Рішення № 106352148, 20.09.2022, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.09.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/168/22

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. , секретар судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Івано-Франківського обласного центру зайнятості

до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області

про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 19739 грн 99 коп.

за участю:

представники сторін не з"явилися

встановив, що Івано-Франківський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 19739 грн 99 коп.

Ухвалою від 05.04.22 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням(викликом) сторін та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.05.22.

Судові засідання 10.05.22 та 19.07.22 (призначене ухвалою суду від 06.06.22) не відбулися у звязку з перебуванням судді Матуляка П.Я. на лікарняному, відтак ухвалою від 25.08.22 призначено справу до судового розгляду по суті на 20.09.22.

В судове засідання представники сторін не з"явилися, хоча про дату, час та місце судового розгляду належним чином повідомлені, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Верховний Суд у справі №916/3188/16 зазначив, що держава в особі судових органів має забезпечити заінтересованим особам право на використання наявних засобів правового захисту. Заінтересовані особи, в свою чергу, повинні розраховувати на те, що процесуальні норми судочинства будуть застосовані, а неналежне використання своїх прав однією із сторін у судовому процесі не стане перешкодою для іншої сторони в реалізації її права на виконання судового рішення.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 01.06.2020 ОСОБА_1 призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 22, ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Під час перебування на обліку в Надвірнянській районній філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості ОСОБА_2 як безробітний отримав допомогу по безробіттю в сумі 19739,99 грн за період з 01.06.2020 по 29.04.2021. Позивач вважає, що внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_3 своєчасно не отримав пенсійне забезпечення, що надало йому можливість отримати допомогу по безробіттю та, у свою чергу, завдало позивачу шкоди у сумі виплаченої допомоги по безробіттю. З цього приводу позивач видав наказ від 18.01.22 № 25 Про повернення коштів і звернувся до відповідача з вимогою повернути здійснені виплати, однак в добровільному порядку відповідач ці кошти не повернув, що зумовила звернення позивача до суду з даним позовом. Позовні вимоги обґрунтовує приписами ст. 1166 ЦК України, ст. 1, 13, 43, 45 ЗУ Про зайнятість населення, ст. 8, 22, 23, 31, 34 ЗУ Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Свої вимоги виклав у позовній заяві вх.№4177/22 від 23.03.22 та відповіді на відзив вх.№4776/22 від 28.04.22.

Позиція відповідача.

Позов не визнає з підстав, викладених у відзиві на позов вх.№4352/22 від 18.04.22. Зокрема, зазначає, що ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії, проте рішенням відповідача від 09.06.20 №935 йому відмовлено у призначенні пенсії. Разом з тим, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №300/2058/20 відповідачем призначено В. Костецькому пенсію за віком з 05.03.2020. Вважає, що ОСОБА_3 не виконав вимоги ч. 2 ст. 36 ЗУ Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття щодо обов`язку своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг, і своєчасно не повідомив про вказане рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду. Стверджує, що позивач не довів наявності всіх елементів, необхідних для застосування деліктної відповідальності за ст. 1166 ЦК України, зокрема, зауважує, що позивач відповідно до своїх повноважень не був позбавлений можливості перевірити обґрунтованість прийняття рішення про виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_4 , проте таких заходів не вжив.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

До Надвірнянської районної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості з метою пошуку роботи звернувся ОСОБА_5 , якому 29.05.2020 надано статус безробітного відповідно до Закону України «Про зайнятість населення».

З 01.06.2020 ОСОБА_1 призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 22, ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Під час перебування на обліку в Надвірнянській районній філії Івано- Франківського обласного центру зайнятості ОСОБА_2 як безробітний за період з 01.06.2020 по 29.04.2021 отримав допомогу по безробіттю в сумі 19739,99 грн.

ОСОБА_2 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною відмови у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; призначити пенсію за вислугу років як працівнику охорони здоров`я незалежно від віку з врахуванням наявного спеціального стажу роботи відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01.06.2020.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №300/2058/20, яке набрало законної сили 18.02.2021, ОСОБА_5 з 01.06.2020 призначено пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Листом від 23.11.2021 №0900-0304-8/43850 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надало інформацію про те, що на виконання рішення суду від 10.09.2020 №300/2058/20, прийнято рішення про призначення пенсії з 01.06.2020 ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Івано-Франківським обласним центром зайнятості видано наказ від 18.01.2022 №25 «Про повернення коштів» про стягнення з Головного управління Пенсійного Фонду України в Івано Франківській області коштів, виплачених безробітному ОСОБА_1 як допомога по безробіттю в сумі 19739,99 грн за період з 01.06.2020 по 29.04.2021 у зв`язку з визнанням дій Головного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області протиправними та призначенням ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Претензію на суму сумі 19739,99 грн. разом із копією наказу від 18.01.2022 направлено позивачем відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Доказів повернення відповідачем коштів на розрахунковий рахунок позивача суду не подано.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. 1166 ЦК України, ст. 1, 13, 43, 45 ЗУ Про зайнятість населення, ст. 8, 22, 23, 31, 34 ЗУ Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо повернення виплаченої допомоги по безробіттю. При цьому суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним під час вирішення судом питання про те, яким законом потрібно керуватися для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" відносини у сфері зайнятості населення регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, Господарським та Цивільним кодексами України, Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 ЗУ Про зайнятість населення (в редакції, чинній на час виплати спірної заборгованості) статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи. Статус безробітного надається особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (ч. 2 ст. 43 ЗУ Про зайнятість населення).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 44 ЗУ Про зайнятість населення зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття відповідно до ЗУ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону. Одним із видів забезпечення є допомога по безробіттю (ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

Відповідно до наведених приписів позивач правомірно призначив і виплатив ОСОБА_4 спірну допомогу по безробіттю. Разом з тим, визнання в судовому порядку протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову у призначенні ОСОБА_4 пенсії на пільгових умовах і зобов`язання призначити та виплатити таку пенсію вплинуло на підставність вказаної виплати. Таким чином, у разі належного призначення пенсії допомога по безробіттю не підлягла б виплаті, оскільки ОСОБА_3 не підпав би під визначення особи, яка може набути статус безробітної.

За наведених обставин суд констатує, що спірні виплати є шкодою, яка завдана позивачу.

За приписами статті 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Стаття 1166 ЦК України визначає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з ст. 1173 ЦК України шкода завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Отже, на відміну від загальної норми статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вини заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 ЦК України передбачає відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.

Відповідно до ч.1 ст.107 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" пенсійний фонд, його органи та посадові особи несуть відповідальність згідно із законом за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов`язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом.

Таким чином, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Відтак, Пенсійний фонд є органом виконавчої влади та, відповідно, суб`єктом відповідальності в розумінні ст. 1173 ЦК України.

Неправомірна поведінка відповідача встановлена у рішенні Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.09.20 у справі №300/2058/20, яке набрало законної сили 18.02.21, і ця поведінка зумовила безпідставність виплати позивачем спірної допомоги по безробіттю і заподіяння йому шкоди. Відсутність своєї вини відповідач не довів.

Твердження відповідача про те, що ОСОБА_3 не виконав вимог ч. 2 ст. 36 ЗУ Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, не впливає на вирішення цього спору з огляду на таке.

Як передбачено вказаною нормою закону, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Суд встановив, що виплата позивачем ОСОБА_4 допомоги по безробіттю здійснювалася з 01.06.20, а рішення суду у справі № 300/2058/20, на підставі якого відповідач призначив В.Костецькому пенсію за віком з 01.06.20, набрало законної сили 18.02.21, відтак проведення спірних виплат мало місце до призначення В Костецькому пенсії за рішенням суду.

Така правова позиція щодо застосування приписів статей 1166 та 1173 ЦК України та статті 107 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у подібних правовідносинах, викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі № 915/282/17, від 03.05.2018 у справі №916/1601/17.

В силу вимог ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновок суду.

Судом встановлено, що внаслідок незаконних дій відповідача позивач поніс витрати - здійснив виплату допомоги по безробіттю, відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 19739,99грн. обґрунтована та підлягає до задоволення.

Судові витрати.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір в розмір 2481,00грн, що підтверджується платіжним дорученням від 15.03.22 №1034.

З огляду на задоволення позову та відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 45, 233, 236-238, 240, 241, 256 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

задовольнити позов Івано-Франківського обласного центру зайнятості до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 19739 грн 99 коп.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20551088) на користь Івано-Франківського обласного центру зайнятості (вул. Деповська, буд. 89а, м. Івано-Франківськ, р/р UА238201720355429300700706348, код 03491062, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ ГУДКСУ в Івано-Франківській області) кошти в сумі 19739,99 грн (дев`ятнадцять тисяч сімсот тридцять дев`ять гривень 99 коп.).

Cтягнути з Головного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (ЄДРПОУ 20551088) на користь Івано-Франківського обласного центру зайнятості (р/р UA238201720355429300700706348, код 03491062, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ ГУДКСУ в Івано-Франківській області) cудовий збір в розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.09.2022

Суддя П. Я. Матуляк