Рішення № 106360903, 08.08.2022, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9576/21

Категорія 43

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2022 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Ковбасюк О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Макарчук І.В.,

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в режимі відеоконференції з використанням системи відеоконференцзв`язку EasyCon, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві, про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду міста Києва звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, в якому, після уточнення позовних вимог, просили стягнути з клініки «Умка» в особі ФОП « ОСОБА_4 »: на користь ОСОБА_1 - в рахунок відшкодування майнової шкоди грошові кошти у розмірі 8026 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти у розмірі 5000 грн.; на користь ОСОБА_2 - в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти у розмірі 5000 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що у період з 01.06.2020 по 18.05.2021 ОСОБА_1 разом зі своїм батьком ОСОБА_2 зверталися за медичними послугами до ветеринарної клініки «Умка» (м. Київ, вул. Новомостицька, 2), що значиться у Єдиному реєстрі підприємств, установ та організацій як ФОП « ОСОБА_4 » для отримання медично - діагностичних та лікувальних послуг належній їм кішці за кличкою Багіра . Від початку лікування до останнього дня симптоматика захворювання та причини звернення були однакові. Кішка була стерилізована у 2019 році, але через півроку після операції у неї з`явилися безперервні симптоми тічки (тварина схудла, постійно линяла, втратила повноцінний апетит, каталася по підлозі та меблях, підіймала хвіст та кричала, виглядала вкрай виснаженою). Під час лікування (з 01.06.2020 по 18.05.2021) власниками кішки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконувалися усі призначення лікарів ветеринарної клініки «Умка», яких було четверо, відповідно до наданих квитанцій на оплату, не враховуючи допоміжний персонал ( ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ), проводилися аналізи та купівля з подальшим застосуванням дороговартісних ліків та лікувального корму за призначенням лікарів. За призначенням ОСОБА_6 10.02.2021 кішці Багірі лікарями клініки «Умка» ОСОБА_8 та ОСОБА_7 було проведено операцію з видалення «ремінантного яєчника» («з правої сторони округлої форми кістозне новоутворення, що топографічно знаходилося у ділянці правого яєчника, який раніше був видалений»). При цьому, офіційного діагнозу встановлено не було, було повідомлено, що у кішки виріс яєчник, який і дає такі симптоми. Перед операцією були здані всі необхідні аналізи, власників було запевнено, що жодних протипоказань до проведення операції не виявлено. Наступного дня, 11.02.2021 кішку було повернуто власникам та призначено дороговартісний лікувальний корм, який кішка вживати відмовилася, як і будь- яку їжу взагалі. Протягом п`яти наступних днів до 16.02.2021 кішка нічого не їла, не вставала, постійно спала, на зовнішні подразники не реагувала. Лікарі клініки «Умка» відмовлялись провести огляд кішки чи призначити лікування, пояснюючи, що це нормальний післяопераційний процес. Натомість порекомендували купити два протиблювотні дороговартісні препарати, які кішка вже після першого прийому виблювала і більше не приймала. 16.02.2021 кішку було оглянуто, відібрано зразки крові для дослідження, які позивачами було сплачено. Після крапельниці кішці стало краще. Однак через два тижні після проведення операції у кішки з`явилися всі попередні симптоми хвороби (тварина продовжувала худнути, постійно линяла, втратила повноцінний апетит, каталася по підлозі та меблях, підіймала хвіст та кричала, виглядала ще більш виснаженою, ніж до операції), крім того, вона вже ніколи не була такою енергійно як до операції та почала «мітити». Отже, діагноз було встановлено не вірно, бо операція не допомогла, а навпаки суттєво погіршився стан здоров`я та з`явився новий симптом - мітити, що прямо свідчить про проблеми з нирками. Позивачі звернулися до клініки, де їх знову відмовилися приймати, але не дивлячись на відмову в огляді, знову були призначені дороговартісні аналізи, які ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оплатили. Фотокопія аналізів протягом тижня була надіслана з акаунту клініки «Умка» на електронний месенджер VIBER за номером НОМЕР_1 ОСОБА_1 без будь-яких пояснень, встановлення діагнозу та призначення лікування. Ніхто з лікарів з господарями тварини не зв`язувався, хоча ОСОБА_1 неодноразово дзвонила та просила лікаря зв`язатися, розшифрувати аналізи, встановити діагноз та призначити лікування. Тварина тим часом гасла на очах. Оскільки кішка ще більше схудла, стала квола, без особливого апетиту, продовжувала страшно, моторошно та цілодобово кричати, власниками було прийнято рішення не зволікати, прийти у клініку та вимагати огляду, оскільки довготривалі суперечки та вмовляння призначити час прийому не дали ніякого результату. Але в клініці позивачам було відмолено у прийомі без пояснення підстав відмови. Не бажаючи зволікати, ризикувати життям тварини, ОСОБА_1 написала звернення до клініки «Умка» з вимогою надати виписку з історії хвороби та копії проведених лабораторних досліджень з метою термінового звернення до іншої лікарської установи ветеринарної медицини для встановлення діагнозу та порятунку тварини. Від надання вказаних документів клініка відмовилася і ОСОБА_1 , яка на той час перебувала на сьомому місяці вагітності, та її батько ОСОБА_2 , який є людиною похилого віку, разом із помираючою кішкою Багірою сиділи у коридорі клініки кілька годин з вимогою про видачу документів. З приниженнями та негідним до людей ставленням, таким, що принижує честь та гідність особи, документи позивачам нарешті видали. Ця ситуація завдала обом власникам тварини тяжких моральних переживань. Лікар, що писав історію хвороби на ходу, сказала, що «із кішкою нічого страшного» та призначила дороговартісні добавки у їжу та лікувальний корм, які були того ж дня придбані позивачами на загальну суму 2750 грн. Наступного дня позивачі звернулися до іншої лікувальної установи, де було проведено огляд та одразу встановлено, що у кішки тяжка форма інфекційного захворювання, яка уразила нирки, печінку, суглоби обох колін (одне з яких у критичному стані та може «розсипатися найближчим часом») та хребет. Інфекція викликала множинну кістозність черевної порожнини (кісти утворилися майже на всіх органах черевної порожнини, навіть на шві, де нещодавно проводилася операція в клініці «Умка»). Вказані ділянки кісток хребта та задніх кінцівок викликали критичний біль, через який кішка кричала цілодобово та не могла випрямити спину. Ще через три дні було з`ясовано, що у кішки хламідіоз, який викликає кістозні утворення, руйнує кістки, атакує нирки та спричиняє усі інші наявні у неї симптоми. Кішці призначили довге та дороговартісне лікування, абсолютно не пов`язане з операційним втручанням, яке господарі тварини їй сумлінно наразі надають. Після півторамісячного періоду лікування кішка Багіра значно набрала вагу, «ожила», повністю позбулася симптомів хвороби, яку в клініці «Умка» «лікували» протягом року, робили непотрібну операцію, і навіть не призначили аналіз на інфекцію кішці, яка ніколи не прививалася. За станом здоров`я лікарі заключили, що інфекція є давньою в організмі і скоріше за все тварина заразилася навесні 2018 року підчас зачаття кошенят. А проведена операція та загальний наркоз значно послабили імунітет, що, в першу чергу, вдарило по ниркам, які не могли самостійно оговтатися після наркозу. Тобто за період спостерігання у клініці «Умка», з 01.06.2020 по 18.05.2021, інфекція вже була в організмі тварини та перебувала у своїй активній фазі. Цілий рік інфекцію можна було б виявити та не доводити до таких страшних незгладимих знівечень здоров`я тварини, як руйнація суглобів, кісток та нирок. За час лікування у ветеринарній клініці «Умка» власники кішки Багіри - ОСОБА_1 та пенсіонер ОСОБА_2 (пенсія якого складає 4 тис. грн.) витратили на діагностику та операцію грошові кошти на загальну суму 8026 грн. На усну вимогу ОСОБА_1 до адміністрації лікарні повернути гроші відповідь була однозначна: «Ви більше не наші клієнти». На юридичну допомогу, що включає у себе аналіз законодавства у сфері ветеринарної медицини, узагальнення судової практики, підготовку процесуальних документів, відправку кореспонденції, позивач ОСОБА_2 витратив 5000 грн. Як на доказ щодо суми витрат на правничу допомогу позивач посилається на перелік виконаних робіт (наданих послуг), яким встановлено, що адвокатом ОСОБА_1 виконані наступні роботи: 1) ознайомлення з матеріалами справи та надання правової консультації (1 година роботи) становить 1000 грн.; 2) формування правової позиції, пошук судової практики з аналогічних питань (1 година роботи) становить 1000 грн.; 3) збирання доказів, складання процесуальних документів (адвокатські запити, позовна заява) та підготовка додатків (3 години роботи) становить 3000 грн. На адвокатський запит Держпродспоживслужба повідомила, що ФОП « ОСОБА_6 » має ліцензію на здійснення комерційної діяльності у сфері ветеринарної медицини, її освітній та професійний рівень відповідає заявленим вимогам до керівника ветеринарного закладу. Натомість остання не надала до контролюючого органу документів, що б підтверджували офіційне працевлаштування наступних осіб: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які здійснювали лікування тварини, належної позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Крім того, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не мають ліцензій на провадження діяльності з ветеринарної практики. На адвокатський запит ОСОБА_6 повідомила, що всі троє лікарів: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 офіційно оформлені на роботу (не надавши при цьому підтверджуючих документів), надала копії дипломів про вищу освіту ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (які разом закінчили 30.12.2020 Сумський національний аграрний університет за спеціальністю «Ветеринарна медицина»), тобто останні лікували кішку Багіру з 01.06.2020, не маючи спеціалізованої вищої освіти у галузі ветеринарної медицини, що прямо заборонено Законом України «Про ветеринарну медицину» і вдвох 10.02.2021 (через два місяці після закінчення університету) оперували кішку. А ОСОБА_9 , котра закінчила ВУЗ у 2010 році, лише через 11 років вперше пройшла підвищення кваліфікації у квітні 2021 року, хоча частина 4 ст. 101 Закону України «Про ветеринарну медицину» передбачає, що підвищення кваліфікації спеціалістів ветеринарної медицини проводиться не рідше ніж один раз на п`ять років. Тобто, всі троє лікарів - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не мають взагалі права на здійснення лікарської практики у галузі ветеринарної медицини, оскільки не мають відповідних ліцензій та професійного рівня. Таким чином, позивачі вважають, що співробітниками ветеринарної клініки «Умка» було вчинено низку порушень, які призвели до значних фізичних страждань тварини Багіри та серйозних моральних страждань її господарів ОСОБА_11 та ОСОБА_2 , зокрема: призначалися непотрібні аналізи; проведена непотрібна хірургічна операція; призначено низку непотрібних дороговартісних препаратів та кормів та попри все не встановлено кінцевого діагнозу; перед проведенням операції не було проведено аналізу на інфекцію; операцію проводили співробітники клініки, які не мають достатнього професійного рівня та не отримали ліцензію на провадження лікувальної справи у сфері ветеринарної медицини, працівниками клініки не проходилися обов`язкові заходи підвищення кваліфікації. У зв`язку з викладеним позивачі були вимушені звернутись до суду із даним позовом за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2021 головуючим суддею у справі визначено ОСОБА_12

21.09.2021 ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У відповідності до вимог ст. 178 ЦПК України 02.12.2021 відповідачкою подано відзив, в якому вона зазначила про невизнання позовних вимог з огляду на наступне. 01.06.2020 між ОСОБА_1 та відповідачем укладений договір надання ветеринарних послуг № 19125 з приводу надання медично-діагностичних та лікувальних належній позивачці кішці Багірі , 2018 року народження. Тварина була не вакцинована, власником кішки є ОСОБА_1 . Відтак, 01.06.2020 ОСОБА_1 звернулась до клініки «Умка» (ветеринарний лікар ОСОБА_6 ), розташованої за адресою АДРЕСА_1 , зі скаргою, що кішка Багіра» тривалий час себе поводить як у період течки (вокалізація, вигинання хребта, катання по підлозі, перетупування задніми кінцівками, відставляння хвоста в бік), хоча рік тому була проведена стерилізація в іншій клініці. Тварина не вакцинована, проживає з іншими тваринами, що не вакциновані, тварин годують кормами економкласу та дають їжу зі стола. Було рекомендовано коригування утримання та годування тварини, проведено УЗД, виявлено ремінантний яєчник (з правої сторони в проекції яєчника виявлене утворення кістозної природи округлої форми діаметром 8.5 х 8.3 мм, що є ремінантним яєчником з кістою). Рекомендовано хірургічне лікування (щоб попередити виникнення раку яєчника, молочних залоз та інших захворювань, що можуть бути спричинені ремінантним яєчником та можуть нести загрозу життю тварини), перед операцією у тварини взято загальний та біохімічний аналіз крові, аналізи на прогестерон та естрадіол, а також мазок із піхви. Наступного разу власниця звернулась в клініку 01.02.2021 (лікар ОСОБА_7 ), скарги та симптоми у кішки не змінились. Були проведені аналізи крові - загальний та біохімічний, повторне УЗД, виявлено ремінант правого яєчника, підвищення прогестерону та естрадіолу. Основний діагноз - оваріоремінантний синдром. Незважаючи на задовільний загальний стан тварини, за результатами аналізів крові було виявлено незначні: еритропенію, лейкопенію, лімфоцитоз, тромбоцитопенію; дещо підвищені ниркові показники: загальний білок, сечовина, азот сечовини, креатинін; дещо підвищені печінкові проби (AJIT, ACT) та інше, що вказує на можливі супутні захворювання, інфекції, нормування хронічної хвороби нирок, що потребує додаткових досліджень та лікування. Перед проведенням операції було рекомендовано підготовку до наркозу: інфузійна та підтримуюча терапія, що і було зроблено 09.02.2021 (лікар ОСОБА_8 ). В подальшому, 10.02.2021 лікарем ОСОБА_8 була проведена операція по видаленню ремінантного яєчника з кістою та проведена інфузійна та підтримуюча терапія. Власниці запропоновано стаціонар або щоденно показувати тварину лікарям на протязі 5 - ти днів. 11.02.2021 на прийомі у лікаря ОСОБА_7 власниця кішки заявила, що буде колоти прописані лікарем антибіотик, знеболююче, протизапальне самостійно та обробляти шви теж самостійно. 16.02.2021 на прийомі у лікаря ОСОБА_9 власниця скаржилась на блювоту у кішки після їжі, слабкість, в`ялість. При огляді значних відхилень у кішки не виявлено, температура субфібрильна, можливо на фоні стресу, слизові оболонки блідо-рожеві, дихання, серцебиття, лімфовузли в нормі. Живіт м`який, не болісний. Доказів, що власниця належним чином виконувала призначені післяопераційні процедури та ін`єкції немає. В цей день було проведено інфузійну, підтримуючу та симптоматичну терапію, рекомендовано дієту - золотий корм Роял Канін Гастроінтестінал дрібними порціями. Подальше більш детальне лікування буде визначено за результатами аналізів. Ввечері лікар клініки зателефонувала власниці відносно стану кішки, власниця повідомила, що блювота припинилась, але апетит не відновився, у зв`язку з чим було рекомендовано принести тварину наступного дня та залишити в клініці на денний стаціонар, щоб проводити спостереження, діагностику та лікування. 17.02.2021 у телефонному режимі власниця повідомила, що стан тварини прийшов до норми. За результатами аналізу крові після інфузійної терапії ниркові показники прийшли в норму, були інші зміни, прописано дієту Хілс або Роял Канін Гастроінтестінал , гепатопротектор, фолієва кислота, якщо стан тварини не ідеальний рекомендовано пройти курс інфузійної терапії та здати додаткові аналізи. 18.02.2021 на прийомі у лікаря ОСОБА_8 скарг на загальний стан тварини не надійшло, шви сухі, чисті, проведено зняття швів. 11.04.2021 власниця зателефонувала до клініки (лікар ОСОБА_8 ) та перший раз після аерації поскаржилась на те, що з`явилися симптоми тічки. Не через два тижні після операції, як вказує позивачка, а через два місяці. Лікарем було рекомендовано УЗД та проведення загальних аналізів крові, аналізів на гормони та інфекції. 11.05.2021 на прийомі у лікаря ОСОБА_9 (через місяць після останніх рекомендацій) рекомендовано УЗД та проведення загальних аналізів крові, аналізів на гормони та інфекції. Власниця погодилася лише на загальні аналізи та аналізи на гормони. 12.05.2021 лікар ОСОБА_7 усно проконсультувала позивачку без тварини. Лікар пояснила, що прогестерон та естрадіол прийшли в норму, це свідчить про те, що проблема з ремінантним яєчником вирішена, але можливо потребує моніторингу, а в загальному та біохімічному аналізі зміни характерні для хронічних інфекцій з ураженням органів. Рекомендоване більш детальне обстеження.

Окремо відповідач зазначає, що посилання ОСОБА_1 на те, що через два тижні після проведення операції у кішки з`явилися всі попередні симптоми хвороби і твердження, що операція не допомогла, не відповідають дійсності. По-перше, позивачка звернулася через два місяці після операції (11.04.2021 зателефонувала, а 11.05.21 прийшла на прийом). По-друге: при огляді кішки та за результатами проведеного УЗД лікарем було встановлено, що тварина потребує оперативного втручання по видаленню ремінантного яєчника з кістою (щоб попередити винекнення раку яєчника, молочних залоз та інших захворювань, що можуть бути спричененні ремінантним ичником та можуть нести загрозу життю тварини), тому за письмовою згодою власниці була проведена тварині операція, яка пройшла успішно. Крім того, ОСОБА_1 добровільно оплатила проведення операції. Що стосується супутніх захворювань, можливих інфекцій, формування хронічної хвороби нирок, на які вказували дослідження аналізу крові, ОСОБА_1 було рекомендовано додаткові слідження та лікування. В усіх випадках звернень ОСОБА_1 запис проводився і послуги останній надавались. Декілька разів послуги не надавалися в зв`язку з тим, що позивачка на прийом не приходила, чим порушувала призначений графік лікування та плановий прийом пацієнтів в клініці.

Такими чином, відповідач вважає, що позивачами не надано суду доказів причинно-наслідкового зв`язку стану кішки Багіри через здійснення відповідачем хірургічного втручання та некваліфікованих дій під час лікування тварини. Крім того, позивачами не доведено завдання моральної шкоди у зв`язку із недоведенням причино - наслідкового зв`язку між діями відповідача та погіршенням стану тварини.

Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу ОСОБА_2 , то вони безпідставні, оскільки власником кішки Багіра є ОСОБА_1 , що підтверджується договором, письмовою згодою на проведення операції та рахунками на оплату. ОСОБА_14 є неналежним позивачем у справі.

Стосовно виконавця ветеринарних послуг відповідач зазначила, що фізична особа-підприємець ОСОБА_6 здійснює ветеринарну діяльність на підставі ліцензії № 581793, виданої Головним Управлінням ветеринарної медицини в місті Києві 6 лютого 2012 року. Строк дії ліцензії - необмежений. Лікарі - ОСОБА_7 (має диплом магістра по спеціальності «Ветеринарна медицина») прийнята на роботу ФОП 08.11.2019 на підставі диплома бакалавра; ОСОБА_8 прийнята на роботу молодшим лікарем ветеринарної медицини (трудовий договір № 2851200706 від 05.07.2012), на підставі диплома бакалавра, після отримання диплома магістра за спеціальністю «Ветеринарна медицина» переведена на посаду лікаря ветеринарної медицини; ОСОБА_9 прийнята на роботу в ПП «АЯ» 01.05.2010 (диплом про здобуття кваліфікації лікаря ветеринарної медицини, після декретної відпустки пройшла підвищення кваліфікації).

01.07.2022 представником третьої особи надано до суду письмові пояснення, в яких він зазначив наступне. У період з 01.06.2020 по 18.05.2021 позивачі звертались за медичними послугами до ветеринарної клініки «Умка» (м. Київ, вул. Новомосковська, 2), яка зареєстрована згідно з ЄДРПОУ як ФОП ОСОБА_6 , для надання медично-діагностичних та лікувальних послуг належній їм кішці за кличкою Багіра (порода: турецька агора, 5 років). На період лікування позивачами було дотримано всіх рекомендацій лікарів ветеринарної клініки «Умка», а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (проводження аналізів, купівля із подальшим застосуванням дороговартісних ліків та лікувального корму). Також, 10.02.2021 кішці лікарями ОСОБА_8 та ОСОБА_7 була проведена операція з видалення «ремінантного яєчника», відповідно до виписки з історії хвороби, з подальшими рекомендаціями щодо післяопераційного періоду. При цьому офіційного діагнозу встановлено не було. В подальшому стан кішки почав погіршуватись і на прохання позивачів повторно оглянути та надати медичну допомогу їм було відмовлено. Після звернення до іншої лікувальної установи було встановлено вірний діагноз - інфекційне захворювання, не пов`язане з операційним втручанням. За період лікування у ветеринарній клініці «Умка» відповідно до рекомендацій лікарів власники кішки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витратили на діагностику та операцію 8 026 грн. На усну вимогу ОСОБА_1 про повернення витрачених коштів відповідь була негативною. Відповідно до частини 1 ст. 100 Закону України «Про ветеринарну медицину» юридичні або фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проживають/перебувають на території України) можуть провадити ветеринарну практику на підставі ліцензії, що видається відповідно до закону. Відповідно до відповіді на адвокатський запит №11.2.3-15/14424 від 16.06.2021 зазначені у запиті фізичні особи ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 не звертались до Держпродспоживслужби з метою отримання ліцензії, тому надання інформації щодо їх рівня освіти і кваліфікації посади є неможливим. Тобто, всі троє лікарів - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 не мають ліцензії на здійснення діяльності в галузі ветеринарної медицини і не мали правових підстав для здійснення лікування тварини. Отже, позивачі, скориставшись послугами клініки «Умка», отримали неналежної якості медичні послуги, які призвели до фізичних страждань тварини, майнових збитків та моральних страждань її господарів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у зв`язку з чим представник третьої особи просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

19.07.2022 відповідачкою надано заперечення на пояснення третьої особи, в яких зазначено, що доводи представника третьої особи про те, що лікарі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 не мали правових підстав для здійснення лікування тварин, оскільки не мають ліцензії на здійснення діяльності в галузі ветеринарної медицини, є безпідставними.

Так, відповідно до частини першої статті 100 України «Про ветеринарну медицина» фізичні особи (громадяни-України, іноземці та особи без громадянства, які проживають/перебувають на території України) можуть провадити ветеринарну практику на підставі ліцензії, що видається відповідно до закону. Відповідно до пункту 17 частину першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ветеринарна практика підлягає ліцензуванню. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з ветеринарної практики, які затверджені постановою КМУ №896 від 04.11.2015 (далі - ліцензійні умови), розроблені відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та визначають вичерпний перелік вимог, обов`язкових для виконання ліцензіатом, а також вичерпний перелік документів, що додаються до заяви на отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з ветеринарної практики. Згідно з п.2 ліцензійних умов дія цих умов поширюється на суб`єктів господарювання, що зареєстровані в установленому законодавством порядку як юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які проводять господарську діяльність з ветеринарної практики, та на фізичних осіб-підприємців, які проводять таку діяльність. Лікарі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 здійснювали свою діяльність на підставі трудових договорів та відповідного рівня освіти. Крім того, всі результати досліджень обговорювалися з власницею кішки і вона давала свою згоду на їх проведення та проведення оперативного втручання в письмовому виді та оплачувала послуги згідно рахунків. Розмір шкоди визначений вартістю наданих послуг. Відповідно до укладеного договору, рахунків на оплату, аналізів, згоди на операцію єдиною власницею кішки є ОСОБА_1 , тому вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу ОСОБА_2 є безпідставними, оскільки він є неналежним позивачем в позові про відшкодування шкоди і з цих підстав йому в цьому позові слід відмовити. Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди, то позивачем не надано доказів причинно-наслідкового зв`язку стану кішки Багіри через здійснення відповідачем хірургічного втручання та некваліфікованих дій під час лікування тварини. Право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов або підстав відповідальності за заподіяну шкоду. Позивачами не доведено завдання моральної шкоди у зв`язку із недоведенням причино- наслідкового зв`язку між діями відповідача та погіршенням стану тварини.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 , яка приймала участь в режимі відеоконференції з використанням системи відеоконференцзв`язку EasyCon, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити у повному обсязі. Надала пояснення, аналогічні викладеним в уточненій позовній заяві. Додатково пояснила, що вона з батьком є власниками кішки Багіри , а тому вони обидвоє мають право на відшкодування моральної шкоди, яку вони зазнали у зв`язку з непрофесійним лікуванням їх спільної тварини. Крім того, при лікуванні кішки нею було витрачено грошові кошти на придбання ліків у розмірі 8026 грн., які вони просила стягнути з відповідачки. Правову допомогу вона особисто надавала батькові, грошові кошти за це від батька не отримувала. Вважає, що відповідачка зобов`язана компенсувати батькові витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Позивач ОСОБА_2 , який також приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням системи відеоконференцзв`язку EasyCon, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі. Надав пояснення, аналогічні викладеним в уточненій позовній заяві. Додав, що він є власником кішки Багіри, оскільки знайшов її коли проживав від дочки окремо приблизно 5-6 років тому, в подальшому вони з дочкою почали проживати разом та кішка проживає разом із ними. Правову допомогу він отримував особисто від дочки, вона є юристом. Грошові кошти за отримання правової допомоги дочці не сплачував.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі, просила відмовити у їх задоволенні з підстав, наведених у відзиві та письмових запереченнях на пояснення третьої особи.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Заслухавши учасників справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що фізичній особі - підприємцю ОСОБА_6 06.02.2012 видано ліцензію серії АГ № №581793 на провадження господарської діяльності з ветеринарної практики за адресою місця провадження господарської діяльності: АДРЕСА_1 та задекларовано клініку ветеринарної медицини «Умка».

01.06.2020 між власником тварини ОСОБА_1 та ветеринарною клінікою «Умка» укладено договір №19125 про надання ветеринарних послуг кішці Багірі , 2018 року народження, що підтверджується копією відповідного договору наявного в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 180 ЦК України тварини є особливим об`єктом цивільних прав, на який поширюється правовий режим речі.

Отже, кішка є майном, об`єктом права власності людини, яке остання здійснює відповідно до закону на власний розсуд, незалежно від волі інших осіб, і як власнику речі (кішки) згідно зі ст. 317 ЦК України лише її господарю належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» власник тварини - юридична або фізична особа, яка здійснює догляд за твариною, що належить їй на праві власності або на інших підставах, що не суперечать законодавству, і несе відповідальність за стан тварини та її дії згідно з чинним законодавством.

У відповідності до п. 1.3. Правил утримання домашніх собак та котів в м. Києві собаки та коти можуть належати на правах власності юридичній або фізичній особі, яка досягла 16 років і спроможна забезпечити умови утримання тварин відповідно до природних (фізіологічних) та видових потреб.

Статтею 2 Закону України «Про ветеринарну медицину» визначено, що основними завданнями ветеринарної медицини є: профілактика, діагностика, лікування інфекційних, інвазійних і незаразних хвороб свійських тварин та дикої фауни; контроль за випуском для реалізації доброякісних у ветеринарному відношенні продуктів і сировини тваринного походження; захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей; охорона території України від занесення інфекційних хвороб тварин з територій інших держав; контроль за переміщенням, експортом та імпортом сировини і тварин, продукції тваринного походження; ветеринарно-санітарна експертиза продуктів тваринного і рослинного походження; контроль за якістю виробництва лікувальних, діагностичних, профілактичних засобів та кормових добавок, призначених для ветеринарної медицини; радіологічний і токсикологічний контроль продуктів тваринного і рослинного походження на ринках, м`ясокомбінатах, холодильниках та базах по заготівлі, зберіганню і реалізації продуктів тощо; проведення незалежної ветеринарно-санітарної експертизи продуктів, сировини і тварин, продукції тваринного походження, кормів, препаратів для цілей ветеринарної медицини при їх експорті та імпорті; контроль за додержанням юридичними та фізичними особами ветеринарно-санітарних вимог, спрямованих на захист навколишнього природного середовища; впровадження досягнень ветеринарної науки. Органи ветеринарної медицини будують свою діяльність у взаємодії з органами державної виконавчої влади та виконавчими органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, кооперативами та громадянами.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про ветеринарну медицину» ветеринарною практикою дозволяється займатися особам, які мають відповідну вищу або середню спеціальну освіту. Фельдшер ветеринарної медицини (технік) може займатись підприємницькою ветеринарною діяльністю лише під контролем лікаря ветеринарної медицини. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають необхідну кваліфікацію, можуть займатися ветеринарною практикою на території України відповідно до законодавства.

Згідно із ст. 11 Закону України «Про ветеринарну медицину» юридичні або фізичні особи можуть займатись підприємницькою ветеринарною діяльністю за умови отримання спеціального дозволу (ліцензії), який видається Головним управлінням державної ветеринарної медицини України, Кримським республіканським, обласними управліннями державної ветеринарної медицини. Міністерства, відомства, підприємства, установи та організації, колективні та інші господарства, незалежно від форм власності, в яких працюють спеціалісти ветеринарної медицини, у своїй діяльності керуються цим Законом, Статутом ветеринарної медицини України, іншими нормативними актами.

Як встановлено із матеріалів справи, 06.06.2021 Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів позивачці ОСОБА_1 надано відповідь на запит, в якому повідомлено про те, що відповідно до даних ліцензійного реєстру Держпродспоживслужби фізичній особі - підприємцю ОСОБА_6 видано ліцензію на провадження господарської діяльності з ветеринарної практики (рішення №6-о від 06.02.2012) за адресою місця провадження господарської діяльності АДРЕСА_1 та задекларовано клініку ветеринарної медицини. Також вказаний суб`єкт господарювання має відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень, що підтверджується інформацією, зазначеною в документах, що додаються до заяви про отримання ліцензії: диплом, виданий Національним аграрним університетом від 20.05.2010 серії НОМЕР_5 (спеціальність «ветеринарна медицина», кваліфікація «лікар ветеринарної медицини»), свідоцтво про підвищення кваліфікації №12 СПК НОМЕР_2 . Посада, зазначена у відомостях, поданих суб`єктом господарювання ОСОБА_6 , керівник - головний лікар ветеринарної медицини. Водночас, зазначені в запиті фізичні особи ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 не звертались до Держпродспоживслужби з метою отримання ліцензії. Також ФОП ОСОБА_6 не надала інформації щодо працевлаштування вказаних фізичних осіб у своїй клініці ветеринарної медицини.

Як вбачається з наданих відповідачкою документів стосовно компетентності лікарів ветеринарної клініки «Умка» у лікуванні тварин, лікарі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 здійснюють свою діяльність на підставі трудових договорів та відповідного рівня освіти, підтверджених дипломами та свідоцтвами про підвищення кваліфікації, долучених відповідачкою до матеріалів справи.

У відповідності до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до вимог статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до частин п`ятої, шостої, сьомої статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Із змісту вказаної норми права вбачається, що відомості про факти, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, повинні бути одержані із зазначених у законі джерел і передбаченими у законі способами.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Аналіз положень статей 11, 1166, 1167 ЦК України дає підстави вважати, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за умов наявності шкоди, протиправної поведінки особи, яка завдала шкоду, наявності причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду та завданою шкодою, вина особи, яка завдала шкоду.

З огляду на зазначені вище положення законодавства, саме на позивачів покладено обов`язок доказування.

Судом встановлено, що офіційно затверджених протоколів клінічного лікування тварин в Україні не існує, тому вибір препаратів, методів лікування тварини залишається за лікарем ветеринарної медицини.

Так, в судовому засіданні встановлено, що у період з 01.06.2020 по 18.05.2021 ветеринарами клініки «Умка» кішці Багірі, договір на лікування якої укладено з ОСОБА_1 , було проведено низку діагностичних досліджень та консультацій з приводу хворобливої поведінки тварини, що не заперечувалось сторонами по справі та підтверджується копією виписки ветеринарної клініки «Умка».

Крім того, 10.02.2021 за згодою ОСОБА_1 кішці було проведено хірургічне втручання, про що було укладено доповнення до договору надання послуг №19125 від 10.02.2021.

У період до та післяопераційного втручання ОСОБА_1 було витрачено на придбання ліків, спеціальне харчування та діагностичні дослідження грошові кошти у загальній сумі 8026 грн., що підтверджується відповідними документами, наявними в матеріалах справи.

В обґрунтування позовних вимог позивачі вказують на погіршення стану здоров`я кішки Багіри , що пов`язане із неправильно визначеним діагнозом, подальшим хірургічним втручанням лікарів клініки «Умка» та некваліфікованими діями останніх під час лікування тварини.

Однак позивачами не доведено, по-перше, протиправної поведінки відповідача та лікарів ветеринарної клініки «Умка», та, по-друге, причино-наслідкового зв`язку між зверненням до лікарні позивачки ОСОБА_1 та у подальшому погіршення стану здоров`я кішки Багіри через хірургічне втручання.

Суд, аналізуючи зібрані по справі докази, вважає, що сам по собі факт погіршення стану здоров`я після операційного втручання не може свідчити про винну поведінку лікарів ветеринарної клініки, за відсутності переконливих доказів на підтвердження цьому.

В той же час, доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

Як відзначалося, обставини справи встановлюються за допомогою доказів.

В свою чергу, відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статей 263, 264 ЦПК України суд, вирішуючи справу суд повинен ухвалювати рішення, яке базується на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зокрема, суд під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Аргументи позивачів стосовно проведення операції кішці без попереднього обстеження, неправильно проведеного обстеження, лікування та не встановлення у подальшому правильного діагнозу лікарями ветеринарної клініки «Умка» є не виправданими, оскільки судом не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між протиправним діянням відповідачки та лікарів клініки та заподіянням матеріальних збитків позивачці ОСОБА_1 .

Натомість, як вбачається із наданих доказів та тверджень позивачки ОСОБА_1 , причиною хворобливого стану тварини була інфекція, яка була здобута нею задовго до звернення до клініки «Умка» і не пов`язана з хірургічним втручанням, яке було здійснено лікарями.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що позивачами не надано суду доказів, наявність яких, при їх дослідженні, як окремо, так і у сукупності, підтверджують обставини щодо причин хвороби кішки Багіри після операційного втручання, наявного причинно-наслідкового зв`язку між діянням та заподіянням збитків, а також вини відповідачки в їх спричиненні.

Закон України «Про захист прав споживачів», на який посилаються позивачі та, який, на їхню думку, було порушено відповідачем, регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Разом з тим, позивачами не доведено, що послуги, які надавалися відповідачем, були неякісні.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Статтею 1167 ЦК України, яка передбачає підстави відповідальності за завдану моральну шкоду, зокрема визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Однак, як зазначалося вище, в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи позивачів у тому, що дії відповідачки та лікарів ветеринарної клініки «Умка» були неправильними чи неналежними, а тому суд вважає, що і дана вимога не підлягає задоволенню, оскільки в даному випадку вимоги щодо стягнення моральної шкоди є похідними від основних вимог про відшкодування шкоди.

Даний факт виключає відповідальність фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 перед власником тварини.

Крім цього, пунктами 4 та 5 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що відповідно до ст. 137 ЦПК у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

З огляду на те, що судом встановлена відсутність вини лікарів клініки «Умка» та ФОП ОСОБА_6 , неправомірність їх дій виключається. За таких обставин, підстави для відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1 відсутні.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди не знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, вони не ґрунтуються на встановлених нормах цивільного законодавства України, оскільки позивачкою не надано суду доказів, які б суд міг покласти в основу задоволення вимог позивачки ОСОБА_1 , як це передбачено статтями 77-80 ЦПК України, а тому такі вимоги задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог про стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_2 , то суд також враховує, що останнім до суду не надано доказів на підтвердження його права власності на кішку Багіру, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди є безпідставними, у зв`язку з чим вони задоволенню не підлягають.

У зв`язку з тим, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі, позовні вимоги про стягнення витрат на правому допомогу у розмірі 5000 грн. також задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 223, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві, про відшкодування шкоди відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

- позивачі:

- ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

- ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

- відповідач:

- фізична особа-підприємець ОСОБА_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 ;

- третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору:

- Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві, місцезнаходження: м. Київ, вул. Волинська, буд. 12, код ЄДРПОУ 40414833.

Повний текст рішення складено 15.08.2022.

Суддя О. О. Ковбасюк