Ухвала суду № 106354622, 20.09.2022, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/5619/22

Провадження №1-кс/463/4152/22

У Х В А Л А

20 вересня 2022 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова РудаковД.І., з участюсекретаря судовогозасідання МетелліБ.Б.,прокурора ЖидковаВ.Л.,захисника В`язовогоВ.В.,Онасенка С.Г.,підозрюваного ОСОБА_1 ,розглянувши врежимі відеоконференціїклопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Шаманіна В. М. погодженого прокурором третього відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Жидковим В.Л. у кримінальному провадженні № 42020000000001509 від 13.08.2020 за підозрою ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Азовське, Якимівського району, Запорізької області, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

в с т а н о в и в :

слідчий в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Шаманін В. М., як сторона кримінального провадження, звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором третього відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Жидковим В.Л. про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Клопотання мотивуєтим,що відомості про вказане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі рапорту заступника начальника відділу 31/1/1 Офісу Генерального прокурора Ясира О.М. з приводу неналежного зберігання та втрати речових доказів у кримінальному провадженні №42019000000000743, а саме грошових коштів у сумі 427034грн., вилучених прокурорами Генеральної прокуратури України під час проведення обшуку 10.07.2019 у приміщеннях ПАТ «Нововодолазький молокозавод» за адресою: м.Харків, майдан Свободи, 7, корп. 2.

25.08.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 ККУкраїни.

Згідно із повідомлення про підозру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у службовій недбалості тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу Генеральної прокуратури України від 21.03.2019 №182ц у зв`язку зі зміною структури та штатного розпису Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України Кутенець В.В. став обіймати посаду прокурора першого відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України.

Наказом Генеральної прокуратури України від 21.11.2019 № 1679ц ОСОБА_1 звільнено з вказаної посади та органів прокуратури з 25.11.2019.

Органи прокуратури відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 № 3781-ХІІ є правоохоронним органом України.

ОСОБА_1 у період з 21.03.2019 по 25.11.2019, відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК України, був прокурором оскільки обіймав посаду, передбачену ст. 15 Закону України «Про прокуратуру», та службовою особою, яка, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, здійснює функції представника влади.

Згідно з положеннями ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено статтею 131-1 КонституціїУкраїни в Україні діє прокуратура, яка здійснює:

1) підтримання публічного обвинувачення в суді;

2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановленіКонституцією Українифункції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Згідно з вимогами статті 3 Закону України «Про прокуратуру» діяльність прокуратури ґрунтується на засадах:

1) верховенства права та визнання людини, її життя і здоров`я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю;

2) законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності;

3) територіальності;

4) презумпції невинуватості;

5) незалежності прокурорів, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов`язків;

6) політичної нейтральності прокуратури;

7) недопустимості незаконного втручання прокуратури в діяльність органів законодавчої, виконавчої і судової влади;

8) поваги до незалежності суддів, що передбачає заборону публічного висловлювання сумнівів щодо правосудності судових рішень поза межами процедури їх оскарження у порядку, передбаченому процесуальним законом;

9) прозорості діяльності прокуратури, що забезпечується відкритим і конкурсним зайняттям посади прокурора, вільним доступом до інформації довідкового характеру, наданням на запити інформації, якщо законом не встановлено обмежень щодо її надання;

10) неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

Встановлено, що Державним бюро розслідувань, за процесуального керівництва прокурорів Генеральної прокуратури України, здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019000000000743, що розпочато 03.04.2019 за ч. 2 ст.364, ч. 3 ст. 212, ч.1 ст. 205 КК України, за фактом зловживання своїм службовим становищем співробітниками ГУ ДФС у Харківській області, яке полягало в сприянні створенню фіктивних підприємств та ухиленню від сплати податків окремими підприємствами Харківської області.

Постановами заступника Генерального прокурора від 08.04.2019, 04.06.2019 та 08.08.2019 до групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні включено прокурора першого відділу процесуального керівництва першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України Кутенця Володимира Володимировича.

Згідно з ст. 9 Кримінального процесуальногокодексу України (далі КПК України) під час кримінального провадження прокурор зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Таким чином, ОСОБА_1 , здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, згідно з ст. 36 КПК України, був уповноважений:

1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;

2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування;

3) доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування;

4) доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом;

5) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;

7) скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;

8) ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування;

9) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;

10) погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання;

11) повідомляти особі про підозру;

12) пред`являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які через фізичний стан чи матеріальне становище, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права, у порядку, передбаченому цим Кодексом та законом;

13) затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання;

14) звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

15) підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом;

16) погоджувати запит органу досудового розслідування про міжнародну правову допомогу, передання кримінального провадження або самостійно звертатися з таким клопотанням в порядку, встановленому цим Кодексом;

17) доручати органу досудового розслідування виконання запиту (доручення) компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу або перейняття кримінального провадження, перевіряти повноту і законність проведення процесуальних дій, а також повноту, всебічність та об`єктивність розслідування у перейнятому кримінальному провадженні;

18) перевіряти перед направленням прокуророві вищого рівня документи органу досудового розслідування про видачу особи (екстрадицію), повертати їх відповідному органу з письмовими вказівками, якщо такі документи необґрунтовані або не відповідають вимогам міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, чи законам України;

19) доручати органам досудового розслідування проведення розшуку і затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення за межами України, виконання окремих процесуальних дій з метою видачі особи (екстрадиції) за запитом компетентного органу іноземної держави;

20) оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом;

21) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Згідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 3 КПК України прокурор є стороною кримінального провадження з боку обвинувачення.

Як визначено пунктом 5 частини першої статті 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Статтею 100 КПК України визначено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбаченихстаттями 160-166,170-174цього Кодексу.

Водночас, вказаною статтею визначено, що речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104 (далі Порядок) визначено правила зберігання речових доказів, зокрема:

-вилучені (отримані) стороною обвинувачення речові докази зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження в індивідуальному сейфі (металевій шафі) слідчого, який здійснює таке провадження;

-документи, які є речовими доказами, повинні зберігатися вкладеними між чистими аркушами паперу в конвертах;

-речові докази, в тому числі документи, які за своїми властивостями (габаритами, кількістю, вагою, об`ємом) не можуть зберігатися разом з матеріалами кримінального провадження, зберігаються у спеціальних приміщеннях органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ;

-речові докази у вигляді готівки у національній валюті України та іноземній валюті повинні передаватися для зберігання уповноваженому банку, що обслуговує орган, у складі якого функціонує слідчий підрозділ.

Пунктом 10 Порядку визначено, що взяття на облік речових доказів проводиться не пізніше наступного дня після їх вилучення (отримання) шляхом внесення відповідного запису до книги обліку. У разі коли облік речових доказів у книзі обліку не може бути проведений своєчасно з об`єктивних причин (значна віддаленість місця вилучення (отримання) речових доказів від місцезнаходження органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, підрозділ дізнання тощо), такий облік повинен проводитися в день їх фактичної доставки.

Як визначено пунктом 12 Порядку передача на зберігання речових доказів, які за своїми властивостями повинні зберігатися в обладнаному приміщенні чи спеціальному сейфі, здійснюється відразу після їх взяття на облік у книзі обліку.

Пунктом 21 Порядку передбачено, що речові докази у вигляді готівки у національній валюті України або іноземній валюті передаються для зберігання уповноваженому банку, що обслуговує органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ. У разі коли готівка у національній валюті України чи іноземній валюті не містить слідів кримінального правопорушення, валютні кошти зараховуються на спеціально визначені для цієї мети депозитні рахунки уповноваженого банку.

Також, ч. 6 ст. 100 КПК України передбачено, що речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Відповідно до ч. 1ст. 234 КПК Україниобшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Згідно з ч. 7ст. 236 КПК Українивилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 167 КПК Українитимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного, або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення,або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Згідно з ч.ч. 2, 4ст. 168 КПК Українитимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду. Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов`язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з вимогамист. 169 КПК Українитимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171 («клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено»), частиною шостою статті 173 («ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено») Кодексу; у разі скасування арешту.

Згідно з ч. 2ст. 170 КПК Українислідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у частині другійстатті 167 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5ст. 171 КПК Україниклопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Згідно з п. 5.11.1 розділу «Прокурори відділу процесуального керівництва» Положення про Департамент процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України 14.08.2018 № 161, прокурор Кутенець В.В. був уповноважений організовувати досудове розслідування та забезпечувати процесуальне керівництво ним, вирішувати відповідно до закону інші питання під час кримінального провадження; у встановленому порядку проводити слідчі (розшукові) дії у кримінальних провадженнях, перевіряти додержання конституційних прав громадян під час досудового розслідування, вживати заходи щодо усунення порушень закону.

Також, прокурор Кутенець В.В. відповідно до п.п. 6.3, 6.4 вищевказаного Положення відповідав за належне, своєчасне та якісне виконання функціональних обов`язків, а також завдань, наказів, доручень керівництва, ніс відповідальність за порушення Присяги прокурора, положень Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, які зобов`язували його неухильно дотримуватись Конституції України та законів України, бути принциповим, чесно, сумлінно і неупереджено виконувати свої обов`язки.

Здійснюючи свої повноваження, прокурор Кутенець В.В. відповідно до ст.ст.36, 236 КПКУкраїни, був самостійним у своїй процесуальній діяльності, та здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, був уповноважений особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії, у тому числі виконувати ухвалу слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, при цьому оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для досудового розслідування, здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Однак, ОСОБА_1 , будучи службовою особою орану прокуратури уповноваженою на здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, нехтуючи обов`язками прокурора визначеними вищевказаними положеннями Кримінального процесуального кодексу України, вищевказаним Порядком, Положенням про Департамент процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України 14.08.2018 № 161, Присягою прокурора, Кодексом професійної етики та поведінки прокурорів, через несумлінне ставлення до них, вчинив злочин у сфері службової діяльності за наступних обставин.

Ухвалами слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.07.2019 надано дозволи прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні №42019000000000743 від 03.04.2019 на проведення низки обшуків на території м. Харкова, серед них на обшук офісного приміщення ПАТ«Нововодолазький Молокозавод» за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 7, корп. 2, поверх 6, 7, 8, з метою відшукання речей та документів, які мають значення для досудового розслідування.

За усним дорученням старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурор Кутенець В.В. відповідав за організацію та проведення обшуків 10.07.2019 у м. Харкові, координацію дій між прокурорами групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні та співробітниками оперативного підрозділу, які приймали участь у проведенні слідчих (розшукових) дій у цьому кримінальному провадженні, оскільки був найбільш обізнаним про обставини кримінального провадження, та особисто здійснював досудове розслідування, користуючись повноваженнями наданими ст. 36 КПК України.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019000000000743 від 03.04.2019, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинених кримінальних правопорушень, відшукання знаряддя кримінального правопорушення, майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, прокурорами Генеральної прокуратури України Лало В.В., ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які входили до групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні, 10.07.2019 у період з 11 год. 00 хв. до 23 год. 44 хв. на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.07.2019 № 757/34828/19-к, у відповідності до вимог ст.ст. 223, 233, 234, 236 КПК України, проведено обшук у приміщеннях ПАТ «Нововодолазький Молокозавод» за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 7, корп. 2, поверх 6, 7, 8, в ході якого виявлено та вилучено носії інформації, фінансово-господарську документацію, банківські картки, чорнові записи та грошові кошти на загальну суму 427034 грн., належні вищевказаному товариству, які поміщено до пакету чорного кольору, що опечатаний в присутності учасників слідчої дії.

Наступного дня після завершення обшуку, а саме вранці 11.07.2019 прокурор Кутенець В.В. як представник сторони обвинувачення, відповідно до ч. 2 ст. 100, ч. 4 ст. 168 КПК України, будучи відповідальною особою за зберігання вилученого під час обшуку чужого майна, а саме грошових коштів, предметів та документів, доставив опечатаний пакет чорного кольору із грошовими коштами, документами та іншим майном, вилученим за адресою: АДРЕСА_3 до свого службового кабінету № НОМЕР_1 , що розташований у приміщенні Генеральної прокуратури України за адресою: м.Київ, вул. Московська, 8.

При цьому, після доставки вилученого до Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 , не належно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення то них, за наявної об`єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, в порушення вимог ст. 100 КПК України, п.п. 9-12 Порядку, не передав наступного дня після вилучення та фактичної доставки грошових коштів інформацію та протокол обшуку уповноваженій особі органу досудового розслідування для взяття їх на облік та внесення відповідних записів до книги обліку речових доказів.

Надалі, постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України Кутенця В.В. від 21.08.2019 частина грошових коштів вилучених за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 7, корп. 2, поверх 6, 7, 8 у сумі 304494 грн., визнана речовими доказами у кримінальному провадженні № 42019000000000743, а також ним підготовлено клопотання про арешт зазначеного майна, яке ним подано до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва.

У подальшому, слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва 22.08.2019 за результатами розгляду вищевказаного клопотання накладено арешт на грошові кошти у сумі 304494 грн.

При цьому, частина грошових коштів у сумі 122540 грн., у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 169, ч.5 ст. 171 КПК України, підлягала поверненню ПАТ «Нововодолазький Молокозавод», як тимчасово вилучене майно, оскільки прокурор Генеральної прокуратури України Кутенць В.В. їх не оглянув, не визнав речовим доказом, клопотання про їх арешт не підготував, та відповідно їх не арештовано слідчим суддею.

З моменту доставки вилучених грошових коштів до Генеральної прокуратури України, тобто з 11.07.2019, по дату свого звільнення 25.11.2019, ОСОБА_1 , не належно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, в порушення визначеного ст. ст. 100, 168 КПК України обов`язку сторони обвинувачення зберігати речові докази, а також тимчасово вилучене майно у стані, придатному для використання, оглянути, сфотографувати їх, детально описавши в протоколі огляду, не забезпечив проведення повного огляду вилучених коштів та будучи обізнаним, що відповідно до п.п. 12, 21 Порядку вилучені стороною обвинувачення речові докази та тимчасово вилучене майно, а саме: грошові кошти на загальну суму 427034 грн., заборонено зберігати у службових приміщення органу прокуратури та вони повинні бути передані після взяття на облік для зберігання в індивідуальні сейфи чи на депозитні рахунки до уповноваженого банку, не належно невиконуючі свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, за наявності об`єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, в порушення вищевказаних норм не вжив заходів для забезпечення належного зберігання грошових коштів та передачі їх до уповноваженої банківської установи.

Також, ОСОБА_1 , знаючи про те, що грошові кошти у сумі 427034грн. не містять на собі слідів кримінального правопорушення та їх сума перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в порушення абзацу сьомого ч. 6 ст.100 КПК України, не належно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення то них, не вжив заходів для передачі їх Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.

У зв`язку із порушенням вищевказаних норм прокурор першого відділу процесуального керівництва першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України Кутенець В.В. в період з 11.07.2019 по 25.11.2019 неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, за наявності об`єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби за невстановлених обставин допустив втрату речових доказів, а саме грошових коштів у сумі 304494грн., та тимчасово вилученого майна грошових коштів у сумі 122540 грн., а всього на загальну суму 427034 грн., вилучених під час обшуку у ПАТ«Нововодолазький Молокозавод» за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 7, корп. 2, поверх 6, 7, 8.

Внаслідок втрати грошових коштів у зв`язку з неналежним виконанням прокурором відділу Генеральної прокуратури України Кутенцем В.В. своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них ПАТ«Нововодолазький Молокозавод» завдано матеріальну шкоду (збитки) на загальну суму 427034 грн., яка у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що спричинило тяжкі наслідки.

25.08.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Азовське, Якимівського району, Запорізької області, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Про підозру у вчиненні вказаного злочину ОСОБА_1 повідомлено 25.08.2021. З врахуванням обставин кримінального правопорушення, у слідства є достатні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. А тому вважає, що лише запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та дозволить виконати завдання і досягти мети кримінального провадження, для забезпечення виконання з ним процесуальних рішень.

Постановою слідчого від 28.07.2022 підозрюваного ОСОБА_1 оголошено у розшук, здійснення якого доручено оперативним підрозділам.

Ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 02.08.2022 надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_1 .

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав. Пояснив, що на його думку необхідність взяття під варту підозрюваного є обґрунтованою та підтверджується матеріалами клопотання.

Підозрюваний вину не визнав, в клопотанні просив відмовити.

Захисники підтримали позицію підзахисного.

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисників, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

З матеріалів клопотання вбачається, що в провадженні слідчих органів перебуває кримінальне проводження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування № 42020000000001509 від 13.08.2020 за підозрою ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. Про підозру у вчиненні даного злочину ОСОБА_1 повідомлено 25.08.2021.

У відповідності до положень ч.1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінальногопровадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При розгляді даного клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає, що слідчий та прокурор довів обґрунтованість підозри висунутої підозрюваному, яку слідство обґрунтовує: рапортом заступника начальника відділу 31/1/1 Офісу Генерального прокурора Ясира О.М. від 13.08.2020 щодо виявлення факту втрати грошових коштів, вилучених за адресою: АДРЕСА_4 ; протоколом обшуку від 10.07.2019, додатками до нього та відеозаписом, відповідно до яких під час обшуку за вищевказаною адресою прокурорами Генеральної прокуратури України Лало В.В., ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виявлено та вилучено 427034 грн.;протоколом огляду вилученого майна від 12.07.2019 відповідно до якого оглянуто грошові кошти у сумі 304494грн.; ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.08.2019 у справі № 757/44791/19-к відповідно до якої на визнані постановою прокурора Кутенця В.В. від 21.08.2019 речові докази, а саме грошові кошти у сумі 304494 грн. накладено арешт; висновком експертів № 13760/13761/21-32/13970/21-32 від 19.07.2021 відповідно до якого підписи від імені прокурора Кутенця В.В. у протоколі обшуку від 10.07.2019 та описі вилученого майна виконані самим ОСОБА_1 ; показаннями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , якими підтверджується факт вилучення грошових коштів, їх доставки до кабінету ОСОБА_1 № 354 Генеральної прокуратури України, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8; відомостями, наданими відділом зберігання речових доказів та арештованих активів Управління організаційно-методичного забезпечення досудових розслідувань Головного слідчого управління Держаного бюро розслідувань від 18.06.2021 відповідно до якої інформація щодо речових доказів вилучених у межах кримінального провадженні № 420190000000000743 до відділу не передавалась, та грошові кошти на обліку не перебувають; відомостями, отриманими під час тимчасового доступу до речей та документів у заступника начальника відділу Офісу Генерального прокурора Ясира О.М., які підтверджують факт неналежного зберігання вилученого під час обшуку 10.07.2019 майна та грошових коштів; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Згідно положень ст.177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

При обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 слідчий суддя частково погоджується із доводами слідчого та прокурора про те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які обгрунтовуються слідчим у заявленому клопотанні. Зокрема щодо існування ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) який підтверджують тим, що підозрюваний ОСОБА_1 після 17.02.2022 на неодноразові виклики слідчого та прокурора з метою явки до органу досудового розслідування, зокрема 21.02.2022, 24.02.2022, 25.04.2022, 26.04.2022, 27.04.2022, 02.05.2022, 03.05.2022, 04.05.2022, 12.05.2022, 23.05.2022, 25.05.2022, 26.05.2022, 27.05.2022, 08.06.2022, 09.06.2022, 10.06.2022, 13.06.2022, 14.06.2022, 15.06.2022, у тому числі 28.07.2022, для отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, не прибув, про причини своєї неявки не повідомив.

Ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 26.08.2021, 19.10.2021, 24.11.2021, 20.01.2022 підозрюваному ОСОБА_1 було обрано та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання до 25.02.2022.

Після завершення строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків останній жодного разу не прибув за викликами слідчого та прокурора та про причини своєї неявки не повідомив, що є порушенням ним обов`язків, передбачених п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України.

Постановою слідчого від 28.07.2022 підозрюваного ОСОБА_1 оголошено у розшук, здійснення якого доручено оперативним підрозділам.

Враховуючи викладене, у сторони обвинувачення виникли обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 переховується від органів досудового розслідування з метою уникнення від притягнення до кримінальної відповідальності та засудження.

Разом з цим, ОСОБА_1 володіючи паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 дійсним до 18.05.2025 може змінювати місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово непідконтрольну територію України.

Крім того, до 24.02.2022 ОСОБА_1 постійно проживав та працював за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, смт. Кирилівка, яка наразі є тимчасово окупованою територією України, що може свідчить про потенційну можливість у підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території України. Судом береться до уваги доводи сторони захисту, що підозрюваний самостійно та добровільно прибув у судове засідання для обрання запобіжного заходу. Стосовно інформації про оголошення його в рушуку не було відомо, оскільки перебував на окупованій території, відповідно не міг володіти інформацією

Окрім цього слідчим суддею встановленно в судовому засіданні, що ОСОБА_1 на виклики для проведення слідчих дій до Державного бюро розслідувань не з`являвся, у зв`язку із відсутністю транспортного зв`язку, мобільний телефон був ним зданий у ломбард, відповідно мобільний зв`язок із ним також був відсутній з підстав незалежних від нього. Ситуація, яка склалася пов`язана із Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", та неодноразово продовжений. Стверджує, що йому не було відомо про стадію досудового слідства. Дізнавшись про його розшук та про надання дозволу на його затримання, добровільно прибув у засідання.

Враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні наразі не закінчено, та відповідно не відбулась стадія судового розгляду, у вказаному кримінальному провадженні, зазначений ризик наразі продовжує існувати та підозрюваний став на шлях виправлення, а тому хоч ризик існує та істотно зменшився добросовісною поведінкою підозрюваного ОСОБА_1 .

Так кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК).

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox,CampbellandHartleyv.theUnitedKingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)). Хоча факти на момент вирішення питання про утримання під вартою і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було визначити винуватість особи у вчиненні злочину, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, на предмет їхньої допустимості, достовірності та належності і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям. При цьому суд має обґрунтовувати своє рішення на підставі дослідження у суді обґрунтованої підозри, а не на основі даних, поданих стороною обвинувачення.

Крім того, як зазначає ЄСПЛ, існують різні критерії доведеності необхідні для звинувачення (як правило, доведеність за відсутності обґрунтованих сумнівів) та переслідування (як правило, обґрунтована підозра у скоєнні злочину) особи. Отже, можуть бути звичайно такі випадки, коли обґрунтована підозра не призводить у результаті судового розгляду до засудження особи за відсутності обґрунтованих сумнівів. Однак, у таких ситуаціях держава має законний інтерес забезпечити, аби особи, щодо яких існує обґрунтована підозра у скоєнні злочину, не намагались ухилитися від правосуддя або підірвати належне проведення судового розгляду, у ході якого має бути розглянуто питання про їхню винність або невинність ( «СПРАВА LAVRECHOV ПРОТИ ЧЕСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ», рішення від 20.06.2013, заява № 57404/08, п. 50).

Наявність обґрунтованої підозри є умовою sinequanon законності застосування запобіжного заходу.

Зокрема, обґрунтованими є доводи слідчого про те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства, хоча такий ризик істотно зменшився поведінкою підозрюваного та ним долучено новий договір оренди житла, що засвідчує його тимчасове постійне місце проживання.

А тому з врахуванням наведених обставин, слідчий суддя вважає, що до нього слід застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту по місцю проживання в межах строку слідства, який забезпечить виконання підозрюваним обов`язків передбачених ст. 177 КПК України.

Керуючись вимогами статей 176, 177, 178, 181, 194, 196, 395 КПК України, -

п о с т а н о в и в:

Застосувати щодопідозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжнийзахід увиді цілодобовогодомашнього арешту,заборонивши йомузалишати житлоза місцемйого тимчасовогопроживання: АДРЕСА_5 .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

1)Прибувати до слідчого, прокурора, суду за першим викликом;

2)Цілодобово не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

3)Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4)Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали становить два місяці з часу проголошення ухвали 16:15 20 вересня 2022 до 20 листопада 2022 року.

Ухвалу передати в відділ поліції за місцем проживання для негайного виконання і постановки на облік підозрюваного, про що необхідно повідомити слідчого. Контроль за виконанням даної ухвали покласти на старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Шаманіна В. М.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Д.І. Рудаков