Постанова № 10635636, 30.07.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-3103/10/2370 30.07.2010 р. м. Черкаси

14 год. 40 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Чалої А.С.,

при секретарі Журавлі В.В.,

за участю представника позивача Марсакової О.Б. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області до відкритого акціонерного товариства «Золотоніський машинобудівний завод ім. І.І. Лепсе»про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області звернулося до суду з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства «Золотоніський машинобудівний завод ім. І.І. Лепсе»про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, штрафної санкції та пені на загальну суму 303170 грн. 43 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач стверджує, що відповідачем подано розрахунки суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за березень та квітень 2010 року, згідно яких загальна сума страхових внесків, що належать до сплати, становить 290036 грн. 90 коп. Відповідач свій обовязок щодо сплати страхових внесків належним чином не виконує. Так, в звязку з несвоєчасною сплатою страхових внесків до відповідача були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 5037 грн. 99 коп. та нарахована пеня в сумі 8095 грн. 54 коп. Таким чином, борг відповідача зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, фінансової санкції та пені становить 303170 грн. 43 коп.

В ході розгляду справи позивач зменшив суму позовних вимог, про що надавав відповідну заяву, в звязку з частковою сплатою відповідачем заборгованості на суму 32836 грн. 71 коп., в звязку з чим заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом України становить 270333 грн. 72 коп.

Зазначену суму позивач просить стягнути в судовому порядку.

Відповідач надав письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що він дотримується термінів сплати страхових внесків, але управління Пенсійного Фонду України в Золотоніському районі за рахунок своєчасно сплачених поточних платежів погашав недоїмки у порядку календарної черговості їх виникнення. Проти стягнення заборгованості зі сплати штрафних санкцій та пені відповідач не заперечував.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Відповідач, ВАТ «Золотоніський машинобудівний завод ім. І.І. Лепсе», ідентифікаційний код 01374406, є платником збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (далі «Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.

Частиною 1 статті 1 цього Закону визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі «Закон № 1058-IV»).

Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: зокрема підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які обрали особливий спосіб оподаткування та які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до ст. 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону.

Відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 2 ст. 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Пунктом 6 ст. 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно ч. 12 ст. 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.

Відповідно до ст. 4 Закону № 400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1-5% сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.

Судом встановлено, що відповідачем подано до управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за березень та квітень 2010 року, із самостійно визначеними розмірами страхових внесків, що підлягають сплаті.

Згідно вказаних розрахунків відповідач зобов'язаний був сплатити до Пенсійного фонду України внески на пенсійне страхування за березень та квітень 2010 року на загальну суму 290036 грн. 90 коп.

Вказані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у визначені Законом терміни відповідачем сплачені не були.

Частиною 9 ст. 106 Закону № 1058-IV передбачено право виконавчих органів Пенсійного фонду застосовувати до страхувальників фінансові санкції. Зокрема, відповідно до п. 2 цієї статті за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

На підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058-ІV за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 19 жовтня 2009 року по 01 квітня 2010 року, рішенням № 73 від 04.04.2010 року до відповідача застосовано штрафну санкцію в сумі 5037 грн. 99 коп. та нарахована пеня в сумі 8095 грн. 54 коп. Вказане рішення отримано уповноваженою особою відповідача 07 квітня 2010 року.

Частиною 13 ст. 106 Закону № 1058-IV визначено, що суми пені та штрафів, передбачених ч. 9 і ч. 10 цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Відповідач рішення про застосування фінансових санкцій не оскаржив.

Під час розгляду справи в суді відповідач частково сплатив заборгованість в сумі 32836 грн. 71 коп., в звязку з чим позивачем 30 липня 2010 року подана заява про зменшення позовних вимог. Дана сума була зарахована позивачем на залишок боргу по страховим внескам за березень 2010 року.

Таким чином, за відповідачем згідно наданого позивачем розрахунку залишку боргу станом на 30 липня 2010 року обліковується борг зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 139698 грн. 07 коп., фінансових санкцій в сумі 5037 грн. 99 коп. та пені в сумі 8095 грн. 54 коп., а всього на загальну суму 270333 грн. 72 коп.

Щодо твердження відповідача про повну сплату недоїмки по страховим внескам, суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 106 Закону № 1058-ІV за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Так як в установлений строк відповідач борг не сплатив, то відповідно до ст. 106 Закону № 1058-ІV позивач має право вимагати стягнення з відповідача зазначеного боргу в судовому порядку.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з врахуванням часткової сплати.

Керуючись ст.ст. 17, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Золотоніський машинобудівний завод ім. І.І. Лепсе»(19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 18, ідентифікаційний код 01374406) на користь управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Черкаська, 6, ідентифікаційний код 21366610) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені в сумі 270333 грн. (двісті сімдесят тисяч триста тридцять три) грн. 72 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяА.С. Чала