Рішення № 10633764, 29.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/20529.07.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівка-центр» До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Русь Україна Холдинг»

Про           стягнення 30243,23 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Воскобойник М.Т. –по дов. № 54 від 24.03.2010

Від відповідача не з‘явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівка-центр»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Русь Україна Холдинг»30243,23 грн. боргу по сплаті орендної плати та комунальних послуг, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов‘язань згідно договору оренди № 60 від 15.10.2009.

Відповідач в судове засідання 29.07.2010 не з‘явився, письмовий відзив на позов не надав, не виконав вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 23.06.2010 та ухвалах від 13.07.2010, від 20.07.2010.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Ухвали суду надсилалась за адресами, що зазначені в позовній заяві та згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 28.07.2010 є юридичною адресою: м. Київ, вул. В.Васильківська, 97, кв. 16 та за адресою об‘єкта оренди : м. Київ, Московський пр-т, 6.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засідання 29.07.2010, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

15.10.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Петрівка-центр»(орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Русь Україна Холдинг» (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 60 (далі –договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду, тобто в тимчасове і платне користування, частину нежитлових приміщень, що визначені нижче, далі –об‘єкт оренди.

Згідно з п. 2.1. договору об‘єктом оренди є частина нежитлових приміщень загальною площею 65,40 кв. м., що складається з 4 кімнат для розміщення в них офісу на 6 поверсі в адміністративно-побутовому комплексі, який знаходиться за адресою м. Київ, Московський пр-т, 6 та який належить на праві власності орендодавцю.

Додатковою угодою від 19.11.2009ь сторонами внесено зміни до договору в частині розміру орендованої площі майна, яка становить 98 кв. м., що складається з 6 кімнат на 8 поверсі.

Спір виник в зв’язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди та комунальних послуг за період з грудня 2009 року по травень 2010 року, в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 30243,23 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов’язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Пунктом 3.1. договору визначено, що орендодавець зобов‘язаний передати об‘єкт оренди орендарю 19.10.2009.

Як вбачається з акту приймання-передачі від 26.10.2009 орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення площею 65,40 кв. м., що знаходиться на 6 поверсі будівлі за адресою м. Київ, Московський пр-т, 6.

В зв‘язку зі зміною розміру орендованого приміщення згідно додаткової угоди від 19.11.2009 сторонами 23.11.2009 складено акт прийому-передачі приміщення площею 98 кв. м., що знаходиться на 8 поверсі будівлі за адресою м. Київ, Московський пр-т, 6.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

З п. 8.1. договору вбачається, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2010.

Відповідно до ст. 284 Господарського кодексу України однією із істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.

Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно п. 4.1. договору за користування об‘єктом оренди орендар зобов‘язаний сплачувати орендодавцю орендну плату, яка за 1 кв. м. за місяць на моменту укладення договору становить 130 грн. Отже за всю орендовану площу орендна плата складала 8502 грн., в т. ч. ПДВ.

Додатковою угодою від 19.11.2009 розмір орендної плати за орендовані приміщення площею 98 кв. м. сторонами визначено в сумі 12740 грн.

Орендар зобов‘язаний сплачувати орендну плату протягом 5 робочих днів з моменту отримання від орендодавця рахунку на її оплату, який виставляється орендарю не пізніше 10 числа кожного місяця протягом дії договору з моменту передачі об‘єкта орендарю (п. 4.1. договору).

Пунктом 4.3. договору обумовлено про сплату орендарем за комунальні послуги протягом 5 робочих днів з моменту отримання від орендодавця відповідного рахунку. До комунальних послуг включаються теплопостачання, водопостачання та водовідведення, постачання електроенергії.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем були виставлені наступні рахунки-фактури : № СФ-002265 від 31.12.2009 про сплату комунальних послуг за грудень 2009 року в сумі 1474,07 грн., № СФ-000000158 від 13.01.2010 про сплату за тепло за січень 2010 року в сумі 1075,61 грн., № СФ-0000249 від 29.01.2010 про сплату комунальних послуг за січень 2010 року в сумі 1542,38 грн., № СФ-0000322 від 01.02.2010 про сплату орендної плати за лютий 2010 року та послуги з обслуговування приміщень за лютий 2010 року в загальній сумі 15433,60 грн., № СФ-0000397 від 03.02.2010 про сплату за тепло за лютий 2010 року в сумі 1075,61 грн., № СФ-0000497 від 26.02.2010 про сплату за комунальні послуги за лютий 2010 в сумі 1841,15 грн., № СФ-0001131 від 19.05.2010 про сплату за комунальні послуги за березень 2010 року в сумі 346,42 грн., № СФ-0001133 від 19.05.2010 про сплату за тепло за березень 2010 року в сумі 484,38 грн., № СФ-0001132 від 19.05.2010 про сплату орендної плати за березень 2010 року в сумі 6970,01 грн., разом на суму 30243,23 грн.

Відповідно до п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов’язання щодо внесення вищезазначених платежів в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка за неоспореними відповідачем розрахунками позивача становить 30243,23 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 30243,23 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на вищевикладене, позові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівка-центр»обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Русь Україна Холдинг»(м. Київ, вул. В.Васильківська, 97, кв. 16, код ЄДРПОУ 36424510) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівка-центр»(м. Київ, Московський пр.-т, 6, код ЄДРПОУ 24727801) 30 243 (тридцять тисяч двісті сорок три) грн. 23 коп. основного боргу, 302 (триста дві) грн. 43 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяСівакова В.В. Рішення підписано 02.08.2010