Постанова № 10637600, 25.06.2010, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2-а-228/10

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2010 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недовиплачених коштів , передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області 4377,60 грн. недосплачених коштів ,передбачених ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та 10744,50 грн. недосплачених коштів, передбачених ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв’язку з тим, що вона та її малолітня дитина є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживають та позивачка працює на радіоактивно забрудненій території і мають право на зазначені пільги.

Крім того, позивачка просить допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення з відповідача заборгованості , яка передбачена Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивачка в судове засідання не з’явилася, але від неї надійшла письмова заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення, з проханням про розгляд справи без їх участі.

Встановлено, що позивачка є потерпілою 3-ої категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає разом з малолітньою дочкою – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в с. Сущани Олевського району Житомирської області, територія якого відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, що стверджується копією посвідчення потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи, копією свідоцтва про народження дитини , копією паспорту позивачки, довідкою з місця проживання.

Позивачка з 20 березня 2007 року по 10 жовтня 2007 року, з 06 травня 2008 року по 07 листопада 2008 року працювала в ПСП «Олекс» , що розміщується на території зони гарантованого добровільного відселення , а саме в с. Сущани Олевського району Житомирської області та яке фінансується стосовно зазначених виплат відповідачем і отримує щомісячно по місцю роботи допомогу в розмірі 2,10 грн. кожному на себе та малолітню дитину та доплату позивачці в розмірі 10,50 грн. відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836, що стверджується довідками з місця роботи, обставинами, зазначеними у запереченні відповідача.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, вважаю, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування у зоні гарантованого добровільного відселення – 40 % від мінімальної заробітної плати, а також виплачується щомісячна грошова доплата до заробітної плати- в розмірі двох мінімальних заробітних плат, яка встановлена на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем проживання та роботи.

В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри допомоги та доплати. Виплата допомоги та доплати по постанові КМ України від 26 липня 1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Відповідно до п. 2 «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого Постановою КМУ від 20 вересня 2005 року № 936 слідує , що розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку та її малолітню дитину у їх праві на отримання допомоги та доплати в розмірах, зазначених в ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив їх право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні за період з 01 грудня 2008 року по даний час становить:

• - з 01.12.2008 р.-605. 00 грн.

• - з 01.04.2009 р.-625. 00 грн.

• - з 01.07.2009 р.-630. 00 грн.

• - з 01.10.2009 р.-650. 00 грн.

• - з 01.11.2009р. – 744.00 грн.

• - з 01.01.2010р. – 869.00 грн.

Також ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до наведеного, позов позивачки в частині стягнення допомоги передбаченої ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягає до задоволення в межах річного терміну з 01 листопада 2008 року по 01 листопада 2009 року у розмірі 40 % мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів по 2,10 грн. щомісяця (12 міс. х 2,10 грн. = 25,20 грн.) , тобто:

З 01.11.2008 р. по 01.12.2008 р. - 545 грн. х 1 міс. х 40 % = 218 грн.,

З 01.12.2008 р. по 01.04.2009 р. - 605 грн. х 4 міс. х 40 % = 968 грн.,

З 01.04.2009 р. по 01.07.2009 р. - 625 грн. х 3 міс. х 40 % = 750 грн.,

З 01.07.2009 р. по 01.10.2009 р. - 630 грн. х 3 міс. х 40 % = 756 грн.

З 01.10.2009 р. по 01.11.2009 р. - 650 грн. х 1 міс. х 40 % = 260 грн.

Таким чином, 2952 грн. – 25,20 грн. отриманих коштів = 2926,80 грн. х 2 = 5853,60 грн. , оскільки позивачка звернулася за захистом своїх прав до суду 03 листопада 2009 року (тобто в межах річного терміну з дня звернення до суду).

Враховуючи те , що доплата до заробітної плати, передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення , належить до соціальних виплат , а не до структури заробітної плати, тому не слід брати до уваги у зв’язку з їх безпідставністю посилання позивачки на ст. 238 КЗпПУ відповідно до якої при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові виплати, орган який розглядає спір , має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до встановленого, вважаю, що до стягнення на користь позивачки підлягає доплата до заробітної плати, передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат щомісяця за мінусом одержаних коштів в розмірі 21 грн. ( 2 міс. х 10,50 грн. = 21 грн.) , тобто за період з 01 квітня 2009 року по 01 червня 2009 року, а саме:

З 01.04.2009 р. по 01.06.2009 р. – 625 грн. х 2 х 2 міс. = 2500 грн.

Всього – 2500 грн.

Таким чином , 2500 грн. – 21 грн. отриманих коштів = 2479 грн., а не 10744,50 грн. як зазначено в позовній заяві.

Кошти за ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.

Враховуючи те, що позивачка та її малолітня дитина є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ої категорії, проживають на радіоактивно забрудненій території та виплати по допомозі та доплаті особам, які проживають та працюють на території радіоактивного забруднення є щомісячними платежами, які виплачуються з Державного бюджету України, тому з метою захисту права позивачки та її малолітньої дитини на соціальний захист як потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи, постанову суду слід звернути до негайного виконання в частині стягнення на користь позивачки з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації зазначених коштів в межах місячного платежу з 01 травня 2009 року по 01 червня 2009 року , тобто допомоги в сумі 520 грн. ( 5853,60 грн. загальної заборгованості – 520 грн. заборгованості за місяць = 5333,60 грн. заборгованості) та доплати в сумі 1250 грн. (2479 грн. загальної заборгованості – 1250 грн. заборгованості за місяць = 1229 грн. заборгованості).

Керуючись ст. 22 Конституції України, », ст. ст. 37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 159, 162, 163, 167, 186, 256 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недовиплачених коштів , передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 та її малолітній дитині ОСОБА_2 коштів, передбачених ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ – неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК Житомирської області на користь ОСОБА_1 5333,60 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення разом з малолітньою дитиною ОСОБА_2 .

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 1229 грн. доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 61,93 грн. на користь держави.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 51 грн. на користь держави.

Допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 520 грн. допомоги, передбаченої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 1250 грн. доплати, до заробітної плати передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В решті позову ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.

Постанова суду в частині негайного виконання стягнення зазначених сум набирає законної сили з моменту її винесення.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подана до апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: