Рішення № 106352445, 08.06.2022, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2022 р. м. Київ Справа № 911/2531/21

Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Суткової Д.С. розглянувши справу

За позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз", Київська обл., м. Боярка

про стягнення 15 848 159 грн. 16 коп.

представники сторін:

позивавча - Мотлях О.О.;

відповідача - Вознюк Є.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 15 848 159 грн. 16 коп., з яких: 12 399 497 грн. 48 коп. заборгованість з оплати за перевищення замовленої (договірної) потужності; 1 574 685 грн. 56 коп. пеня; 600 735 грн. 37 коп. 3% річних; 1 273 240 грн. 75 коп. інфляційні втрати.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 18.05.2022 року по 08.06.2022 року.

Розгляд справи здійснювався в режимі відеоконференції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не здійснив оплату рахунків за перевищення замовленої (договірної) потужності за період травень-червень 2019 року, чим порушив умови п.п. 4.1., 8.4. договору.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти позову посилаючись на те, що між сторонами не було укладено додатки до договору, в зв`язку з чим позивачем було неправомірно застосовано відповідну методику розрахунку, що призвело до звернення з даним позовом до суду. Тобто між сторонами відсутні договірні відносини, які б врегульовували надання послуг договірної потужності у відповідності до норм законодавства, які ропочали діяти з 01.05.2019 року.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз") та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (далі - відповідач або Замовник) було укладено Договір транспортування природного газу №1512000723 від 17.12.2015р., відповідно до умов якого Оператор ГТС надає Замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені у цьому Договорі вартість таких послуг .

Пунктом 2.8 Договору передбачено, що додатки 1, 2, 3 є невідємною частиною цього договору. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.

Відповідно до п. 3.2 Договору, Оператор має право стягувати з Замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим Договором.

Вартість перевищення замовленої потужності за кожний день газового місяця розраховується по формулі, наведеній в п. 8.4 Договору.

Звіт Оператора про використання замовленої потужності Замовником, який надається до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу, містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату або повідомлення про зарахування надмірно сплачених коштів у рахунок плати за використання договірної потужності на наступні періоди.

Згідно п. 8.4 Договору за результатами остаточної алокації відборів та подач Відповідача Позивач здійснив розрахунок вартості плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці, при цьому загальний обсяг природного газу переданий Позивачем в газорозподільну мережу Відповідача (з урахуванням перетоків зазначених в колонці 3 таблиці) протягом травня - грудня 2019 року становить 773 122 344,60 куб. м., загальний обсяг розподіленого природного газу Відповідачем протягом травня - грудня 2019 року становить 707 701 035,41 куб. м., загальний обсяг природного газу відібраного з газотранспортної системи та використаного Відповідачем протягом травня - грудня 2019 року становить 65 735 190,43 куб. метрів.

Відповідно до п. 8.4. Договору підставою для плати за перевищення замовленої потужності є рахунок на оплату за перевищення замовленої потужності та звіт Оператора про використання замовленої потужності Замовником, що містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей, які надаються Замовнику до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу.

У відповідності до п. 8.4 Договору Позивачем було направлено в інформаційній платформі Відповідачу:

рахунок № 05-2019-1512000723/1000519 від 31.05.2019 року на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 2 754 954,19 грн та Звіт про використання замовленої потужності за травень 2019 року;

рахунок № 06-2019-1512000723/1000619 від 30.06.2019 року на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 864 428,96 грн та Звіт про використання замовленої потужності за червень 2019 року;

рахунок № 07-2019-1512000723/1000719 від 31.07.2019 року на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 1 003 435,40 грн та Звіт про використання замовленої потужності за липень 2019 року;

рахунок № 08-2019-1512000723/1000819 від 31.08.2019 року на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 880 825,82 грн та Звіт про використання замовленої потужності за серпень 2019 року;

рахунок № 09-2019-1512000723/1000919 від 30.09.2019 року на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 888 867,68 грн та Звіт про використання замовленої потужності за вересень 2019 року;

рахунок № 10-2019-1512000723/1001019 від 31.10.2019 року на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 1 178 414,12 грн та Звіт про використання замовленої потужності за жовтень 2019 року;

рахунок № 11-2019-1512000723/1001119 від 30.11.2019 року на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 2 004 359,06 грн та Звіт про використання замовленої потужності за листопад 2019 року;

рахунок № 12-2019-1512000723/1001219 від 31.12.2019 року на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 2 824 212,25 грн та Звіт про використання замовленої потужності за грудень 2019 року.

Позивачем також направлено Відповідачу Акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності) № 05-2019-1512000723/1000519 від 31.05.2019, № 06- 2019-1512000723/1000619 від 30.06.2019, № 07-2019-1512000723/1000719 від 31.07.2019, №08-2019-1512000723/1000819 від 31.08.2019, №09-2019-1512000723/1000919 від 30.09.2019, № 10-2019-1512000723/1001019 від 31.10.2019, № 11-2019-1512000723/1001119 від 30.11.2019, № 12-2019-1512000723/1001219 від 31.12.2019.

Згідно вищевказаного пункту договору у випадку якщо розрахунковий обсяг використання потужності Відповідачем, визначений Позивачем на підставі остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, Відповідач зобов`язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним.

Відповідачем не здійснено оплати рахунків за перевищення замовленої (договірної) потужності за період травень - грудень 2019 року на загальну суму 12 399 497,48 грн, чим останній порушив умови п.п. 4.1, 8.4 Договору, а також порушив права та інтереси Позивача як кредитора у спірних правовідносинах, в звязку з чим позивачем, на підставі п.п. 13.1, 13.5 Договору, нараховано пеню в розмірі 1 574 685,56 грн., три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 600 735,37 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 273 240,75 грн.

Відповідач заперечив проти позову посилаючись на те, що відповідно до пунктів 2.1., 2.4. Договору 2015 року, обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначаються відповідно до додатків 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування).

Згідно п. 2.9. Договору 2015 року, додатки 1,2,3 є невід`ємною частиною цього Договору. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли Замовником Послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газовидобувне підприємство, проте додатки 1, 2 та 3 до Договору-2015 року не укладалися, а отже такі додатки відсутні.

Відсутність підписаних додатків свідчить про неузгодження сторонами всіх суттєвих умов договору щодо кожної послуги, яка має надаватись за таким договором, у тому числі щодо плати за перевищення договірної потужності.

Більш того, відсутність Додатку 1 «Розподіл потужності» підписаний на 2019 рік (або хоча б на спірний період), взагалі виключає можливість у відповідності до Договору-2015 надавати Оператором ГТС послугу замовленої потужності.

При цьому, без встановлення попередньої замовленої потужності, яка відповідно до умов договору визначається Додатком 1, не може мати місце будь-яке перевищення договірної потужності.

Що стосується Додатку №3, то зі змісту Договору-2015 вбачається, що Додаток №3 укладається у випадку якщо замовник послуги є оператором ГРМ, та цим додатком визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу відповідного замовника.

Водночас, як вбачається з копії документу під назвою Додаток №3 до Договору-2015, яка додана Позивачем до позовної заяви, з боку замовника міститься підпис невідомої особи, а саме, не зазначено прізвище, ім`я та посада особи, яка є підписантом.

Крім того, Додаток №3 не проходив процедуру погодження та візування в жодному структурному підрозділі AT «Київоблгаз», жодна уповноважена особа AT «Київоблгаз» не приймала рішення про укладання Додатку №3 до Договору з AT «Укртрансгаз» та не засвідчила від імені підприємства волю до прийняття договірних зобов`язань. AT «Укртрансгаз» не надсилав AT «Київоблгаз» примірники Додатку №3 у відповідності до вимог, викладених у гл. 1 розд. 8 Кодексу ГТС, а також Відповідач не отримував від AT «Укртрансгаз» жодних проектів додатків до Договору для підписання, водночас надана Позивачем копія Додатку № 3 не містить дати його укладення.

Таким чином відповідач зазначає, що Додаток №3 до Договору між сторонами не укладався, а підпис на копії документу, поданого Позивачем, не можна ідентифікувати як волевиявлення уповноваженої особи AT «Київоблгаз», а тому достовірність даного документу не доведено належними доказами. Правова оцінка неналежності даного доказу - Додатку №3 вже була надана Північним апеляційним господарським судом при розгляді справи № 911/3035/19.

Таким чином, при підписанні Договору-2015 сторонами не узгоджені істотні умови договору, а саме: обсяги послуг, які надаються в рамках цього договору (розподіл потужності та транспортування - Додатки №1, №2), а також не узгоджений перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного Замовника (Додаток 3).

Крім того відповідач зазначає, що порядок визнання обсягу та вартості договірної потужності, а також перевищення договірної потужності цілком змінився. Формула, яка передбачена Договором-2015 у редакції Додаткової угоди №1 від 29.11.2017 року не відповідає формулі розрахунку перевищення договірної потужності, яка підлягала застосуванню починаючи з 01.05.2019 року.

Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників); транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.

Частиною 1 статті 20 вказаного Закону встановлено, що оператор газотранспортної системи на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток, включаючи нове будівництво та реконструкцію, газотранспортної системи з метою задоволення очікуваного попиту суб`єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу, враховуючи поступовий розвиток ринку природного газу.

Згідно зі ст. 32 ЗУ «Про ринок природного газу» транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно- правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг - транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг).

Пунктом 5 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС передбачено, що договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 626, частиною 1 статті 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом частини другої, третьої статті 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Отже, предмет договору визначається у момент його укладення, без нього не може існувати договору, а тому не може виникати зобов`язання; предмет договору має відображати головну сутність договору даного виду.

З 01.05.2019 відповідно до постанови НКРЕКП від 27.12.2017 № 1437 "Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП щодо впровадження добового балансування на ринку природного газу та процедури розробки, подання і затвердження Плану розвитку газотранспортної системи на наступні 10 років" відбулося запровадження добового балансування на ринку природного газу України. Перехід на добове балансування передбачає, що взаємодія між оператором газотранспортної системи, постачальниками, операторами газорозподільних систем і споживачами здійснюється виключно через інформаційну платформу оператора ГТС.

Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу IV Кодексу газотранспортної системи правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG / оператором газосховища / газовидобувним підприємством / оператором газорозподільної системи / прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2497.

За пунктом 1 глави 1 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.

За змістом статті 174 ГК України господарські зобов язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частин 3, 4 статті 179 ГК України укладення господарського договору є обов язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов язком для суб 'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Отже нормами чинного законодавства визначено, що транспортування природного газу може здійснюватись лише в межах газотранспортної системи, на підставі договору, укладеного з оператором газотранспортної системи.

Пунктом 11 постанови НКРЕКП від 27.12.2017 № 1437 передбачено обов`язок оператора газотранспортної системи з 01 серпня 2018 року надавати послуги транспортування природного газу на підставі договору транспортування природного газу, укладеного відповідно до типового договору транспортування природного газу зі змінами, затвердженими цією постановою.

В затвердженій вищевказаною постановою редакції типового договору передбачений, в тому числі, порядок оплати добових небалансів.

Слід зауважити, що зміст спірного договору та відсутність підписаних додатків до нього свідчить про неузгодження сторонами всіх суттєвих умов договору щодо кожної послуги, яка має надаватись за таким договором, у тому числі щодо плати за добовий небаланс.

Отже наявні матеріали справи не дають можливості встановити, який саме обсяг газу позивач облікував в системі, який на його думку відповідач використав за період травень-грудень 2019 року (включно), у тому числі для своїх технологічних потреб та відповідно який відповідач має компенсувати позивачу в якості послуг балансування.

Суд зауважує, що відсутність на момент виникнення спірних правовідносин договору у редакції, яка би врегульовувала щодобові небаланси, у тому числі щодо оплати за послуги балансування та не внесення відповідних змін, не дає підстав стверджувати про можливість встановлення фактичного використання природного газу відповідачем під час балансування. Саме посилання позивача на можливість використання не є тим аргументом, який може спростувати відсутність врегулювання договірних відносин у спірній частині.

Складені позивачем односторонні акти не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження визначення обсягу та відповідно вартості послуг добового балансування газу.

Стосовно ж посилань АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" на пропуск строку позовної давності щодо заявлених АТ "Укртрансгаз" вимог, суд вважає за необхідне вказати, що положення закону про правові наслідки спливу позовної давності можуть застосовуватися лише у тих випадках, коли буде доведено існування самого суб`єктивного права і факт його порушення або оспорювання, а тому, з огляду на встановлену вище судом необгрунтованість та безпідставність вимог АТ "Укртрансгаз" суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування передбачених ст. 267 ЦК України наслідків спливу строків позовної давності до відповідних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову у даній справі.

В силу ч. 1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, таким чином, враховуючи відмову у задоволені позовних вимог, витрати по оплаті позову судовим збором підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення підписано 20.09.2022 року.

Суддя Л.Я. Мальована