Ухвала суду № 106351845, 21.09.2022, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

21 вересня 2022 року Справа № 903/729/22 Суддя Господарського суду Волинської області Гарбар І.О., вивчивши матеріали по справі №903/729/22 за позовом Приватної фірми «А-ТОС» до Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстицію (м.Львів), Другого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстицію (м.Львів) про зняття арештів,

ВСТАНОВИВ:

20.09.2022 Приватна фірма «А-ТОС» звернулася в суд з позовом до Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстицію (м.Львів), Другого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстицію (м.Львів), в якому просить суд зняти арешти та заборони на відчуження, які були накладені на все належне Приватній фірмі «А-ТОС» нерухоме майно згідно:

- постанови серії АА №958284 від 04.04.2021 в межах виконавчого провадження №25589583 державного виконавця Другого ВДВС Луцького МУЮ накладено арешт на все нерухоме майно ПФ «А-ТОС»;

- постанови заступника начальника Луцького районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області від 11.01.2019 в межах виконавчого провадження №50567530, якою накладено арешт на все нерухоме майно, що належить ПФ «А-ТОС»;

- постанови заступника начальника Луцького районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області від 11.01.2019, винесеної в межах зведеного виконавчого провадження №58058200, якою накладено арешт на нерухоме майно ПФ «А-ТОС»;

- постанови державного виконавця Луцького відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області ЗМУ МЮ (м. Львів) від 09.07.2021 в межах зведеного виконавчого провадження №58058200, якою описано та накладено арешт на майно ПФ «А-ТОС».

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 2 ч.3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Позивачем не дотримано вказаних вимог, не зазначено офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідачів (за наявності) коду ЄДРПОУ.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Згідно до ч.1, 3 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі позивачами та відповідачами можуть бути особи, зазначені у ст.4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Як визначено ч. 2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як свідчить аналіз положень ст. 5, п. 4 ч. 3 ст. 163 цього Кодексу, спосіб захисту, який може застосувати суд при вирішенні справи, обирає та зазначає у своїй позовній заяві позивач.

За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням зазначених правових норм, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду, особа наводить у позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес і спосіб його захисту.

На стадії відкриття провадження у справі суд позбавлений можливості надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, чи дає такий спосіб змогу забезпечити реальне та ефективне поновлення у порушених правах.

У з`ясуванні наведеного і полягає завдання судового розгляду, тому ГПК України не передбачено можливості в будь-якій формі відмовити у прийнятті до розгляду позовної заяви, в якій, на думку судді, позовні вимоги сформульовано як встановлення факту, що має юридичне значення.

При цьому, зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду (наприклад, відшкодування шкоди, усунення перешкод у користуванні власністю, визнання договору недійсним і т.д.). По суті, зміст позовних вимог - є відображенням прохальної частини позовної заяви.

В позовній заяві мають бути зазначені обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, при цьому, порушене, невизнане або оспорюване суб`єктивне право, свободи чи інтереси, які зазначені позивачем у прохальній частині позову, повинні бути обґрунтовані обставинами, які є юридичними фактами, що в сукупності складають зміст позову.

Отже, позивачу необхідно усунути зазначений недолік позовної заяви, а саме: визначитися з суб`єктним складом учасників справи та обгрунтувати зміст позовних вимог до відповідачів, зазначивши в прохальній частині позовної заяви, які вимоги пред`являються до відповідача (-чів).

Відповідно до ч. 1 ст. 50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі (ч. 3 ст. 50 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 50 ГПК України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Водночас, у вступній частині позову позивач зазначає третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: АТ «УкрСиббанк», ОСОБА_1 , однак не обґрунтував необхідності залучення таких третіх осіб, зокрема, яким чином рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки вказаних осіб, не зазначив з якими вимогами залучено до суб`єктного складу учасників процесу в якості третіх осіб.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст. 162, 164 ГПК України, що відповідно до ч.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234, 235 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Приватної фірми «А-ТОС» до Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстицію (м.Львів), Другого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстицію (м.Львів) про зняття арештів, залишити без руху.

2. Позивачу не пізніше 10-ти календарних днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви та подати суду:

- пояснення чи доповнення до позовної заяви з зазначенням офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідачів (за наявності) та коду ЄДРПОУ;

- письмову заяву, у якій вказати та обґрунтувати зміст позовних вимог до відповідачів;

- письмову заяву, у якій вказати та обґрунтувати необхідність залучення до участі у справі третіх осіб.

3. Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню згідно з п.5 ст. 174 ГПК України.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду підписана 21.09.2022.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://vl.arbitr.gov.ua.

Суддя І. О. Гарбар