Рішення № 10633664, 21.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/27721.07.10 За позовом Підприємства матеріально-технічного забезпечення та обслуговування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України

До відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Зварювальне обладнання СТКО»

Простягнення 4825,13 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивачаТодорович В.П. (за дов.)

Від відповідачане з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося підприємство матеріально-технічного забезпечення та обслуговування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України з позовом до відповідача про стягнення 4825,13 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2010 р. було порушено провадження у справі № 17/277 та призначено її до розгляду на 12.07.2010 р..

Відповідач на виклик суду не з’явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2010 р. розгляд справи відкладався на 21.07.2010 р., у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі та необхідністю направлення ухвали суду за адресою, зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2010 р. розгляд справи було відкладено на 21.07.2010 р..

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Про день та час проведення судових засідань сторона була повідомлена належним чином.

          За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи та матеріали, повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

          01.01.2002 р. між підприємством матеріально-технічного забезпечення та обслуговування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії науку України (далі –обслуговуюча організація) та товариством з обмеженою відповідальністю «Зварювальне обладнання СТКО» (далі - споживач) укладено договір № 53-О про надання послуг по інженерно-технічному обслуговуванню мереж енергопостачання, засобів зв’язку та експлуатаційно-технічному обслуговуванню будівельної частини (далі - Договір).

          Відповідно до умов Договору (п. 1.1) споживач доручає, а обслуговуюча організація зобов’язується виконувати послуги по інженерно-технічному обслуговуванню мереж енергопостачання, засобів зв’язку, та експлуатаційно- технічному обслуговуванню будівельної частини за адресою: м. Київ, вул. Горького, 56, кімната № 9-14.

          Згідно з пунктом 14.1 Договору рахунки на оплату послуг за Договором надаються обслуговуючою організацією не пізніше 15 числа розрахункового місяця.

          Виконання послуг підтверджується актом виконаних робіт (п. 14.2 Договору).

          Відповідно до п. 14.3 Договору споживач зобов’язаний оплатити рахунок до 10 числа наступного за розрахунковим місяця.

Крім того, сторони уклали додаткову угоду до Договору про надання послуг по інженерно-технічному обслуговуванню мереж енергопостачання, засобів зв’язку та експлуатаційно-технічному обслуговування будівельної частини від 01.01.2002 р. № 53-О, відповідно до якої сторони доповнили Договору пунктом 18: «Господарські послуги та послуги служби охорони і пожежної безпеки».

Відповідно до умов Договору та додаткової угоди до нього позивач надав послуги, а відповідач прийняв їх, що підтверджується актами прийому-передачі робіт № ОУ-0001128, № ОУ-0000068, № ОУ-0001032, № ОУ-0000937, № ОУ-0000839, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Позивач виставив відповідачеві рахунки-фактури № СФ-0000836 від 08.09.2009 р., № СФ-0000932 від 08.10.2009 р., № СФ-0001028 від 06.11.2009 р., № СФ-0001124 від 04.12.2009 р., № СФ-0000069 від 12.01.2010 р. на оплату виконаних робіт в сумі 4825,13 грн.

Між сторонами складено акт звірки взаєморозрахунків, підписаний повноважними представниками позивача та відповідача по справі з прикладенням круглих печаток останніх, з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем по виконаних послугам по інженерно-технічному обслуговуванню мереж енергопостачання, засобів зв’язку та експлуатаційно-технічному обслуговуванню будівельної частини станом на 01.02.2010 р. становить 4825,13 грн.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 4825,13 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню в сумі 4825,13 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Зварювальне обладнання СТКО»(01042, м. Київ, вул. І. Кудрі, 5-а, рахунок 26008038664911 у Міжрайонному відділенні Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код 31514066) на користь підприємства матеріально-технічного забезпечення та обслуговування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії науку України (03150, м. Київ, вул. Горького, 69, рахунок 26002010043739 в АТ «Укрексімбанк»м. Києва, МФО 322313, код 21600052) 4825,13 боргу, 102 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                О.Г. Удалова

          Рішення підписано 26.07.2010 р.