Ухвала суду № 106361077, 12.09.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/17700/22

Провадження № 1-кс/761/9869/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2022 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання слідчого слідчого управління ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , про арешт майнау кримінальномупровадженні № 42022110000000125,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань06.06.2022,за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого слідчого управління ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42022110000000125,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань06.06.2022,за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що слідчим управлінням ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42022110000000125 від 06.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 виконуючи обов`язки Генерального директора казенного підприємства «Кіровгеологія» (код ЄДРПОУ 14308279), будучи уповноваженим за погодженням Державної служби геології та надр України та у відповідності до законодавства України про оренду майна передавати в оренду майно Інституту, з метою особистого незаконного збагачення, вирішив стати на злочинний шлях, вчинивши корупційний злочин за попередньою змовою групою осіб з провідним юрисконсультом казенного підприємства «Кіровгеологія» ОСОБА_6 за наступних обставин.

Так, 02.06.2022, точний час не встановлений, перебуваючи за адресою розташування казенного підприємства «Кіровгеологія» по АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 звернувся до виконуючого обов`язки Генерального директора казенного підприємства «Кіровгеологія» ОСОБА_5 з проханням надати йому в оренду базу відпочинку «Гусарський стан», яка розташована в АДРЕСА_2 та перебуває на балансі Підприємства для розміщення там тимчасово переміщених осіб, проведення ремонтних робіт за власний рахунок та подальшим зайняттям там підприємницькою діяльністю. Того ж дня, точний час не встановлений, під час особистої зустрічі з ОСОБА_7 , ОСОБА_5 погодився передати в оренду ОСОБА_7 вказану базу відпочину, однак за умови надання йому неправомірної вигоди у розмірі 100 000 гривень.

ОСОБА_7 пообіцяв ОСОБА_5 подумати над указаними умовами оренди та достовірно розуміючи злочинність вимог виконуючого обов`язки Генерального директора казенного підприємства «Кіровгеологія», повідомив правоохоронні органи про зазначені вище протиправні дії та розпочав діяти під їх контролем з метою викриття злочинної діяльності.

ОСОБА_5 у свою чергу достовірно знаючи про кримінальну карність вчинених ним дій, з метою уникнення кримінальної відповідальності шляхом приховання власної участі у вчиненні злочину, залучив до його вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 та повідомив ОСОБА_7 про необхідність спілкуватися з ним щодо всіх питань пов`язаних з орендою вищевказаної бази відпочинку.

23.08.2022, точний час не встановлений, перебуваючи у м. Вишгород, більше точну адресу не встановлено, в ході розмови, ОСОБА_5 знаючи визначену, передбачену законодавством та установчими документами казенного підприємства «Кіровгеологія» процедуру передачі в оренду державного майна підприємства, у порушення положення, ст. 68 Конституції України, ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», ч. 5 ст. 2, ст.ст. 5, 6, 8, 9, 12, 13, 15, 16, 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, зловживаючи своїм службовим становищем в присутності ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_7 про можливість надання в користування частини бази відпочинку «Гусарський стан», яка розташована в АДРЕСА_2 та перебуває на балансі Підприємства без оформлення будь яких офіційних договорів за умови надання неправомірної вигоди у розмірі 20 000 грн.

27.08.2022, близько 11 год. 30 хв., відповідно до попередніх домовленостей, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прибули до бази відпочинку «Гусарський стан», яка розташована в АДРЕСА_2 та перебуває на балансі Підприємства з метою визначення частини території бази якою може користуватись ОСОБА_7 .

Надалі, близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_6 , будучи в автомобілі ОСОБА_7 разом з останнім та ОСОБА_5 , перебуваючи в АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою отримання неправомірної вигоди для себе та ОСОБА_5 , отримав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у розмірі 20 000 грн.

У зв`язку з викладеним, 27.08.2022 за адресою: АДРЕСА_2 , перехрестя вул. Київська та пров. Рибальській, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 затримано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України. Під час затримання проведено особистий обшук ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Під час особистого обшуку ОСОБА_5 виявлено та вилучено:

- Посвідчення № 3 Державної служби геології та надр України;

-15 купюр номіналом 500 гривень: ЄЖ7727781; ЄЖ7727788; ЄЖ7727780; ЄГ4034588; ЄЄ5491887; АВ2352721; ЄЗ5453128; ЕБ5907768; ГБ6585566; ЄВ9412005; ВД1123181; АЄ3460105; ЄЗ9308969; ЕГ7697204; ГА3330529;

- 2 купюри номіналом 200 гривень: ВИ3145348; ГД1871405;

- Купюра номіналом 100 гривень: УФ9656796;

- Купюра номіналом 50 гривень: УЄ2047221;

- 2 купюри номіналом 10 гривень: ХБ3589672; ЦЗ6116108;

- Мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 12», серійний номер: НОМЕР_1 ;

-Мобільний телефон марки «Samsung» моделі «GalaxyM31», серійний номер: НОМЕР_2 .

Вказані речі є тимчасово вилученим майном та мають значення речових доказів, а тому з метою їх збереження та запобігання, подальшого відчуження, знищення, виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене майно.

Крім того, орган досудового розслідування має достатні підстави вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити підозрюваному ОСОБА_5 покарання у виді конфіскації тимчасового вилученого майна, а тому з метою забезпечення конфіскації вказаного майна як виду покарання виникла необхідність в накладенні арешту на тимчасово вилучене майно підозрюваного ОСОБА_5 шляхом позбавлення його права на користування, відчуження, розпорядження ним.

Постановою слідчого слідчого управління ГУНП в Київській області ОСОБА_3 від 27.08.2022 вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42022110000000125 від 06.06.2022.

У судове засідання слідчий ОСОБА_3 не з`явився, про дату та час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Проте слідчий ОСОБА_8 , який входить до групи слідчих у вказаному кримінальному провадженні, подав через канцелярію суду заяву, відповідно до якої просив провести розгляд клопотання про арешт майна без участі слідчого, клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Представник володільця майна в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату та час судового засідання.

Враховуючи те, що сторона власника майна у судове засідання, будучи належним чином повідомленою про дату та час розгляду, не з`явилася, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність здійснення розгляду вищевказаного клопотання слідчого без участі останнього.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши клопотання та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, надані в обґрунтування доводів клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Так, слідчим управлінням ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42022110000000125 від 06.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Звернення слідчого з клопотанням про арешт на вказане тимчасово вилучене майно зумовлено необхідністю збереження речових доказів, оскільки вилучені предмети мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3ст. 110 КПК Україниприймається у формі постанови.

Постановою слідчого слідчого управління ГУНП в Київській області ОСОБА_3 від 27.08.2022 у вказаному кримінальному провадженні майно, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, визнано речовим доказом.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Крім того, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.

Разом з цим, зважаючи на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя виходить з того, що критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Дослідивши матеріали клопотання, слідчим суддею не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження про який просить слідчий.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні постановою слідчого від 27.08.2022.

Керуючись статтями2,7,8,98,170-173,309,395,532Кримінального процесуальногокодексу України,слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого слідчого управління ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022110000000125, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.06.2022, за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.368КК України - задовольнити.

Накласти арешт на майно виявлене та вилучене в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , перехрестя вул. Київська та пров. Рибальській, а саме:

- Посвідчення № 3 Державної служби геології та надр України;

-15 купюр номіналом 500 гривень: ЄЖ7727781; ЄЖ7727788; ЄЖ7727780; ЄГ4034588; ЄЄ5491887; АВ2352721; ЄЗ5453128; ЕБ5907768; ГБ6585566; ЄВ9412005; ВД1123181; АЄ3460105; ЄЗ9308969; ЕГ7697204; ГА3330529;

- 2 купюри номіналом 200 гривень: ВИ3145348; ГД1871405;

- Купюра номіналом 100 гривень: УФ9656796;

- Купюра номіналом 50 гривень: УЄ2047221;

- 2 Купюри номіналом 10 гривень: ХБ3589672; ЦЗ6116108;

- Мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 12», серійний номер: НОМЕР_1 ;

- Мобільний телефон марки «Samsung» моделі «GalaxyM31», серійний номер: R58NE2G5P2N;

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1