Рішення № 10633726, 12.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/13612.05.10 За позовом           Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Київенерго»

До                     Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва «ПЛЕСО»

Про                     стягнення 38095,01 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача                    Цурка Н.О., дов.від 10.07.2009 р. № Д07/2009/07/10-9

від відповідача          не з’явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Київенерго»звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва «ПЛЕСО»про стягнення заборгованості в сумі 38095,01 грн. за договором на використання електричної енергії № 47.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2010 р. порушено провадження у справі № 17/136 та призначено її до розгляду на 12.05.2010 р..

Відповідач у судове засідання свого повноважного представника не направив, належним чином не повідомив про причини неявки на виклик суду, витребуваних ухвалою суду документів не надав. Про час та місце розгляду справи відповідач належним чином повідомлений судом про розгляд справи.

За таких обставин, відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи та матеріали, всебічно та з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Між РВЄ «Північний», правонаступником якого є позивач, (енергопостачальною організацією) та ДКП «Плесо», правонаступником якого є позивач, (споживачем) укладено договір на використання електричної енергії від 15.12.1998 р. (далі - Договір).

Згідно з підпунктом 2.1 Договору позивач зобов’язався поставити відповідачу електричну енергію, а відповідач зобов’язався оплачувати використану електричну енергію своєчасно згідно з умовами Договору.

Відповідно до пункту 1 додатку 13а до Договору відповідач зобов’язався щомісячно направляти свого представника до позивача для надання звіту за використану електричну енергію та документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період та отримання розрахункових документів, які видаються на основі наданих звітів про використану електричну енергію за розрахунковий період з зазначенням дати надання звіту та дати отримання рахунку на сплату (акт приймання-передачі товарної продукції, рахунок-фактура). Крім цього, відповідач надає завірений акт звіряння розрахунків за попередній період. При цьому сума оплати за використану електроенергію визначається у відповідності з очікуваним споживанням електроенергії в наступному розрахунковому періоді з урахуванням сальдо розрахунків за минулий розрахунковий період є передоплатою.

          Відповідно до умов вказаного Договору позивач поставив, а відповідач спожив електричну енергію за період з 01.10.2009 р. по 01.02.2010 р. в сумі 63951,37 грн.,що підтверджується звітами за використану активну електричну енергію, актами приймання-передачі товарної продукції, рахунками-розшифровками по активній електроенергії, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

За твердженням позивача, відповідач частково погасив борг в сумі 28251,95 грн., після чого залишилась заборгованість в розмірі 35699,42 грн.

Як встановлено судом, 05.03.2010 р. відповідач перерахував позивачеві кошти в сумі 35699,42 грн., що підтверджується довідкою про надходження коштів в погашення осново боргу за спожиту електричну енергію.

Зважаючи на те, що основний борг за постачання активної електричної енергії в сумі 35699,42 грн. відповідач сплатив до подання позову до суду, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 35699,42 грн. не підлягають задоволенню.

          Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

          Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

          Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач припустився прострочення платежу (спірним є період з жовтня 2009 р. по лютий 2010 р. включно, а розрахунки на суму основного боргу здійснено відповідачем у березні 2010 року), він, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, зобов’язаний сплатити позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що за перевіреним судом розрахунком становить 994,57 грн., а також три проценти річних, розмір яких за перевіреним судом розрахунком становить 178,85 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з п. 2 додатка 13а до Договору у випадку внесення платежів з порушенням термінів, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,75% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»та пункт 2 додатку 13а до Договору, вимоги позивача про стягнення пені в сумі 1222,16 грн. підлягають задоволенню, за розрахунковим позивача, перевіреним судом.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 23,96 грн. витрат по оплаті державного мита, 14,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва «ПЛЕСО»(04071, м. Київ, вул. Дегтярівська,7 рахунок 35431016001333 у ГУ ДКУ в місті Києві, МФО 820019, код 23505151) на користь акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, рахунок 26000306201 у ВАТ «Ощадбанк»у місті Києві та Київській області, МФО 322669, код 00131305) 1222,16 грн. пені, 178,85 грн. трьох процентів річних, 994,57 грн. інфляційних збитків, 23,96 грн. витрат по оплаті державного мита, 14,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.Г. Удалова

          Рішення підписано 26.07.2010 р.