Ухвала суду № 106360180, 16.09.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16 вересня 2022 року м. Кропивницький справа №340/1438/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши у порядку спрощеного (письмового) провадження заяву про виправлення описки у рішенні, винесеному в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )до третя особаУправління служби безпеки України в Кіровоградській області (25006, м.Кропивницький, вул. Дворцова, 9, код ЄДРПОУ - 20001585) Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м.Кропивницький, вул. Соборна, 7-а, код ЄДРПОУ - 20632802)провизнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.04.2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалою суду від 22.08.2022 року внесено уточнення до третього абзацу резолютивної частини рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.04.2022 року у справі №340/1438/22 та викладено його у такій редакції: "Зобов`язати Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області виготовити та направити до ГУ ПФУ в Кіровоградській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 до якої включити усі основні та додаткові види грошового забезпечення: - посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, передбачені постановою Кабінету Міністрів України №704 та відсоткову надбавку за вислугу років, надбавки, доплати, премію, встановлені ОСОБА_1 при виході на пенсію в грудні 2007 р. згідно довідки про грошове забезпечення для нарахування пенсії №8 від 28 січня 2008 р. та протоколу за пенсійною справою 2402000369 (СБУ) від 30.01.2008 р. станом на 05.03.2019 року.".

15.09.2022 року до суду від позивача надійшла заява про виправлення описки у судовому рішенні.

Розглянувши подану заяву суд зазначає наступне.

Приписами ст.253 КАС України встановлено, суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

При цьому, суд звертає увагу заявника на наступне.

Помилка трактується, як явна неточність або не зрозуміле формулювання.

Арифметичною вважається помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку з використанням несправної техніки.

Не є арифметичною помилкою, а отже і не може бути виправлене в порядку, передбаченому процесуальним законодавством, застосування неправильних методик підрахунку, помилкових вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне зазначити, що суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився. Якщо такі помилки наявні в письмових доказах, такі помилки судом не виправляються.

Неточність це відхилення від істини, від норми, помилка; неправильність. При цьому, синонімами до цього слова є помилка (неправильність у діях, вчинках і т. ін.), хиба, погрішність, похибка, провина, ляпус, аберація, блуд, упущення, заблуд, описка, огріх (Словник української мови).

У поданій заяві позивач просить суд виправити описку (очевидну помилку) в Рішенні суду від 08 квітня 2022 року, а саме: в резолютивній частині, у третьому абзаці резолютивної частини, з четвертої строчки прибрати фразу «надбавка за вислугу років», та викласти в наступній редакції: редакції: "Зобов`язати Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області виготовити та направити до ГУ ПФУ в Кіровоградській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 до якої включити усі основні та додаткові види грошового забезпечення: - посадовий оклад, оклад за військовим званням, передбачені постановою Кабінету Міністрів України №704 та відсоткову надбавку за вислугу років, надбавки, виплати, премію, встановлені ОСОБА_1 при виході на пенсію в грудні 2007р. згідно довідки про грошове забезпечення для нарахування пенсії № 8 від 28 січня 2008р. та протоколу за пенсійною справою 2402000369 (СБУ) від 30.01.2008р.

Згідно вимог п.3 ч.3 ст.44 КАС України, заявнику, як ініціатору процесу, законодавцем надано широке коло процесуальних прав щодо можливості подання заяв та клопотань, які він може використовувати на власний розсуд, не допускаючи при цьому зловживань.

Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Верховний Суд у постанові від 18.07.2018 у справі № 821/3514/15-а звернув увагу на те, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин) та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

Проаналізувавши зміст первинно заявлених вимог та дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 не звертався до суду з заявою про зменшення чи уточнення позовних вимог, шляхом виключення фрази «надбавка за вислугу років» з прохальної частини позовної заяви.

З ухваленого рішення суду від 08 квітня 2022 року вбачається, що резолютивна частина є ідентичною прохальної частини позовної заяви та повністю збігаються.

За наявності викладених вище обставин, виключення даних з резолютивної частини, які зазначає позивач у своїй заяві про виправлення описки означало б зміну судового рішення.

Суд не може виправляти описки, допущені в документах, які було надано іншими учасниками процесу, у даному випадку в позовній заяві, а не зроблені безпосередньо судом під час складання тексту судового рішення.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до норм процесуального права неправильно визначена матеріальна-правова вимога позивача і, як наслідок, резолютивна частина рішення суду є результатом саме недбалості позивача та складення неправильної прохальної частини позовної заяви. Не можна перекладати на суд відповідальність за помилки, допущені позивачем унаслідок неуважності або неправильного цитування реквізитів оспорюваних договорів, і такі помилки не підлягають виправленню в порядку, передбаченому для виправлення описок, які було допущено судом.

Верховний Суд, переглядаючи справу № 922/1424/14, прийняв постанову від 8 квітня 2020 року в якій дійшов таких висновків: «Резолютивна частина постанови апеляційного господарського суду, щодо внесення виправлень в якій позивач звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про виправлення описки, не містить тих описок, про які вказувалося в заяві позивача, оскільки, як вбачається з тексту прохальної частини позовної заяви та тексту додаткової угоди, яку викладено судом апеляційної інстанції в постанові від 15 грудня 2014 року, вони є ідентичними.

Більш того, у постанові від 29 січня 2021 року у справі № 22-ц/354/11 Верховний Суд наголосив на тому, що суд може виправити лише власні помилки, допущені під час складання судового рішення: «Описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, допущена під час його письмово-вербального викладення (помилка в правописі, розділових знаках тощо).

Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків тощо. Суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації рішення чи його правосудність.

Встановивши дійсні обставини вбачається, що питання яке, просить вирішити заявник, є виправлення описки, яке у вказаному рішенні по справі за зазначених обставин відсутнє та судом не допускалося.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що наведені позивачем у заяві доводи не є помилками і описками у судовому рішенні, в розумінні ст. 253 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.248, 253, 294, КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про виправлення описки в судовому рішенні від 08 квітня 2022 року у справі №340/1438/22 відмовити.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення (підписання).

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук