Постанова № 106364, 28.08.2006, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"28" серпня 2006 р.

Справа № 14/216

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С. Б. 28.08.2006 р. о 14 год. 30 хв. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 14/216

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Іванківці", с. Іванківці, Знам"янський район Кіровоградська область

до відповідача: Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції, м.Знам"янка

про визнання недійсним рішення

Секретар судового засідання - Дряпак Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Донцова Т.В., довіреність № 156 від 22.08.2006 р.;

від позивача - Мичка С.В., довіреність № 3 від 14.08.2006 р.;

від відповідача - Шевченко Г.Є., довіреність б/н від 14.08.2006 р.;

від відповідача - Подлєсний В.В., довіреність б/н від 14.08.2006 р.;

ТОВ АФ „Іванковці” звернулося з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Знам”янської ОДПІ №0000432310\0 від 11.11.2005 р., №0000432310\1 від 15.12.2005 р., яким позивачу визначено податкові зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 81 717,00 грн., №0000432310\2 від 22.02.2006 р., №0000432310\2 від 27.04.2006 р., яким позивачу визначено податкові зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 240 991,32 грн.

23.08.2006 р. позивач подав уточнення до позовних вимог, згідно яких просить суд визнати недійним податкове повідомлення-рішення Знам”янської ОДПІ №0000432310\3 від 27.04.2006 р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 240 991,32 грн.(160 660,88 грн. – основного платежу та 80 330,44 грн. – штрафних санкцій).

Позивач не погоджується з спірним податковим повідомленням-рішенням, вважає його безпідставним та таким, що порушує його права.

Позивач заперечує висновок податкової служби щодо безпідставного застосування підприємством в оподаткуванні Закону України „Про фіксований сільськогосподарський податок” та пункту 11.29 статті 11 Закону України „Про податок на додану вартість” та стверджує, що отримав кошти у вигляді попередньої оплати за сільськогосподарську продукцію власного виробництва, а саме за кукурудзу, згідно з договором купівлі-продажу з ТОВ „Торговий дім „Крахмалопродукт” №01\15 від 15.09.2004 р. і ці суми є саме такими, що отримані як оплата кукурудзи, що підлягає поставці.

Позивач звертає увагу суду, що перевіркою не виявлено фактів отримання виручки від діяльності іншої, ніж вирощування сільськогосподарської продукції та наполягає на правомірності віднесення суми податку на додану вартість, отриманої підприємством у складі виручки від продажу кукурудзи власного виробництва до податкового зобов’язання згідно з пунктом 7.3.1 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, при цьому застосувавши норми пункту 11.29 статті 11 Закону України „Про податок на додану вартість” та відобразивши податкове зобов’язання у Декларації №2 (спеціальній декларації з податку на додану вартість в якій відображаються податкові зобов’язання і податковий кредит з продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва).

В запереченнях на позов відповідач просить суд позовні вимоги ТОВ АФ „Іванківці” залишити без задоволення та констатує порушення позивачем порядку відображення податкового зобов’язання по податку на додану вартість та зазначає, що позивачем неправомірно попередня оплата за кукурудзу врожаю 2005 року включена до Декларації №2, в той час, як повинна бути включена до Декларації №3, в якій відображаються і податкові зобов’язання, і податковий кредит по операціях з продажу підакцизної продукції, продукції не власного виробництва (придбаної).

Відповідач також звертає увагу суду на порушення позивачем підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, а саме віднесення до податкового кредиту податку на додану вартість в вартості товарів, які не відносяться до виробничої діяльності ТОВ АФ „Іванківці” в сумі 1 802,81 грн.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Знам”янською ОДПІ проведена планова документальна перевірка щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) ТОВ АФ „Іванковці” за період з 20.07.2004 р. по 30.06.2005 р.

Документальною перевіркою встановлено порушення ТОВ АФ „Іванковці” статті 2 Закону України „Про фіксований сільськогосподарський податок”, пунктів 1,2 Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку, затвердженого Постановою КМ України №658 від 23.04.1999 р., пунктів 2,3 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками – платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах власної сільськогосподарської сировини”, затверджену Постановою Кабінету Міністрів України №271 від 26.02.1999 року, пункту 3.4 статті 3 Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість, затверджену наказом ДПА України від 30.05.1997 р. №166, зареєстрованого в Мін'юсті України 09.07.1997 р. за №250\2054 та підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, в зв’язку з чим податковий орган прийшов до висновку про заниження позивачем податку на додану вартість в сумі 54 478,00 грн., в тому числі жовтень 2004 р. – 16 312,00 грн., листопад 2004 р - 26 295,00 грн., грудень 2004 р. – 11 871,00 грн. та упереджено до відшкодування податку на додану вартість з бюджету в 2005 році в сумі 106 182,81 грн., в тому числі лютий 2005 р. – 9 784,00 грн., квітень 2005 р. – 66 751,81 грн., червень 2005 р. – 29 647,00 грн.

В зв’язку з встановленим порушенням Знам”янської ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 11.11.2005 р. №0000432310\0 про визначення позивачу податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 81 717,00 грн., в тому числі 54 478,00 грн. основного платежу, 27 239,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись з вказаним рішенням ТОВ АФ „Іванковці” оскаржила його в порядку адміністративного узгодження.

На рівні ДПА у Кіровоградської області за результатами скарги позивача прийняте менш сприятливе для підприємства рішення, яким збільшене податкове зобов’язання з податку на додану вартість. На рівні ДПА України рішення ДПА у Кіровоградської області підтримано.

В зв’язку з викладеними обставинами Знам”янської ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000432310\3 від 27.04.2006 р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 240 991,32 грн., з яких 160 660 грн. – основний платіж, 80 330,44 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Господарський суд задовольняє позовні вимоги частково в силу наступного.

Порядок та строки сплати податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону України „Про податок на додану вартість” та статтю 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

При цьому згідно пункту 11.29 статті 11 Закону України „Про податок на додану вартість” зупинено дію пункту 7.7 статті 7 , пунктів 10.1, 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію(крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з продажу переробним підприємством молока та м’яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми власності, в яких сума, одержана від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності питома вага сільськогосподарської продукції в загальній сумі валового доходу підприємства в поточному році визначається за даними звітного періоду.

Механізм акумуляції та використання коштів податку на додану вартість, що не підлягають сплаті до бюджету, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками-платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини визначений в Порядку акумуляції та використання коштів податку на додану вартість , що не підлягають сплаті до бюджету, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками-платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №271 від 26.02.1999 р. з наступними змінами.

Відповідно до пункту 3 Порядку звітним вважається період з моменту державної реєстрації сільськогосподарського товаровиробника як платника податку на додану вартість до кінця першого звітного (податкового) місяця за який цим товаровиробником подається декларація з податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг власного виробництва.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валовий дохід – це загальна сума доходу платника податків від усіх видів діяльності отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду, валовий дохід зокрема включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг).

За нормами пункту 4.2 статті 4 цього Закону до складу валового доходу не включаються суми податку на додану вартість, отримані (нараховані) платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ АФ „Іванковці” взято на облік в Знам”янської ОДПІ 20.07.2004 р., зареєстровано як платник податку на додану вартість 27.09.2004 р. Перші податкові декларації з податку на додану вартість №№1,2,3 подано до державного податкового органу за жовтень 2004 року, таким чином першим звітним періодом по податку на додану вартість для позивача був жовтень 2004 року.

За даними перевірки протягом жовтня 2004 року на банківський рахунок позивач отримав попередню оплату за кукурудзу врожаю 2005 року згідно договору №01\15 від 15.09.2004 р. від ТОВ „Торговий дім „Крахмалопродукт” в сумі 1 536 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 256 000,00 грн.

Як свідчать дані податкового обліку підприємства загальна сума валового доходу у жовтні 2004 року склала 1 280 000,00 грн.

Сума одержана позивачем від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва (кукурудза врожаю 2005 року) у жовтні 2004 року становить 1 536 000,00 грн., що становить не менше 50% загальної суми валового доходу підприємства, який склав 1 280 000,00 грн.

Відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість” поставка товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни. Поставки та інші цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

З цього визначення витікає, що незалежно від строків поставки товару, обумовленого договором, компенсація (сума виручки) вважається такою, що надійшла за поставку цього обумовленого товару незалежно від строків надання такої компенсації. Тобто, якщо виручка або частина виручки надходить за товар, що є предметом договору купівлі-продажу, у вигляді попередньої оплати або ж після передачі права власності на товар, - вона є сумою одержаною від поставки обумовленого договором товару незалежно від строків надходження.

Відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення податкових зобов”язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше – або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти – дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої – дата індексації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів. А для робіт (послуг) – дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Статтею 9 Закону України „Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 – 2004 років” встановлено, що для сільськогосподарських товаровиробників, що здійснюють реалізацію власної сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, датою виникнення податкових зобов”язань з продажу товарів (робіт, послуг) є дата зарахування коштів від покупця продукції (робіт, послуг) на банківський рахунок платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ АФ „Іванковці” протягом перевіряє мого періоду на розрахунковий рахунок в банківський установі отримувало кошти у вигляді попередньої оплати за сільськогосподарську продукцію власного виробництва, а саме кукурудзу врожаю 2005 року, згідно з договором купівлі-продажу з ТОВ „Торговій дім „Крахмалопродукт” №01\15 від 15.09.2004 року та відображало їх у податковому обліку за правилами встановленими у підпункті 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” з застуванням пільги, передбаченої пунктом 11.29 статті 11 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Як вже зазначалося пунктом 11.29 статті 11 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачено, що у разі здійснення сільськогосподарським товаровиробником операцій з поставки товарів власного виробництва, включаючи продукцію виготовлену на давальницьких умовах, різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарським товаровиробником від покупців та сумою податку, сплаченою постачальникам, перераховується ними з поточного рахунку на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету, та використовуються для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.

Господарський суд погоджується з твердженнями позивача щодо правомірності застосування ТОВ АФ „Іванковці” пільги, передбаченої пунктом 11.29 статті 11 Закону України „Про податок на додану вартість” та відображення податкового зобов’язання по податку на додану вартість, пов’язаного з реалізацією майбутнього врожаю кукурудзи в Декларації №2 (спеціальній декларації з податку на додану вартість в якій відображаються податкові зобов’язання і податковий кредит з продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва), оскільки у перевіряємому періоді позивач був сільськогосподарським товаровиробником, у якого сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва за звітний період становила не менше 50% загальної суми валового доходу підприємства.

За таких обставин, господарський суд задовольняє вимоги позивача та визнає недійсним податкове повідомлення-рішення Знам”янської ОДПІ №0000432310\3 від 27.04.2006 р. в частині визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 158 858,07 грн. основного платежу та 79 429,04 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В той же час господарський суд вважає обґрунтованим висновок державної податкової служби щодо порушення позивачем підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” при включенні в книгу придбання та відповідно віднесенні до податкового кредиту податку на додану вартість в вартості товарів, які не відносяться до виробничої діяльності ТОВ АФ „Іванковці” в сумі 1 802,81 грн. по податковим накладним №31 від 08.04.2005 р., №33 від 22.04.2005 р., №62 від 15.04.2005 р. щодо придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей, які згідно проведеної на підприємстві інвентаризації товарно-матеріальних цінностей на складі підприємства відсутні, незважаючи на те, що по бухгалтерському обліку підприємства обліковуються на рахунку 201(сировина і матеріали), а експлуатуються в гуртожитку, який ні у користуванні (оренда), ні у власності ТОВ АФ „Іванковці” не перебуває.

Будь-якого обґрунтування вимоги щодо визнання недійсним спірного податкового повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов’язання в розмірі 1 802,81 грн. основного платежу та 901,40 грн. штрафних (фінансових) санкцій позивач суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд позовні вимоги задовольняє частково та визнає недійсним податкове повідомлення-рішення Знам”янської ОДПІ №0000432310\3 від 27.04.2006 р. в частині визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 158 858,07 грн. основного платежу та 79 429,04 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Керуючись частинами 1-3 статті 160, частиною 1 статті 162, статтею 163, частинами 1-4 статті 254, статтею 258, пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Знам"янської об"єднаної державної податкової інспекції № 0000432310/3 від 27.04.2006 р. в частині визначення податкового зобов"язання з податку на додану вартість в розмірі 158858,07 грн. основного платежу та 79429,04 грн. штрафних санкцій.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (№ рахунку 31118095600002, МФО 823016, отримувач коштів ВДК у м. Кіровограді, банк отримувача УДК у Кіровоградській області, ідентифікаційний код 24145329) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Іванківці" (27420, Кіровоградська область, Знам"янський район, с.Іванківці, вул. Шевченко, 1, р/р 26007301005560 в АКБ "Мрія", МФО 321767, код 32571490) судові витрати по справі 1,70 грн. державного мита.

За заявою стягувача після набрання постановою законної сили господарський суд видає виконавчий лист.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя

С. Б. Колодій