Рішення № 10633712, 16.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/15616.06.10                                         

За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

До Відкритого акціонерного товариства «Фірма «Астарта-Центр»

Простягнення 54182,22 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача                     Півень Д.О. (дов. № Д07/2010/03/02-1 від 02.03.2010 р.)

Від відповідача           Перепелиця Г.М. (дов. б/н від 12.05.2010 р.),

                              Брушнівська А.В. (дов. б/н від 12.05.2010 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулась акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Фірма «Астарта-Центр»54182,22 грн. заборгованості за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 08.12.2008 р. № 250834, а саме: 51685,41 грн. основного боргу, 2162,66 грн. інфляційних втрат та 334,15 грн. трьох процентів річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2010 р. порушено провадження у справі № 17/156 та призначено її до розгляду на 12.05.2010 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2010 р. розгляд справи відкладався на 26.05.2010 р., у зв’язку з неподанням витребуваних судом документів та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

У судовому засіданні 26.05.2010 р. відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому повідомив, що платіжним дорученням від 30.04.2010 р. № 292 здійснив оплату теплової енергії в сумі 45000,00 грн. та 11334,84 грн. перераховано КП ГІОЦ, що разом складає 56484,22 грн., про що зазначено в акті звірки взаєморозрахунків, підписаним позивачем та відповідачем по справі станом на 30.04.2010 р..

          Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

08.12.2008 р. між акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(постачальником) та відкритим акціонерним товариством «Фірма «Астарта Центр»(споживачем) укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 250834 (далі - Договір).

Відповідно до умов вказаного Договору (пункт 1.1.) постачальник зобов’язався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов’язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому Договорі.

Пунктом 2.1. Договору сторони зобов’язались при виконання умов цього Договору , а також при вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, правилами користування теплової енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Згідно з п.п. 2.2.1 Договору постачальник зобов’язався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення –в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання –протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1 до Договору.

Згідно з пунктом 2.3.5 Договору споживач зобов’язався забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок Головного інформаційно-обчислювального центру (ГІОЦ) КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію; своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями.

Пунктом 9 додатку 2 до Договору передбачено, що споживач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки відповідач повертає в РВТ).

Згідно з пунктом 10 додатку 2 до Договору споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Відповідно до умов вказаного Договору позивачем поставлено, а відповідачем спожито теплової енергії за період з 01.10.2009 р. по 01.03.2010 р. на суму 85186,78грн., що підтверджується табуляграмами споживання теплової енергії та відомостями обліку споживання теплової енергії, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач за поставлену теплову енергію розрахувався частково в сумі 33491,70 грн., внаслідок чого за період з 01.10.2009 р. по 01.03.2010 р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.03.2010 р. становила 51685,41 грн.

Як встановлено судом, відповідач в рахунок сплати боргу за використану теплову енергію (під час розгляду справи в суді) платіжним дорученням від 30.04.2010 р. № 292 перерахував кошти в сумі 45000,00грн.

Крім того, комунальне підприємством «Головний інформаційно-обчислювальний центр Київської міської державної адміністрації», отримуючи кошти від мешканців в сумі 11484,22 грн., перерахував їх на рахунок позивача.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

З врахуванням того, що відповідач самостійно перерахував кошти в сумі 56484,22 грн. в рахунок сплати боргу за використану теплову енергію, предмет спору в цій частині позовних вимог відсутній, а тому провадження у справі в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 56484,22 грн. за використану теплову енергію підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що відповідач самостійно перерахував кошти в сумі 56484,22 грн., заборгованість відповідача перед позивачем в частині стягнення боргу за використану теплову енергію за період з 01.10.2009 р. по 01.03.2010 р. відсутня.

Дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), отже, є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов’язання, позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних у сумі 334,15 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Вимоги позивача про стягнення збитків від інфляції в сумі 2162,66 грн. ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов’язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення збитків від інфляції в сумі 2162,66грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Враховуючи те, що відповідач суму основного боргу сплатив після порушення провадження у справі, відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на останнього.

Керуючись ст.ст. 49, 80 ч. 1 п. 1-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Фірма «Астарта-Центр»(04071, м. Київ, вул. Щекавицька, 30/39, рахунок 26006501184795 у КРД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904, код 19344989) на користь акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, рахунок 260070130718 у АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, код 00131305)

2162,66 грн. збитків від інфляції, 334,15 грн. трьох процентів річних, 541,82 грн. витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 51685, 41 грн. на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Суддя О.Г. Удалова

Рішення підписано 26.07.2010 р.