Рішення № 10633990, 05.05.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" травня 2010 р. Справа № 19/43

за позовом Відкрите акціонерне товариство "Рівненський завод тракторних агрегатів"

до відповідача ТзОВ "Конкорд-Інвест"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Кулешов Володимир Олексійович

про визнання угоди та довіреності недійсними

Суддя

Представники:

Від позивача : Максименко О.В., Світличний Р.В.

Від відповідача : не з'явився

Від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про визнання недійсною угоди від 30.09.2003 року про порядок і строки виконання рішення господарського суду Харківської області від 08 вересня 2003 року у справі № 20/490-03 та визнання недійсною з моменту вчинення довіреності № 19-ю-03 від 22.09.2003 року, видану на громадянина Кулешова Володимира Олексійовича. В обгрунтування вимог зазначає, що 30 вересня 2003 року між ТзОВ "Конкорд Інвест" (кредитор) та ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" (боржник) було підписано угоду про порядок і строки виконання рішення господарського суду Харківської області від 08.09.2003 року у справі № 20/490-03, відповідно до якої боржник визнає заборгованість перед кредитором в розмірі вартості акцій (2901176 штук), встановленій судом, на загальну суму 2901176,00 грн. та зобов'язується погасити цю заборгованість у строк до 31.11.2003 року. Від імені ВАТ "РЗТА" дану угоду підписано представником Кулешовим В.О., який діяв на підставі довіреності № 19-ю-03 від 22.09.2003 року. Позивач вважає зазначену довіреність недійсною з наступних підстав. Номер реєстрації довіреності (19-ю-03) не відповідає встановленій на ВАТ "РЗТА" нумерації вихідної документації у тому числі довіреностей. Довіреність містить відбиток дубліката печатки ВАТ "РЗТА", який було виготовлено на підставі дозволу № 009240 від 23.09.2005 року, тобто через два роки після складання довіреності. Поряд з цим означена довіреність видана 22 вересня 2003 року для представництва інтересів ВАТ "РЗТА" у справі № 20/490-03, провадження по якій відкрите у господарському суді Харківської області, однак провадження у цій справі було закрите у зв'язку із прийняттям рішення від 08 вересня 2003 року, яке набрало законної сили 18 вересня 2003 року. Разом з цим, оспорюваною угодою від 30.09.2003 року було змінено спосіб виконання рішення господарського суду, однак повноважень на вчинення таких дій згідно довіреності Кулешов В.О. не мав. Також позивач зазначає, що угода від 30.09.2003 року не є цивільно-правовою угодою, оскільки вона стосується строків та порядку виконання конкретного судового рішення, а тому повинна відповідати вимогам ст. 121 ГПК України до мирової угоди та відповідно має бути затверджена господарським судом. Оспорювана угода не є мировою угодою, вона не затверджена судом, підписана особою, яка не мала жодних повноважень на підписання такої угоди, наступне схвалення цієї угоди зі сторони ВАТ "РЗТА" не відбулось, а тому вона суперечить вимогам закону і в силу ст. 48 ЦК УРСР є недійсною. З огляду на викладені обставини позивач просить задоволити позовні вимоги.

Відповідач у поданому відзиві проти вимог заперечив, мотивуючи тим, що довіреність № 19-ю-03 від 22.09.2003 р. це лише письмовий документ, який видається однією особою іншій для представництва інтересів перед третіми особами (ст. 64 ЦК УРСР) і не є актом в розумінні 12 ГПК України, а тому не може бути визнаною недійсною в порядку господарського судочинства. Разом з тим вважає угоду (соглашение) від 30.09.2003 року дійсною, оскільки представник за довіреністю мав повноваження на її укладення, що випливає із тексту довіреності, а також позивач власними діями схвалив дану угоду, зокрема, здійснив оплату в сумі 40000,00 грн. на користь ТзОВ "Конкорд-Інвест" згідно виписки по особовому рахунку за 02.10.2003 року. Також вказує, що позивач міг використовувати у своїй господарській діяльності одночасно дві печатки (оригінал та дублікат), а тому доводи позивача в цій частині є непереконливими.

Окрім цього, відповідачем подано заяву про застосування (сплив) позовної давності до позовних вимог. Як зазначає відповідач, з врахуванням вимог ст.ст. 256, 257 ЦК України, загальний строк позовної давності по заявленим вимогам сплинув 22.09.2006 року (щодо визнання недійсною довіреності) та 30.09.2006 року (щодо визнання недійсною угоди). Однак позов подано до господарського суду в березні 2010 року. Більше того, ТзОВ "Конкорд-Інвест" відомо, що ТОВ "Фірма "Восток", як акціонер ВАТ "РЗТА" зверталось до ВАТ "РЗТА" з приводу надання копій оскаржуваних документів. Листом від 30.11.2006 року ВАТ "РЗТА" надало ТОВ "Фірма "Восток" усі необхідні копії, в тому числі копії оскаржуваних угоди та довіреності. Даний лист прикладено до заяви. Відтак, просить застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволенні позову.

Оскільки представник відповідача в судове засідання не з'явився, подана останнім заява про оголошення в судовому засіданні повного тексту рішення залишена судом без розгляду.

Третя особа в судові засідання не з'явилась, письмових пояснень по суті спору не надала.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 08 вересня 2003 року задоволено зустрічні позовні вимоги ТзОВ "Конкорд-Інвест" до ВАТ "РЗТА", визнано недійсним договір купівлі-продажу долі у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаетон" від 01 березня 2003 року, укладений між ТзОВ "Конкорд-Інвест" та ВАТ "РЗТА", зобов'язано ВАТ "РЗТА" передати ТзОВ "Конкорд-Інвест" акції ЗАТ "Завод "Технопривод" у кількості 2901176 млн. штук номінальною вартістю 1 грн. на загальну вартість 2901176 млн. грн. (а.с. 54).

30 вересня 2003 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Конкорд Інвест" (кредитор) в особі Хадєєвої Тетяни Миколаївни, яка діє на підставі довіреності № К-17/03 від 15.09.2003 р. та відкритим акціонерним товариством "Рівненський завод тракторних агрегатів" в особі Кулешова Володимира Олексійовича, який діє на підставі довіреності № 19-ю-03 від 22.09.2003 р. було укладено угоду (соглашение) про порядок і строки виконання рішення господарського суду Харківської області від 08 вересня 2003 року по справі № 20/490-03.

Угода укладена російською мовою та її змістом визначено наступні умови (дослівно):

1.          Стороны констатируют факт невозможности исполнить решение хозяйственного суда Харьковской области от 08 сентября 2008 г. по делу 20/490-03 ввиду того, что Должником пакет акций ЗАО "Завод "Технопривод" в количестве 2 901 176 шт. был продан ЗАО "ТПЦ "Восток-Маклер" по договору № Т-282Ю от 08.08.2003 г.

2.          Стороны, в соответствии со ст. 203 ГУ УССР, пришли к соглашению об исполнении решения хозяйственного суда Харьковской области от 08 сентября 2008 г. по делу 20/490-03 путем оплаты Должником стоимости пакета акций ЗАО "Завод "Технопривод" в количестве 2 901 176 шт.

3.          Должник признает задолженность перед Кредитором в размере стоимости акций, установленной судом, на общую суму 2 901 176 (два миллиона девятьсот одна тысяча сто семьдесят шесть) грн., 00 коп.

4.          Должник обязуется погасить задолженность в сумме 2 901 176 (два миллиона девятьсот одна тысяча сто семьдесят шесть) грн., 00 коп. и, в срок до 31 ноября 2003 г. перечислить указанную сумму на расчетный счет Кредитора.

5.          В случае неисполнения (ненадлежащего исполнения) настоящего соглашения стороны несут ответственность согласно норм действующего законодательства Украины.

Приложения (являются неотъемлемой частью настоящего соглашения):

1.          Копия доверенности № К-17/03 от 15.09.2003 г.

2.          Копия доверенности № 19-ю-03 от 22.09.2003 г.

Настоящее соглашение составлено и подписано сторонами в двух идентичных экземплярах по одному для каждой стороны.

Дана угода укладена між сторонами у 2003 році, тобто до набрання чинності Цивільним кодексом України (з 01.01.2004 року). Відтак, в момент укладення зазначена угода повинна відповідати чинному на той час Цивільному кодексу Української РСР (1963 р.).

За змістом ст. 41 ЦК УРСР угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Відповідно до ст. 62 ЦК УРСР угода, укладена однією особою (представником) від імені другої особи (яку представляють) в силу повноваження, що грунтується на довіреності, законі або адміністративному акті, безпосередньо створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки особи, яку представляють.

Довіреністю визнається письмове уповноваження, яке видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. (ч. 1 ст. 64 ЦК УРСР).

Як вбачається із тексту довіреності № 19-ю-03 від 22.09.2003 року, остання видана відкритим акціонерним товариством "Рівненський завод тракторних агрегатів" в особі голови правління Сисуна А.І. громадянину України Кулешову Володимиру Олексійовичу, якому довірено бути представником в усіх судових установах (інстанціях) у справі № 20/490-03, провадження по якій відкрите у господарському суді Харківської області з усіма правами, наданими чинним законодавством України сторонам, іншим учасникам процесу, у тому числі:

- брати участь у справі, знайомитися з матеріалами справи, роботи з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал;

- брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом;

- заключати угоди щодо порядку та строків виконання судового рішення по справі № 20/490-03.

За цією довіреністю представник користується правом подання та підпису всіх документів (в тому числі позовних та інших заяв і скарг), необхідних для виконання наданих повноважень.

Таким чином, представнику за довіреністю Кулешову В.О. були надані повноваження представляти інтереси ВАТ "РЗТА" у справі № 20/490-03, провадження по якій відкрите у господарському суді Харківської області. Тобто, представник мав користуватися правами та обов'язками, визначеними ст.ст. 22, 28 Господарського процесуального кодексу України.

Натомість, суд прийшов до висновку, що оспорювана угода (соглашение) від 30.09.2003 року про порядок та строки виконання рішення господарського суду Харківської області від 08.09.2003 року по справі № 20/490-03 була укладена не в межах провадження у справі № 20/490-03 та з перевищенням повноважень представника за довіреністю. Зазначене стверджується наступним.

За правилами статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Враховуючи надані гр. Кулешову В.О. повноваження за довіреністю № 19-ю-03 від 22.09.2003 року, останній мав право подати заяву до господарського суду про зміну способу та порядку виконання рішення або подавати клопотання, заяви та заперечення проти поданої іншим учасником процесу заяви тощо.

Разом з цим, угода від 30.09.2003 року до господарського суду не подавалась та судом не затверджувалась. Відповідачем не надано суду жодних доказів в підтвердження того, що вказана угода була предметом розгляду господарським судом Харківської області у межах справи № 20/490-03. Надана суду копія ухвали господарського суду Харківської області від 29.03.2004 року зі справи № 20/490-03 свідчить про задоволення судом заяви ТзОВ "Конкорд-Інвест" про зміну способу виконання рішення, а не затвердження угоди від 30.09.2003 року, відтак не може свідчити про правомірність укладеної угоди. У вказаній ухвалі відсутнє будь-яке посилання на оспорювану угоду. Тобто, питання порядку та строків виконання рішення за угодою від 30.09.2003 року врегульовувалось сторонами поза межами судового процесу. Однак довіреністю № 19-ю-03 не було надано Кулешову В.О. повноважень на укладення угод поза межами судового процесу у справі № 20/490-03, що вказує на перевищення останнім своїх повноважень.

За умовами ст. 63 ЦК УРСР угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі подальшого схвалення угоди цією особою. Наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення.

Обгрунтовуючи наступне схвалення позивачем угоди від 30.09.2003 року, відповідач зазначає, що 02.10.2003 року на виконання укладеної угоди ВАТ "РЗТА" сплатило ТзОВ "Конкорд-Інвест" 40000,00 грн., що підтверджується копією виписки по особовому рахунку за 02.10.2003 року. Разом з тим, в призначенні платежу за цією випискою зазначено: "оплата кредиторської заборгованості за корпоративні права згідно договору від 01.03.03 р.". Тобто зазначений платіж жодним чином не стосується виконання угоди від 30.09.2003 року і не може вважатися доказом схвалення цієї угоди.

Поряд з цим, довіреність № 19-ю-03 від 22.09.2003 р. скріплена печаткою ВАТ "РЗТА" з поміткою "Д", тобто дублікатом печатки. З наявних у матеріалах справи документів (а.с. 18-26) вбачається, що дублікат печатки ВАТ "РЗТА" було виготовлено у 2005 році, а саме 23.09.2005 року підприємством було отримано дозвіл на її виготовлення взамін втраченої попередньої (старого зразка).

Посилання відповідача на те, що ВАТ "РЗТА" могло використовувати у своїй діяльності обидві печатки не відповідає дійсності з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 3.1.10, 3.1.12 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів (затверджена наказом МВС від 11.01.1999 р. № 17), дозвіл на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів замість викрадених, загублених видається на загальних підставах після подання заяви про крадіжку, втрату, а також після опублікування в пресі повідомлення про недійсність викрадених, загублених печаток і штампів. Печатки і штампи, виготовлені замість викрадених, втрачених, повинні мати у відбитку літеру "Д" (дублікат). Якщо печатки і штампи виготовляються вперше, то орган внутрішніх справ на дозволі та на кожному примірнику зразків (ескізів) печаток і штампів проставляє штамп про виготовлення печаток та штампів уперше (додаток 8).

Дозвіл № 009240 від 23.09.2005 року на виготовлення дублікату печатки ВАТ "РЗТА" містить штамп органу внутрішніх справ з написом "печатки та штампи виготовляються вперше" (а.с. 26). Таким чином печатка ВАТ "РЗТА" з позначкою "Д" не могла існувати в 2003 році, поскільки вперше була виготовлена лише в 2005 році.

Разом з тим, позивачем подано рапорт о/у СДСБЕЗ Рівненського РВ УМВСУ в Рівненській області ст. лейтенанта міліції В.Г. Люшина від 24.03.2010 року (поданого в межах розгляду справи по факту підроблення довіреності від 22.09.2003 року № 19-ю-03) про те, що в довіреності від 22.09.2003 року № 19-ю-03, яка видана гр. Кулешову В.О. стоїть не підпис гр. Сисуна О.І., а печатка ВАТ "РЗТА", яка стоїть у цій довіреності недійсна станом на 2003 рік, так як була видана для ВАТ "РЗТА" в 2005 році.

За умовами ст. 66 ЦК УРСР довіреність від імені державної організації видається за підписом її керівника з прикладенням печатки цієї організації. Довіреність від імені кооперативної або іншої громадської організації видається за підписом осіб, уповноважених на це її статутом, з прикладенням печатки цієї організації.

Вбачається, що довіреність від 22.09.2003 року № 19-ю-03 на момент її вчинення не була скріплена печаткою ВАТ "РЗТА" або відповідно вчинення довіреності відбулось після 2005 року, що в свою чергу свідчить про недійсність даного документу, як такого, що не відповідає вимогам закону.

Таким чином, угода від 30.09.2003 року вчинена гр. Кулешовим В.О. на підставі довіреності від 22.09.2003 року не створює, не змінює і не припиняє цивільних прав і обов'язків для ВАТ "РЗТА".

Відповідно до ст. 48 ЦК УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що угода (соглашение) від 30.09.2003 року про порядок та строки виконання рішення господарського суду Харківської області від 08.09.2003 року по справі № 20/490-03, укладена від імені ВАТ "РЗТА" представником Кулешовим В.О. є недійсною, оскільки укладена з перевищенням повноважень представника за довіреністю, що не відповідає вимогам закону та в подальшому не схвалена особою яку представляють, а тому остання не відповідає вимогам закону.

Згідно ст. 58 ЦК УРСР угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення.

Відтак, вимоги позивача в частині визнання недійсною угоди від 30.09.2003 року підтверджуються матеріалами справи, грунтуються на законі, а тому підлягають задоволенню.

Щодо вимог про визнання недійсною довіреності від 22.09.2003 року № 19-ю-03 судом враховано слідуюче.

Як зазначено в останньому абзаці довіреності - ця довіреність видана строком на один рік і дійсна до 22.09.2004 року.

Таким чином оспорювана довіреність припинила свою дію з 22.09.2004 року і станом на момент розгляду справи є недійсною. З огляду на вказану обставину суд приходить до висновку, що в цій частині предмет спору відсутній, а тому провадження підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відносно заяви відповідача про застосування (сплив) позовної давності судом встановлено та враховано наступне.

Відповідно до ст. 71 Цивільного кодексу УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Згідно ст. 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов.

Оскаржувані довіреність та угода датовані 22.09.2003 року та 30.09.2003 року відповідно. Таким чином, встановлений ст. 71 ЦК УРСР строк позовної давності скінчився у вересні 2006 року.

Згідно пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Цивільний кодекс України набрав чинності 01 січня 2004 року, тобто станом на цю дату строк позовної давності, встановлений ст. 71 ЦК УРСР, не сплив.

Таким чином до спірних відносин слід застосовувати положення про позовну давність, викладені у главі 19 Цивільного кодексу України.

За умовами ст.ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частиною 1 статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Господарським судом Рівненської області при розгляді справи № 9/83 про визнання банкрутом Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" було встановлено, що ВАТ "РЗТА" повинно було довідатися про існування оспорюваної довіреності та угоди в листопаді 2008 року, оскільки саме тоді ТзОВ "Конкорд-Інвест" заявило клопотання у Львівському апеляційному господарському суді про залучення їх до матеріалів справи № 9/83 (вх. № 6960 від 10.11.2008 р.), а представники ВАТ "РЗТА" брали участь в судовому засіданні Львівського апеляційного господарського суду 22.12.2008 року, а також знайомилися з матеріалами справи № 9/83 19.03.2009 року. Зазначені обставини відображені в ухвалі господарського суду Рівненської області № 9/83 від 23.03.2010 року.

За правилами ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Вищевказана ухвала суду являється належним письмовим доказом в розумінні ст.ст. 34, 36 ГПК України.

Відтак вбачається, що перебіг позовної давності за позовними вимогами розпочався 22.12.2008 року - з моменту, коли ВАТ "РЗТА" повинен був довідатися про існування угоди та довіреності, оскільки представники приймали участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Згідно ч. 1 ст. 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Таким чином, останнім днем строку позовної давності за заявленими вимогами буде відповідно 22.12.2011 року, тобто на момент подачі позову (26.03.2010 року) строк позовної давності позивачем не пропущено.

При цьому суд критично оцінює поданий відповідач в якості доказу пропуску позовної давності копію листа б/н від 30.11.2006 року адресованого ВАТ "РЗТА" до ТОВ "Фірма "Восток", оскільки у листі відсутній його реєстраційний номер, відсутній запит ТОВ "Фірма "Восток" стосовно надання копій договорів між ВАТ "РЗТА" та ТОВ "Конкорд-Інвест" (ТОВ "Фірма "Восток" не являється стороною на оспорюваної угоди, ні довіреності), відсутні докази його направлення, а також на вимогу суду відповідачем не надано його оригіналу.

Відповідно до ст.ст. 34, 36 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджуватись іншими засобами доказування. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду. Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За наведених обставин суд не приймає до уваги в якості належного та допустимого доказу подану відповідачем копію листа б/н від 30.11.2006 року адресованого ВАТ "РЗТА" до ТОВ "Фірма "Восток". Відтак, відповідачем не доведено факту пропуску позивачем позовної давності, а тому подана заява не підлягає задоволенню.

Зважаючи на вищенаведене, позов підлягає задоволенню частково. Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог. Розмір пропорції становить 50%.

Керуючись ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Визнати недійсною з моменту укладення угоду від 30 вересня 2003 року про порядок і строки виконання рішення господарського суду Харківської області від 08 вересня 2003 року у справі № 20/490-03.

3. В іншій частині провадження у справі припинити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд-Інвест" (61003, м. Харків, вул. Університетська, 13, код ЄДРПОУ 32236445) на користь Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" (33021, Рівне-21 (Городок), Рівненський район, Рівненська область, код ЄДРПОУ 00235884) - 85 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

підписано "06" травня 2010 р.