Рішення № 106361808, 14.09.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/3550/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання Куць А.С.,

представника позивача - Скубака А.В.,

представника відповідача - Сухомлин Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Державне підприємство "Жовтневий спиртовий завод" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення №0084760903 від 12.11.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за твердженням Державного підприємства «Жовтневий спиртовий завод» (далі позивач, ДП «Жовтневий спиртовий завод», в акті від 20.10.2021 №8284/16-31-09-03-09/00374829, складеному за наслідками проведеної камеральної перевірки щодо виявлення помилок (порушень) у Декларації акцизного податку, Головним управлінням ДПС у Полтавській області (далі відповідач, ГУ ДПС) викладена недостовірна та викривлена інформація, перевірка проведена із порушеннями чинного законодавства, висновки за результатами перевірки є безпідставними а, отже, податкове повідомлення-рішення №0084760903 від 12.11.2021 про збільшення суми грошового зобов`язання з акцизного податку на спирт у загальному розмірі 494020480,17 грн з яких 164673493,39 грн сума збільшеного податкового зобов`язання з акцизного податку, 329346986,78 грн застосована штрафна санкція (форма «Р») є неправомірним та підлягає скасуванню.

Позивач стверджує про правильне застосування пільги зі сплати акцизного податку у періоді, що перевірявся, так як п.п. 229.1.1 п. 229.1 статті 229 Податкового кодексу України не передбачає обов`язкового включення платника податку до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно - косметичної продукції, оцту з харчової сировини.

Також позивач вказав про відсутність порушень вимог статті 7-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» від 19.12.2995 №481/95-ВР (далі Закон №481/95-ВР), оскільки зазначена норма регулює правовідносини, в яких здійснюється відпуск спирту етилового та його отримання, тоді як ДП «Жовтневий спиртовий завод» використовувало спирт у виробництві в межах підприємства, внаслідок чого відпуску та отримання спирту не було.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.03.2022 позовну заяву було прийнято до розгляду відкрите провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

18.04.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позову, та зазначає, що посилання позивача на положення Наказу ДПА від 07.06.2011 №333 про затвердження примірного порядку проведення перевірок є безпідставним, оскільки цим Наказом визначено, що до складу податкової звітності з акцизного податку та збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства включається декларація акцизного податку, затверджена Наказом №1030, тоді як Наказ №1030 втратив чинність 30.01.2015. У спірних правовідносинах перевірялася декларація акцизного податку, форма якої затверджена Наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 14 "Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку". Під час проведення камеральної перевірки ДП «Жовтневий спиртовий завод» з питань правильності обчислення податкового зобов`язання з акцизного податку та формування показників в декларації акцизного податку за серпень 2021 виявлено неправомірне застосування платником податків пільги зі сплати акцизного податку, чим порушено вимоги п.п. 213.1.2 п. 213.1 статті 213 та п. 214.4 статті 214 Податкового кодексу України (далі ПК України), а саме: не включено до об`єкту оподаткування обсяги передачі в межах одного підприємства з метою промислової переробки підакцизної продукції - спирту етилового денатурованого в обсязі 1297050,20 літрів 100-відсоткового спирту, вимоги статті 7-1 Закону України № 481/95-ВР. Невключення ДП «Жовтневий спиртовий завод» до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно - косметичної продукції, оцту з харчової сировини, на думку контролюючого органу, позбавляє позивача права користування пільгою, за абзацом "д" п.п. 229.1.1 п. 229.1 статті 229 норм ПК України.

27.04.2022 судом отримані письмові заперечення ДП «Жовтневий спиртовий завод» на відзив, у яких позивач наполягав на тому, що досліджувані контролюючим органом питання могли бути предметом лише документальної перевірки. Також позивач зауважував, що у застосуванні правових норм у спірних правовідносинах слід виходити з презумпції правомірності рішень платника податків, а також пріоритету застосування ПК України.

12.05.2022 судом отримані письмові заперечення ГУ ДПС де відповідач наполягав на викладеному у відзиві на позовну заяву та звертав увагу на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19.04.2022 у справі №816/687/16.

03.06.2022 відповідачем надані до справи додаткові пояснення за змістом яких ГУ ДПС вказано про дотримання строків розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення №0084760903 від 12.11.2021 з урахуванням пункту 52-8 ст.52 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та зазначено про можливість перевірки даних звітності позивача з акцизного податку в ході проведення камеральної перевірки.

04.07.2022 ГУ ДПС додатково письмово пояснило про використання позивачем спирту етилового в процесі виробництва, наголошуючи на виробництві ДП «Жовтневий спиртовий завод» продукції, в ході якого позивач здійснює відпуск спирту. Відповідач вказав про відображення ДП «Жовтневий спиртовий завод» у декларації з акцизного податку (графа «15» додатку 1 до декларації «Розрахунок суми акцизного податку з підакцизних товарів продукції) (крім транспортних засобів), на які встановлено ставки акцизного податку (крім операцій, визначених підпунктами 213.1.9, 213.1.11, 213.1.12 статті 213 розділу VI кодексу» суми податкового зобов`язання (округлення до двох знаків після коми), не сплаченої через отримання пільг (грн) 164673493,39 грн, у додатку 4 до декларації «Обороти, що звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою або заниженою ставкою, гривень ДП «Жовтневий спиртовий завод» в графі « 10» - сума акцизного податку не сплачена з операцій, що: оподатковуються за нульовою ставкою або за зниженою ставкою (грн.) у підсумку зазначено 164673493,39 грн.

28.07.2022 позивач надав додаткові письмові пояснення щодо порушень відповідачем порядку проведення камеральної перевірки, наявності у ДП «Жовтневий спиртовий завод» законодавчо визначеного права користування пільгою щодо оподаткування за нульовою ставкою обсягів спирту етилового, що використовується позивачем при виготовленні кінцевої продукції. Наполягав на підставності позовних вимог.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 підготовче провадження у справі закрите, призначено справу до судового розгляду по суті.

23.08.2022 відповідачем до справи надані додаткові пояснення відповідно до яких ГУ ДПС наполягало на відсутності в ДП «Жовтневий спиртовий завод» прави користування пільгою зі сплати акцизного податку за нульовою ставкою без дотримання умови внесення позивача до електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, а представник відповідача наполягала на відмові у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідка та дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.

ДП «Жовтневий спиртовий завод» (податковий номер 00374829) зареєстровано 29.07.1994, взято на податковий облік 24.04.1997 у Головному управлінні ДПС у Полтавській, Карлівська ДПІ.

20.10.2021 ГУДПС була проведена камеральна перевірка податкової декларації з акцизного податку за серпень 2021 року ДП «Жовтневий спиртовий завод», за наслідками якої складений акт від 20.10.2021 № 8284/16-31-09-03-09/00374829.

Під час проведення перевірки встановлено порушення ДП «Жовтневий спиртовий завод» вимог п.п. 213.1.2 п. 213.1 статті 213 та п. 214.4 статті 214 ПК України в частині не включення до об`єкту оподаткування обсягів передачі в межах одного підприємства з метою промислової переробки підакцизної продукції - спирту етилового денатурованого в обсязі 1297050,20 літрів 100 - відсоткового спирту, а також вимог статті 7-1 Закону України № 481/95-ВР, а саме: здійснення передачі (відпуску та отримання) спирту етилового для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України без дотримання умови внесення ДП «Жовтневий спиртовий завод» до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно - косметичної продукції, оцту з харчової сировини.

У зв`язку із неправомірним застосуванням пільги на сплату податкового зобов`язання з акцизного податку, сума заниження податкових зобов`язань відповідно обсягів спирту етилового денатурованого, переданого на переробку з порушенням умов оподаткування акцизним податком та чинної ставки акцизного податку в розмірі 126,96 грн за 1 літр 100 - відсоткового спирту, склала 164673493,39 грн /т.1,а.с.21/.

Розцінюючи дії ДП «Жовтневий спиртовий завод» щодо безпідставного застосуванням пільги на сплату податкового зобов`язання з акцизного податку як умисні, контролюючий орган на підставі пункту 123.5 статті 123 Податкового кодексу України застосував до позивача штраф у подвійному розмірі, всього 329346986,78 грн.

Загальна сума визначеного контролюючим органом грошового зобов`язання податковим повідомленням - рішенням №0084760903 від 12.11.2021 про збільшення суми грошового зобов`язання з акцизного податку на спирт склала у загальному розмірі 494020480,17 грн, з яких 164673493,39 грн сума збільшеного податкового зобов`язання з акцизного податку, 329346986,78 грн застосована штрафна санкція /т.1,а.с.41/.

Позивач не погодився із податковим повідомленням - рішенням №0084760903 від 12.11.2021 та звернувся до суду з цим позовом про його оскарження.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перелік та компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України (надалі - ПК України). Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 ПК України/.

Зокрема, як визначено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Суд враховує, що камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).

Також під час камеральної перевірки може бути перевірена своєчасність:

подання податкових декларацій (розрахунків);

реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків до них у Єдиному реєстрі акцизних накладних;

виправлення помилок у податкових накладних;

сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, є предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.

Аналогічний висновок щодо правозастосування наведений у постанові Верховного Суду від 05.10.2021 у справі №818/828/16.

У свою чергу, достовірність, повнота нарахування та сплати податків є предметом документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України.

Аналогічне правозастосування викладене у постановах Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №804/6286/17, від 01.10.2018 у справі №821/1648/17, від 29.09.2019 у справі №808/818/15, від 24.06.2020 у справі №640/18801/18.

Водночас за висновками Верховного Суду у постановах від 23.06.2018 у справі № 803/552/17 та від 21.06.2018 у справі № 813/448/17, що підтримані і у постанові Верховного Суду від 19.04.2022 у справі № 816/687/16 у подібних правовідносинах метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування арифметичних та/або методологічних помилок, інших відомостей, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання, або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок сум податкових зобов`язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, перевірка правильності застосування ставок податків, податкових пільг, відображення у податковій звітності показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок. Застосовуючи норми підпункту 75.1.1 пункту 75.1.1 статті 75 та підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК, судова палата дійшла висновку, що встановлений нормою підпункту 78.1.4 спосіб реалізації контролюючим органом повноважень щодо здійснення позапланової перевірки не стосується камеральних перевірок. Камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, які зазначені у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, Єдиного реєстру акцизних накладних та даних електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних системи обліку даних реєстратора розрахункових операцій. Виявлене за результатами камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) заниження платником податку суми податкового зобов`язання внаслідок застосування ставки податку іншої, ніж встановлено нормою ПК, є достатньою підставою для визначення контролюючим органом відповідно до пункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК суми грошових зобов`язань.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що контролюючий орган під час прийняття оскарженого у цій справі податкового повідомлення - рішення №0084760903 від 12.11.2021 не порушив процедури його прийняття.

Щодо доводів платника податку про порушення ДПС України порядку розгляду його скарги на податкове повідомлення-рішення №0084760903 від 12.11.2021, суд звертає увагу на такі обставини.

Згідно з пунктами 56.1, 56.2 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Відповідно до пунктів 56.8, 56.9 статті 56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Водночас, як визначено пунктом 52-8 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених: статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу.

З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Оскільки як на дату подання позивачем скарги до ДПС України, так і на дату розгляду цієї справи судом в Україні безперервно діяв карантин, строк розгляду скарги платника податку на податкове повідомлення-рішення був зупинений, підстави для висновку про порушення контролюючим органом такого строку відсутні.

Посилання представника позивача на прийняття ДПС рішення про результати розгляду скарги ДП «Жовтневий спиртовий завод» від 21.10.2021 без участі представника підприємства суд визнає таким, що не охоплюється предметом цієї адміністративної справи.

Надаючи оцінку суті виявленого порушення суд виходить з наступного.

Камеральною перевіркою податкової декларації з акцизного податку за липень 2021 ДП «Жовтневий спиртовий завод» встановлено порушення останнім вимог п.п. 213.1.2 п. 213.1 статті 213 та п. 214.4 статті 214 ПК України в частині не включення до об`єкту оподаткування обсягів в серпні 2021 передачі в межах одного підприємства з метою промислової переробки підакцизної продукції - спирту етилового денатурованого в обсязі 1297050,20 літрів 100 - відсоткового спирту, а також вимог статті 7-1 Закону України № 481/95-ВР, а саме: здійснення передачі (відпуску та отримання) спирту етилового для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України без дотримання умови внесення ДП «Жовтневий спиртовий завод» до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно - косметичної продукції, оцту з харчової сировини.

Невнесення ДП «Жовтневий спиртовий завод» до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно - косметичної продукції, оцту з харчової сировини на думку ГУ ДПС позбавляє ДП «Жовтневий спиртовий завод» права на отримання пільги, передбаченої абзацом "д" п.п. 229.1.1 п. 229.1 статті 229 ПК України.

Суд не погоджується із зазначеним висновком контролюючого органу з таких підстав.

За приписами статті 1 ПК України кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пункту 5.1. статті 5 ПК України поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.

Порядок справляння акцизного податку врегульовано Розділом VI ПК України.

Згідно п.п. 212.1.1. п. 212.1 статті 212 ПК України платником акцизного податку є, зокрема, особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.

Згідно п.п. 213.1.2. п. 213.1 статті 213 ПК України об`єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу, Ця норма не поширюється на операції з передачі в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на об`єктах електроенергетики.

Пунктом 215.1 статті 215 ПК України до підакцизних товарів віднесено спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння).

Ставки податку та перелік товарів, з яких справляється податок, визначені пунктом 215.2 статті 215 ПК України.

Датою виникнення податкових зобов`язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України згідно пункту 216.1 статті 216 ПК України є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених у статтях 225 та 229 цього Кодексу.

Водночас, особливості оподаткування спирту етилового визначено пунктом 229.1 статті 229 ПК України.

Так, за приписами абзацу "д" підпункту 229.1.1 цієї статті акцизний податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, зокрема, із спирту етилового денатурованого, який використовується для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Обов`язки суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції, визначеної у підпунктах "д"-"ж" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 цієї статті визначені у підпунктів 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 ПК України а) обладнати кожне місце отримання спирту етилового витратомірами-лічильниками обсягу виробленого спирту етилового, зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового; б) обладнати кожне місце відпуску продукції, для виробництва якої використовується отриманий спирт етиловий, витратомірами-лічильниками обсягу виробленої продукції, зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового; в) щоденно формувати та подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, дані про добовий фактичний обсяг отриманого спирту етилового та обсяг продукції, виробленої з його використанням.

Водночас, суд зауважує, що, як протягом серпня 2021 періоду який перевірявся, так і під час прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №0084760903 від 12.11.2021 положення ПК України не містили такого обов`язку платника акцизного податку як внесення його до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно - косметичної продукції, оцту з харчової сировини, що зумовлювало виникнення у такого платника права на отримання пільги зі сплати акцизного податку, передбаченої абзацом "д" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 ПК України.

В контексті наведеного необхідно враховувати, що згідно пункту 5.2. статті 5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

За приписами пунктів 7.3. та 7.4. статті 7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Елементи податку, визначені в пункті 7.1 цієї статті, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом.

ПК України в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, не передбачав такого наслідку невиконання суб`єктом господарювання обов`язку внесення до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно - косметичної продукції, оцту з харчової сировини, визначеного статтею 7-1 Закону України № 481/95-ВР, як позбавлення права на застосування пільги, передбаченої абзацом "д" п.п. 229.1.1 п. 229.1 статті 229 ПК України.

Відповідне положення з`явилося у ПК України лише тільки із внесенням до нього змін Законом № 2284- ІХ від 31.05.2022, яким п.п. 229.1.1 п. 229.1 статті 229 ПК України було доповнено абзацом 12 такого змісту: "Спирт етиловий за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту для виробництва продукції, зазначеної у підпунктах "д", "е", "є" цього підпункту, дозволяється отримувати лише суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), внесеним до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини (далі - Електронний реєстр), ведення якого здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику".

Враховуючи те, що абзацом 12 підпункт 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 ПК України було доповнено лише 31 травня 2022 року, його приписи не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, що виникли раніше, до внесення змін в редакцію ПК України.

Отже, висновок контролюючого органу про безпідставність застосування ДП «Жовтневий спиртовий завод» у перевіряємому періоді серпні 2021 пільги, передбаченої абзацом "д" п.п. 229.1.1 п. 229.1 статті 229 ПК України внаслідок невнесення його до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно - косметичної продукції, оцту з харчової сировини не відповідає положенням ПК України в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин та під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Оскільки ДП «Жовтневий спиртовий завод» у перевіряємому періоді здійснювало господарські операції, що відповідають змісту абзацу "д" п.п. 229.1.1 п. 229.1 статті 229 ПК України, що відповідачем не заперечується, позивач мав право на застосування пільги, визначеної цією нормою.

Відтак, визначення контролюючим органом податкового зобов`язання ДП «Жовтневий спиртовий завод» у розмірі 164673493,39 грн та застосування до позивача штрафу на підставі пункту 123.5 статті 123 Податкового кодексу України у розмірі 329346986,78 грн є безпідставним.

Суд зауважує, що принцип верховенства права вимагає дотримання вимог «якості» закону, яким передбачається втручання у права особи та в основоположні свободи. Так, у рішенні від 10 грудня 2009 року у справі ЄСПЛ «Михайлюк та Петров проти України» (Mikhaylyuk and Petrov v. Ukraine, заява № 11932/02) зазначено: Суд нагадує, що вираз «згідно із законом» насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права (рішення у справі «Полторацький проти України» (Poltoratskiy v. Ukraine) від 29 квітня 2003 року, заява № 38812/97, п. 155).

У справі «Сєрков проти України» (Заява № 39766/05 від 7 липня 2011 року) ЄСПЛ дійшов висновку, що відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з такого важливого фіскального питання, яка призводила до його суперечливого тлумачення судом, порушує вимоги Конвенції щодо «якості закону». Вищезазначені міркування є достатніми, щоб надати Суду можливість дійти висновку, що втручання у майнові права заявника було незаконним у контексті статті 1 Першого протоколу.

Позовна заява містить і інші доводи на користь заявлених вимог, які взяті до уваги однак, не зазначені в даному рішенні, оскільки мають опосередковане відношення у питанні встановлення протиправності оскаржуваних рішень.

При цьому судом враховується пункт 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи все вищевикладене позов підлягає задоволенню.

В адміністративному позові ДП «Жовтневий спиртовий завод» просило податкове повідомлення-рішення №0084760903 від 12.11.2021 визнати неправомірним та скасувати.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно, податкове повідомлення-рішення №0084760903 від 12.11.2021 про збільшення суми грошового зобов`язання з акцизного податку на спирт у загальному розмірі 494020480,17 грн з яких 164673493,39 грн сума збільшеного податкового зобов`язання з акцизного податку, 329346986,78 грн застосована штрафна санкція (форма «Р») підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до частин 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позову судові витрати підлягають відшкодуванню ДП «Жовтневий спиртовий завод» за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 24 810,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод" (вул. Полтавська, буд. 3, м. Карлівка, Полтавська область, 39503, ідентифікаційний код 00374829) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код ВП 44057192) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 12.11.2021 №0084760903.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод" судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 24810,00 грн (двадцять чотири тисячі вісімсот десять гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21 вересня 2022 року.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва