Рішення № 10634114, 01.07.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2010 р.Справа № 6/31-573 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області (вул. Танцорова, 11, м.Тернопіль,46001)

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відокремленого підрозділу "Вокзал станція Тернопіль" державного територіально-галузевого об'єднання "Львіська залізниця" (майдан Привокзальний, 1, м. Тернопіль, 46000)

до відповідача Приватного підприємства "Корпорація "Вітар" (вул. Камінна, 6/1, м. Тернопіль, 46000)

про розірвання договору оренди, повернення орендованого майна та стягнення 174817,01 грн. заборгованості

за участю представників сторін:

позивача: Кумчик І.В, Гринчишин Г.Т.,

відповідача: не з’явився

третіх осіб: не з’явився

Суть справи:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відокремленого підрозділу "Вокзал станція Тернопіль" державного територіально-галузевого об`єднання "Львіська залізниця" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "Корпорація "Вітар" про розірвання договору оренди та стягнення, з врахуванням збільшення позовних вимог, 172917,01 грн. орендної плати, 6888,33 грн. пені, 41194,95грн. штрафу.

У відзиві та усних поясненнях представника, відповідач проти позову заперечив, посилаючись на його безпідставність, а також подав зустрічний позов про внесення змін до договору оренди.

Ухвалами від 05 травня 2010 року та 11 червня 2010 року зустрічний позов повернуто без розгляду.

Судове засідання, призначене вперше на 30 квітня 2010 року неодноразово відкладалось, востаннє на 01 липня 2010 року.

В порядку ст. 69 ГПК України, термін розгляду справи було продовжено.

Представник відповідача, та третьої особи, участь яких не визнавалась обов’язковою, в судове засідання 01 липня 2010 року не з’явились, хоча про час та місце наступного слухання їх було повідомлено належним чином, в порядку, передбаченому ст.64,87 ГПК України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75, пунктом 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 та пунктом 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009р. №01-08/530, а також відмічено у формулярі (протоколі) судового засідання від 24 червня 2010 року.

При даних обставинах, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності за наявними документами.

В засіданні учасникам процесу роз’яснювались належні їм права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20,22,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання, аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, у т.ч. дані у попередніх засіданнях, суд встановив наступне:

За результатами проведеного конкурсу, на підставі протоколу №3 засідання конкурсної комісії з підготовки та проведення конкурсу на право оренди державного нерухомого майна, затвердженого 19 жовтня 2009 року, між регіональним відділенням Фонду держмайна України по Тернопільській області та Приватним підприємством "Корпорація "Вітар" укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №602 від 27 листопада 2009 року, терміном дії до 27 жовтня 2012 року.

Відповідно до змісту договору, орендодавець (РВ ФДМ по Тернопільській області) передає, а орендар (ПП «Корпорація «Вітар») приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно: частину нежитлових приміщень загальною площею 347,3 кв.м. (у т.ч. 9,0 кв.м. площі спільного користування) другого поверху будівлі вокзалу станції Тернопіль, що перебуває на балансі відокремленого підрозділу "Вокзал станція Тернопіль" державного територіально-галузевого об`єднання "Львіська залізниця" (барансоутримувач), за адресою: майдан Привокзальний, 1, м. Тернопіль, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку майна, станом на 30 червня 2009 року і становить 1840830 грн.

Пунктом 1.2 договору визначено, що приміщення передається в оренду з метою розміщення ресторану з нічним режимом роботи.

За змістом п. 1.3 договору, стан майна на момент укладення договору потребує поточного ремонту.

Згідно з пунктами 5.7, 6.2, 8.2 договору, у разі потреби, орендар проводить капітальний та інші види ремонту що зумовлює підвищення вартості орендованого майна за власні кошти, за умови попереднього погодження виконання таких робіт в порядку визначеному наказом Фонду держмайна України від 03.10.06р. №1523, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.10.06р. за №1123/12997.

Відповідно до п. 3 договору, орендну плату ПП «Корпорація «Вітар»зобов’язувалось сплачувати не пізніше 15 числа місяця наступного за розрахунковим. При цьому, розрахунок орендної плати проводиться згідно із згаданими в договорі методиками її обчислення.

У разі невиконання орендарем ряду умов договору, у т.ч. невнесення орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу, згідно з п. 10.6 договору, останній може бути розірвано достроково в судовому порядку.

При цьому, згідно з п.9.3 Договору, розірвання договору в судовому порядку провадиться без застосування процедури досудового врегулювання.

На підставі договору, по Акту приймання-передавання нерухомого майна від 27 листопада 2009 року, відповідач отримав у тимчасове оплатне користування частину нежитлових приміщень загальною площею 347,3 кв.м. другого поверху будівлі вокзалу станції Тернопіль за адресою: майдан Привокзальний, 1, м. Тернопіль, вартістю 1840830 грн., у стані, що на момент укладення договору та його передачі потребує поточного ремонту.

24 грудня 2009 року та 12 січня 2010 року орендарем сплачено 200 грн. та 1700 грн. відповідно.

Решту платежів за оренду державного майна ПП «Корпорація «Вітар»не вносило, що стало підставою звернення РВ ФДМ по Тернопільській області з позовом про відновлення порушеного права.

На обґрунтування своїх заперечень відповідач вказує на те, що у відповідності до умов договору, орендар прийняв приміщення та приступив до поточного ремонту. Однак, підчас його проведення, було виявлено ряд недоліків, які потребували капітального ремонту, про що відповідними листами повідомлено орендодавця.

Проведення капітального ремонту обумовило неможливість використання орендованого приміщення за призначенням.

Вказані обставини, на думку орендаря, є підставою для звільнення його від сплати орендних платежів.

В свою чергу, позивач заперечив доводи відповідача, оскільки:

- орендар зобов’язаний вносити орендну плату незалежно від наслідків його господарської діяльності,

- необхідність проведення поточного ремонту було передбачено умовами договору

- проведення капітального ремонту в орендованому приміщенні державної форми власності можливе за умови його попереднього погодження з орендодавцем та балансоутримувачем в установленому законом та договором порядку.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

За змістом ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду державного майна регулюються спеціальним нормативним актом, яким є Закон України «Про оренду державного та комунального майна»№2269-ХІІ від 10.04.92р (далі –Закон №2269-ХІІ).

Як визначено ч.1 ст. 2 Закону №2269-ХІІ, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі незалежно від наслідків господарської діяльності (ч. 3. ст. 18, ч.1 ст.19 Закону №2269-ХІІ).

Одностороння відмова від договору оренди не допускається (ч.1 ст. 26 Закону №2269-ХІІ).

Судом з’ясовано, що в порушення умов договору, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14, 629, 759,762 ЦК України, ст.173, 174, 193, 283,286 ГК України, ст.2, ч.3 ст.18, ч.ч.1-3 ст. 19 Закону № 2269-ХІІ відповідач у визначені строки орендну плату не вносив, внаслідок чого, за період з грудня 2009 року по травень 2010 року в орендаря виникла заборгованість в сумі 172917,01 грн.

Направлені на адресу відповідача претензії № 18-12-00093 від 15 січня 2010 року, №18-12-00516 від 22 лютого 2010 року, з вимогою погасити заборгованість по орендній платі та попередженням щодо припинення договору оренди, відповідачем залишені без задоволення.

Доказів на підтвердження іншого, у т.ч. сплати коштів за користування орендованим майном, відповідачем не представлено.

За таких обставин, вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі з грудня 2009 року по травень 2010 року в сумі 172917,01 грн., підлягають задоволенню.

У разі несвоєчасного внесення орендної плати, п.3.6 Договору передбачено нарахування пені у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня, за кожен день прострочення.

Враховуючи положення п. 3.6 Договору, приписи ст.ст.546-549 ЦК України, ст. ст.231,232 ГК України, ст.ст.1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, суму боргу та період нарахування, вимоги про стягнення 6888,33 грн. пені слід задовольнити.

При невнесенні орендної плати понад три місяці, згідно з п.3.7 договору, орендар зобов’язувався сплачувати штраф у розмірі 10% від суми боргу.

Зважаючи на період прострочення відповідачем внесення орендної плати, суму боргу, розрахунок санкцій, вимоги про стягнення 41194,95грн. штрафу, підлягають задоволенню.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема і розірвання договору.

Відповідно до ч.3 ст. 26 Закону №2269-ХІІ, у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, на вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду.

Невнесення орендної плати протягом трьох місяців, відповідно до п. 10.6 договору, ст. 26 Закону №2269-ХІІ, ст. 782 ЦК України, як обставина невиконання орендарем своїх зобов’язань, є однією із підстав для розірвання договору.

Така правова позиція, викладена зокрема у Листах ВГСУ від 12.04.01р. №01-8/442, від 07.04.08р. №01-8/211, постанові ВГСУ від 13.03.08р. у справі №22/158д/06-10/192/07.

Враховуючи положення наведених норм, беручи до уваги тривале невиконання орендарем умов договору щодо внесення орендної плати (понад три місяці), позовні вимоги про розірвання договору слід задовольнити.

В порядку ч. 1 ст. 785 ЦК України, державне нерухоме майно: частина нежитлових приміщень загальною площею 347,3 кв.м. (у т.ч. 9,0 кв.м. площі спільного користування) другого поверху будівлі вокзалу станції Тернопіль, що перебуває на балансі відокремленого підрозділу "Вокзал станція Тернопіль" державного територіально-галузевого об`єднання "Львіська залізниця" (барансоутримувач), за адресою: майдан Привокзальний, 1, м. Тернопіль, підлягає поверненню з оренди.

При цьому, суд критично оцінює заперечення відповідача, як такі, що належним чином не доведені та спростовуються матеріалами справи.

Так, змістом договору та акта прийому - передачі приміщення, обумовлено необхідність проведення у орендованому приміщенні поточного ремонту. Однак, звільнення від орендної плати у період його проведення, договором не передбачалось.

Пунктами 5.7, 6.2, 8.2 договору, також передбачено можливість проведення орендарем капітального та інших видів ремонту, що зумовлює підвищення вартості орендованого майна за власні кошти, без права подальшої компенсації вартості невід’ємних поліпшень, за умови попереднього погодження виконання таких робіт в порядку визначеному наказом Фонду держмайна України від 03.10.06р. №1523, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.10.06р. за №1123/12997 (далі –Наказ №1523).

Процедура надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна, згідно з п. 2 Наказу №1523, включає такі етапи:

- подання заяви і пакета документів орендарем;

- розгляд заяви і документації орендаря;

- прийняття відповідного рішення.

Відповідно до змісту п.3 Наказу №1523, для розгляду питання про надання згоди орендарю на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна орендар подає заяву та такий пакет документів:

1) опис передбачуваних поліпшень і кошторис витрат на їх проведення;

2) інформацію про доцільність здійснення поліпшень орендованого майна;

3) приписи органів пожежного нагляду, охорони праці;

4) довідку балансоутримувача про вартість об'єкта оренди згідно з даними бухгалтерського обліку на початок поточного року.

Як вбачається із представленої Фондом держмайна по Тернопільській області переписки, листи Приватного підприємства "Корпорація "Вітар" №№03 від 04.12.09р., 04 від 24.12.09р., 06 від 27.01.10р. (копії наявні у матеріалах справи), адресовані орендодавцю, не відповідають вимогам наведених норм Наказу №1523.

Згоди на проведення капітального ремонту, на який посилається відповідач у своїх запереченнях, він так і не отримав.

А тому, підстав для звільнення відповідача від внесення орендної плати, в суду немає.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1,2,4-3,12,33,34,43,44,49,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

1. Розірвати договір оренди нерухомого майна № 602 від 27 листопада 2009 року.

2. Приватному підприємству "Корпорація "Вітар" (вул. Камінна, 6/1, м. Тернопіль, 46000) звільнити частину нежитлових приміщень загальною площею 347,3 кв.м. другого поверху будівлі вокзалу станції Тернопіль розміщеного майдані Привокзальному, 1 у м. Тернополі, передавши його балансоутримувачу Відокремленому підрозділу "Вокзал станція Тернопіль" (майдан Привокзальний, 1, м. Тернопіль, код 25936369), державного територіально-галузевого об'єднання "Львіська залізниця".

3. Стягнути з Приватного підприємства "Корпорація "Вітар" (вул. Камінна, 6/1, м. Тернопіль, код 36508993)

172917,01 грн. орендної плати, 6888,33 грн. пені, 41194,95грн. штрафу в доход державного бюджету (р/р 31112094700002 в ГУ ДКУ в Тернопільській області, МФО 23588119, одержувач - Фонд Державного майна по Тернопільській області).

2210 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в доход державного бюджету.

Видати накази.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор – апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 12 липня 2010р., через місцевий господарський суд.

Суддя