Постанова № 10635752, 28.07.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-3365/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2010 р.

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-суддіЖитняк Л.О.

при секретарі - ГригорєвійО.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу№2а-3365/10/2570

за позовомЧернігівської міжрайонної державної податкової інспекції

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_2

простягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

01.07.2010 Чернігівська міжрайонна державна податкова інспекція (далі- ЧернігівськаМДПІ) звернулась до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі ФОПОСОБА_2.) про стягнення податкового боргу з єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб в сумі200,00грн. за рахунок його активів, мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Позивач, підтримавши позовні вимоги, просив розглянути справу без участі представника за наявними у справі матеріалами (а.с.13).

Відповідач до суду не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався та заперечень на позов не подав.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

25.03.2009 ФОПОСОБА_2, як фізичну особу-підприємця зареєстровано Чернігівською райдержадміністрацією Чернігівської області, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України і перебуває на обліку в ЧернігівськаМДПІ як платник єдиного податку з 23.04.2009 (а.с.5,6).

Як вбачається з пп.2 п.2 Указу Президента України від03.07.1998 №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20гривень та більше 200гривень на місяць.

В силу п.3 ч.1 ст.9 Закону України від25.06.1991 №1251 «Про систему оподаткування» (зі змінами та доповненнями) платник податків зобовязаний сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законодавством терміни. А згідно ст.11 цього Закону платник податку несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та додержання законів про оподаткування.

Розглядаючи позовні вимоги необхідно врахувати, що 31.03.2009 відповідач подав до ЧернігівськаМДПІ заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, в якій вказав як обраний вид діяльності - діяльність із розведення свиней, за якою було видано свідоцтво про сплату єдиного податку серіяЖ№195855. (а.с.6).

Згідно додатку до рішення районної ради від30.11.2006 «Про затвердження ставок єдиного податку фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності» до відповідача застосовано ставки єдиного податку за його діяльність, а саме: діяльність сільське господарство в розмірі 40,00грн. (а.с.9).

Відповідач несвоєчасно і не в повному обсязі сплачував єдиний податок, внаслідок чого утворився податковий борг.

За дослідженими матеріалами справи судом встановлено, що згідно розрахунку позивача відповідач має податковий борг у розмірі200,00грн. з єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб (а.с.4).

Таким чином відповідно до вимоги ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога від27.07.2009 №1/1151 та друга податкова вимога від26.08.2009 №2/1251. Вказані вимоги були отримані відповідачем (а.с.7,8), а отже податкові зобовязання є узгодженими.

Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Отже, оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Закону України «Про систему оподаткування» та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобовязання.

З огляду на встановлене, враховуючи норму п.11 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», якою передбачено право органів державної податкової служби стягувати заборгованість перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок майна платників податків та відповідно до вимог ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, за наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, кодНОМЕР_1) за рахунок активів та перерахувати до місцевого бюджету Киселівської сільської ради (р/р34211379700540, код16050200, ГУДК в Чернігівській області, код22826386, МФО853592) податковий борг з єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб у сумі200,00грн. (двісті гривень 00коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову виготовлено в повному обсязі 03.08.2010.

Суддя Л.О.Житняк