Ухвала суду № 106344401, 14.09.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/38332/17

Провадження № 4-с/761/83/2022

У Х В А Л А

Іменем України

14 вересня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Соломон О.М.,

за участі:

представника заявника: Братченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», заінтересовані особи: державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шевченко Максим Олександрович, ОСОБА_1 на дії державного виконавця,-

В С Т А Н О В И В:

16.11.2021 року до суду надійшла зазначена позовна заява.

В позовних вимогах позивач просить:

визнати дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шевченко Максима Олександровича в частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 11.09.2020 року ВП №60239482 незаконними;

скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 11.09.2020 року, винесену державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шевченко Максимом Олександровичем в межах ВП №60239482.

Вимоги скарги обгрунтовані тим, що на примусовому виконанні Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебував судовий наказ від 29.11.2017 року (справа №761/38332/17) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Київенерго» заборгованості за надані послуги з централізованого опалення, за надані послуги з постачання гарячої води, 3% річних та інфляційної складової боргу, витрат з оплати судового збору, ВП №60239482.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 27.06.2019 року було замінено стягувача - ПАТ «Київенерго» на Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго».

Як зазначає заявник, постановою від 11.09.2020 року державний виконавець закінчив виконавче провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» - у зв`язку з повним виконанням рішення суду. Однак заявник вказує, що кошти не надходили на рахунок стягувача, а тому звернулись до суду із скаргою.

В судовому засіданні представник заявника вимоги скарги підтримав та просив її задовольнити.

Державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шевченко Максим Олександрович та ОСОБА_1 на численні виклики суду в судове засідання не з`явились, не повідомили про поважні причини неявки в судове засідання, пояснень на скаргу не надали.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги за наступних підстав.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Як встановлено в судовому засіданні, 29.11.2017 року Шевченківський районний суд м.Києва видав судовий наказ (справа №761/38332/17) за яким стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго», яке знаходиться за адресою: м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5, р/р НОМЕР_2 у ГУ по м.Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 00131305, заборгованість за житлово-комунальні послуги з урахуванням інфляційних витрат та 3-х % річних у розмірі 36 172 грн. 66 коп. та судовий збір у сумі 800 грн. 00 коп., а разом 36 972 (тридцять шість тисяч дев`ятсот сімдесят дві) грн. 66 коп.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 27.06.2019 року (справа №761/38332/17) замінено стягувача у судовому наказі № 761/38332/17 від 29 листопада 2017 року, виданому Шевченківським районним судом м.Києва за заявою Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги, а саме Публічне акціонерне товариство «Київенерго» на Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго».

Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 10.10.2019 року розпочало ВП №60239482 з примусового виконання зазначеного судового наказу.

Постановою від 11.09.2020 року державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шевченко Максим Олександрович закінчив ВП №60239482 на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» так як борг, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження сплачено в повному обсязі.

Представник заявника, як вбачається із скарги заперечував факт надходження на рахунок стягувача зазначеної в судовому наказі суми на підтвердження чого надав довідку від 23.01.2022 року (а.с.54) з якої вбачається, що протягом 11.10.2018 року - 28.01.2022 року кошти з призначенням платежу на виконання судового рішення у справі №761/38332/17 на рахунки КП «Київтеплоенерго» не надходили.

В той же час, як вбачається, сторона заявника не зазначила у довідці про надходження суми 36 972,66 грн. із іншим призначенням платежу.

Суд витребував у державної виконавчої служби копії документів на підставі яких державний виконавець прийняв оскаржувану постанову.

До суду 10.08.2022 року з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла копія квитанції №3 від 09.09.2020 року за якою ОСОБА_1 сплатила на рахунок КП «Теплоенерго» 36 972,70 грн. Однак в призначенні платежу зазначено «Централізоване опалення 210100 31.08.2020-01.09.2020».

Представник заявника в судовому засіданні пояснив, що вказана сума дійсно надійшла на рахунок заявника. Однак вона була зарахована на погашення заборгованості за послуги централізованого опалення, так як в призначенні платежу не було вказано що кошти сплачуються на виконання судового наказу.

Стаття 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначає підстави закінчення виконавчого провадження.

Так, зокрема пункт 9 частини 1 зазначеної статті передбачає можливість закінчення виконавчого провадження у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 сплатила на рахунок КП «Київтеплоенерго» суму, яка зазначена у постанові про відкриття виконавчого провадження та у судовому наказі, суд вважає, що вказана сума є сплатою заборгованості саме на виконання судового наказу.

Заявник не позбавлений можливості здійснити розподілення коштів, які надійшли в розмірі 36 972,70 грн. на погашення заборгованості зазначеної в заяві про видачу судового наказу, а саме: за централізоване опалення в сумі 22 076,68 грн., постачання гарячої води - 9 041,87 грн., 3% річних та інфляційну складову боргу - 5 054,11 грн.

Крім того, варто зауважити, що скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, в тому випадку, коли сума за рішенням суду надійшла на рахунок стягувача призведе до повторного стягнення уже сплаченої та відповідно стягнутої суми.

КП «Київтеплоенерго» не позбавлено можливості звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за інший проміжок часу, так як представник зазначає про її наявність, або звернутись з відповідною позовною заявою.

Відповідно до вимог ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч.2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Отже, даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам, враховуючи, що судовий наказ виконано в повному обсязі, оскільки сума за виконавчим листом надійшла на рахунок стягувача, повторне стягнення буде суперечити правовій визначеності, суд вважає, що в даному випадку державний виконавець при закінченні виконавчого провадження не порушив вимоги Закону України «Про виконавче провадження», а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги.

На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», заінтересовані особи: державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шевченко Максим Олександрович, ОСОБА_1 на дії державного виконавця - в повному обсязі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня виготовлення повного тексту ухвали безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали виготовлено 19 вересня 2022 року

СУДДЯ: Н.Г.Притула