Рішення № 10634035, 20.07.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" липня 2010 р. Справа № 2/90

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Трипілля"

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівська Лізингова компанія"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватний нотаріус Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області Шаравара Оксана Романівна

про визнання виконавчого напису №356 від 31.03.2010 року таким, що не підлягає виконанню, та його скасування

Суддя Савченко Г. І.

Секретар судового засідання Філіпов Є.В.

Представники сторін:

Від позивача: адвокат Запорожець І.А. дов. б/н., від 23.06.2010 року.

Від відповідача: не з'явився.

Від третьої особи: приватний нотаріус Шаравара О.Р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач просить:

Визнати виконавчий напис №356 від 31 березня 2010 року, вчинений приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області Шаравара О.Р. Гловацькою А.В., на:

- на пневматична напівнасівна зернова сівалка "МІSTRAL 600ТМ", 6м, 2007 року випуску;

- на плуг напівнасівний 8-ми корпусний Варі діаметр 10 7+1L100 (виробництва фірми Лемкен (Німеччина), 2007 року випуску, таким, що не підлягає до виконання.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що договір фінансового лізингу не містить умов щодо безспірного повернення об’єкту лізингу, якого вимагає Постанова Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.199р. прийнята на виконання ст.87 Закону України “Про нотаріат”.

Відповідач в судові засідання 01 та 20 липня 2010 р. не з'явився. В установленому порядку був повідомлений про час і місце розгляду справи. Відзиву на позов не подав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області Шаравара Оксана Романівна позов заперечує. Посилається на те, що відповідно до Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право вимагати повернення предмету лізингу у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше тридцяти днів. Вказує, що відповідач надав всі необхідні документи для вчинення виконавчого напису відповідно до пункту 8 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості здійснюється в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженою Постановою КМУ №1172.

Вислухавши пояснення представника позивача, третьої особи, дослідивши докази у справі, господарський суд встановив.

30 липня 2007 року між ТзОВ "Львівська Лізингова компанія" (Лізингодавець) та ТзОВ "Агрофірма Трипілля" (Лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу №2001, за умовами якого Лізингодавець зобов'язується придбати у власність майно та передати його у платне користування Лізингоодержувачу на умовах фінансового лізингу.

Відповідно до п.5.1 Договору, об'єкт лізингу передається в лізинг Лізингоодержувачу на 36 місяців. Термін дії Договору до "30" серпня 2010 року.

31 березня 2010 року приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області Шаравара О.Р. вчинено виконавчий напис на звернене стягнення:

- на пневматична напівнасівна зернова сівалка "МІSTRAL 600ТМ", 6м, 2007 року випуску;

- на плуг напівнасівний 8-ми корпусний Варі діаметр 10 7+1L100 (виробництва фірми Лемкен (Німеччина), 2007 року випуску.

Виконавчий напис вчинено на загальну вартість об'єкту лізингу 516924,00 гривень, що було передано в користування на умовах фінансового лізингу за Договором №2001 від 30 липня 2007 року.

По вказаному виконавчому напису відкрито виконавче провадження, про що свідчить постанова відділу ДВС Радивилівського районного управління юстиції №19609806 від 07 червня 2010 року.

Відповідно до ч.3 ст.15 ГПК України справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню розглядаються господарським судом за місцемзнаходження відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача. Як вбачається з матеріалів справи, місцем виконання виконавчого напису є Державна виконавча служба Радивилівського районного управління юстиції (Рівненська область). Отже позивачем, на його вибір, правомірно визначена територіальна підсудність.

Господарський суд вважає, що спір підлягає вирішенню без участі представника відповідача. Останній не скористався можливістю надати відзив на позов, явка в судове засідання обов'язковою не визнавалась. Ухвалою господарського суду від 01 липня 2010 р. забезпечено позов. Зупинено стягнення на підставі спірного виконавчого напису. Ухвала суду відповідачем та третьою особою не оскаржувалась.

Давши оцінку доказам у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вчиняючи виконавчий напис приватний нотаріус посилався на ст.87 Закону України “Про нотаріат”, статтю 10 Закону України “Про фінансовий лізинг” та п.8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99р. №1172.

Судом встановлено, що відповідачем були надані нотаріусу документи для вчинення виконавчого напису:

- заява на вчинення виконавчого напису № 27/10 від 31.03.2010 року ТзОВ «Львівська Лізингова Компанія»;

- Статут ТзОВ «Львівська Лізингова Компанія»;

- свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ТзОВ «Львівська Лізингова Компанія»;

- рішення №1 Учасника ТзОВ «Львівська Лізингова Компанія»№ 1 від 15.03.2010 року;

- протокол Загальних зборів учасників ТзОВ «Львівська Лізингова Компанія»№1 від 08.08.2006 року;

- наказ № 1-к від 14.08.2006 року ТзОВ «Львівська Лізингова Компанія»;

- оригінал договору фінансового лізингу № 2001 від 30.07.2007 року;

- засвідчена лізингодавцем копія рахунку-фактури, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення №38 від 01.02.2010 року;

-          рекомендоване повідомлення № 2024396 від 09.02.2010 про вручення поштового відправлення з описом вкладеного з відміткою про отримання 11.02.2010 року, 22.06.2010р..

За загальним правилом вказаних документів достатньо для вчинення нотаріального напису. Відповідно до ст.290 ЦК України, ст.6 Закону України “Про фінансовий лізинг” не вимагається нотаріального посвідчення договору лізингу, достатньо письмової форми. Договір на підставі якого вчинений напис нотаріально не посвідчується.

Незалежно від того, посвідчувався чи не посвідчувався нотаріально договір, нотаріус вправі вчинити виконавчий напис.

Однак, як відповідачем при зверненні до нотаріуса, так і нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не враховано ті обставини, що:

В силу ст.87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. При цьому, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений Постановою КМУ №1172 від 29.06.1999року.

Відповідно до Переліку, у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу здійснюється на підставі Договорів лізингу, що передбачають у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу і відповідно до напису додається оригінал договору лізингу та засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

Тобто, саме договір лізингу має містити в собі умову, згідно якій передбачено у безспірному порядку повернення об’єкту лізингу.

Разом з тим, Договором фінансового лізингу №2001 від 30 липня 2007року на підставі якого вчинено виконавчий напис №356 від 31 березня 2010 року не містить умов щодо безспірного порядку повернення об'єктів лізингу.

Керуючись ст.ст. 82-84, 49 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №356 від 31.03.2010 року, вчинений приватним нотаріусом Пустомитівського районного округу Львівської області Шараварою О.Р.

2. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівська Лізингова компанія” (79034, м.Львів, вул.Литвиненка,3, п/р 26001253 у Львівській філії ВАТ “Мегабанк”, МФО 385413, код ЄДРПОУ 34559260) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Трипілля” (35523, Рівненська обл., Радивилівський район, с.Зарічне, вул.40-річчя Перемоги, 15В, п/р 260007982 РОД “Райффайзен Банк Аваль” м.Рівне, МФО 333227, код ЄДРПОУ 34463741)- 85 грн. 00 коп. витрат по державному миту, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічні послуги.

3. Наказ видати після набрання чинності судовим рішенням.

Суддя

підписано "22" липня 2010 р.