Постанова № 10637540, 01.06.2010, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2-а-1116/10

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2010 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недовиплачених коштів , передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області неправомірними, а також стягнути на її користь з відповідача за період з 01 лютого 2009 року по 01 лютого 2010 року - 6235,20 грн. недовиплачених коштів , передбачених ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ у звязку з тим, що вона та її малолітня дитина є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживають на радіоактивно забрудненій території і мають право на зазначені пільги.

Позивачка згідно поданої заяви просить справу розглянути без її участі, позовну заяву підтримує повністю.

Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення, з проханням про розгляд справи без їх участі.

Встановлено, що позивачка та її малолітня дитина дочка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживають в с. Нові Білокоровичі Олевського району Житомирської області , територія , якого відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, що стверджується копією паспорту позивачки, копією свідоцтва про народження дитини, копіями посвідчень осіб, які потерпілі внаслідок Чорнобильської катастрофи, довідкою з місця проживання.

Позивачка з 01 лютого 2009 року по 01 лютого 2010 року отримувала допомогу в розмірі 2,10 гривень щомісячно на себе та малолітню дитину за проживання на території радіоактивного забруднення в Новобілокоровицькій селищній раді Олевського району , яке фінансується стосовно зазначених виплат відповідачем, тобто отримувала зазначену допомогу в розмірах передбачених постановою КМ України від 26 липня 1996 року № 836, всупереч нормам Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, довідкою з місця проживання .

Дослідивши та оцінивши докази по справі, вважаю, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування у зоні гарантованого добровільного відселення 40 % від мінімальної заробітної плати. Допомога нараховується та виплачується за місцем проживання або роботи.

В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри допомоги. Виплати допомоги по постанові КМ України від 26.07.1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку та її малолітню дитину у їх правах на отримання допомоги в розмірі, зазначеному в ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив їх права на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні за період з 01 грудня 2008 року по даний час становить:

- з 01.12.2008 р.-605. 00 грн.

- з 01.04.2009 р.-625. 00 грн.

- з 01.07.2009 р.-630. 00 грн.

- з 01.10.2009 р.-650. 00 грн.

- з 01.11.2009 р.-744. 00 грн.

- з 01.01.2010 р.- 869. 00 грн.

Також ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до наведеного, позов позивачки в частині стягнення допомоги передбаченої ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягає до задоволення в межах річного терміну з 01 лютого 2009 року по 01 лютого 2010 року у розмірі 40 % мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів по 2,10 грн. щомісяця (12 міс. х 2,10 грн. = 25,20 грн.) , тобто:

З 01.02.2009 р. по 01.04.2009 р. - 605 грн. х 2 міс. х 40 % = 484 грн.,

З 01.04.2009 р. по 01.07.2009 р. - 625 грн. х 3 міс. х 40 % = 750 грн.,

З 01.07.2009 р. по 01.10.2009 р. - 630 грн. х 3 міс. х 40 % = 756 грн.,

З 01.10.2009 р. по 01.11.2009 р. - 650 грн. х 1 міс. х 40 % = 260 грн.,

З 01.11.2009 р. по 01.01.2010 р. - 744 грн. х 2 міс. х 40 % = 595,20 грн.,

З 01.01.2010 р. по 01.02.2010 р. - 869 грн. х 1 міс. х 40 % = 347,60 грн.

Всього - 3192,80 грн.

Таким чином, 3192,80 грн. 25,20 грн. отриманих коштів = 3167,60 грн. х 2 = 6335,20 грн., оскільки позивачка звернулася за захистом своїх прав до суду 11 лютого 2010 року (тобто в межах річного терміну з дня звернення до суду).

Крім того, ч. 2 ст. 11 КАС України передбачає, що суд може вийти за межі позовних вимог , якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, третіх осіб, про захист яких вони просять, а тому з метою захисту прав позивачки на соціальний захист як проживаючої разом з малолітньою дитиною на території радіоактивного забруднення слід стягнути на користь позивачки 6335,20 грн. допомоги, передбаченої ст. 37 вище зазначеного Закону, що підтверджується наведеним розрахунком.

Кошти за ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.

Керуючись ст. 22 Конституції України, ст. 37 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 159, 162, 163, 167, 186, 256 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недовиплачених коштів , передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - задовольнити повністю.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо не донарахування та недовиплати ОСОБА_1 та її малолітній дитині ОСОБА_2 коштів, передбачених ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ неправомірними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК Житомирської області на користь ОСОБА_1 6335,20 гривень допомоги , як особі, яка проживає разом з малолітньою дитиною ОСОБА_2 на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК Житомирської області державне мито в сумі 66,75 гривень на користь держави.

ОСОБА_1 звільнити від сплати державного мита на підставі п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подана до апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: