Рішення № 10633675, 29.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 44/34629.06.10 За позовом Закритого акціонерного товариства “АВК”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Комерційна фірма “Агропродукт”

про стягнення 771 148,50 грн.

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

від позивача           Клейменова О.В. (довіреність № 57 від 13.05.2008 р.) від відповідача не з’явився Рішення прийняте 29.06.2010 p., оскільки в судовому засіданні 14.06.2010 р. розгляд справи відкладено в порядку ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в зв’язку з неявкою представника ввідповідача.

У судовому засіданні 29 червня 2010 року згідно з вимогами статті 85 Господарського процесуального кодексу України України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство “АВК” (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Комерційна фірма “Агропродукт” (далі –відповідач) 771 148,50 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.05.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 14.06.2010 року.

29.06.2010 р. представником позивача до суду була надана заява б/н про уточнення позовних вимог в зв’язку з помилковим не зазначенням в позовних вимогах розміру державного мита, яке підлягає відшкодуванню позивачеві.

Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті заявленого позову, підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві №1890 від 30.04.2010 р., та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзиву на позов не надав. Про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №78 (далі –договір), за умовами якого позивач зобов’язався виготовити та поставити глазур (далі –товар) у власність відповідача, а відповідач зобов’язався прийняти товар та оплатити його на умовах договору.

Відповідно до п. 4.1. договору ціна одиниці товару зазначається в накладних при відвантаженні товару відповідачеві.

Згідно з п. 4.3. договору оплата поставленого товару здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту переходу права власності на поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

В порядку п. 3.4. договору товар переходить у власність відповідача з моменту фактичного отримання товару, що підтверджується підписом останнього про прийняття товару на товарно –транспортній накладній.

29.04.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №3 до договору, за умовами якої п. 4.3. було викладено в наступній редакції: “Оплата поставленого товару здійснюється протягом 45 календарних днів з моменту переходу права власності на поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.”

На виконання умов договору позивач в період з січня по квітень місяць 2010 року поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 738983,35 грн., що підтверджується накладними № 134614 від 18.01.2010 р., № 134615 від 18.01.2010р., № 134616 від 18.01.2010 р., № 134677 від 19.01.2010 р., № 134678 від 19.01.2010 р., № 134679 від 19.01.2010 р., № 134680 від 19.01.2010 р., № 134743 від 19.01.2010 р., № 134769 від 20.01.2010 р., № 135108 від 25.01.2010 р., № 135109 від 25.01.2010 р., № 135110 від 26.01.2010 р., № 135293 від 29.01.2010 р., № 135294 від 29.01.2010 р., № 135295 від 29.01.2010 р., № 135296 від 29.01.2010 р., № 135297 від 29.01.2010 р., № 135298 від 29.01.2010 р., № 135299 від 29.01.2010 р., № 137535 від 03.02.2010 р., № 137666 від 05.02.2010 р., № 137667 від 05.02.2010 р., № 137668 від 05.02.2010 р., № 137669 від 05.02.2010 р., № 137750 від 08.02.2010 р., № 137751 від 08.02.2010 р., № 137752 від 08.02.2010 р., № 137753 від 08.02.2010 р., № 137754 від 08.02.2010 р., № 137821 від 09.02.2010 р., № 137863 від 16.02.2010 р., № 137864 від 16.02.2010 р., № 137865 від 16.02.2010 р., № 137866 від 16.02.2010 р., № 137867 від 16.02.2010 р., № 138222 від 17.02.2010 р., № 138223 від 17.02.2010 р., № 138224 від 17.02.2010 р.

В порушення умов договору відповідач частково сплатив за поставлений товар у розмірі 13405,17 грн.

Таким чином, станом на момент подання позовної заяви у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за договором у розмірі 725578,18 грн.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

З урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” пеня обчислюється, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно з п. 6.2. договору в разі порушення строків оплати товару відповідач зобов’язався сплатити на користь позивача:

-          пеню в розмірі 0,5 %, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення;

-          неустойку в розмірі 20 % річних від простроченої суми;

-          вартість неоплаченого товару.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 13580,51 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 5564,09 грн. та трьох процентів річних у розмірі 26425,72 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а також те, що відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у сумі 7711,49 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610 - 612, 625, 626, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Комерційна фірма ”Агропродукт” (03134, м.Київ, вул. Симиренка, 1-В, код ЄДРПОУ 31956821) на користь закритого акціонерного товариства “АВК” (83062, м.Донецьк, вул.1-ша Александрівка, 9, код ЄДРПОУ 30482582) 779 095 (сімсот сімдесят дев’ять тисяч дев’яносто п’ять) грн. 99 коп., з яких 725 578 (сімсот двадцять п’ять тисяч п’ятсот сімдесят вісім) грн. 18 коп. основного боргу, 13580 (тринадцять тисяч п’ятсот вісімдесят) грн. 51 коп. пені, 5 564 (п’ять тисяч п’ятсот шістдесят чотири) грн. 09 коп. інфляційних втрат, 26 425 (двадцять шість тисяч чотириста двадцять п’ять)грн. 72 коп. двадцять процентів річних, 7 711 (сім тисяч сімсот одинадцять) грн. 49 коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. ст. 84. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду або до Вищого господарського суду України в строки, передбачені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України або ст. 110 Господарського процесуального кодексу України відповідно.

Суддя П.П.Чеберяк

Дата підписання рішення 26.07.2010р.