Рішення № 106361471, 20.09.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7763/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, поновлення на посаді, стягнення за вимушений прогул,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати п. 3 наказу Департаменту патрульної поліції від 16.05.2022 року №283 в частині притягнення інспектора взводу №2 роти №6 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції;

визнати протиправним та скасувати наказ ДПП від 18.05.2022 року №792о/с в частині звільнення зі служби в поліції інспектора взводу №2 роти №6 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;

зобов`язати Департамент патрульної поліції поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №2 роти №6 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП з 18.05.2022 року;

стягнути з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.05.2022 року по день поновлення;

допустити негайне виконання рішення з частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №2 роги №6 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП з 18.05.2022 року та з частині стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць у розмірі 22115,82 грн. з урахуванням належних до сплати податків та інших обов`язкових платежів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оспорюваними наказами позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та звільнено зі служби в поліції на підставі висновків службового розслідування. Зокрема, позивача звинувачено у нездійсненні адміністративного провадження та непритягнення до відповідальності водія транспортного засобу за порушення вимоги про зупинку, що місце на блокпосту 08.03.22; незабезпечення відеофіксації події; нездійснення перевірки осіб за допомогою ІПНП, що негативно вплинуло на формування позитивної громадської думки та підірвали рівень довіри населення до поліції. На думку позивача, інкриміновані йому порушення є безпідставними, так як під час несення служби він із колегами діяли у суворій відповідності до вимог чинного законодавства. Так, водій зупинився в місці обмеження, виконав вимогу про зупинку та надав правдиві пояснення щодо своєї поведінки, а тому поліцейські у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» здійснити превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушення. Зазначений факт не взято до уваги дисциплінарною комісією, тобто службове розслідування проведено необ`єктивно. Крім того, доручення ДПП від 07.12.2017 № 6517вн/41/2/02-2017 наділяє поліцейських правом, а не обов`язком перевіряти осіб через бази даних ІПНП при складенні матеріалів про адміністративні правопорушення. При цьому, під час спілкування та пасажиром зупиненого транспортного засобу були відсутні підстави для перевірки в системі ІПНП, так як останні мали при собі належні документи відповідного зразка та матеріали про адміністративні правопорушення не складалися. Також позивач вважає необґрунтованими висновками комісії щодо порушення ним вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 № 1026. Так, відповідно до відповіді УПП в Одеській області ДПП від 07.03.2022 поліцейські ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 отримали два портативних реєстратора. Проте, в журналі обліку видачі напроти запису зазначено лише один підпис. Службовим розслідування не встановлено, хто з інспекторів отримав реєстратор та хто був відповідальним за його використання. Відеофіксація поліцейськими на посту по вул. Пироговська в м. Одесі не здійснювалась на вимогу військовослужбовців, у зв`язку з перебуванням на стратегічному об`єкті. Крім того, на шикуванні та в службовому електронному листуванні керівництвом УПП в Одеській області постійно доводилась інформація щодо заборони відеофіксації на таких об`єктах. Відеозаписи з даних локацій містять інформацію, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про дії Збройних Сил України, інших складових сил оборони, негативно вплинути на хід виконання завдань за призначенням під час дії правового режиму воєнного стану. Крім того, портативні відеореєстратори, що отримали поліцейські, мають функцію GPS-позиціонування, яка вмикається із ввімкненням функції запису. Дана функція сприяє противнику відслідковувати місцезнаходження скупчень носіїв живлення, що використовується силами спротиву. Таким чином, відеофіксація на стратегічному посту поліцейськими не здійснювалася на вимогу керівництва в умовах воєнного стану. Позивач вважає, що жодними своїми діями не підривав авторитет Національної поліції. Завжди сумлінно ставився до виконання службових обов`язків. Висновок службового розслідування та рішення про звільнення в цій частині необґрунтовано. Жодних доказів того, що вказані події якимось чином дискредитували звання поліцейського, не підтверджені (відсутні публікації в ЗМІ, скарги чи заяви населення). Пояснення та звинувачення ОСОБА_4 не знайшли свого підтвердження під час службового розслідування.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 02.06.2022 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст. 262 КАС України.

13.06.2022 року за вхід.№19179/22 надійшов відзив на позов, в якому наголошується на правомірності притягнення позивача до відповідальності, оскільки в ході службового розслідування на підставі наявних процесуальних матеріалів було встановлено, що водій транспортного засобу Dacia Logan не здійснив вимогу працівників патрульної поліції про зупинку та продовжив рух, а отже, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 122-2 КУпАП. Однак, поліцейські, які несли службу в складі наряду «Океан-202» - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , жодним чином не відреагували на вказане правопорушення та не забезпечили здійснення належного контролю за дотриманням водієм Правил дорожнього руху. Вищевказані працівники поліції не склали відносно водія протокол про адміністративне правопорушення та не застосували один із передбачених законодавством заходів забезпечення адміністративного провадження, а саме - тимчасове вилучення посвідчення водія. Внаслідок вищеописаної бездіяльності поліцейських, водій уник притягнення до адміністративної відповідальності за невиконання вимоги поліцейських про зупинку. Своїми діями вищевказані поліцейські не дотрималися вимог пункту 3, 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», частини першої-другої статті 254 КУпАП, абзацу другого пункту першого частини першої статті 255 КУпАП, частини першою статті 265-1 КУпАП, абзацу другого пункту 5 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 №1395.

Також встановлено, що поліцейськими, що несли службу у складі наряду «Океан-202» не здійснено перевірку документів в осіб за системою ІПНП, чим порушено вимоги доручення ДПП від 07.12.2017 № 6517/ВН/41/2/02-2017, а також не в повній мірі забезпечено здійснення заходів правового режиму воєнного стану, чим порушено вимоги пункту 24 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію». ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 08.03.2022 не здійснювали відеофіксацію під час спілкування із заявником - гр. ОСОБА_6 у проміжок часу з 07 год. 10 хв. до 08 год. 50 хв., що є порушенням вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026.

Поведінка працівника Національної поліції України завжди і за будь-яких обставин, в тому числі й під час дії правового режиму воєнного стану, має бути бездоганною та відповідати високим стандартам професіоналізму. Подія, що мала місце 08.03.2022, за участю окремих працівників УПП в Одеській області ДПП, а саме наряду «Океан-202» негативно вплинула на формування позитивної громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності Національної поліції України, оскільки сформувала у водія та пасажира транспортного засобу Dacia Logan відчуття безкарності та можливості залишити протиправне діяння поза увагою правоохоронних органів і, відповідно, не зазнати жодних, передбачених законодавством, заходів впливу та уникнути негативних наслідків, тим самим, бездіяльність окремих працівників правоохоронних органів, підриває рівень довіри населення до поліції, який є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про Національну поліцію», та свідчить про непрофесіоналізм вищевказаних поліцейських.

15.06.2022 року за вхід.№ЕП/16526/22 надійшла відповідь на відзив, в якій додатково наголошується, що в наказі про призначення розслідування має бути зазначена підстава його проведення щодо встановлення причин та обставин конкретного порушення службової дисципліни. Зміст цих підстав має мати достатні дані, які вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Це дає змогу визначити межі проведення службового розслідування дисциплінарною комісією та забезпечує право на захист особи знати обставини вчинення дисциплінарного проступку, які досліджуються та надавати відповідні пояснення.

Вжиття в наказі про призначення службового розслідування формальних та узагальнених понять як «можливого порушення службової дисципліни що виразилось у вчиненні дій, що підривають авторитет Національної поліції…» не відповідає вимогам п. 2 та 4 Порядку.

Оскільки, на час призначення службового розслідування керівнику було відомо з доповідної записки ОСОБА_7 від 09.03.2022 року за №3776/41/13/03-21 достатні дані, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Зокрема, посилання на рапорт ОСОБА_8 про можливе отримання неправомірної вигоди Позивачем. Однак, вже в рамках проведення розслідування та після отримання пояснень 10.03.2022 року від ОСОБА_2 перевірка доповнена новими підставами, а саме порушення вимог щодо відеофіксації поліцейськими, невикористання системи ІПНП для перевірки особи та начебто неоформленням матеріалів вчинення адміністративного правопорушення водієм.

Варто зауважити, що комісією не ставилося питання, а ні Позивачу, а ні ОСОБА_19 щодо обставин зупинки транспортного засобу Dacia Logan та виконання чи невиконання вимоги щодо такої зупинки водієм. Зі змісту пояснення ОСОБА_2 вбачається, що поліцейський пояснює як відбувалось спілкування з водієм та пасажиром ОСОБА_9 та спростовує отримання неправомірної вигоди. Таким чином, лише після видання оскаржуваного наказу Позивач дізнався, що такі обставини досліджувались комісією, що в свою чергу унеможливило надати свої аргументи та пояснення з цього приводу.

16.06.2022 року за вхід.№ЕП/16803/22 надійшли заперечення відповідача, в яких зазначено про наявність чіткого формулювання підстав призначення службового розслідування, про право уповноваженого керівника на продовження службового розслідування, про порушення вимог доручення ДПП від 07.12.2017 № 6517вн/41/2/02-2017 (при складанні матеріалів про адміністративні правопорушення працівники патрульної поліції мають перевіряти осіб через бази даних Інформаційного порталу Національної поліції України, а в разі відсутності технічних можливостей - через чергового чергової служби) та про обгрунтований вибір виду стягнення щодо позивача.

18.07.2022 року за вхід.№ЕС/2518/22 надійшли додаткові пояснення представника позивача, в яких наголошено, що відповідно до ст. 29 Статуту, у період дії воєнного стану у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Таким чином, законодавцем на період воєнного стану чітко визначено порядок та послідовність застосування дисциплінарних стягнень.

Під час службового розслідування та накладення дисциплінарного стягнення ДПП не взято до уваги відсутність діючих дисциплінарних стягнень, позитивні характеристики та послужний список Позивача. Не конкретизованими також залишились і обставини, які б могли пом`якшити відповідальність або відсутність таких. Не дотримано вимог ст. 29 Статуту щодо застосування дисциплінарних стягнень в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Також до пояснень надана довідка №2081 від 24.06.2022 року про те, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 .

Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» визначено:

«У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановляю:

1. Ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Верховна Рада України прийняла Закон «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"».

Законом України «Про затвердження Указу Президента України від 14.03.2022 року №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено воєнний стан до 25.04.2022 року.

22 травня 2022 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України від 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022 №2263-ІХ, за яким воєнний стан в Україні до 23.08.2022 року.

Законом України №2500-IX від 15.08.2022 затверджено Указ Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

З 25.03.2019 року ОСОБА_1 несе службу в органах поліції. 21.11.2021 року призначений на посаду інспектора взводу №2 роти №6 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП.

З 20:00 07.03.2022 року по 08:00 08.03.2022 року позивач разом з поліцейськими ОСОБА_3 та ОСОБА_2 несли службу на посту на розі АДРЕСА_1 . На місці несення служби спільно з поліцейськими перебували військовослужбовці, оскільки, пост встановлено для забезпечення та здійснення заходів правового режиму в умовах воєнного стану.

Близько 07:10 08.03.2022 року через пост повільно проїхав автомобіль Dacia Logan. ОСОБА_2 жестом руки подав сигнал зупинитись. Однак, водій проїхав на такій відстані що не замітив жесту. Тоді поліцейські дали сигнал військовим зупинити транспортний засіб і підійшли до нього. За кермом знаходився водій ОСОБА_10 та пасажир ОСОБА_6 , який мав ознаки алкогольного сп`яніння. Водій коректно пояснив, що не помітив жесту поліцейського про зупинку, оскільки, об`їжджає перешкоди у вигляді бетонних блоків і спрямував увагу на військових. На вимогу поліцейського передав відповідні та належні документи для перевірки.

Проведена поверхнева перевірка транспортного засобу. Водій добровільно продемонстрував свій автомобіль. Заборонених предметів не було. Поліцейськими було прийнято рішення повернути документи ОСОБА_11 та попередити бути уважним під час руху. Водій з пасажиром прослідували далі. На цьому спілкування поліцейських з вказаними особами закінчилось.

В подальшому, т.в.о. інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції ОСОБА_8 доповів рапортом (реєстр. № ВН 3775/41/13/22 від 09.03.2022) на ім`я т.в.о. начальника УПП в Одеські області ДПП підполковника поліції ОСОБА_21 про те, що до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Одеській області ДПП в телефонному режимі надійшла інформація від гр. ОСОБА_6 , який повідомив, що 08.03.2022 близько 07:20 год., рухався із знайомим на транспортному засобі Dacia Logan. В цей час транспортний засіб зупинили співробітники патрульної поліції, які виконували свої службові обов`язки на службовому транспортному засобі Peugeot номерний знак НОМЕР_3 . Під час спілкування, останні повідомили громадянину (який був пасажиром у вказаному транспортному засобі), що водій та пасажир ( ОСОБА_12 ) зупиненого транспортного засобу знаходяться в стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим вимагали та отримали від заявника за непритягнення до адміністративної відповідальності грошові кошти в розмірі 6 (шість) тисяч гривень.

У відповідності до дислокації сил та засобів батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП, затвердженої керівництвом УПП в Одеській області ДПП, з 20.00 07.03.2022 по 08.00 08.03.2022, на службовому транспортному засобі Peugeot номерний знак НОМЕР_3 несли службу інспектор взводу №1 роти №6 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_3, інспектор взводу №1 роти №6 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_19 та інспектор взводу №2 роти №6 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_1, у складі наряду «Океан-202».

Відповідно до доповідної записки від 09.03.2022 за №3776/41/13/03-22, т.в.о. заступника начальника управління - начальник відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Одеській області ДПП капітан поліції ОСОБА_7 доповів т.в.о. начальника УПП в Одеській області ДПП підполковнику поліції ОСОБА_21 про доцільність проведення службового з метою встановлення причин та обставин порушення службової дисципліни інспектором взводу №1 роти №6 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_3, інспектором взводу №1 роти №6 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 та інспектором взводу №2 роти №6 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_1, що виразилось у вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції в період дії особливого правового режиму воєнного стану.

Відповідно до наказу УПП в Одеській області ДПП «Про призначення службового розслідування в період дії особливого правового режиму воєнного стану, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків» від 09.03.2022 № 137 (далі - Наказ № 137) призначено службове розслідування та доручено його проведення комісії зі складу посадових осіб УПП в Одеській області ДПП.

Службове розслідування призначено з метою встановлення причин та обставин порушення службової дисципліни інспектором взводу №1 роти №6 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_3, інспектором взводу №1 роти №6 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 та інспектором взводу №2 роти №6 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_1, що виразилось у вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції в період дії особливого правового режиму воєнного стану.

Згідно з доповідною запискою від 07.04.2022 за №3966/41/13/03-2022, т.в.о. заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Одеській області ДПП капітан поліції ОСОБА_7 доповів т.в.о. начальника УПП в Одеській області ДПП підполковнику поліції ОСОБА_21 щодо необхідності продовження службового розслідування.

Відповідно до наказу УПП в Одеській області ДПП «Про продовження строку проведення службового розслідування» від 07.04.2022 №179, проведення службового розслідування було продовжено на один місяць.

Під час проведення службового розслідування громадянин ОСОБА_6 , надав пояснення в якому вказав, 08.03.2022 близько 07.10 спільно із знайомим, рухаючись на транспортному засобі Dacia Logan по проспекту Шевченка м. Одеса, були зупинені працівниками поліції. Поліцейські, попросили пред`явити документи та відчинити багажник для перевірки.

Після чого, поліцейські поцікавилися чи вживав він та водій алкогольні напої та наказали показати вміст кишень. Діставши портмоне, задля того щоб пред`явити для перевірки документи, поліцейські його оглянули та помітили грошові кошти, які там знаходилися, як акцентує увагу опитаний у сумі 10000 (десять тисяч) гривень. Надалі, поліцейські взяли його мобільний телефон та повідомили йому, що він займається проставлянням «міток» (мовою оригіналу), у зв`язку з чим про дану подію будуть повідомлені працівники СБУ. В подальшому, поліцейські повідомили, про подальший можливий розвитку подій - документи рвуться та забирається транспортний засіб на потреби армії, в тому числі з оплатою штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень. Гр. ОСОБА_6 повідомив поліцейським, що немає такої суми грошових коштів, останні поцікавилися, яка сума є в наявності.

Гр. ОСОБА_6 у своєму пояснені описує, що відповів поліцейським, що має в портмоне десять тисяч гривень, після чого поліцейські повідомили, що у випадку, якщо він надасть ці грошові кошти, то матиме змогу, спільно з водієм, продовжити рух далі, однак в подальшому, добавили, що може надати по 2 (дві) тисячі кожному поліцейському.

Після чого, поліцейські надали паспорт, в який він положив вказану суму, перебуваючи у транспортному засобі, на якому здійснювали рух - Dacia Logan , та передав їм, після чого, поліцейські повідомили, яким маршрутом краще поїхати, та опитаний із водієм, залишили місце зупинки.

З метою отримання контактних даних водія транспортного засобу Dacia Logan, який був зупинений працівниками поліції у ситуації, що під час проведення службового розслідування задля об`єктивного і всебічного дослідження всіх обставин, 29.03.2022 о 12.20 здійснено телефонний дзвінок заявнику (пасажиру) - ОСОБА_6 за його особистим номером телефону. Вищевказана особа надала контактний номер водія - ОСОБА_14 , зазначивши при цьому, що вказаний водій, на даний момент перебуває не за місцем постійного мешкання.

О 12.25 29.03.2022 здійснено телефонний дзвінок ОСОБА_15 . Мобільний зв`язок за вказаним номером телефону відсутній.

Надалі, здійснено телефонні дзвінки за вказаним номером 29.03.2022 о 12.45, 13.42 та 30.03.2022 о 10.00, особа на телефонні дзвінки не відповіла, зворотних дзвінків не надходило.

Під час проведення службового розслідування старший лейтенант поліції ОСОБА_2 надав письмове пояснення в якому повідомив комісії, мова оригіналу:

«...08.03.2022 близько 07 год. 10 хв., нами було зупинено транспортний засіб Dacia Logan, номерний знак не запам`ятав, який проїхав пост без зупинки та був зупинений на іншому блок посту військовими та був повернутий на наш блок пост... При спілкування з водієм нами було запитано, чому останній не зупинився на блок посту... ?».

Тобто, ОСОБА_2 під час надання пояснення підтвердив факт, не виконання водієм транспортного засобу Dacia Logan вимоги працівника поліції про зупинку транспортного на блок посту, що є порушенням водієм транспортного засобу Dacia Logan вимог ст. 122-2 КУпАП.

Згідно із записами в роздавальній відомості технічних пристроїв за 07.03.2022 (нічна зміна) екіпаж «Океан-202» (інспектори ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ), отримали портативні відеореєстратори № 471020 та № 470620.

Під час проведення службового розслідування т.в.о. старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Одеській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_16 було подано рапорт з метою отримання відео з портативних відеореєстраторів № 471020 та 470620 працівників роти №6 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП екіпажу «Океан-202» ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яке здійснювалося 08.03.2022 у проміжку часу з 07 год. 10 хв. по 08 год. 50 хв.

Однак, як було встановлено, відеофіксація на вказані портативні відеореєстратори, у проміжок часу з 07 год. 10 хв. по 08 год. 50 хв. 08.03.2022, поліцейськими не здійснювалася.

Як встановлено із Журналу обліку видачі, повернення технічних засобів УПП в Одеській області ДПП №1235, ОСОБА_2 , перед заступанням на несення служби у нічну зміну 07.03.2022 отримав планшетний пристрій S-53.

Під час службового розслідування, за реєстр. ВН 3924/41/13/03/01-22 від 01.04.2022 надіслано рапорт до сектору зв`язку та телекомунікацій УПП в Одеській області ДПП з метою встановлення осіб та транспортні засоби, перевірка яких здійснювалася членами наряду «Океан-202» за допомогою системи ІПНП, в нічну зміну з 07.03.2022 на 08.03.2022. У відповіді, що надійшла від т.в.о. начальника СЗтТ УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_22 зазначено, що згідно з інформацією, взятою з Log- файлів системи ІПНП, встановлено, що у вказаний період ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у системі ІПНП перевірки осіб та транспортних засобів не здійснювали.

За результатами службового розслідування складено Висновок службового розслідування від 06.05.2022 (далі - Висновок). В ході службового розслідування на підставі наявних процесуальних матеріалів було встановлено, що водій транспортного засобу Dacia Logan, не здійснив вимогу працівників патрульної поліції про зупинку та продовжив рух, а отже, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 122-2 КУпАП. Однак, поліцейські, які несли службу в складі наряду «Океан-202» - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , жодним чином не відреагували на вказане правопорушення та не забезпечили здійснення належного контролю за дотриманням водієм Правил дорожнього руху. Вищевказані працівники поліції не склали відносно водія протокол про адміністративне правопорушення та не застосували один із передбачених законодавством заходів забезпечення адміністративного провадження, а саме - тимчасове вилучення посвідчення водія. Внаслідок вищеописаної бездіяльності поліцейських, водій уник притягнення до адміністративної відповідальності за невиконання вимоги поліцейських про зупинку.

Своїми діями вищевказані поліцейські не дотрималися вимог пункту 3,11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», частини першої-другої статті 254 КУпАП, абзацу другого пункту першого частини першої статті 255 КУпАП, частини першою статті 265-1 КУпАП, абзацу другого пункту 5 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 №1395.

Також встановлено, що поліцейськими, що несли службу у складі наряду «Океан-202» не здійснено перевірку документів в осіб за системою ІПНП, чим порушено вимоги доручення ДПП від 07.12.2017 № 6517/ВН/41/2/02-2017, а також не в повній мірі забезпечено здійснення заходів правового режиму воєнного стану, чим порушено вимоги пункту 24 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію».

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 08.03.2022 не здійснювали відеофіксацію під час спілкування із заявником - гр. ОСОБА_6 у проміжок часу з 07 год. 10 хв. до 08 год. 50 хв., що є порушенням вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026.

Під час проведення службового розслідування обставин, що пом`якшують відповідальність лейтенанта поліції ОСОБА_17 , лейтенанта поліції ОСОБА_18 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_19 не встановлено.

Також враховано службові характеристики, наданих в ході службового розслідування інспектору взводу №1 роти №6 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_2 , інспектору взводу № 1 роти № 6 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанту поліції ОСОБА_3. та інспектору взводу № 2 роти №6 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанту поліції ОСОБА_1.

Відповідно до п. 4 результативної частини Висновку члени комісії вважали за доцільне, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог частини першої статті 1, пунктів 1, 2, 3, 5, 6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, частини третьої статті 11, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18, пунктів 1, 3, 11, 24 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», частини першої-другої статті 254 КУпАП, абзацу другого пункту 1 частини першої статті 255 КУпАП, частини першою статті 265-1, абзацу другого пункту 5 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015, підпунктів 1, 2, 5, пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179, пункту 2 розділу І, пунктів 4, 5, 6 розділу II, пункту 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, доручення ДПП від 07.12.2017 № 6517/ВН/41/2/02-2017, пункту 1.2. розділу І, підпунктів 2, 6 пункту 2.1., підпунктів 10, 11 пункту 2.2. розділу II, підпунктів 1, 4, 10, 11, 13 пункту 3.1 розділу III посадової інструкції інспектора управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 13.11.2018 № 5112, а також у вчиненні дій, що підривають рівень довіри населення до поліції, на підставі пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до інспектора взводу № 2 роти № 6 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.

У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Щодо недотримання порядку проведення службового розслідування та застосування дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-УІІІ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до п. 1 Розділу І Порядку, підставою для призначення службового розслідування може бути рапорт про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 Розділу V Порядку проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Як вбачається зі змісту Висновку службового розслідування, затвердженого 06.05.2022 року (далі - Висновок), підставою проведення розслідування став рапорт т.в.о інспектора ВМАЗ ОСОБА_8 від 09.03.2022 року про можливе отримання неправомірної вигоди інспекторами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в розмірі 6 000 грн від гр. ОСОБА_4 08.03.2022 року.

Отже, саме вказана інформація і була підставою призначення службового розслідування та мала б перевірятись в ході його проведення комісією. Однак, у наказі про призначення ці підстави відсутні. Зміст наказу зводиться до формального зазначення «можливого порушення службової дисципліни».

У розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, статті 8 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України належна поза розумним сумнівом вмотивованість офіційного письмового документу владного суб`єкта є гарантією особи на доступ до суду. Незабезпечення владним суб`єктом цієї вимоги призводить до однозначної та очевидної протиправності управлінського діяння у зв`язку з дефектом у юридичній визначеності.

Такий правовий висновок сформовано ВС КАС у постанові від 25.03.2021 року по справі №520/4577/19, у постанові від 09.12.2020 року по справі №824/1276/18-а.

Разом з цим, як встановлено судом із Висновку службового розслідування, дисциплінарною комісією проводилось службове розслідування відносно позивача щодо:

не здійснення адміністративного провадження та не притягнення до відповідальності водія ОСОБА_20 за порушення вимоги про зупинку 08.03.2022 року;

не забезпечення відеофіксації поліцейськими події;

не здійснення перевірки осіб за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - система ІПНП).

Вказані обставини не були підставою для призначення службового розслідування.

Натомість у Висновку інформація про отримання грошових коштів поліцейськими згадується лише на 2 аркуші цього Висновку в описовій частині та 3 аркуші (опитування ОСОБА_6 ). При цьому, в подальшому Висновок не містить жодної інформації про підтвердження або спростування можливого отримання грошових коштів, не містить такої інформації і резолютивна частина Висновку.

Окремо також слід зазначити, що матеріали справи не містять жодної інформації про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення.

Крім того, матеріали справи містять Клопотання про притягнення окремих працівників УПП в Одеській області ДПП до дисциплінарної відповідальності, яке також в собі не містить інформації про отримання грошових коштів поліцейськими.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що службове розслідування здійснено не повно та без об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, що є порушенням п.п. 1, 2, 3 Розділу V Порядку проведення службового розслідування.

Поряд з цим, суд також звертає увагу на наступне.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії").

Потреба виправити колишню «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки").

Іншими словами, ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" та у справах "Ґаші проти Хорватії" "Трґо проти Хорватії").

Отже йдеться про дотримання принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" "Москаль проти Польщі").

В даній справі мова йде про застосування Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» в редакції Закону України «Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану», зокрема статті 29 «Особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану», яка визначає, що у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

При цьому, дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Відтак, законодавець, вносячи вказані зміни, чітко визначив послідовність застосування дисциплінарних стягнень.

Вказана норма є імперативною (Ius cogens), яка виражає в категоричних розпорядженнях держави чітко позначені дії й не допускає ніяких відхилень. Інакше: імперативні норми прямо наказують правила поведінки.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Підсумовуючи викладене суд дійшов висновку про порушення відповідачем як порядку проведення службового розслідування, так і порядку застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, що свідчить про протиправність прийнятих актів індивідуальної дії.

ЄСПЛ визнає звільнення працівника з роботи, у тому числі з посад публічної служби однозначним втручанням у право на повагу до приватного життя.

За сталою практикою Європейського Суду, приватне життя "охоплює право особи формувати та розвивати відносини з іншими людьми, включаючи відносини професійного чи ділового характеру" (див. п. 25 "C. проти Бельгії" від 07.08.1996 (Reports 1996)). Стаття 8 Конвенції "захищає право на розвиток особистості та право формувати і розвивати відносини з іншими людьми та навколишнім світом" (див. п. 61 рішення Суду у справі "Pretty проти Сполученого Королівства" (справа №2346/02, ECHR 2002)). Поняття "приватне життя" не виключає в принципі діяльність професійного чи ділового характеру. Адже саме у діловому житті більшість людей мають неабияку можливість розвивати відносини із зовнішнім світом (див. п. 29 рішення Суду у справі "Niemietz проти Німеччини" від 16.12.1992). Таким чином, обмеження, встановлені щодо доступу до професії, були визнані такими, що впливають на "приватне життя" (див. п. 47 рішення Суду у справі "Sidabras and Dћiautas проти Латвії" (справи №55480/00 та №59330/00, ECHR 2004) і п.п. 22-25 рішення Суду у справі "Bigaeva проти Греції" від 28.05.2009 (справа №26713/05)). Крім того, зазначалося, що звільнення з посади становило втручання у право на повагу до приватного життя (див. п.п. 43-48 рішення Суду у справі "Ozpinar проти Туреччини" від 19.10.2010 (справа №20999/04)).

Отже, виходячи з викладеного, наказ про звільнення позивача становить втручання держави у його приватне життя і оцінюється судом крізь призму дотримання ним наступних критеріїв: 1) чи здійснювалося таке втручання на підставі закону, тобто чи мало втручання правове підґрунтя у національному законодавстві; 2) чи мало втручання у здійснення права легітимну мету; 3) чи є таке втручання необхідним у демократичному суспільстві.

Вище судом наведені висновки стосовно того, що втручання держави у приватне життя позивача у спірних правовідносинах не мало законного характеру.

За усталеною практикою Європейського Суду з прав людини, втручання вважатиметься "необхідним у демократичному суспільстві" для досягнення законної мети, якщо воно відповідає "нагальній суспільній необхідності", та, зокрема, якщо воно є пропорційним переслідуваній законній меті. Хоча саме національні органи влади здійснюють початкову оцінку необхідності втручання, остаточна оцінка щодо відповідності та достатності наведених підстав для втручання, залишається предметом вивчення Суду на відповідність вимогам Конвенції (див., наприклад, рішення у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" [ВП] (Chapman v. the United Kingdom) [GC], заява №27238/95, пункт 90, ЄСПЛ 2001).

У цьому втручанні суд не вбачає і легітимної мети.

Статтею 24 ЗУ «Про Національну поліцію» визначено додаткові повноваження поліції.

У разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Відповідно, питання про пропорційність вчиненого відповідачами у цій справі втручання до приватного життя позивача судом не розглядається.

Щодо недоведеності вини у вчиненні дисциплінарного проступку

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Поряд з цим, частиною 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових Дисциплінарних проступків.

Частиною 2 цієї Статті передбачено, що дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Як вбачається з Висновку службового розслідування та з дисциплінарного наказу комісією не встановлено конкретну вину позивача у вчиненні дисциплінарного проступку, не визначено дії вчинені конкретно ним, що порушують службову дисципліну. У Висновку узагальнено інформацію щодо всіх поліцейських, відносно яких проводилась перевірка. Тому застосоване стягнення не відповідає вимогам щодо індивідуальності.

Особливе значення під час визначення діяння поліцейського як «дисциплінарного проступку» має наявність у вчиненні цього діяння «вини», тобто певного психічного ставлення особи до своїх протиправних дій і їхніх шкідливих наслідків.

При цьому, наказ не містить посилання на конкретні посадові обов`язки, які порушені позивачем.

Так, з матеріалів дисциплінарної справи та оскаржуваного наказу неможливо встановити, які саме порушення вчинено позивачем особисто та чи дійсно такі порушення з боку позивача мали місце.

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків і причинного зв`язку між ним та дією (бездіяльністю) порушника дисципліни, свідоме допущення настання несприятливих наслідків унаслідок вчинення поліцейським певних дій чи бездіяльності.

Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого вирішується питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому таке рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду дисциплінарного стягнення.

Отже, службовим розслідуванням має бути встановлено, зокрема, наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) воно було призначено.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Водночас, судом встановлено, що висновки службового розслідування, які стали підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, не містять самостійно доведених фактів, які підтверджують наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку та свідчили про порушення позивачем службової дисципліни.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що обраний вид дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції, не відповідає критеріям, встановленим ч.2 ст. 2 КАС України, щодо обґрунтованості та пропорційності, оскільки при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. Тобто, необхідною умовою для накладення стягнення є така ознака порушення службової дисципліни, як вина працівника, наявність якої має бути обов`язково доведена роботодавцем.

Відповідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Конституційний Суд України зауважує на тому, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo" , згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу (абз. 1-3 п. 4 рішення ВП КСУ у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК від 26.02.2019 року N 1-р/2019.

Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якій "доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом" (п. 43 рішення від 14.02.2008 року у справі "Кобець проти України" ("Kobets v. Ukraine" ) , з відсиланням на п. 282 рішення у справі "Авшар проти Туреччини" ("Avsar v. Turkey" ) .

Згідно вказаній позиції ЄСПЛ "розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення".

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Щодо не здійснення адміністративного провадження та не притягнення до відповідальності водія ОСОБА_10.

Підстави для здійснення зупинки транспортного засобу поліцейськими визначені ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію". Пунктом 7 ч. 1 цієї Статті передбачено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху. В місці несення служби Позивачем 08.03.2022 року встановлено обмеження щодо руху для забезпечення правового режиму в умовах воєнного стану.

Як встановлено службовим розслідуванням та судом із матеріалів справи, водій зупинився в місці обмеження, виконав вимогу про зупинку та надав пояснення щодо своєї поведінки. А тому поліцейські у відповідності до п. 1 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» здійснили превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.

Статтею 31 ЗУ «Про національну поліцію» визначено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема: 1) перевірка документів особи; 2) опитування особи; 3) поверхнева перевірка і огляд; 4) зупинення транспортного засобу.

Як встановлено судом саме такі заходи і були застосовані позивачем до водія ОСОБА_10.

Зазначений факт не взято до уваги дисциплінарною комісією. В цій частині службове розслідування проведено необ`єктивно, оскільки в ньому не міститься обґрунтування неможливості застосування поліцейським превентивних заходів в даній ситуації.

При цьому слід зазначити, що позивач є тією особою, яка в певній мірі володіє дискреційними повноваженнями.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти сукупність прав та обов`язків суб`єкта на власний розсуд визначати повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів рішень, кожне з яких є правомірним.

Дискреція не є довільною; вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

На переконання суду, позивач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що Законом України «Про національну поліцію», зокрема, статтями 23 та 31.

Щодо порушення вимоги доручення ДПП від 07.12.2017 року №6517вн/41/2/02-2017 (перевірка через ІПНП).

Відповідно до вимог доручення ДПП від 07.12.2017 № 6517вн/41/2/02-2017, при складанні матеріалів про адміністративні правопорушення працівники патрульної поліції мають перевіряти осіб через бази даних Інформаційного порталу Національної поліції України, а в разі відсутності технічних можливостей - через чергового чергової служби.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що працівники патрульної поліції мають перевірити осіб через бази даних Інформаційного порталу Національної поліції України при складанні матеріалів про адміністративні правопорушення.

Оскільки позивач застосував превентивні заходи, тому обов`язку перевіряти осіб через ІПНП він не мав.

Діяльність органів поліції здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом".

Вказаний принцип позивачем не порушено.

Щодо порушення вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року №1026

Відповідно до листа УПП в Одеській області ДПП 07.03.2022 року поліцейські ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 отримали два портативних реєстратора. Проте, в журналі обліку видачі напроти запису зазначено лише один підпис. Службовим розслідуванням не встановлено хто з інспекторів отримав реєстратор та хто був відповідальний за його використання.

Відтак, вина позивача не доведена належними та допустимими доказами.

Окремо також слід зазначити наступне.

Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну таємницю», дія цього Закону поширюється на органи законодавчої, виконавчої та судової влади, органи прокуратури України, інші державні органи, в тому числі територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, утворені як відокремлені підрозділи центрального органу виконавчої влади без статусу юридичної особи, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації усіх форм власності, об`єднання громадян (далі - державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації), що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею, громадян України, іноземців та осіб без громадянства, яким у встановленому порядку наданий доступ до державної таємниці.

Статтею 8 розділу II цього закону визначено, що до державної таємниці у порядку, встановленому цим Законом, відноситься інформація, зокрема:

1) у сфері оборони:

про геодезичні, гравіметричні, картографічні та гідрометеорологічні дані і характеристики, які мають значення для оборони країни.

З урахуванням дії на території України воєнного стану та віднесення до державної таємниці картографічних даних об`єктів, які мають значення для оборони країни, при оцінці дій поліцейських щодо застосування портативних реєстраторів слід виходити з принципу пропорційності, який застосовується ЄСПЛ.

Під необхідністю втручання мається на увазі, що воно відповідає нагальній соціальній потребі, і, зокрема, є пропорційним до поставленої законної мети.

Оцінюючи доводи позивача та відповідача суд дійшов висновку, що дійсно, відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, позивач повинен використовувати портативний реєстратор, але з урахуванням несення служби на посту на розі вулиць Пироговської та проспекту Пироговського у м. Одесі, поруч з військовими об`єктами, незастосування портативного реєстратора відповідає нагальній соціальній потребі та є пропорційним до поставленої законної мети.

При цьому, законна мета держави України під час воєнного стану це збереження життя та здоров`я українців.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Щодо виплатити на користь Позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу

Відповідно до ч.2 ст.235 Кодексу Законів про працю України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з ч.1 ст.94 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року №260 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 року за № 669/28799, визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.

Відповідно до п.4 Розділу 1 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року № 260 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 року за № 669/28799, грошове забезпечення виплачується поліцейським, які призначені на штатні посади в Національній поліції, та курсантам ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання.

Згідно з п.15 Розділу 1 зазначених Порядку та умов при прийнятті на службу до Національної поліції грошове забезпечення поліцейським нараховується з дня призначення на посаду.

Відповідно до п.6 Розділу 3 вказаних Порядку та умов поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Середній заробіток працівника згідно з ч.1 ст.27 Закону України «Про оплату праці» визначається за правилами, закріпленими у порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок), який застосовується у випадку виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Відповідно до абз. 3 п.2 Порядку, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Абзацом 3 пункту 3 Порядку визначено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі. Згідно з п.5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Із п.5 Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абз.1 п.8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Відповідно до абз.1 п.8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати, як розрахункової величини для нарахування виплат, працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число днів у розрахунковому періоді (абз.2 п.8 Порядку).

Відповідно до Довідки про доходи №1063 від 25.05.2022 року ОСОБА_1 грошове забезпечення останнього за два місяці перед звільненням склало:

за березень 2022 року - 27 822,34 грн (14 822,34 грн (заробітна плата) + 13 000 грн. (додаткова доплата на період воєнного стану);

за квітень 2022 року 16 409,3 грн (14 822,34 грн (заробітна плата) + 1 587 грн. (додаткова доплата на період воєнного стану).

Тобто, згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, середньомісячне грошове забезпечення позивача складало 22 115,82 грн ((27 822,34 грн. + 16 409,3 грн.) : 2 місяця), середньоденне грошове забезпечення позивача складало 725,1 грн. (44 231,61грн. : 61 днів), з урахуванням належних до сплати податків та інших обов`язкових платежів.

Позивача звільнено з 18.05.2022 року. Відтак, кількість днів вимушеного прогулу станом на 20.09.2022 року складає 125 днів.

Виходячи з наведених величин, судом здійснено розрахунок середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу за період часу з 19.05.2022 року по 20.09.2022 рік, а саме: оскільки нарахована середньоденна заробітна плата становить 725,10 грн. грн., а кількість днів вимушеного прогулу складає 125 дні, то середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню складає 90637,50 грн.

Згідно із пунктами 2, 3 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд вважає за необхідне рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №2 роти №6 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП та в частині стягнення з Департаменту патрульної поліції середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць - допустити до негайного виконання.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Керуючись ст. ст. 2, 9, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 290, 291, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, поновлення на посаді, стягнення за вимушений прогул - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати п. 3 наказу Департаменту патрульної поліції від 16.05.2022 року №283 в частині притягнення інспектора взводу №2 роти №6 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ ДПП від 18.05.2022 року №792о/с в частині звільнення зі служби в поліції інспектора взводу №2 роти №6 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1.

Зобов`язати Департамент патрульної поліції поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №2 роти №6 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП з 18.05.2022 року.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.05.2022 року по 20.09.2022 року у сумі 90637,50 грн.

Допустити негайне виконання рішення з частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №2 роги №6 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць, з урахуванням належних до сплати податків та інших обов`язкових платежів.

Рішення суду набирає законної сили, відповідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_3 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

Департамент патрульної поліції (адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646, електронна пошта: public@patrol.police.gov.ua, адреса для листування: 65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5, електронна пошта: odesa@patrol.police.gov.ua)

Головуючий суддя Н.В. Потоцька