Рішення № 106361504, 20.09.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5369/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2022 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які полягають у відмові викладеної у листі від 11.02.2022 № 3104-2058/С-02/8-1500/22 ОСОБА_1 пенсії врахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 період з 02.06.1994 р. по 15.06.2003 р.; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 врахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 період з 02.06.1994 р. по 15.06.2003 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним отримано відомості від ПФУ, згідно яких він начебто не працював у період з 05.05.1994 року по 01.04.2003 року, що не відповідає дійсності, оскільки він працював на посаді зам.директора у ТОВ «Металист», та був звільнений за власним бажанням, про що в трудовій книжці наявний запис, який скріплений печаткою та підписом відповідальної особи.

Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вказує, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку у Головному управлінні та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. При цьому до страхового стажу враховано періоди роботи з 02.12.1992 по 19.03.1996 та з 01.04.2003 по 01.09.2003. Позивачем під час звернення із заявою про призначення пенсії було додано 2 трудових книжки: НОМЕР_1 та Дублікат НОМЕР_2 . Запис про період страхового стажу, що оспорюється в позові (з 02.06.1994 по 15.06.2003 в ТОВ Металист), внесено в Трудову книжку Дублікат НОМЕР_2 . Записи про періоди, що перетинаються з оспорюваним, але взяті в страховий стаж позивача (з 02.12.1992 по 19.03.1996 та з 01.04.2003 по 01.09.2003) внесено в Трудову книжку НОМЕР_1 . Підставою для неврахування періодів страхового стажу з 02.06.1994 по 15.06.2003 (крім зарахованих періодів з 02.12.1992 по 19.03.1996 та з 01.04.2003 по 01.09.2003) в ТОВ Металист послугувало те, що у дублікаті трудової книжки не зазначено ПІБ та посада відповідальної особи, чим порушено вимоги Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі Інструкція №58). В разі підтвердження оспорюваного періоду позивача, йому буде враховано не весь період, а періоди з 20.03.1996 по 31.03.2003, що вказано у відповіді на звернення №3104-2058/С-02/8-1500/22 від 11.02.2022. Тобто, взяті будуть тільки ті періоди, які на сьогодні не підтверджені. Отже, відмовляючи у зарахуванні спірного періоду до страхового стажу Позивача, Головне управління діяло в межах чинного законодавства. При цьому, чинним законодавством України передбачено можливість підтвердження трудового стажу у разі відсутності відповідних записів у трудовій книжці. Проте, жодних допустимих доказів, передбачених п. 3 Порядку № 637 Позивачем до Головного управління не було надано.

Ухвалою суду від 31 травня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 05 липня 2022 року витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області інформацію та копії документів на підтвердження передачі пенсійної справи ОСОБА_1 до архіву, а також інформацію та копії документів на підтвердження обмеження ПФУ України доступу до архівів документів, що містять персональні дані, зокрема до пенсійної справи ОСОБА_1 , та зупинено провадження по справі для одержання витребуваних документів.

Ухвалою суду від 31 серпня 2022 року поновлено провадження по справі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою в якій просив здійснити перерахунок пенсії врахувавши до страхового стажу період з 02.06.1994 року по 15.06.2003 року (а.с. 38).

11 лютого 2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області листом № 3104/2058/С-02/8-1500/22 надано відповідь та повідомлено, що при розрахунку страхового стажу не враховано період роботи з 02.06.1994 по 15.06.2003 в ТОВ «Металист», оскільки в дублікаті трудової книжки не зазначено ПІБ та посада відповідальної особи, яка внесла запис про звільнення. При цьому, до страхового стажу враховано періоди роботи з 02.12.1992 по 19.03.1996 та з 01.04.2003 по 01.09.2003 згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_1 . Період роботи з 02.03.1996 по 31.03.2003 підлягає зарахуванню за умови підтвердження документами (а.с. 36).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема, пенсія за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Пунктом 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону. Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії, в тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Згідно ст. 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 містяться копії трудових книжок НОМЕР_1 та дублікату НОМЕР_2 (а.с. 111-129).

Згідно записів в копії дублікату трудової книжки НОМЕР_2 , заведеної на ім`я ОСОБА_1 , під номером 20 міститься запис від 02.06.1994 року прийнятий в ТОВ «Металист» на посаду зам. директора (підстава внесення запису наказ № 282 від 02.06.1994 року).

Також, під номером 21 в копії дублікату трудової книжки НОМЕР_2 міститься запис звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП України (підстава внесення запису наказ від 15.06.2003 № 145) (а.с. 126).

Згідно п. 2.3, 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58, записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993". Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до п. 2.14 Інструкції № 58 у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 пишеться: "Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій".

Згідно п. 2.26, 2.27 Інструкції № 58 записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Наприклад, «Звільнений в зв`язку з прогулом без поважних причин, п.4 ст.40 КЗпП України». При розірванні трудового договору з ініціативи працівника з причин, за яких законодавство пов`язує надання певних пільг і переваг, запис про звільнення вноситься до трудової книжки із зазначенням цих причин. Наприклад, "Звільнений за власним бажанням" у зв`язку з зарахування у вищий навчальний заклад, ст.38 КЗпП України".

Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер. Днем звільнення вважається останній день роботи. Наприклад, трудовий договір з працівником припиняється у зв`язку із скороченням штату працівників 10 жовтня 1993 року є останнім днем його роботи. У трудовій книжці працівника має бути зроблений запис: у графі 1 розділу "Відомості про роботу" ставиться порядковий номер запису, у графі 2 - дата звільнення (10.10.93), у графі 3 записується: "Звільнений за скороченням штатів, п.1 ст.40 КЗпП України", у графі 4 зазначається дата і номер наказу (розпорядження) про звільнення.

Однак, записи в дублікаті трудової книжки НОМЕР_2 , копія якої наявна в матеріалах пенсійної справи, містять неправильні та неточні записи про період роботи позивача, ОСОБА_1 , в ТОВ «Металист», зокрема відсутні прізвище та ініціали, посада уповноваженої на внесення відповідних записів особи.

При цьому, в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 наявна копія трудової книжки НОМЕР_1 , в якій вказано дату заповнення 10.10.1977 року, та яка містить записи про періоди роботи з 10.10.1977 року по 01.09.2003 року (а.с. 111-118).

В копії трудової книжки НОМЕР_1 відсутні відомості про роботу ОСОБА_1 в ТОВ «Металист» в період з 02.06.1994 року по 15.06.2003 року.

В той же час, згідно дублікату трудової книжки НОМЕР_2 , копія якої наявна в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 , вбачається, що її заповнено 30.09.1981 року (а.с. 119).

Відповідно до п. 5.1 - 5.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях від 20.06.1976 року № 162 (чинній у період 30.09.1981 року) особа, яка втратила трудову книжку (вкладиш до неї), має негайно заявити про це адміністрації за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви адміністрація видає працівникові іншу трудову книжку або вкладку до неї (нових зразків) з написом "Дублікат" у правому верхньому кутку першої сторінки. Дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. До розділів "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження" та "Відомості про заохочення" при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження та заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень).

Якщо працівник до вступу на дане підприємство вже працював як робітник або службовець, то при заповненні дубліката трудової книжки у розділі "Відомості про роботу" у графі 3 насамперед вноситься запис про загальний стаж роботи як робітник або службовець до вступу на дане підприємство, підтвердженому документами. Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто вказується загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві та в які періоди часу на яких посадах працював у минулому власник трудової книжки. Після цього загальний стаж, підтверджений належним чином оформленими документами, записується за окремими періодами роботи у такому порядку: у графі 2 вказується дата прийому на роботу; у графі 3 пишеться найменування підприємства, де працював робітник або службовець, а також цех (відділ) та посада (робота), на яку був прийнятий працівник, а починаючи з 1 січня 1986 р. - та відомості (за їх наявності), передбачені в абзаці третьому пункту 2.13 цієї Інструкції. Якщо з поданих документів видно, що працівник переводився на іншу постійну роботу в тому самому підприємстві, то робиться відповідний запис. Потім у графі 2 записується дата звільнення, а у графі 3 - причина звільнення, якщо у поданому працівником документі є такі дані. У тому випадку, коли документи не містять повністю зазначених вище відомостей про роботу в минулому, у дублікат трудової книжки вносяться відомості, що є в документах. У графі 4 вказується найменування, дата та номер документа, на підставі якого зроблено відповідні записи у дублікаті. Документи, що підтверджують стаж роботи, повертаються їхньому власнику. Адміністрація зобов`язана надати сприяння працівникові в отриманні документів, що підтверджують стаж його роботи, що передує надходженню цього підприємства.

Однак, всупереч приписам Інструкції № 162, в дублікаті трудової книжки НОМЕР_2 , копія якої наявна в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 , відсутні відомості про роботу позивача в період до 24.08.1981 року, та міститься запис «до вступу на завод стажу не мав» (а.с. 119-120).

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що період роботи ОСОБА_1 в ТОВ «Металист» з 02.06.1994 року по 15.06.2003 року, про що зроблений запис в дублікаті трудової книжки НОМЕР_2 , частково збігається з періодами роботи позивача в товаристві «Торговий центр» з 02.12.1992 року по 19.03.1996 року та в ЗАТ «Сармат» з 01.04.2003 по 01.09.2003 року, записи про що, містяться в трудовій книжці НОМЕР_1 (а.с. 116-118, 126).

Крім того, на відбитку печатки, якою завірений запис про звільнення з ТОВ «Металист» під номером 21 в копії дублікату трудової книжки НОМЕР_2 , не простежується код ЄДРПОУ підприємства, що позбавляє можливості ідентифікувати таке підприємство.

Відповідно до п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Разом з тим, будь-яких інших належних та допустимих доказів позивачем на підтвердження роботи в ТОВ «Металист» в період з 02.06.1994 року по 15.06.2003 року до суду та до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області не надано.

З огляду на вищевикладене, відсутні підстави для зарахування до страхового стажу роботи ОСОБА_1 періоду роботи з 02.06.1994 року по 15.06.2003 року в ТОВ «Металист».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області діяло на підставі та в межах наданих йому повноважень, а також у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які полягають у відмові викладеної у листі від 11.02.2022 № 3104-2058/С-02/8-1500/22 ОСОБА_1 пенсії врахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 період з 02.06.1994 р. по 15.06.2003 р.; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 врахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 період з 02.06.1994 р. по 15.06.2003 р., в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Суддя О.А. Левчук

.