Ухвала суду № 106373612, 09.09.2022, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7417/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2022 року Подільський районний суд міста Києва в складі

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42021102070000223 від 30.09.2021 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 367, ч. 3 ст. 240 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням, про арешт майна, в якому просить накласти арешт на гідропісконавантажувач «Кий» (регістровий номер НОМЕР_1 ), який перебуває у власності ПрАТ «Київський річковий порт» (код ЄДРПОУ 03150071), із забороною ним користуватись.

Клопотання обґрунтоване тим, що 05.11.1996 ПАТ "КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ" отримало спеціальний дозвіл на користування надрами на Ново-Українському родовищі, що розташоване в мілководній частині Канівського водоймища Обухівського району Київської області в акваторії річки Дніпро, для видобування піску, терміном на 20 років, тобто до 05.11.2016.

30.03.2016 ПрАТ "КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ" звернулось до Державної служби геології та надр України із заявою про продовження строку дії дозволу, який згідно з порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами повинен бути розглянутий протягом 45 днів та прийнято відповідне рішення про продовження строку дії дозволу або про відмову.

Однак, рішення Державною службою геології та надр України про продовження строку дії дозволу не прийнято, як і не відмовлено ПрАТ «КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ» у продовженні такого строку, у зв?язку з чим останнє звернулось до суду про визнання протиправною бездіяльність та зобов?язання продовження строку дії спеціального дозволу.

Після розгляду позову трьома судовими інстанціями, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2022 у справі № 826/11885/16 ПрАТ «КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ» повністю відмовлено в позовних вимогах щодо визнання протиправною бездіяльність Держгеонадр, яка полягає в нездійсненні дій щодо продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами та продовження строку дії такого дозволу.

Разом з тим, протиправна діяльність здійснюється низкою підприємств з використанням механізму укладання договорів на виконання робіт, надання послуг, постачання товарно-матеріальних цінностей між підконтрольними суб`єктами господарювання та юридичних осіб, що створенні без мети ведення господарської діяльності.

За наявною інформацією, надалі невстановлені службові особи ПрАТ «КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ» організували незаконну діяльність з видобутку піску в Ново-Українському родовищі (північна частина Канівського водосховища) та подальше його складування/розміщення земельних ділянках в м. Києва. Крім того, з метою прикриття протиправної діяльності, залучено посадових осіб ряду суб`єктів господарювання, зокрема: ТОВ «Бейтс Консалт», ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ТОВ «Сенд Контракт».

Поряд з тим, наявні дані свідчать про можливе залучення до діяльності, пов`язаної з можливим протиправним вилученням коштів ряду інших суб`єктів господарювання та механізмів надання фінансової допомоги афільованим фізичним особам.

Відповідно до протоколу огляду Інтернет ресурсу «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України» гідропісконавантажувач «Кий» (регістровий номер НОМЕР_1 ) перебуває у власності ПрАТ «КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ». Крім того, із вказаного протоколу вбачається, що станом на теперішній час клас вказаного судна призупинений, і як наслідок судно не має права на навігацію в межах водних об`єктів.

12 серпня 2022 року на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 10.08.2022 № 758/6585/22, проведено обшук гідропісконавантажувача «Кий» (регістровий номер НОМЕР_1 ), який перебуває у власності ПрАТ «Київський річковий порт» (код ЄДРПОУ 03150071).

В ході обшуку встановлено, що гідропісконавантажувач «Кий», на момент обшуку, знаходиться у територіальних водах Канівського водосховища річки Дніпро за координатами 50.1850004, НОМЕР_2 , тобто навіть не на території родовища, а поза його межами. Гідропісконавантажувач «Кий» перебуває у робочому стані, а саме працює дизель-генератор для забезпечення його електроенергією.

Враховуючи те, що вище вказане майно являється предметом та засобом вчинення кримінального правопорушення тому необхідно на вказане майно накласти арешт, оскільки незастосування заборони на використання та розпоряджання цим майном може призвести до його пошкодження, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити.

Представник власника майна у судовому засіданні заперечував щодо клопотання та просив відмовити у задоволенні.

Вивчивши клопотання та документи додані до клопотання суд прийшов до наступного висновку.

В провадженні слідчого відділу ВП в річковому порту Київ ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 42021102070000223, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.09.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367, ч. 3 ст. 240 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені службові особи ПрАТ «КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ» організували незаконну діяльність з видобутку піску в Ново-Українському родовищі (північна частина Канівського водосховища) та подальше його складування/розміщення земельних ділянках в м. Києва. Крім того, з метою прикриття протиправної діяльності, залучено посадових осіб ряду суб`єктів господарювання, зокрема: ТОВ «Бейтс Консалт», ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ТОВ «Сенд Контракт».

12 серпня 2022 року на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 10.08.2022 № 758/6585/22, проведено обшук гідропісконавантажувача «Кий» (регістровий номер НОМЕР_1 ), який перебуває у власності ПрАТ «Київський річковий порт» (код ЄДРПОУ 03150071).

В ході обшуку встановлено, що гідропісконавантажувач «Кий», на момент обшуку, знаходиться у територіальних водах Канівського водосховища річки Дніпро за координатами 50.1850004, НОМЕР_2 , тобто навіть не на території родовища, а поза його межами. Гідропісконавантажувач «Кий» перебуває у робочому стані, а саме працює дизель-генератор для забезпечення його електроенергією.

Станом на час розгляду клопотання про арешт майна в суді, до суду не надано відомостей стосовно особи до якої висунуто підозру.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на рухоме майно. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Статтею 16 КПК України визначено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч. 4 ст. 132 КПК України).

Згідно з ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (ст. 84 КПК України).

Частиною 1 ст. 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб (ч. 4 статті 173 КПК України).

Крім цього, згідно з вимогами ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинні бути зазначена, зокрема, достатня, належна, допустима, достовірна сукупність доказів, що майно, щодо якого здійснюється клопотання, є предметом, засобом чи знаряддям його вчинення, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого кримінального правопорушення, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Доказів того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, та того, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням, до клопотання слідчим не долучено.

Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, беручи до уваги можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наслідки арешту майна для власника та третіх осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є передчасним.

Зважаючи на те, що до клопотання слідчого надана недостатня кількість доказів необхідності накладення арешту, суд не вбачає достатніми та обґрунтованими підстави для задоволення даного клопотання, оскільки документи додані до клопотання не свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів, до того ж, будь-яких негативних наслідків, які можуть негативно позначитися на інтересах слідства, власника майна та інших осіб від не вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчим суддею не встановлено.

Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170 - 173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42021102070000223 від 30.09.2021 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 367, ч. 3 ст. 240 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Порядок оскарження ухвали визначено ст. 392, 395 КПК України.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1