки «Громадське», де виконували роботи ОСОБА_1 , та ОСОБА_29 наявна деформація металевої сітки.

Висновок службового розслідування за фактом втечі засуджених ОСОБА_8 та ОСОБА_2 з контрагентського об`єкту ТзОВ « Львівський сад» від 13.09.2019, з якого вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували на дільниці соціальної реабілітації Миколаївської ВК-50 і перебували у числі засуджених які були відправлені на проведення господарських робіт в контрагентському об`єкті. Працівником Миколаївської ВК-50 ОСОБА_30 проводилася погодинна перевірка наявності засуджених на робочих місцях та 03.09.2019року о 13:35 ним було виявлено відсутність вказаних засуджених та повідомлено керівництво установи.

Протокол проведення слідчого експерименту від 16.10.2019 за участю ОСОБА_8 , з якого вбачається, що останній вказав, що 03.09.2019 перебував на контрагентському обєкті «Львівський сад», виконував роботи, о 10:30- 11:00 він разом із ОСОБА_2 , вирішили втекти, для цього прослідували до краю земельної ділянки, перелізли через огорожу та направилися у глиб лісового масиву. В даній місцевості вони не орієнтувалися. Переночували в закинутому будинку, а на світанку взявши із будинку по одному ножу направилися в м.Жидачів, питаючи дорогу в перехожих. Вподальшому, 04.09.2019року о 19год. він разом із ОСОБА_2 направлялися в сторону моста через річку Стрий і до них підійшов невідомий їм чоловік , не одягнений в поліцейську форму, почав задавати їм питання. Через 5хв. розмови, невідомий чоловік здійснив телефонний дзвінок, і попросив піти з ним, взявши ОСОБА_8 за одяг та повів в сторону моста. ОСОБА_26 не бажаючи повертатися в місця позбавлення волі, дістав правою рукою із свою правої кишені куртки ножа та наніс один удар в ділянку грудної клітки з права, після чого чоловік впав на землю, а ОСОБА_26 побачивши поліцейських які до нього наближалися почав втікати, однак через 200метрів зупинився і був затриманий працівниками поліції, а в цей час ОСОБА_5 залишався стояти на місці. Проведення слідчого експерименту зафіксовано на відео.

Протокол проведення слідчого експерименту від 16.10.2019 за участю підозрюваного ОСОБА_2 , з якого вбачається, що останній вказав, що 04.09.2019 перебував на контрагентському об`єкті «Львівський сад», разом із ОСОБА_22 , здійснили втечу із поселення, перелізли через огорожу. Вони переночували в закинутій хаті одного із сіл, де взяли по одному ножу і направилися в м.Жидачів, 04.09.2019року поблизу с.Заріччя до них на велосипеді під`їхав невідомий їм чоловік, почав задавати їм питання, здійснив телефонний дзвінок. В цей час ОСОБА_5 відійшов від невідомого чоловіку на відстань 5-7мертів,, і почув крик та побачив, що ОСОБА_26 повалив чоловіка на землю і в грудях останнього був ніж. Через короткий проміжок часу підбігли невідомі йому чоловіки, сказали лежати, один із них мав пістолет і їх затримали. Проведення слідчого експерименту зафіксовано на відео.

Протокол проведення слідчого експерименту від 04.11.2019року за участю потерпілого ОСОБА_3 , відповідно до якого останній вказав, 04.09.2019року о 19:15 повертався на велосипеді із роботи. Проїжджаючи поблизу пішоходного мосту через річку Стрий, побачив двох осіб, між ними виникла розмова, під час якої він приставився працівником поліції, вказані особи викликали підозру, оскільки це були особи які втекли з місць позбавленні волі. ОСОБА_13 запропонував пройти з ним, оскільки зараз приїде група поліцейських. Пройшовши кілька метрів, один із засуджених різко розвернувся та почав бігти на нього, при цьому тримаючи в руці ніж. Підбігши до ОСОБА_17 наніс йому удар даним ножем у ділянку грудей зліва, після чого вони разом впали на землю і між ними продовжилася боротьба, дана особа намагалася дотиснути ножа в груди, підбіг другий і почав віджимати руки ОСОБА_13 з ножа. В цей час до них наблизилися працівники поліції, побачивши їх особа яка завдавала удар Франківу почала тікати, однак працівники поліції їх затримали. Проведення слідчого експерименту зафіксовано на відео.

Аналітичну довідку від 10.01.2020 з якої вбачається, що потерпілий ОСОБА_3 , з 19:00 год. по 20:00год. 04.09.2019 року здійснював телефонний дзвінок працівнику поліції ОСОБА_21 .

Протокол огляду речей від 15.01.2020 відповідно до якого описано речі які вилучені в приміщенні Жидачівської ЦРЛ; під час особистого обшуку ОСОБА_2 та під час особистого обшуку ОСОБА_8 .

Протоколи про результати здійснення негласних-слідчих розшукових дій від 17.01.2020р. в яких зазначено, що під час розмови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розповіли, що вони здійснили втечу з місць позбавлення волі, і неподалік пішохідного мосту через річку Стрий їх зупинив незнайомий чоловік. ОСОБА_1 вказав, що наніс удар ноже останньому, після чого їх затримали працівники поліції.

Враховуючи вищевикладені докази, які були надані суду у ході розгляду провадження та визнанні належними і допустимими, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_8 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 393 КК України знайшла своє підтвердження у судовому засіданні, оскільки вони за попередньою змовою групою осіб, здійснили втечу з місць позбавлення волі.

Щодо обвинувачення органами досудового розслідування ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 - ст. 348 КК України, суд зазначає наступне.

Суд враховує положення ст. 337 КПК України, згідно яких судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення, і з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

На підставі ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню серед іншого подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України відповідно до ч.1 ст. 92 КПК України покладається на слідчого та прокурора.

Вимогами ст.370 КПК України передбачено, що судове рішення ухвалюється судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Згідно п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визнання особи винною у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини. При цьому слід мати на увазі, що згідно ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до пункту 18 Постанови № 5 від 29 червня 1990 року /з послідуючими змінами/ Пленуму Верховного Суду України "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку", при наявності підстав для застосування закону про менш тяжкий злочин, ніж той, за яким було пред`явлено обвинувачення, суду належить обґрунтувати у вироку висновок про перекваліфікацію дій обвинуваченого на закон, що передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин, не виправдовуючи підсудного за тим обвинуваченням, яке йому було пред`явлено.

Так, відповідно до п.22 постанови Пленуму Верховного суду України від 07.02.2003 №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» питання про умисел, у тому числі на позбавлення іншої особи життя, необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

Верховний Суд у своїй постанові від 14 листопада 2018 року (справа №753/19690/14-к, провадження №51-3425км18) зазначив, що кримінальна відповідальність за ст.348 КК України настає за вбивство або замах на вбивство працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, а також члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку. Тобто, злочин, передбачений ст.348 КК України, з об`єктивної сторони має місце лише тоді, коли посягання на зазначених осіб вчинено у зв`язку з їх службовою діяльністю або громадською діяльністю щодо охорони громадського порядку і державного кордону. Суб`єктивна сторона зазначеного злочину характеризується умисною формою вини, за якою винний усвідомлює, що посягає на життя працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням працівником службових обов`язків, передбачає настання смерті або свідомо допускає її настання.

Також, колегія суддів Великої Палати Верховного Суду у своїй постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 629/847/15-к зазначає, що суб`єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст.348 КК України, характеризується умисною формою вини. Обвинувачений повинен усвідомлювати, що посягає на життя працівника правоохоронного органу саме у зв`язку з виконанням ним своїх службових обов`язків.

Об`єктивна сторона інкримінованого органом досудового розслідування ОСОБА_1 злочину, передбаченого ст.348 КК України, полягає у посяганні на життя працівника правоохоронного органу, тобто в умисному вбивстві або замаху на умисне вбивство працівника правоохоронного органу під час виконання останнім службових обов`язків.

При цьому, суб`єктивна сторона вказаного злочину характеризується умисною формою вини, за якою винний усвідомлює, що посягає на життя працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням працівником службових обов`язків, передбачає настання смерті або свідомо допускає її настання.

Критерієм розмежування складів злочинів, передбачених ст.348 КК України та відповідною частиною ст.125 КК України є суб`єктивна сторона, тобто ставлення обвинуваченого до наслідків своїх дій. У разі замаху на вбивство працівника правоохоронного органу умислом винного охоплюється позбавлення потерпілого життя, а в разі умисного заподіяння тілесного ушкодження , має місце умисел на заподіяння лише тілесних ушкоджень.

Відповідно до частини першої статті 15 КК України замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення відповідного злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Згідно з частиною другою статті 24 КК України умисел є прямим, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Судом встановлено, що обвинувачення підсудних за ч.2 ст.28 , ст.348 КК України грунтується на показах потерпілого, відповідно до яких він зазначав, що пред`являв службове посвідчення працівника поліції, а відтак останні повинні були усвідомлювати , що він поліцейський. Однак в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували вказану обставину, як і докази, що таке посвідчення взагалі було в потерпілого під час події, що мали місце 04.09.2019року. Крім цього, з показів всіх допитаних осіб достовірно встановлено, що потерпілий не був одягнений в поліцейську форму одягу, як обставину , яка могла свідчити про можливість ідентифікування останнього, як працівника правоохоронного органу.

Суд критично оцінює покази потерпілого в частині замаху підсудніх на його умисне вбивство, оскільки з його показів вбачається, що ОСОБА_1 намагався запхати ніж у серце і не зробив цього через те, що ОСОБА_3 схопився рукою за лезо. Однак, ця обставина не знайшла свого підтвердження , оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про наявність ушкоджень на руках, які б неодмінно виникли при вказаних обставинах. А тому суд приходить до переконання, що позиція потерпілого, щодо оцінки вказаних дій грунтується на його суб`єктивному сприйнятті

Суд вважає обґрунтованими доводи обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника, що йому не було відомо про те, що потерпілий являється працівником правоохоронного органу і умислу у нього на позбавлення життя працівника поліції не було. Будь-яких об`єктивних доказів, якими б спростовувалось твердження обвинуваченого в ході здійснення кримінального провадження та в суді не встановлено.

Враховуючи висновок експерта №116/2019року Жидачівського районного відділення СМЕ КЗ ЛОР ЛОБСМЕ від 30.09.2019, відповідно до якого, травма у вигляді непроникаючого ножового поранення грудної клітки зліва у ОСОБА_3 утворилася від дії гострого предмета (знаряддя), можливо клинка ножа, відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я, відсутності доказів про те, що отримане тілесне ушкодження могло було небезпечним для життя в момент заподіяння, суд приходить до переконання, що потерпілому спричинені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.

З урахуванням викладеного, дії ОСОБА_8 підлягають кваліфікації за ч.2 ст.125 КК України, так як внаслідок дій обвинуваченого потерпілому ОСОБА_3 , були заподіяні легкі тілесні ушкодження, з короткочасним розладом здоров`я.

Так, вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень , дані про особу обвинуваченого, а саме стан його здоров`я (на обліку у лікаря-нарколога чи психіатра не числиться), його соціальну поведінку (позитивну характеристику за місцем відбування покарання; ставлення обвинуваченого до вчиненого. Окремо суд врахував стан психічного здоров`я обвинуваченого ОСОБА_8 , який згідно висновку судово-психіатричного експерта від 03.12.2019року №521 психічними розладами не страждає і не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних дій, здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до ст.66 КК України, вважає, щире каяття у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.393 КК України і фактичне визнання вини у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.125 КК України.

Обставина, яка відповідно до ст. 67 КК України, обтяжує покарання обвинуваченого є рецидив злочинів.

Обтяжуючу обставину, як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб слід виключити , оскільки така відповідно до аналізу ч.2 ст.393 КК України є кваліфікуючою , а у випадку ч.2 ст.125 КК України не знайшла свого підтвердження, позаяк вчинення вказаного кримінального правопорушення відбулося виключно з ініціативи ОСОБА_8 ( ексцес виконавця).

На підставі наведеного, суд прийшла до висновку, що ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкцій ч.2 ст.393 КК України у виді позбавлення волі та ч.2 ст.125 КК України у виді обмження волі. За сукупністю злочинів, за правилами ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно обрати покарання у виді позбавлення волі, без застосування ст.71 КК України, оскільки під час вчинення злочину, ОСОБА_1 відбував покарання за вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 01.06.2017року за ч.1 ст.153, ч.1 ст.187 КК України, однак до моменту винесення нового вироку таке відбув повністю, що узгоджується з висновками постанови Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06.12.2021року № справа № 243/7758/20 провадження № 51-113кмо21

Щодо обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 - ст. 348 КК України, суд зазначає наступне.

Статтею 92 КПК України встановлено, що обов`язок доказування обставин, які підлягають доведенню у кримінальному провадженні, передбачених ст.91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.

За встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження, а також виходячи з досліджених в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновків про недоведеність того, що в діянні ОСОБА_29 є склад кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.28, ст.348 КК України.

Так, за нормами ч.1 ст.91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягають винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Суд самостійно не може визначити обставини, які не встановлені під час досудового розслідування.

Основними доказами обвинувачення, на які посилається прокурор є покази потерпілого ОСОБА_3 та свідків-працівників поліції ОСОБА_9 та ОСОБА_11 . Проте такі суперечать іншим доказам, зокрема, пояснення свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_10 , ОСОБА_21 . Факт непричетності ОСОБА_29 у вчинені злочину передбаченого ст.348 КК України підтвердив в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 який вказав, що під час його конфлікту з потерпілим ОСОБА_3 обвинувачений ОСОБА_29 стояв осторонь і не вчиняв відносно потерпілого жодних дій.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_29 вину у вчинені злочину передбаченого ст.348 КК України не визнавав, суду пояснив, що жодних дій стосовно потерпілого ОСОБА_3 не вчиняв.

Судом проаналізовані всі докази сторони обвинувачення, якими, на думку прокурора, доводиться винуватість ОСОБА_29 , однак такі не заслуговують на увагу, оскільки згідно судово-медичних експертиз на одязі ОСОБА_29 слідів крові не виявлено, як і не виявлено його слідів ( відбитків пальців рук) на ножі, яким було спричинено удар ОСОБА_31 . Покази свідків і потерпілого про те, що ОСОБА_29 вчиняв дії відносно ОСОБА_17 є непослідовними і різняться.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема протоколу затримання від 04.09.2019, в підсудного ОСОБА_2 , теж був вилучений ніж, вказана підстава дає вважати, що у випадку умислу останнього на вбивство, обвинувачений міг таким скористатися під час боротьби ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , однак цього не зробив. Інших належних та допустимих доказів, щоб доводили вину ОСОБА_29 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.348 КК України суду не представлено.

Так, вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_29 за ст.393 ч.2 КК України, суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, а саме стан його здоров`я (на обліку у лікаря-нарколога чи психіатра не числиться), його соціальну поведінку (позитивну характеристику за місцем відбування покарання; ставлення обвинуваченого до вчиненого. Окремо суд також враховано стан психічного здоров`я обвинуваченого ОСОБА_2 , який згідно висновку судово-психіатричного експерта психічними розладами не страждає і не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних дій, здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у відповідності до ст.66 КК України є щире каяття у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.393 КК України.

Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого є рецидив злочину. Обтяжуючу обставину як вчинення за попередньою змовою групою осіб злочину передбаченого ч.2 ст.28 ст.348 КК України слід виключити за недоведеністю вчинення самого злочину.

На підставі наведеного, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 слід призначити покарання в межах санкцій ч.2 ст.393 КК України, у виді позбавлення волі, без застосуванням ст.71 КК України, оскільки незважаючи на те, що під час вчинення злочину, ОСОБА_2 відбував покарання за вироком Житомирським районним судом Житомирської області від 19.04.2018 за ч.2 ст.309 КК України, на момент винесення нового вироку таке відбув повністю. Вказаного висновку суд дійшов із урахуванням постанови Об`єднаної палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06.12.2021року № справа № 243/7758/20 провадження № 51-113кмо21

Стягнути солідарно з ОСОБА_8 та ОСОБА_2 витрати за проведення експертиз.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.125, ч.2 ст.393 КК України та призначити покарання

- за ч.2 ст.393 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі.

- за ч.2 ст.125 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, обрати ОСОБА_1 покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту фактичного затримання 04.09.2019року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді тримання під вартою залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.393 КК України та призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту фактичного затримання з 04.09.2019року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 у виді тримання під вартою залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Визнати ОСОБА_2 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 - ст.348 КК України та виправдати.

Скасувати арешт накладений 05.09.2019 року ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова на куртку чорного кольору, светр синього кольору, чорні спортивні штани, пару кедів, ніж із коричневою рукояткою, викрутку з оранжевою рукояткою, чорну запальничку, пару навушників.

Скасувати арешт накладений 05.09.2019 року ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова на сіру куртку з біркою « Найк», сіру кофту з написами іноземною мовою спереду, червону футболку, пару кросівок, пару шкарпеток чорного кольору, ліхтарик, ножиці, дві батарейки.

Скасувати арешт накладений 05.09.2019 року ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова на одяг потерпілого ОСОБА_3 та ніж з пластиковою рукояткою.

Речові докази: цифровий носій micro SD марки Kingston із відеозаписом огляду місця події від 04.09.2019року; цифровий носій micro SD марки Kingston із відеозаписом затримання ОСОБА_2 ; цифровий носій micro SD марки Kingston із відеозаписом затримання ОСОБА_8 ; цифровий магнітний диск DVD-R марки «VERBATIM» із відеозаписом слідчого експерименту з ОСОБА_1 від 16.10.2019року; цифровий магнітний диск DVD-R марки «VERBATIM» із відеозаписом слідчого експерименту з ОСОБА_2 від 16.10.2019року; цифровий магнітний диск DVD-R марки «VERBATIM» із відеозаписом слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_3 від 04.11.2019року; оптичний диск DVD-R марки «VERBATIM» із інформацією оператора ПрАТ « Київстар»; цифровий носій флеш накопичувач марки Kingston на якому містяться записи негласних слідчих (розшукових)дій з залишити при матеріалах справи;

Куртку чорного кольору, светр синього кольору, чорні спортивні штани, пару кедів, чорну запальничку, пару навушників повернути ОСОБА_32

ніж із коричневою рукояткою, викрутку з оранжевою рукояткою, ніж з пластиковою рукояткою чорного кольору - знищити

сіру куртку з біркою « Найк», сіру кофту з написами іноземною мовою спереду, червону футболку, пару кросівок, пару шкарпеток чорного кольору, ліхтарик, ножиці, дві батарейки повернути ОСОБА_1 ;

куртку та футболку чорного кольору з механічними пошкодженнями та плямами речовини бурого кольору, схожої на кров повернути ОСОБА_3 .

Стягнути солідарно з ОСОБА_8 та ОСОБА_2 в користь держави витрати за проведення експертиз 17620,90 гривень.

Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя Бачун О. І.

Судді Павлів В.Р.

Головатий А.П.

Часті запитання

Який тип судового документу № 106377047 ?

Документ № 106377047 це Вирок

Яка дата ухвалення судового документу № 106377047 ?

Дата ухвалення - 15.09.2022

Яка форма судочинства по судовому документу № 106377047 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 106377047 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 106377047, Миколаївський районний суд Львівської області

Судове рішення № 106377047, Миколаївський районний суд Львівської області було прийнято 15.09.2022. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 106377047 відноситься до справи № 443/108/20

Це рішення відноситься до справи № 443/108/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 106372072
Наступний документ : 106377053