Рішення № 106360928, 24.08.2022, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/14948/20

Категорія 43

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

24 серпня 2022 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ковбасюк О.О.,

за участю секретаря судового засідання Макарчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування у порядку суброгації, -

ВСТАНОВИВ:

До Подільського районного суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство ««Страхова компанія «АРКС» з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування у порядку суброгації.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19 лютого 2019 року між ПрАТ «СК «АРКС» (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування майна. Предметом договору є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, вказаним у договорі, зокрема: квартири за адресою: АДРЕСА_1 . 19 лютого 2020 року стався страховий випадок, а саме: квартиру ОСОБА_2 було затоплено внаслідок розриву зливної труби під ванною. Згідно акту від 20 лютого 2020 року, складеного представниками ТОВ «ЕК «Комфорт - Майстер», залиття сталось внаслідок розриву зливної труби під ванною в квартирі АДРЕСА_2 . Власником квартири АДРЕСА_2 є відповідачка. На підставі наданої ОСОБА_3 заяви про виплату страхового відшкодування та документів, позивачем було складено страховий акт та виплачено останньому страхове відшкодування у розмірі 8245 грн. 50 коп. У зв`язку з чим, до позивача перейшло право вимоги страхового відшкодування до відповідачки у порядку суброгації як до особи, винної у заподіянні шкоди.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 грудня 2020 року головуючим суддею у справі визначено Ковбасюк О.О.

Ухвалою судді від 05 січня 2021 року позовну заяву повернуто позивачеві у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи документів, підтверджуючих повноваження представника позивача.

Постановою Київського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року вищевказану ухвалу скасовано та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно протоколу розподілу справи між суддями у неавтоматичному режимі від 17 травня 2021 року справу передано судді Ковбасюк О.О.

24 травня 2021 року ухвалою судді відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, в позовній заяві зазначив про розгляд справи у відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідачка, будучи повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов та заяву про розгляд справи за її відсутності до суду не подавала.

За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки, не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку із тим, що відповідачка своєчасно і належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду справи, не використала наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду позивача, відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» є юридичною особою, яка зареєстрована 22 серпня 2003 року в Єдиному державному реєстрі про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу за № 11031200000000055

19 лютого 2019 року між ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» та ОСОБА_2 укладено електронний договір комплексного страхування майна (акцепт) № DNH0NBR-191J5XG оферти № 142 від 10 листопада 2017 року.

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном за п. 5.1 договору, а також з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди фізичній особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, внаслідок володіння, користування та розпорядження майном, зазначеним у п. 5.1.

Згідно з п. 5.1 договору майном, що страхується, є нерухоме майно, зокрема: квартира АДРЕСА_3 .

Страховим випадком за договором визнається подія, передбачена цим договором, яка відбулася після набуття чинності цим договором, і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику внаслідок втрати (загибелі) або пошкодження застрахованого майна в результаті дії будь-якого з ризиків поіменованих у цьому пункті та описаних в розділі 11 оферти (п.6.1).

Згідно п. 8.1.1 договору страхова сума в частині страхування нерухомого майна складає 10000 грн., розмір оферти - 0.

Відповідно до п. 11.1.4 оферти страховими ризиками визнаються, зокрема: дії води - аварій водопровідних, каналізаційних, протипожежних (спринклерних) систем або інших гідравлічних систем, проникнення води або інших рідин із сусідніх помешкань (які не належать страхувальнику), раптових ( не викликаних необхідністю їхнього вмикання) спрацьовування протипожежних (спринклерних) систем.

Страховий випадок - визнаний судом або самим страхувальником (за попереднього погодження зі страховиком) факт настання відповідальності страхувальника за шкоду, завдану життю, здоров`ю та/або майну третіх осіб внаслідок володіння, користування або розпорядження застрахованим майном, яка виникла внаслідок пожежі, вибуху, дії води (п. 11.3 оферти).

Рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування приймається страховиком протягом 5 робочих днів після отримання повідомлення про подію, зави на виплату страхового відшкодування і всіх необхідних документів та/або інформації, що підтверджують факт настання страхового випадку, та оформляється страховим актом, який кваліфікує подію як страховий (нестраховий) випадок та в якому зафіксований розмір завданих збитків і сума страхового відшкодування (п.15.1).

Як вбачається із матеріалів справи, 20 лютого 2020 року сталося залиття квартири АДРЕСА_3 , власником якої є ОСОБА_2 .

У зв`язку з наведеним представниками ТОВ «ЕК» «Комфорт-Майстер» (майстер Галайчук Н.В., Майстер Савич Н.В., слюсар-сантехнік ОСОБА_4 ) складено акт за участі ОСОБА_2 , який погоджено головним інженером ТОВ «ЕК» «Комфорт-майстер» 20 лютого 2020 року.

Зі змісту акту вбачається, що затоплення квартири АДРЕСА_4 сталося через те, що в квартирі АДРЕСА_2 , яка розташована вище, стався розрив зливної труби під ванною у санвузлі. При затопленні встановлено пошкодження: мокра стеля, стіна (шпалери) в кухні біля вентблоку, мокра стеля у коридорі.

З листа директора ТОВ «ЕК» «Комфорт-Майстер» від 06 серпня 2020 року вбачається, що особою, яка за наявними у товариства даними є власником квартири АДРЕСА_5 , є ОСОБА_1 , котра є стороною укладених з товариством від 31 січня 2019 року договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення по вказаній квартирі.

Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Таким чином, судом встановлено, що 19 лютого 2020 року настав страховий випадок, передбачений електронним договором страхування від 19 лютого 2020 року, укладеним між ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» та ОСОБА_2 , а саме - залиття квартири АДРЕСА_3 , внаслідок чого останньому були спричинені збитки.

19 лютого 2020 року ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «СК «АРКС» з заявою про страхове відшкодування.

Згідно калькулятора визначення вартості виконання ремонтно - відновлювальних робіт вбачається, що позивачем визначено пошкодження і вартість відновлення, а саме: ремонт штукатурки стелі - 853 грн. 55 коп., оббивка штукатурки - 144 грн. 55 коп., обробка штукатурки нейтралізуючим розчином - 240 грн. 80 коп., шпаклівка стель - 1064 грн. 34 коп. зняття шпалер - 317 грн. 84 коп., обклеювання стін шпалерами - 1274 грн. 49 коп., фарбування стелі водоемульсійною фарбою -2302 грн. 56 коп., що в сумі складає - 8245 грн. 50 коп. Сума також підтверджується кошторисом відновлювального ремонту, згідно якого, вартість ремонту складає - 8245 грн. 50 коп.

На підставі наданих ОСОБА_2 документів ПрАТ «СК «АРКС» складено страховий акт № ARX2558423 від 21 квітня 2020 року, згідно якого сума страхового відшкодування, належного до виплати складає 8245 грн. 50 коп.

22 квітня 2020 року ПрАТ «СК «АРКС» ОСОБА_2 було сплачено страхове відшкодування у розмірі 8245 грн. 50 коп.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Аналогічне положення міститься і в ст. 27 Закону України «Про страхування», якою визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

У справі, що розглядається, спір виник між страховиком, який виплатив страхове відшкодування та особою, відповідальною за заподіяний збиток, щодо відшкодування витрат, понесених у зв`язку із виплатою коштів за договором добровільного майнового страхування.

Перехід права вимоги від страхувальника до страховика називається суброгацією.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв`язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.

При застосуванні наведених норм права підлягає врахуванню правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70): стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону № 1961-IV, з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IV порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Отже, відносини між ПрАТ «СК «АРКС» та ОСОБА_1 у цій справі регулюються правилами статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування».

Позивач як страховик потерпілої особи виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

Як роз`яснено в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, вина. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна одночасна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідачку покладено обов`язок доведення відсутності її вини в завданні шкоди позивачу.

Однак відповідачкою будь-яких доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дана норма кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 151 Житлового кодексу УРСР, якою передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Згідно ч. 1 ст. 177 Житлового кодексу УРСР громадяни зобов`язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об`єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під`їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування.

Пунктом 2.3.6 правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, визначено, що у разі залиття квартир складається відповідний акт за формою, встановленою додатком 4 до цих правил.

В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік): прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності: прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини: завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Акт обов`язково має бути підписаний усіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність.

Як вбачається із матеріалів справи, акт від 20 лютого 2020 року в цілому відповідає зазначеній формі, складений уповноваженими особами, ними підписаний, відсутність підпису відповідачки в акті не спростовує доводів про залиття квартири ОСОБА_2 .

На підставі викладеного суд вважає, що зазначений акт є належним доказом, що підтверджує, факт залиття, характер залиття та його причини; завдану матеріальну шкоду (перелік пошкоджених внаслідок залиття речей).

Виходячи з умов договору страхування та положень ст. ст. 76, 77 ЦПК, калькулятор щодо вартості ремонтно-відновлювальних робіт квартири є належним доказом, що підтверджує розмір завданих внаслідок залиття квартири збитків. Зазначені у калькуляторі види ремонтно-відновлювальних робіт узгоджуються з пошкодженнями, що зазначені в акті про залиття квартири.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд вважає, що позивачем надано достатньо доказів для висновку про причини залиття квартири та про особу з вини якої таке залиття сталось. Проте вказане відповідачкою жодним доказом не спростовано.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідачки суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 8245 грн. 50 коп. грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2102 грн, що підтверджено платіжним дорученням, яке міститься у матеріалах справи. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судовий збір за подання позовної заяви покладається на відповідачку.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 263 - 265, 268, 280-282 ЦПК України, статтями 979, 980, 993, 1166, 1188 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування у порядку суброгації задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» страхове відшкодування у порядку суброгації у розмірі 8245 (вісім тисяч двісті сорок п`ять) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Сторони по справі:

позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС», код ЄДРПОУ 20474912, юридична адреса: вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ;

відповідач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомий, адреса проживання: АДРЕСА_6 .

Суддя О. О. Ковбасюк