Рішення № 106346270, 16.09.2022, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/5319/21

провадження №: 2/398/728/22

РІШЕННЯ

Іменем України

"16" вересня 2022 р.

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючої судді - Нерода Л.М.,

за участі секретаря - Шаповал І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олександрійського професійного аграрного ліцею, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог директора Олександрійського професійного аграрного ліцею про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

учасники: позивач ОСОБА_1 , представник відповідача адвокат Пороло М.М.,

В С Т А Н О В И В :

ВИМОГИ ПОЗИВАЧА

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Олександрійського професійного аграрного ліцею та просить визнати незаконним та скасувати наказ про відсторонення її від роботи, поновити на роботі, стягнути середній заробітк за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

У позовній заяві позивач зазначила, що вона працює соціальним педагогом в Олександрійському професійному аграрному ліцеї з 31.08.2017 року. Починаючи з 08.11.2011 року по час звернення до суду з позовом, 16.11.2021 рік, вона протиправно була позбавлена свого права на працю, оскільки наказом підприємства від 08.11.2021 року була відсторонена від роботи без збереження заробітної плати до усунення причин, що його зумовили. Тобто, до проходження профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 в разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичного щеплення. Вважає, що відсторонення було незаконним, оскільки причини відсторонення від роботи зазначенні ст.46 КЗпП серед яких відсутні причини відсторонення через непроходження працівником щеплення. Окрім цього, відповідно до п.7 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» зазначено, що відсторонення від роботи працівників, які є носіями збудників інфекційних захворювань, хворих на небезвепчі для оточуючих хвороби та інше відбувається за поданням відповідних посадових осіб державної санітрано-епрідеміологічної служби. Наказ №229 від 08.11.2021 року взагалі не містить посилань на те, що Олександрійський професійний аграрний ліцей отримав подання державної санітарно-епідеміологічної служби про усунення ОСОБА_1 від роботи, як таку, що ухиляється від щеплення.

Окрім цього, наказ №229 від 08.11.2021 року про відсторонення позивача від роботи взагалі не містить посилань на зафіксовані факти відмови або ухиляння від проходження обов`язкового щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Як зазначила позивач у судовому засідання, вона фізично до 08.11.2021 року не змогла отримана довідку про наявність або відсутність протипоказань щодо проведення щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 за формою №028-01/о, оскільки відповідну форму такої довідки «Висновок лікаря щодо наявності протипоказань до вакцінації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 та інструкцію щодо її заповнення було затверджено наказом МОЗ №2394 від 02.11.2021 року, який було зареєстровано в Мінюсті 08.11.2021 року та лише 09.11.2021 року зазначені зміним набрали законної сили.

Так, позивач зверталася до сімейного лікаря 05.11.2021 року для отримання такої довідки, проте лікарем їй було надано довідку з переліком її захворювань без зазначення факту можливості або не можливості отримати позивачем щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Оскільки позивач є інвалідом 3 групи вона звернулася до МСЕК м. Кропивницький для отримання довідки щодо відсутності або наявності протипоказань для отримання щеплення, проти там їй було відмовлено та її знов направлено до сімейного лікаря.

Таким чином, позивач зазначає, що вона не ухилялася проти проведення щеплення, але фізично не змогла отримати зазначений висновок лікаря щодо наявності протипоказань до вкацинації, так як станом на 08.11.2021 року зміни, які внесені до Наказу МОЗ від 14 лютого 2012 року №110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування".

Окрім цього, позивач зазначає, що наказ №229 від 08.11.2021 року містить виправлення. Зазначені виправлення були внесені в наказ невідомою особою вже після ознайомлення позивача з наказом. Повторно, після внесення виправлень, позивача з наказом не ознайомили, чим порушили її права.

Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач у судовому засіданні зазначив, що позивач була обізнана заздалегідь про необхідність зробити щеплення, проте, проігнорувала цю вимогу. Накази від 22.10.2021 року, від 03.11.2021 року та від 08.11.2021 року винесені згідно норм чинного законодавства. Вважає, що твердження позивача про те, що вона не відмовлялася зробити щеплення та відвідувала лікаря не підтверджуються доказами, а тому, у задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.

Окрім цього, зазначає, що наказом Олександрійського професійного аграрного ліцею №47 від 02.03.2022 року зупинено дію наказу №229 від 08.11.2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » на період воєнного стану в Україні. Допущено до роботи ОСОБА_1 , соціального педагога, з 28.02.2022 року на час дії Закону України «Про затвердження Указу Президента «Про введення воєнного стану в Україні».

ПОЯСНЕННЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ

Третя особа директор Олександрійського професійного аграрного ліцею Братченко С.Г. у судове засідання не з явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

Ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05.01.2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом встановлено, що позивач перебуває в трудових відносинах з відповідачем Олександрійським професійним аграрним ліцеєм. Зазначений факт визнаний сторонами по справі.

Відповідно до Наказу Олександрійського професійного аграрного ліцею №218 від 22.10.2021 року працівників закладу, серед яких зазначена позивач, про необхідність проведення профілактичних щеплень проти гострої респіраторної SARSCoV-2 в термін до 05 листопада 2021 року в разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16.09.2011 року №595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України з 10.10.2011 року за №1161/19899. Попереджено працівників закладу, що у разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у встановленому порядку, ці працівникі відсторонюються від роботи відповідно до ст.46 КЗпП України з 08.11.2021 року.

Позивач ознайомлена з вищезазначеним наказом, про що свідчить її підпис, також в наказі позивачем зроблено запис «не згодна».

Відповідно до наказу Олександрійського професійного аграрного ліцею №227 від 03.11.2021 року зобов`язано працівників закладу в термін до 08.11.2021 року надати документ, який підтверджує наявність профілактичного щеплення проти Covid-19 або довідку про абсолютні протипоказання, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16.09.2011 року №595. Попереджено працівників закладу про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати, відповідно до ст.46 КЗпП 08.11.2021 року у разі ненадання у визначений термін одного з документів, зазначених в наказі.

З відповідним наказом позивач ознайомлена особисто, про що свідчить її підпис на зворотньому боці наказу, також в наказі позивач зазначила фразу «не згодна».

Відповідно до наказу Олександрійського професійного аграрного ліцею №229 від 08.11.2021 року ОСОБА_1 , соціального педагога, відсторонено від роботи з 08.11.2021 року без збереження заробітної плати до усунення причин, що його зумовили, тобто до проходження профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби Covid-19 спричиненої коронавірусом SARSCoV-2 в разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16.09.2021 року №595 та надання документу, який підтверджує наявність профілактичного щеплення проти Covid-19 або довідки про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень.

З зазначеним наказом позивач ознайомлена 08.11.2021 року, про що свідчить її підпис, також зазначила на наказі фразу «не згодна».

Згідно довідки від 15.11.2021 року №157 про доходи ОСОБА_1 середньомісячна заробітна плата становить 10535,78 грн.

Згідно наказа директора Олександрійського професійного аграрного ліцею №47 від 02.03.2022 року зупинено дію наказу №229 від 08.11.2021 року «Про відсторонення ОСОБА_1 від роботи» на період воєнного стану в Україні. Допущено ОСОБА_1 , соціального педагога, до роботи з 28.02.2022 року на час дії Закону України «Про затвердження Указу Президента «Про введення воєнного стану в Україні».

Таким чином, судом встановлено, що позивач на час постановлення рішення по справі допущена до роботи та отримує заробітну плату.

ОЦІНКА СУДУ ТА НОРМИ ПРАВА

Судом встановлено, що позивач та відповідач перебувають у трудових відносинах, позивач працює соціальним педагогом.

У період часу з 08.11.2021 року до 28.02.2022 року ОСОБА_1 була відсторонена від роботи відповідно до наказу директора Олександрійського професійного аграрного ліцею від 08.11.2021 року №229 у зв`язку з ненаданням документу, який підтверджує наявність профілактичного щеплення проти Covid-19 або довідки про абсолютні протипоказання.

Правовою підставою винесення наказу про відсторонення позивача від роботи відповідач визначив наказ «Про попередження працівників закладу про обов`язковість профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби Covid-19» від 22.10.2021 року №218, наказ «Про підтвердження проходження працівниками закладу обов`язкового профілактичного щеплення від Covid-19» від 03.11.2021 року №227, попередження про обов`язкове профілактичне щеплення від Covid-19.

У свою чергу, підтавою для винесення наказу №218 від 22.10.2021 року відповідачем зазначені п.«А», п.«Б» ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров`я», ст. 12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб», Перелік професій, вирбництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковому профілактичному щепленню, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.01.2021 року №2153.

Підставою для винесення наказу №227 від 03.11.2021 року відповідачем, окрім вищенаведених нормативно-правових актів, також зазначена ст. 46 КЗпП України.

Позивач ознайомлений із змістом наказів та зазначила свою незгоду з ними.

Проте, на думку суду, під час ознайомлення з наказами, відповідно до яких остання спочатку була попереджена про обов`язковість профілактичного щеплення проти Covid-19, а згодом попереджена про обов`язковість надання документу, що підтверджує наявність профілактичного щеплення або довідку про абсолютні протипоказання, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень про проведення профілактичних щеплень та зазначивши свою не згоду з ними, позивач спростувала своє твердження, щодо бажання зробити щеплення в майбутньому.

Відповідно ст. 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Законодавство України складається із системи законів України, що формується Верховною РадоюУкраїни як єдиним органом законодавчої влади. До цієї категорії також належать міжнародні договори, згода наобов`язковість яких надана Верховною Радою України шляхом прийняття закону про ратифікацію відповідного договору Окрім того, до законодавства України належать інші нормативно-правові акти, що приймаються Верховною Радою України та вищими органами виконавчої влади,постанови Верховної Ради, укази Президента України, постанови і декрети Кабінету Міністрів України, нормативні акти міністерств і відомств, місцевих рад та місцевих державних адміністрацій.

Конституційним Судом України у своєму рішенні від 9 липня 1998 р. №12-рп/98 у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення ч. 3 ст. 21 КЗпП України було дано офіційне тлумачення терміну «законодавство».

Конституційний Суд України дійшов висновку, що термін «законодавство», який вживається в ч. 3 ст. 21 Кодексу законів про працю України щодо визначення сфери застосування контракту як особливої форми трудового договору, потрібно розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України. Тобто Конституційний Суд України фактично став на позицію тлумачення поняття «законодавство» у широкому значенні.

Згідно ст. 8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права, норми Конституції України є нормами найвищої юридичної сили та прямої дії.

Відповідно ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесення змін до чинного законодавства не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод людини.

Закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає Конституції України застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі, суд за клопотанням учасників процесу або за власною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який відповідно до ст. 150 Конституції може порушувати перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції законів та інших нормативно-правових актів.

За приписами ст. 27 КАС України оскарження нормативно-правових актів КМУ, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади вирішується окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувають дві адміністративні справи №640/14012/21 та 640/29053/21 з приводу визнання протиправною та скасування постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19»; постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», а також про визнання протиправним та нечинним наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням».

На час винесення рішення у даній справі 16.09.2022 рік, відповідні судові рішення про визнання протиправними та нечинними вищевказаних постанов КМУ та наказу МОЗ України Окружним адміністративним судом міста Києва не ухвалені.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України №2153 від 04.10.2021 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», відповідно до статті 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267, та з метою забезпечення епідемічного благополуччя населення України, попередження інфекцій, керованих засобами специфічної профілактики, затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням (далі - Перелік).

Відповідно до цього Переліку (у разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16 вересня 2011 року № 595) обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники в тому числі і закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної),загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Пунктом 4 наказу МОЗ №2153 від 04.10.2021 року встановлено, що цей наказ набирає чинності через один місяць з дня його офіційного опублікування. Публікація наказу в офіційному виданні «Офіційний вісник України» здійснена 08.10.2021 року.

Позивач працює на посаді соціального педагога Олександрійського професійного аграрного ліцею, що є закладом професійної освіти, а тому дія цього наказу поширюється на неї, як працівника такого закладу.

Пунктом 46-1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19» зобов`язано керівників державнихорганів (державноїслужби), керівників підприємств, установ та організацій забезпечити:

1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. № 2153;

2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»та частини 3 статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я;

3) взяття до відома, що, на час такого відсторонення, оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини 1 статті 94 Кодексу законів про працю України, частини 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частини 3 статті 5 Закону України «Про державну службу»; відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державноїслужби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються; строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Наказ МОЗ України №2153 від 04.10.2021 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.10.2021 за №1306/36928; постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19» та постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» є чинними, оскільки судове рішення про їх протиправність та нечинність не ухвалене.

Отже, на час спірних правовідносин, тобто на 08.11.2021 року, вищезазначені нормативно-правові акти є таким, що відповідають Конституції та законодавству України.

Преамбула наказу МОЗ України №2153 від 04.10.2021 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» містить посилання на ст.10 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров`я», ст. 12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Згідно ст. 10 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров`я» визначено обов`язки громадян у сфері охорони здоров`я, у тому числі й позивача. Серед таких обов`язків є: піклування про своє здоров`я та, у передбачених законодавством випадках, проходження профілактичних медичних оглядів і необхідність робити щеплення.

Норми ст. 12 ЗУ «Про захист населення відінфекційних хвороб» вказують, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються докалендаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об`єктах можуть проводитися обов`язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями.

Інформація щодо визнання положень вищевказаних законів неконституційними відсутня, а отже вони є такими, що відповідають Конституції України.

Позивача попереджено про обов`язковість профілактичного щеплення проти Covid-19, відповідно до наказу №218 від 22.10.2022 року, з яким позивач ознайомилася особисто під підпис.

Також, позивач ознайомлений з наказом під підпис №227 від 03.11.2021 року «Про підтвердження проходження працівниками закладу обов`язкового профілактичного щеплення проти Covid-19», яким зобов`язано працівників закладу в термін до 08.11.2021 року надати документ, що підтверджує наявність профілактичного щеплення або довідку про абсолютні протипоказання.

У визначений відповідачем та законодавством термін позивач не здійснила жодного профілактичного щеплення проти COVID-19, що слугувало підставою для відсторонення відповідачем її від роботи на підставі Наказу Міністерства охорони здоров`я України №2153 від 04.10.2021 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», ст. 12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб», ст. 10 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров`я», ст.46 КЗпП України.

Посилання позивачем на той факт, що зміни, які були внесені Наказом МОЗ №2394 від 02.11.2021 року до Наказу МОЗ №110 від 14.02.2012 року «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування» щодо визначення форми первинної облікової документації №028-1/о «Висновок лікаря щодо наявності протипоказань до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та Інструкцію щодо її заповнення», набрали законної сили лише 09.11.2021 року, а тому, вона не змогла б отримати висновок щодо наявності протипоказань до вакцінації в строк до 08.11.2021 року, суд не приймає до уваги.

З цього приводу, суд зазначає наступне.

Норамтивно-правовими актами, на підставі яких було винесено наказ про відсторонення від роботи позивача, в самому наказі про відстороненні позивача від роботи не зазначено, якої саме форми повинна бути довідка або Висновок лікаря щодо наявності протипоказань до вакцінації, а тому, на думку суду, позивач мала змогу починаючи з 22.10.2021 року до 08.11.2021 року, у випадку наявності в неї протипоказань до вакцінації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, отримати від лікаря довідку або Висновок будь-якої іншрї форми та надати її на пірприємтсво.

Суд не приймає до уваги пояснення позивача, щодо звернення нею до сімейноголікаря з приводу отримання довідки або висновку щодо наявності у неї протипоказань до щеплення, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які документально підтверджені факти звернення в лікарню, проходження медичних обстежень з цього приводу, отримання довідки з переліком захворювань.

Також суд зазначає, що позивач, навіть після набрання 09.11.2021 року законної сили змін до Наказу МОЗ №110 від 14.02.2012 року «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування» щодо визначення форми первинної облікової документації №028-1/о «Висновок лікаря щодо наявності протипоказань до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та Інструкцію щодо її заповнення», не звернулася до лікарні для отримання Висновку вже визначеної форми, про що зазначила і в поясненнях, які надані в судовому засіданні, що, в свою чергу, підтверджує факт відмови позивача від проходження обов`язкової вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відповідно до приписів ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст. 3 КЗпП України). За приписами ст. 8-1 КЗпП України якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди.

Відповідно ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, міжнародні договори застосовуються, якщо вони не суперечать Конституції України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 передбачено, що суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Верховний Суд у своїй постанові у справі №682/1692/17 зазначив, що Європейський суд з прав людини висловлював думку, що обов`язкове щеплення, як примусовий медичний захід, є втручанням у гарантоване пунктом 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на повагу до приватного життя особи, що включає в себе фізичну та психологічну недоторканість особи. Порушення фізичної недоторканості заявника можна вважати виправданим дотриманням цілей охорони здоров`я населення та необхідністю контролювати поширення інфекційного захворювання (параграф 33, 36 рішення у справі «Соломахін проти України» від 15 березня 2012 року, заява № 24429/03).

Вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я зацікавлених осіб, є виправданою. Тобто в даному питанні превалює принцип важливості суспільних інтересів над особистими, однак лише у тому випадку, коли таке втручання має об`єктивні підстави - тобто було виправданим.

Посилання позивача, про внесення виправлень до наказу №218 від 22.10.2021 року «Про попередження працівників закладу про обов`язковість профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби Covid-19» не заслуговують на увагу, оскільки в вищезазначеному наказі була допущена описка в номері одного з перелічених нормативно-правовових актів (Наказа МОЗ №2153 від 04.10.2021 року), що не впливає на суть та вимоги, які викладені в зазначеному Олександрійського професійного аграрного ліцею №218 від 22.10.2021 року.

Таким чином, судом не встановлено підстав для визнання незаконним наказу відповідача про відсторонення позивача від роботи в зв`язку з тим, що зазначений наказ прийнятий на підставі діючого законодавства, що регулює трудові відносини. Нормативно-правові акти, якими передбачено обов`язковість щеплення позивача як працівника закладу професійної освіти проти гострої респіраторної хвороби CОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 в установленому законом порядку не скасовані та не визнані протиправними.

Окрім того, нормативно-правові акти, якими передбачено обов`язковість відсторонення позивача, як працівника закладу професійної освіти, який не здійснив щеплення проти гострої респіраторної хвороби CОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 чи має абсолютні протипоказання до проведення профілактичного щеплення, в установленому законом порядку також не скасовані та не визнані протиправними.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в задоволені позовних вимог відмовлено, а позивач, відповідно до п.10 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України судові витрати компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому КМУ.

Керуючись ст. ст.12,13,81,141,264,265,273,352,354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та подано апеляційну скаргу до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 21.09.2022 року.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач Олександрійський професійний аграрний ліцей, ЄДРПОУ 02544968, місце реєстрації: Кіровоградська обл. смт.Приютівка, Користівське шосе, 6 .

СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА