Рішення № 106360909, 02.09.2022, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9503/20

Категорія 36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

02 вересня 2022 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду районного суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншурас груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2020 року позивач ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншурас груп» звернувся до суду з позовною заявою, в якому просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 6429,66 грн.

Позов мотивований тим, що 15.03.2017 року між Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» (далі - ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», позивач) та ОСОБА_2 (далі - страхувальник) було укладено Договір № 06/02-40К-0096278 добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО), згідно якого позивач взяв на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу «Mercedes-Benz Sprinter 515 CDI», д.н.з. НОМЕР_1 . 18.08.2017 року о 17 год. 50 хв. в місті Одеса, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю застрахованого автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter 515 CD1», д.н.з. НОМЕР_1 , та транспортного засобу «Byd FЗ», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок вказаного ДТП застрахованому у позивача транспортному засобу «Mercedes-Benz Sprinter 515 CD1», д.н.з. НОМЕР_1 , були спричинені механічні пошкодження, а його власник) завданий матеріальний збиток у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, який відповідно до калькуляції № 17-124846 від 19.08.201 7р. становив 19 308. 24 грн. Винним у вчиненні вказаної ДТП являється відповідач, який керував автомобілем «Вусі ГЗ». д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується Повідомленням про ДТП (Європротоколом). Відповідно до страхового акту № 170000124846 від 30.08.201 7р. позивач визнав дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та прийняв рішення про виплату страхового відшкодування, за погодженням із страхувальником, у розмірі 15 000, 00. Розрахунок суми страхового відшкодування додається до даного позову та міститься в додатках. Виконуючи свої зобов`язання за Договором страхування, ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» виплатило суму страхового відшкодування у розмірі 15 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № ЗР051536 від 04.09.2017 року. Під час дослідження страхового випадку стало відомо, що на момент ДТП цивільно- правова відповідальність відповідача, як водія транспортного засобу «Вусі ГЗ», д.н.з. НОМЕР_2 . була застрахована в ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» за полісом № АК/001939949 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Франшиза згідно полісу АК/001939949 становить 0,00 грн. Керуючись ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 ЗУ «Про страхування», позивач звернувся до ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» з заявою про відшкодування збитків в порядку суброгації на суму 15 000, 00 грн., у відповідь на яку ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» здійснило виплату /розмірі 8 570, 34 грн., з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та з вирахуванням франшизи (ст. 12, ст. 29 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ»), згідно полісу № АК/001939949. Невідшкодованою залишилася сума в розмірі 6 429, 66 грн., яка становить суму даного позову. Розрахунок залишкової суми боргу має наступний вигляд: 15 000,00- 8 570,34 (виплата страховика з урахуванням зносу) = 6 429, 66 (різниця).

Провадження у справі відкрито ухвалою 13.10.2020 р. з призначенням розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи порвідомлений відповідно до вимог закону, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги позову підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, будучи повідомленим про день, час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, не подав відзив на позовну заяву, в зв`язку з чим відповідно до вимог ст.ст.223 ч.4, 280 ЦПК України розгляд даної справи проведений в заочному порядку.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

У відповідності до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 18.08.2017 року о 17 год. 50 хв. в місті Одеса, сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю застрахованого автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter 515 CD1», д.н.з. НОМЕР_1 , та транспортного засобу «Byd FЗ», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Винним у вчиненні вказаного ДТП являється відповідач, який керував автомобілем «Byd F3» д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується повідомленням про ДТП ( Європротокол).

Внаслідок вказаного ДТП застрахованому у позивача транспортному засобу «Mercedes-Benz Sprinter 515 CD1», д.н.з. НОМЕР_1 , були спричинені механічні пошкодження, а його власник) завданий матеріальний збиток у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, який відповідно до калькуляції № 17-124846 від 19.08.201 7р. становив 19 308. 24 грн.

Позивачем дану подію визнано страховим випадком про що свідчить складений страховий акт № 170000124846 та згідно заяви страхувальника здійснено потерпілому виплату страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням № 3Р051536 від 04.09.2017 року в розмірі 15 000,00 грн., копія якого наявна в матеріалах справи.

Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов`язаний, зокрема, при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає право страховика подати після виплати страхового відшкодування регресний позов до страхувальника за наявності певних умов.

Так, зокрема, відповідно до п.38.2.1. ст. 38 даного Закону страховик після сплати страхового відшкодування має правоподати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених упункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Приписами ч.2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч.1ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове, відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування) коефіцієнта фізичного зносу)та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 22 ЦК України збитками є зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищення або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідач заперечень та доказів на підтвердження своїх заперечень не надав.

Таким чином, суд проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами докази в їх сукупності, дійшов висновку про те, що позивач виконав покладений на нього Законом обов`язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини відповідача, а тому до позивача, як до страховика перейшло право вимоги до відповідача, як винної особи за завдані збитки у вигляді виплаченого відшкодування в розмірі 15 000,00 гривень.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, оскільки є заснованими на законі, обґрунтованими та знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову в розмірі 2 102,00 грн., підтверджений платіжним дорученням № 3Р051536 від 19.08.2020 р.

На підставі викладеного, ст.ст.22, 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст. ст. 6, 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 20, 27 Закону України «Про страхування», керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 279, 280-283, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншурас груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 15304,03 грн. (п`ятнадцять тисяч триста чотири гривні 03 копійки).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншурас груп» судовий збір в розмірі 2 102,0 грн. ( дві тисячі сто дві грн. 00 коп.)

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін у справі:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншурас груп» (місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44; код ЄДРПОУ 24175269);

Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя Н. М. Ларіонова