Ухвала суду № 106349246, 21.09.2022, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/760/22

Провадження № 1-кп/708/56/22

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

21 вересня 2022 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Попельнюха А.О.,

за участю:

секретаря судових засідань Пасічної Л.А.,

прокурора Бордуніс О.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника адвоката Ткаченка В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Чигиринського районного суду Черкаської області в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 26.06.2022 за № 12022250310001186, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді у Чигиринському районному суді Черкаської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Під час судового розгляду даного кримінального провадження прокурор Бордуніс О.П. подала суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 строком на 60 днів без визначення розміру застави.

У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримала у повному обсязі та просила суд його задовольнити. Додатково зазначила, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, офіційно не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, тому матиме реальну можливість переховуватися від суду, змінити місце проживання чи виїхати за кордон. Також наявні ризики незаконного впливу на потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки обвинувачений проживає з ними у одному населеному пункті; можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки є схильним до вчинення злочинів. За таких обставин інший більш м`який запобіжний захід не буде дієвим. Наразі застосований до обвинуваченого запобіжний захід спливає 26.09.2022, тому просить клопотання задовольнити та продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Захисник адвокат Ткаченко В.Л. проти задоволення клопотання заперечував, у обґрунтування власних заперечень зазначив, що вважає можливим застосування до його підзахисного іншого більш м`якого запобіжного заходу, зокрема цілодобового домашнього арешту, оскільки ОСОБА_1 має постійне місце проживання.

Обвинувачений ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечив та пояснив, що він не має наміру ухилятися від суду та правосуддя. Просить дати йому можливість приїхати додому, оскільки має ще не вирішені питання щодо власного побуту. Також зазначив, що він перебував на місці події, викликав швидку. Додатково пояснив, що близьких осіб він дійсно не має, оскільки його цивільна дружина померла, дітей у нього не було. До моменту затримання мав тимчасові заробітки. Також ОСОБА_1 підтвердив, що раніше притягувався до кримінальної відповідальності, але зазначив, що останній раз був звільнений у 2013 році і за цей період часу жодних порушень не вчиняв, судимість наразі погашена.

Заслухавши думку учасників, дослідивши доводи клопотання, суд приходить до таких висновків.

Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ст. 331 КПК України).

Відповідно до статті 199 КПК України клопотання про продовження запобіжного заходу підлягає розгляду до закінчення строку дії попередньої ухвали, оскільки в силу статті 203 ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу.

Тримання під вартою відповідно до ст. 183 КПК України є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: впливати на свідків, які не допитані під час судового розгляду; враховує відсутність належних гарантій та підтверджень соціальних зв`язків, які б переважали наявні ризики ухилення обвинуваченого від суду або вчинення іншого кримінального правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, регламентовані статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України.

Розглядаючи заявлене клопотання, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Вирішуючи дане питання, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що серйозність пред`явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом при обранні запобіжного заходу і суспільний інтерес в даному конкретному випадку полягає у забезпеченні розслідування злочину, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п.79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011.

Аналізуючи доводи учасників, ураховуючи дані про особу обвинуваченого, який не працює, не має сталих соціальних зв`язків, у силу статті 89 КК України є раніше не судимим, суд приходить до висновку, що ризики, визначені статтею 177 КПК України, зокрема можливість переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні продовжують існувати і станом на сьогоднішній день, відповідно наявні підстави для продовження застосованого до ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Приймаючи рішення про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого суд враховує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності, при оцінці необхідності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд ураховує, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський Суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Підставою продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, встановлено наявність обґрунтованої підозри (обвинувачення) у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України (без оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною у вчиненні злочину чи її виправдання), а також наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, вчинити інший злочин, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про необхідність продовження запобіжного заходу.

Аналізуючи дані про особу обвинуваченого суд приходить до висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам дієво запобігти існуючим ризикам, які зазначені у клопотанні прокурора та доведені в суді на даній стадії судового розгляду кримінального провадження.

За таких обставин суд приходить до висновку, що мета і підстави продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою і надалі є актуальними.

Розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених підстав, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено.

Зі змісту п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України вбачається, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Таким чином, ураховуючи характер пред`явленого обвинувачення щодо можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, мету та підстави прийняття судом рішення про продовження запобіжного заходу, враховані при цьому обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-186, 199, 331, 350, 372, 376, 392 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Чигиринського відділу Черкаської окружної прокуратури Бордуніс О.П. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Головківка Чигиринського району Черкаської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, а саме до 19.11.2022 включно, з утриманням у ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».

Ухвала підлягає до негайного виконання,

Копію ухвали направити для виконання до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чигиринський районний суд Черкаської області протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, у той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя А.О. Попельнюх