Ухвала суду № 10637625, 15.07.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-3936/09/2670 Головуючий у І інстанції Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Данилова М. В.

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2010 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М. В.,

суддів: Бєлової Л.В., Бистрик Г.М.

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2009 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Провімі Київ» до Державної податкової адміністрації України, Державної податкової адміністрації в м. Києві, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинними рішень,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Провімі Київ» звернулось до суду з позовом, у якому, посилаючись на положення Закону України «Про погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон), Положення про збір за право на використання символіки міста Києва, затвердженого рішенням ХІІ сесії 4 скликання Київської міської ради від 09.03.2006р. № 149/3240 (далі Положення), просило скасувати рішення Державної податкової адміністрації України від 01.04.2009р. № 2908/6/25-0215, Державної податкової адміністрації в м. Києві від 27.02.2009р. № 738/10/25-214, податкове повідомлення - рішення № 0006972310/2 від 17.03.2009р., частково рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 22.12.2008р. № 11306/10/25-007, винесеного за порушення позивачем права на використання місцевої символіки на суму 91567,16 грн.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2009 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати вказану постанову і прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної 24.08.08р. відповідачем планової перевірки з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 по 31.03.2008, складено акт № 2435/23-09/31957859, в якому відображено завищення позивачем скоригованих валових витрат на 80 590,12 грн., оскільки позивач відніс до валових втрат видатки за виконані роботи, які за наданими до перевірки документами не підтверджуються як витрати, пов'язані з основною господарською діяльністю.

Також під час перевірки встановлено заниження об'єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 39 273,46 грн.; заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 1 433,86 грн.; несвоєчасне перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб від ^ здавання нерухомого майна в оренду в сумі 4 441,17 грн.

Крім того, під час перевірки встановлено заниження збору за право на використання символіки м. Києва в сумі 67 159,69 грн.

07.10.08 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0006972310/0 на суму 101 589,53 грн. за платежем «Збір за право на використання символіки міста Києва».

За результатами апеляційного оскарження винесені податкові повідомлення-рішення від 31.12.08 № 0006972310/1 на суму 91 567,16 грн. та від 17.03.09 №0006972310/2.

Таким чином на момент розгляду справи в суді неузгоджене податкове зобов'язання позивача складає 91 567,16 грн.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність винесення відповідачем зазначених вище податкових повідомлень-рішень за порушення позивачем права на використання місцевої символіки на суму 91567,16 грн., з огляду на наступне.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» збір за використання місцевої символіки є одним із видів місцевих зборів.

Згідно зі ст. 13 цього Декрету збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою.

Дозвіл на використання місцевої символіки (герба міста або іншого населеного пункту, назви чи зображення архітектурних, історичних пам'яток) видається відповідними органами місцевого самоврядування.

Граничний розмір збору за право на використання місцевої символіки не повинен перевищувати з юридичних осіб - 0,1 відсотка вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки, з громадян, що займаються підприємницькою діяльністю, - п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з розділом III Положення про збір за право на використання місцевої символіки міста Києва, затвердженого рішенням XII сесії четвертого скликання Київської міської ради від 09.03.2006 р. N 149/3240, платниками збору є юридичні особи, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, філії та інші відокремлені підрозділи підприємств і організацій, які здійснюють діяльність на території м. Києва, а також окремі громадяни, які в установленому порядку займаються підприємницькою діяльністю і використовують символіку м. Києва з комерційною метою, крім підприємств, установ та організацій, а також інших суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують у найменуваннях слово Київ та похідні від нього для визначення свого місцезнаходження.

До місцевої символіки відносяться: герб м. Києва, прапор м. Києва, назви історичних памяток міста (крім найменувань, які слугують для визначення місто знаходження), зображення обєктів історичних памяток міста, сувенірної, рекламної продукції тощо.

Згідно з пунктами 2.1 та 2.2 Положення об'єктом оподаткування збором для юридичних і фізичних осіб є виготовлена продукція (виконані роботи, надані послуги) з використанням символіки м. Києва з комерційною метою. Розрахунковою базою оподаткування збором юридичних осіб є, зокрема:

загальна вартість виробленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг) підприємств, організацій, установ, у власних назвах або товарних знаках яких використовується символіка міста у

комерційних цілях;

вартість окремих видів продукції (робіт, послуг), при виготовленні (виконанні, наданні) яких використовується символіка м. Києва.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач використовує в своїй назві слово «Київ» виключно з метою визначення місця знаходження позивача: м. Київ, провулок Косогірний, 4, к.27, оскільки до групи підприємств «Провімі» входять зокрема Товариство з обмеженою відповідальністю «Провімі», яке зареєстроване у м. Львові (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 367754), Товариство з обмеженою відповідальністю «Провімі Дніпропетровськ» (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 767912). Використання зазначеної місцевої символіки з іншою, ніж визначення місця знаходження позивача, метою як встановлено в судовому засідання, позивачем не здійснюється.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про систему оподаткуванні» встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим і сільські, селищні, міські ради можуть встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування у межах сум, що надходять до їх бюджетів.

Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України.

Зважаючи на те, що рішенням XII сесії четвертого скликання Київської міської ради від 09.03.2006 р. № 149/3240 встановлені умови, за яких суб'єкти господарювання звільняються від сплати збору за використання місцевої символіки, а також доведення позивачем дотримання таких умов, суд обґрунтовано прийшов до висновку про протиправність прийнятого відповідачем рішення.

Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на часткову сплату позивачем до місцевого бюджету збору за використання місцевої символіки, оскільки відповідно до ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування» встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування. Помилкова сплата того чи іншого виду податку (збору) суб'єктом господарювання не встановлює для нього обов'язку сплачувати в подальшому цей податок (збір) за відсутності для того передбачених законом підстав.

Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів вважає зазначені в апеляційній скарзі доводи необґрунтованими і такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що окружний адміністративний суд міста Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2009 року залишити без змін.

Повний текст ухвали виготовлено 20 липня 2010 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді: