Рішення № 106360715, 20.09.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10182/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зі зменшення ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року розміру пенсії з 86% грошового забезпечення, яке зазначено в довідках Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ЮО109376 від 18.05.2021 року до 70% грошового забезпечення, яке зазначено в довідках Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ЮО109376 від 18.05.2021 року та застосування при проведенні перерахунку пенсії з 01 лютого 2020 року обмеження пенсії 10-тикратним розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відновити ОСОБА_1 право на отримання пенсії з 01 лютого 2020 року без обмеження 10-тикратним розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у розмірі 86% грошового забезпечення, яке зазначено в довідках Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ЮО109376 від 18.05.2021 року, шляхом проведення перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року та з 01 лютого 2020 року з урахуванням мого права на виплату пенсії без обмеження 10-тикратним розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у розмірі 86% грошового забезпечення, яке зазначено в довідках Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ЮО109376 від 18.05.2021 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є пенсіонером Міністерства оборони України, отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», та знаходиться на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.

Згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/781/20 визнано протиправними дії відповідача зі зменшення основного розміру пенсії позивача за вислугу років з 1 січня 2018 року з 86% до 70% сум грошового забезпечення.

Згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/13563/21, відповідача зобов`язано провести перерахунок моєї пенсії з 05 березня 2019 року та з 01 лютого 2020 року на підставі довідок Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ЮО109376.

Відповідачем, на виконання рішення суду №420/13563/21, проведено перерахунок пенсії з 01 квітня 2019 року та з 01 лютого 2020 року на підставі Довідок №ЮО109376. Однак, згідно копії перерахунку моєї пенсії з 01 квітня 2019 року, яка отримана позивачем в липні 2022 року, відповідач знову зменшив розмір пенсії до 70% грошового забезпечення, яке вказано довідках №ЮО109376 та здійснив перерахунок пенсії позивача з 01 квітня 2019 року та з 01 лютого 2020 року нараховуючи у розмірі 70% грошового забезпечення.

Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру моєї пенсії з 86% до 70% грошового забезпечення та застосовування обмеження пенсії максимальним розміром при здійсненні перерахунку з 01.02.2020, протиправними позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою суду від 29.07.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, витребувано з Головного управління ПФУ в Одеській області належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.

Представником ГУ ПФУ в Одеській області засобами електронного зв`язку надано до суду відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Як зазначає відповідач, у зв`язку з тим, що набрало чинності рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/13563/21, яким установлено нові види грошового забезпечення, які не були враховані при перерахунку пенсії за рішенням суду по справі № 420/781/20 у розмірі 86 % грошового забезпечення, згідно із довідкою Одеського обласного військового комісаріату про розмір грошового забезпечення, що враховувалась для перерахунку пенсій станом на 01.03.2018, то перерахунок пенсії проведено з 01.02.2020 у розмірі 70 % грошового забезпечення, що передбачено статтею 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262 Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, з врахуванням оновленої довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Оскільки відбулися зміни в грошовому забезпеченні позивача, то перерахунок пенсії позивача проведено з урахуванням положень ст. 13 Закону № 2262. Згідно із ст. 13 Закону №2262, максимальний розмір пенсії обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідач звертає увагу суду, що згідно із статтею 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668 Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відтак, на думку відповідача, законних підстав для виплати пенсії позивачу в розмірах більших, ніж передбачено ст. 2 Закону № 3668 у Головного управління не має, оскільки це призведе до порушення норм чинного законодавства.

12.08.2022 року на електронну пошту суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшли витребувані судом належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

ОСОБА_1 є військовим пенсіонером та отримує пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

З перерахунків в матеріалах справи вбачається, що з початку призначення пенсії позивач отримував пенсію у розмірі 86 % грошового забезпечення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/781/20 визнано протиправними дії відповідача зі зменшення основного розміру пенсії позивача за вислугу років з 1 січня 2018 року з 86% до 70% сум грошового забезпечення. Тобто, вищезазначеним рішення відновлено право позивача на отримання з 01 січня 2018 року пенсії у розмірі 86% грошового забезпечення.

На підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 року у справі 420/13563/21 здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року та 01.02.2020 року з розрахунку 70% грошового забезпечення.

Згідно з перерахунком пенсії відповідно до рішення суду, з 01.04.2019 року пенсія позивача нарахована з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, проте перерахунок здійснений з розрахунку 70 % грошового забезпечення.

Відповідно до перерахунку пенсії позивача з 01.02.2020 року перерахунок здійснено з розрахунку 70 % грошового забезпечення та підсумок пенсії позивача склав 17975,48, однак із застосуванням максимального розміру пенсії сума склала 16380 грн.

Отже, з матеріалів пенсійної справи позивача вбачається, що з 01.04.2019 року та 01.02.2020 року обчислення та виплата пенсії ОСОБА_1 здійснювалась з розрахунку 70 % грошового забезпечення.

Окрім того, відповідно до перерахунку пенсії від 01.02.2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області основний розмір пенсії перераховано від 70% грошового забезпечення та застосовано обмеження максимальним розміром у сумі 16380,00 грн.

Позивач, не погоджуючись зі зменшенням основного розміру пенсії до 70% грошового забезпечення та обмеженням її максимального розміру, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-XII). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Частинами другою та третьою статті 51 Закону № 2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідно до ч.4 ст.63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Приписами статті 117 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Суд зазначає, що в матеріалах справи містяться перерахунки пенсії позивача за вислугу років. Право на отримання пенсії ОСОБА_1 в розмірі 86% грошового забезпечення підтверджено рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.04.2020 року по справі №420/781/20, яке набрало законної сили 07.08.2020.

Вищезазначеним рішенням визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови, ОСОБА_1 , листом №3693/Л-11 від 09 січня 2020 року, у поновленні права на виплату пенсії за вислугу років у розмірі 86% грошового забезпечення військовослужбовця відповідної категорії; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 , перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року з урахуванням права на отримання пенсії за вислугу років у розмірі 86% грошового забезпечення військовослужбовця відповідної категорії зі сплатою суми недоотриманої пенсії з 01 січня 2018 року по день фактичного проведення перерахунку.

Таким чином, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.04.2020 року по справі №420/781/20 визнано право позивача на отримання пенсії у розмірі 86 % грошового забезпечення, тому позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зі зменшення ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року розміру пенсії з 86% грошового забезпечення, яке зазначено в довідках Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ЮО109376 від 18.05.2021 року до 70% грошового забезпечення підлягають задоволенню.

Щодо вимоги здійснити виплату без застосування обмеження максимальним розміром з 01.02.2020 року суд зазначає таке.

З перерахунків пенсії позивача від травня 2022 року вбачається, що обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром відбулося з 01.02.2020 року.

Дану обставину підтверджує позивач у своїй позовній заяві.

У зв`язку з прийняттям Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 року №3668-VI у 2011 році ч. 7 ст. 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб викладено у наступній редакції: Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Аналогічні зміни були внесені до ч. 3 ст. 27 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 2 розд. ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом. Порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам встановлюється законодавством незалежно від дати призначення пенсії (щомісячного довічного грошового утримання). Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Аналізуючи викладене суд доходить висновку, що вказані норми запроваджують обмеження, щодо розміру призначених після 1 жовтня 2011 року та перерахованих пенсій, зокрема, відповідно до Закону №2262-ХІІ.

При цьому, у п.1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень;Згідно із п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, зокрема, частина 7 статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно із п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, зокрема, положення частини сьомої статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, з 20 грудня 2016 року частина 7 статті 43 в Законі України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб застосуванню не підлягає.

Відповідно до Законів України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24.12.2015 №911-VIII та Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 №1774-VIII, у частині 7 статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб вносились лише зміни до другого речення зазначеної частини ст. 43 Закону №2262-ХІІ.

Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законами України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24.12.2015 №911-VIII та Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 №1774-VIII з урахуванням змісту рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

При цьому, після прийняття Конституційним Судом України зазначеного вище рішення від 20.12.2016 року, зміни до першого речення ч.7 ст.43 Закону аналогічного змісту новими законами не вносились.

Аналіз наведеного дає підстав для висновку, що починаючи з 2017 року стаття 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законами України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24.12.2015 №911-VIII та Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 №1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Даний висновок суду узгоджується із правовою позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 14.05.2019 року по справі №591/2109/17, від 09.09.2019 року по справі №463/925/17, від 09.11.2020 року по справі №813/678/18.

При цьому суд зазначає, що ч.1 ст.2 Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 8 липня 2011 року № 3668-VI, яка зокрема передбачає, що максимальний розмір пенсії призначеної (перерахованої) відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, оскільки відповідно до п.2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення цього ж закону передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Відтак, суд вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області протиправно обмежило максимальний розмір пенсії позивача починаючи з 01.02.2019 року та зобов`язане здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.02.2019 року без застосування обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум .

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Таким чином, керуючись приписами ч. 2 ст. 9 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позову додано квитанцію від 22.07.2022 року №ПН23537 про сплату судового збору за подання даного позову в сумі 992,40 грн.

Отже, стягненню з відповідача за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає сума судового збору в розмірі 992,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21,22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зі зменшення ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року розміру пенсії з 86% грошового забезпечення, яке зазначено в довідках Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ЮО109376 від 18.05.2021 року до 70% грошового забезпечення, та застосування при проведенні перерахунку пенсії з 01 лютого 2020 року обмеження пенсії 10-тикратним розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року та з 01 лютого 2020 року у розмірі 86% грошового забезпечення, яке зазначено в довідках Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ЮО109376 від 18.05.2021 року, та здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2020 року без обмеження 10-тикратним розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Стягнути з Головного правління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , судові витрати у розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок), сплачені відповідно до квитанції від 22.07.2022 року №ПН23537.

Рішення суду набирає законної сили, відповідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, (код ЄДРПОУ 20987385, 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83);

Суддя П.П. Марин