Рішення № 106356932, 21.09.2022, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/1170/22

2-о/291/20/22

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2022 року

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Митюк О.В.,

при секретарі судового засідання - Герасимчук Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Ружин Житомирської області заяву

ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 , звернулася до Ружинського районного суду Житомирської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: факту належності правовстановлюючого документу, трудової книжки.

Свою заяву мотивує тим, що вона ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та на даний час має намір оформити пенсію по віку.

З метою оформлення пенсії по віку звернулась за місцем проживання до ГУ Пенсійного фонду України в Житомирській області з відповідною заявою та надала наявну у неї трудову книжку, яка підтверджує її стаж роботи, а саме: трудову книжку серії НОМЕР_1 , яка підтверджує її навчання та роботу в період з 01.07.1979 р. по 09.11.2017 р.

Вказана трудова книжка була видана їй 07.06.1979 р. Сквирською швейною фабрикою та в ній її дошлюбне прізвище та прізвище після одруження, ім`я та по батькові записані на російській мові « ОСОБА_3 ».

Однак, в її паспорті громадянки України серії НОМЕР_2 , який виданий 05.03.1996 р. Ружинським РВ УМВС України в Житомирській області, її ім`я « ОСОБА_4 » на російській мові зазначено як - « ОСОБА_4 ».

Зазначене стало причиною того, що ГУ Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 28.07.2022 р. повідомило її про відмову у призначенні пенсії за віком.

Згідно вказаного листа їй не зараховано до страхового стажу періодів роботи, які зазначені в трудовій книжці, оскільки на титульній сторінці вищевказаної трудової книжки НОМЕР_1 її ім`я на російській мові - « ОСОБА_4 » не збігається з її ім`ям на російській мові, зазначеним в паспорті - « ОСОБА_4 ».

Таким чином, заявниця на даний час має намір оформити отримання пенсії по віку, однак зробити цього не може, оскільки в правовстановлюючому документі, який підтверджує її страховий стаж , а саме: в трудовій книжці її ім`я, яке записано на російській мові, не співпадає з її ім`ям, записаним на російській мові в паспорті громадянки України, що викликає сумнів в органів Пенсійного фонду України щодо належності трудової книжки НОМЕР_3 їй- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказане стало підставою для звернення до суду із заявою про встановлення факту належності їй трудової книжки.

В суд заявниця ОСОБА_1 не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, заявлені вимоги підтримала, посилаючись на факти викладені в заяві.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, хоч належним чином був повідомлений про час та місце розгляду заяви, направив до суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника, проти задоволення заяви не заперечує. Подали до суду письмові пояснення.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 виданим Ружинським РВ УМВС України в Житомирській області 05.03.1996 року (а.с.6), свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 виданим 30.07.1962 року Горошківським сільЗАГС Тетіївського району Київської області (а.с.8).

Відповідно свідоцтва про укладення шлюб серії НОМЕР_5 виданого 28 квітня 1985 року Горошківською сільською радою Тетіївського району Київської області, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , зареєстрували шлюб 28.04.1985 року, прізвище після реєстрації заявниці змінено на ОСОБА_7 (а.с.9).

Листом Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області від 28.07.2022 р. №0600-0218-8/54444 повідомило заявницю про не зарахування до страхового стажу періодів роботи, оскільки ім`я « ОСОБА_4 », зазначене в трудовій книжці не відповідає паспортним даним « ОСОБА_4 » (а.с.17).

Із архівної довідки № 05-04/148.1 від 15.06.2022р., вбачається, що в архівному фонді КП «Сквирська швейна фабрика» є дані про те, що 23 липня 1993 року згідно договору купівлі-продажу державного майна державної швейної фабрики КВШО «Спецодяг» АЕЕ №608949 на підставі наказу Регіонального відділення фонду державного майна України по Київській області від 30.04.1993 року №52МП було викуплено товариством покупців Сквирської швейної фабрики. Згідно розпорядження Представника Президента України № 52 від 3 березня 1993 року було зареєстровано колективне підприємство «Сквирська швейна фабрика» Сквирською районною державною адміністрацією за №163 від 13 червня 1996 року, дата видачі свідоцтва про державну реєстрацію 22 липня 1997 року. Постановою Господарського суду Київської області від 25 травня 2005 року (справа З 136/116-05) за заявою управління ПФУ у Сквирському районі колективне підприємство «Сквирська швейна фабрика» визнана банкрутом і відкрита ліквідаційна процедура. З 29 лютого 2008 року документи КП «Сквирська швейна фабрика» з особового складу за 1944-2004 роки прийняті на архівне зберігання в комунальну установу Сквирської міської ради " Трудовий архів Сквирської міської територіальної громади " м. Сквира Київської області (а.с.18).

Архівною довідкою №05-04/149.1 від 15.06.2022 р., з якої вбачається, що в документах архівного фонду ВАТ «Швейник » є дані про те, що в 1963 р. був створений швейний цех №2 в м. Сквира, філіал Київського виробничого трикотажного об`єднання ім. Рози Люксембург.

Згідно наказу №147 від 11.06.1976 р. швейний цех №2 м. Сквири, реорганізований в Сквирську трикотажну фабрику філіал КВТО ім. Рози Люксембург.

На підставі договору купівлі - продажу від 15.05.1993 р. КВТО ім. Рози Люксембург реорганізоване в акціонерне товариство закритого типу Київська трикотажна фірма «Роза» з 08.07.1993р. Згідно наказу N2115 від 12.06.1996 р. Сквирська трикотажна фабрика відділилась в ВТЗТКТФ «Роза» в окреме підприємство. Наказ №1 від 08.08 1996 р., створено відкрите акціонерне товариство «Швейник » . Наказ N2 29 від 16.09.1998 р., ВАТ «Швейник» реорганізоване в закрите акціонерне товариство « Швейник». З 22 жовтня 2008 року архівні матеріали з особового складу за 1963 - 2008 роки ЗАТ «Швейник» знаходяться на зберіганні в комунальній установі Сквирської міської ради "Трудовому архіві Сквирської міської територіальної громади" м. Сквира Київської області (а.с.19).

Згідно даних українсько-російського словника власних імен людей та відкритих даних в мережі інтернету українське ім`я « ОСОБА_4 » перекладається на російську мову як « ОСОБА_4 » і як « ОСОБА_4 » (а.с.20).

Архівною довідкою КУ «Ружинський трудовий архів» №272 від 13.06.2022 р., яка підтверджує роботу заявниці в колгоспі ім..Дзержинського с.Березянка Ружинського району Житомирської області в період з 1986 року по 1991 рік. Період зазначеної роботи вказано в трудовій книжці НОМЕР_1 в записах №11 (а.с.23).

Архівною довідкою КУ «Ружинський трудовий архів» №273 від 13.06.2022 р., яка підтверджує роботу заявниці в колгоспі ім..Дзержинського с.Березянка Ружинського району Житомирської області в період з 1994 року по 1999 рік (а.с.24).

Архівною довідкою КУ «Ружинський трудовий архів» №252 від 13.06.2022 р., яка підтверджує роботу заявниці в «Ружин Хлібозавод» Ружинського району Житомирської області в період з 2001 року по 2002 рік. Період зазначеної роботи вказано в трудовій книжці НОМЕР_1 в записах №16 (а.с.25).

Довідкою ДП «Ружин-молоко» №89 від 14.06.2022 р., яка підтверджує роботу заявниці в період з 06.10.2015 року по 31.01.2017 року. Період зазначеної роботи вказано в трудовій книжці НОМЕР_1 в записах №34,35 (а.с.26).

Вказане стало підставою для звернення до суду із заявою про встановлення факту належності їй трудової книжки.

Згідно трудової книжки НОМЕР_3 заявниці, вона була видана 07.06.1979 р. «Сквирською швейною фабрикою» та в ній її дошлюбне прізвище та прізвище після одруження, ім`я та по батькові записані на російській мові « ОСОБА_8 , ОСОБА_9 », в даній книжці містяться записи вищевказаних підприємств (а.с.10-16).

Таким чином, як вбачається з вищевикладеного на даний час заявниця має намір оформити отримання пенсії по віку, однак зробити цього не може, оскільки в правовстановлюючому документі, який підтверджує її страховий стаж , а саме: в трудовій книжці допущена помилка в написанні імені, що викликає сумнів в органів Пенсійного фонду України щодо належності трудової книжки НОМЕР_1 від 07.06.1979р. заявниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внести виправлення в зазначений документ неможливо, оскільки організації, яка видала заявниці трудову книжку «Сквирська швейна фабрика» - на даний час не існує.

Те, що вказана трудова книжка належить заявнику, стверджується повним співвпадінням її прізвища, імені та по батькові, вказаного в її паспорті, з прізвищем, іменем та по батькові особи, якій видано трудову книжку; повним спів впадінням її прізвища в шлюбі; повним спів впадінням дня та місяця її народження, які зазначені в свідоцтві про народження та в трудовій книжці.

Як встановлено вище належність заявниці трудової книжки також доводиться дослідженими архівними довідками №272 від 13.06.2022 р., №273 від 13.06.2022 р., №275 від 13.06.2022 р. , №89 від 14.06.2022 року, які підтверджують її роботу:

-в колгоспі ім.Дзержинського с.Березянка Ружинського району Житмоирської області в період з 1986 року по 1991 рік, що збігається із записами в трудовій книжці за № НОМЕР_6 ;

-в колгоспі ім.Дзержинського с.Березянка Ружинського району Житмоирської області в період з 1994 року по 1999 рік;

-в «Ружин-Хлібозавод» смт.Ружин Ружинського району Житмоирської області в період з 2001 року по 2002 рік, що збігається із записами в трудовій книжці за № НОМЕР_7 ;

-в ДП «Ружин-молоко» в період з 2015 року по 2017 рік, що збігається із записами в трудовій книжці за №34,35.

Таким чином, помилка в іменні заявниці у правовстановлюючому документі, який підтверджує страховий стаж, порушує її права, оскільки не дає змоги підтвердити зазначений страховий стаж і, відповідно, впливає на реалізацію права на пенсійне забезпечення.

Відповідно до п.6 ч.і ст.315 ЦПК України , суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документів не збігаються з ім`ям, по-батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення» , при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно листа ВСУ 01.07.2012 р. "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч 1 ст. 256 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів уній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 8 вказаного Порядку передбачено, що час навчання у вищих навчальних, професійних, навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

З огляду на наведене, судом може бути встановлено факт належності особі трудової книжки, як документ, що підтверджує страховий стаж, який є підставою для призначення пенсії.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29 липня 1993 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника

Згідно з п. 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Відповідно до п. 2.11 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказується на підставі паспорту або свідоцтва про і народження.

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Заявник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто ним, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу заявника за спірний період. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає за можливе встановити факт належності правовстановлюючого документа, що трудова книжка серії НОМЕР_3 видана 07.06.1979 року Сквирською швейною фабрикою належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись ст. 259, 315 п.1 , ст.316, 319 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління пенсійного фонду України в Житомирській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу- задовольнити.

Встановити факт, що трудова книжка серії НОМЕР_3 , яка видана 07.06.1979 року Сквирською швейною фабрикою на ім`я « ОСОБА_3 », «дата рождения ІНФОРМАЦІЯ_3 », належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Сторони по справі:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирської області, місце розташування:10003, м.Житомир, вул.Ольжича, буд.7.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя О. В. Митюк.