Ухвала суду № 106341169, 15.09.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/24130/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва Соколов О.М., при секретарі Матвійчуку В.П., за участю прокурора Смірнова О.С., захисників: Черьомухі О.В., Демченка В.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження № 42022100000000256 від 06.06.2022 - прокурора відділу Київської міської прокуратури Данькова Андрія Юрійовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

В С Т А Н О В И В:

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Соколова О.М. надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 42022100000000256 від 06.06.2022 - прокурора відділу Київської міської прокуратури Данькова Андрія Юрійовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З матеріалів клопотання вбачається, що Третім слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42022100000000256 від 06.06.2022, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 262КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор вказує наступне.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Указом Президента Українивід 24.02.2022 № 64/2022 «Про введеннявоєнного стану в Україні» у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації протии України з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан.

Відповідно до наказу Командувача Сил територіальної оборони ЗСУ від 11 березня 2022 року № 22 ОСОБА_1 призначено на посаду командира Добровольчого формування НОМЕР_6 територіальної громади міста Києва « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

У зв`язку із наведеним, з метою відсічи збройної агресієї російської федерації, 11.03.2022 командир Добровольчого формування НОМЕР_6 територіальної громади міста Києва « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_1 звернувся до Управління державної охорони України щодо вирішення питання про забезпечення озброєнням та боєприпасами добровольчого формування « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

За результатами розгляду вказаного клопотання ОСОБА_1 . Управлінням державної охорони України 14.03.2022 ОСОБА_1 видано озброєння у вигляді: автомат ВУЛКАН 7,62мм - 20 одиниць; кулемет ККМ 7,62 мм - 1 одиниця; гранатомет РПГ-7В - 1 одиниця; пістолет ФОРТ-14 9 мм - 5 одиниць.

В подальшому, ОСОБА_1 ігноруючи обов`язки командира ДФТГ, будучи відповідальним за зберігання отриманої зброї та боєкомплекту, належного контролю за обігом та використанням отриманої зброї не забезпечив, не організував облаштування спеціальної кімнати для зберігання вогнепальної зброї, не забезпечив контролю за її видачею та поверненням.

Враховуючи неналежне виконання ОСОБА_1 своїх безпосередніх обов`язків, 13.04.2022 командиром Добровольчого формування НОМЕР_6 територіальної громади міста Києва « ІНФОРМАЦІЯ_2 » призначено ОСОБА_4 .

Приблизно в цей час у ОСОБА_1 виник умисел на привласнення зброї, переданої Управлінням державної охорони України ДФТГ «ІНФОРМАЦІЯ_2» для забезпечення відсічи збройної агресії рф.

Будучи обуреним вказаним призначенням, ОСОБА_1 , маючи умисел на привласнення вогнепальної зброї, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, вивіз частину зброї, отриманої в Управлінні державної охорони України, а саме, автомат ВУЛКАН 7,62мм - 11 одиниць, кулемет ПКМ 7,62 мм - 1 одиниця, гранатомет РПГ-7В - 1 одиниця, пістолет ФОРТ-14 9 мм - 2 одиниці, таким чином їх привласнив та розпорядившись на власний розсуд.

Станом на 05.09.2022 ОСОБА_1 , отриману ним зброю, а саме: ВУЛКАН 7,62 мм - 11 одиниць (серії та номери: НОМЕР_1 , НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16), кулемет ПКМ 7,62 мм - 1 одиниця (серія та номер НОМЕР_2 ), гранатомет РПГ-7В - 1 одиниця (серія та номер НОМЕР_3 ), пістолет ФОРТ-14 9 мм - 2 одиниці (серії та номери: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ), отримані ним у зв`язку із виконанням обов`язків командира Добровольчого формування НОМЕР_6 територіальної громади міста Києва « ІНФОРМАЦІЯ_2 » до Управлінні державної охорони України або ДФТГ «ІНФОРМАЦІЯ_2» не повернув.

У зв`язку з чим, 07.09.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на момент вчинення злочину перебував на посаді командира Добровольчого формування НОМЕР_6 територіальної громади міста Києва « ІНФОРМАЦІЯ_2 », стосовно останнього направлено до суду обвинувальні акти у кримінальних провадженнях, вручено письмове повідомлення про те, що він підозрюється у привласненні вогнепальної зброї, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 262 КК України.

Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, виникла необхідність у обранні відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Одночасно, інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Враховуючи викладене, у разі задоволення клопотання вбачається за доцільне визначити ОСОБА_1 , заставу у порядку, передбаченому абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки менший розмір застави не здатний забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків. Разом з тим, у разі застосування до підозрюваного ОСОБА_1 застави, орган досудового розслідування вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відлучатись із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; не спілкуватись із свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_4 здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, наведених у ньому.

Підозрюваний та його захисники заперечили щодо задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри, позитивні характеристики, просили взяти до уваги стан здоров`я та застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження та дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що Третім слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42022100000000256 від 06.06.2022, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 262КК України.

07.09.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вручено письмове повідомлення про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 262 КК України.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 262 КК України, обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема: заявою ОСОБА_5 про вчинення злочину; протоколом допиту ОСОБА_5 ; протоколом допиту ОСОБА_4 ; протоколами негласних слідчих (розшукових) дій; матеріалами Управління державної охорони України ( відомості щодо отримання ОСОБА_1 зброї та боєкомплекту, копії журналів, заява ОСОБА_1 на видачу зброї, інформація про часткове повернення зброї, тощо); іншими матеріалами кримінального провадження.

За таких обставин, доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри та відсутності доказів щодо причетності ОСОБА_1 до інкримінованого кримінального правопорушення, на даній стадії кримінального провадження, є безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У клопотанні та доданих до клопотання документах, а також прокурором у судовому засіданні, доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 262 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи клопотання про застосування такого запобіжного заходу як тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість та характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).

Виходячи з наявних в матеріалах даних, матеріалами кримінального провадження у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 262 КК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Згідно з ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, особу підозрюваного, його вік, сімейний та майновий стан, стан здоров`я, та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватись органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Також, слідчий суддя враховує, що стротоною захисту не доведено та в судовому засіданні не встановлено обставин, які б спростовували доводи сторони обвинувачення, та не надано будь-яких доказів, щодо неможливості перебування підозрюваного під вартою.

Для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені в судовому засіданні слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу, враховуючи роль ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 4 ст. ст. 182 КПК України визначено, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак слідчий суддя погоджується з розміром застави вказаним прокурором у клопотанні.

Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Окрім цього, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов`язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відлучатись із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; не спілкуватись із свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_4 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України, зазначені обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора у порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Відтак, приходжу до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 05.11.2022 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 , обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 208 000 грн. (двісті вісім тисяч) грн. 00 коп.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:

Отримувач ТУДСАУ у м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

р/р UA128201720355259002001012089

призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у досудовому розслідуванні у кримінальному провадженні № 42022100000000256.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відлучатись із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; не спілкуватись із свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_4 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового розслідування, тобто до 05.11.2022 року.

У разі внесення застави підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції..

Слідчий суддя О.М. Соколов